Постанова

від 23.03.2015 по справі 821/592/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/592/15-а 15 год. 25 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Кисильової О.Й.,

при секретарі: Вітічак О.Р.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Палінічака К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач, ФОП ОСОБА_3) звернувся із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області (далі - відповідач, ДПІ у м. Херсоні) про скасування податкового повідомлення-рішення від 30.01.2015 р. № 0000201703, яким позивачу визначено зобов'язання по податку на додану вартість на 19591,91 грн., з яких за основним платежем на 13061,27 грн., за штрафними санкціями на 6530,64 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що документальна позапланова невиїзна перевірка проведена незаконно, оскільки наказ та направлення на проведення перевірки складені ДПІ у м.Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, а акт та податкове повідомлення-рішення - ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, які є різними органами та мають різні коди ЄДРПОУ. Крім того, відповідачем вже перевірялись взаємовідносини ФОП ОСОБА_3 з ТОВ "Біотрейд НДК" за період з 01.01.2010 р. по 31.12.2012 р., про що свідчить акт № 1079/21-03-17-02/НОМЕР_2. Також вказав, що відповідно до Закону України "Про внесення змін Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71 від 28.12.2014 р. встановлено мораторій на перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців, якщо відсутній дозвіл Кабінету Міністрів України або рішення суду.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти позовних вимог, оскільки під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки посадовою особою виявлено порушення ФОП ОСОБА_3 норм Податкового кодексу України, у зв'язку з чим винесено податкове повідомлення-рішення від 30.01.2015 р. № 0000201703. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справ, суд встановив наступні обставини.

У період з 06.01.2015 р. по 15.01.2015 р. фахівцем ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку фінансово-господарської діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_2) з питань взаємовідносин з ТОВ "Біотрейд НДК" (ЄДРПОУ 33153119) за грудень 2011 року, за результатами якої складено акт від 19.01.2015 р. № 4/21-03-17-02/НОМЕР_2.

Перевіркою встановлено порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, а саме: заниження позивачем податку на додану вартість за грудень 2011 року на суму 13061,27 грн.

На підставі акту перевірки від 19.01.2015 р. № 4/21-03-17-02/НОМЕР_2 контролюючим органом сформовано податкове повідомлення-рішення від 30.01.2015 р. № 0000201703, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 19591,91 грн., з яких за основним платежем на 13061,27 грн., за штрафними санкціями на 6530,64 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно із п. 102.1 ст. 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

При цьому за результатами проведення документальної перевірки платника податків грошові зобов'язання платника податків визначаються контролюючим органом не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання, а у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації - протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в узагальнюючій податковій консультації щодо окремих питань організації та проведення перевірок платників податків, затвердженої наказом ДПС України 06.07.2012 р. № 591.

Як вбачається з матеріалів справи, господарські операції між позивачем та ТОВ "Біотрейд НДК" здійснювались у грудні 2011 року і були відображені у податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року, граничний строк подання якої настав 20.01.2012 р.

Враховуючи, що граничний строк подання декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року настав 20.01.2012 р., а спірне податкове повідомлення-рішення № 0000201703 винесено 30.01.2015 р. - більше ніж три роки потому з моменту закінчення строку подачі такої податкової декларації, тобто з пропуском встановленого п.102.1 ст.102 ПК України строку, суд приходить до висновку про відсутність у ДПІ у м. Херсоні Головного управління ДФС у Херсонській області належних правових підстав для винесення спірного податкового повідомлення-рішення від 30.01.2015 р. № 0000201703, а відтак, вказане рішення є безпідставним і неправомірним та підлягає скасуванню.

Щодо твердження позивача про неправомірність проведення перевірки у зв'язку із забороною на проведення перевірок з 1 січня 2015 року, суд зазначає наступне.

Пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" від 28.12.2014 р. № 71-VIII встановлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість.

Як вбачається із свідоцтва ФОП ОСОБА_3, основними видами господарської діяльності позивача є: оптова торгівля парфумними та косметичними товарами (КВЕД 46.45), оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (КВЕД 46.49), неспеціалізована оптова торгівля (КВЕД 46.90), надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна (КВЕД 68.20), дослідження кон'юнктури ринку та виявлення громадської думки (КВЕД 73.20).

ФОП ОСОБА_3 у період, що перевірявся, не здійснював діяльність, яка підлягає патентуванню, що вказано перевіряючим у акті від 19.01.2015 р. № 4/21-03-17-02/НОМЕР_2.

Таким чином, суд погоджується із твердженням ФОП ОСОБА_3 про неправомірність проведення перевірки.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на тому, що ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області не мало права проводити перевірку, оскільки наказ на проведення перевірки від 06.01.2015 р. № 2 видано ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області. У зв"язку із вказаним суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 6 постанови Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. № 1074 "Про затвердження Порядку здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади" права та обов'язки органів виконавчої влади переходять:

у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття;

у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади;

у разі поділу органу виконавчої влади - до органів виконавчої влади, утворених внаслідок такого поділу;

у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади;

у разі ліквідації органу виконавчої влади і передачі його завдань та функцій іншим органам виконавчої влади - до органів виконавчої влади, визначених відповідним актом Кабінету Міністрів України.

06.08.2014 р. Кабінетом Міністрів України постановлено: утворити як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби; реорганізувати територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби.

З метою реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" та відповідно до Порядку здійснення заходів, пов"язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. № 1074, наказом Міністерства доходів і зборів України від 07.11.2014 р. № 29 "Про реорганізацію територіальних органів Міндоходів у Херсонській області" розпочато реорганізацію територіальних органів Міндоходів у Херсонській області та утворено комісії з реорганізації вказаних органів, керівниками яких призначено посадових осіб. Так, згідно з додатком до вказаного наказу керівником комісії з реорганізації ДПІ у м. Херсоні призначено заступника начальника ДПІ у м. Херсоні Журковську Ольгу Станіславівну.

Таким чином, оскільки повноваження ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області є правонаступником ДПІ у м. Херсоні ГУ Міндоходів у Херсонській області, суд вважає вказані доводи позивача безпідставними.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на положення наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 04.03.2013 р. у справі № К/9991/2038/11, від 11.02.2013 р. у справі № К/9991/66857/11 та від 10.12.2012 р. у справі № К/9991/26224/12.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності винесення ним спірного податкового повідомлення-рішення.

За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак - про задоволення позову.

Враховуючи викладене вище, судові витрати у розмірі 182,70 грн. необхідно присудити до стягнення з Державного бюджету України на користь ФОП ОСОБА_3 відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України та ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

постановив :

Позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у місті Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.01.2015 р. № 0000201703.

Стягнути із Державного бюджету на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_2) судовий збір у сумі 182,70 грн., сплачений згідно платіжного доручення № 1525 від 18.02.2015 р.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 25 березня 2015 р.

Суддя Кисильова О.Й.

кат. 8.3.3