Рішення

від 24.03.2015 по справі 909/117/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 р. Справа № 909/117/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Цюх Г. З., при секретарі судового засідання Ломей Л. Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Логістик", вул. Предславинська, 34-Б, м. Київ, 03150; представник позивача: Назалевич Вадим Борисович, вул. Сонячна, 7, с.Крихівці, Івано-Франківської міськради, 76493

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ" ЛТД, вул. Незалежності, буд. 39 кв. 1, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення заборгованості в сумі 73630,74 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Назалевич В.Б. - представник, довіреність № 8-2015 від 02.03.15,

від відповідача: не з"явились,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГ Логістик" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ" ЛТД заборгованості в сумі 58371,04 грн., в тому числі 52526,48 грн. інфляційних та 5844,56 грн. 3% річних.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 03.02.15 порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.02.15. Ухвалами суду від 17.02.15 та 03.03.15 розгляд справи відкладався.

Представник позивача подав через канцелярію суду заяву про уточнення збільшення інфляційних нарахувань за вх.№3348/15 від 24.03.15, в якій просив стягнути 67786,18 грн. інфляційних.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п. 3.10 Постанови Вищого господарського суду від 26.12.2011 № 18).

Господарський суд подану позивачем заяву про уточнення збільшення інфляційних нарахувань розцінює як заяву про збільшення розміру позовних вимог та приймає до розгляду.

Таким чином, предметом спору даної справи є стягнення заборгованості в сумі 73630,74 грн., в тому числі 67786,18 грн. інфляційних та 5844,56 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просить суд позов задоволити.

Відповідач в засідання суду повторно не з"явився, про причини неявки не повідомив, витребуваних документів не подав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а саме ухвалами від від 03.02.15, 17.02.15 та 03.03.15. Ухвала суду від 17.02.15, з відомостями про дату, час та місце розгляду заяви, направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою вказаною позивачем у позовній заяві та відомостях в ЄДР (вул. Незалежності, буд. 39 кв. 1,м. Івано-Франківськ,76018), повернулась на адресу суду підприємством зв"язку з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.64, ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом даних норм права, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації за адресою вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв"язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час та місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.11р.).

Беручи до уваги той факт, що неявка в судове засідання представника відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, не є перешкодою для вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами.

Одночасно, застосовуючи положення Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи колегія суддів зазначає, що ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, який кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.14 по справі №909/420/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ" ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі-Лайф Плюс" - 247 766,46грн. (двісті сорок сім тисяч сімсот шістдесят шість грн. 46 коп.) - заборгованості, 10 158,58грн. (десять тисяч сто п"ятдесят вісім грн. 58коп.)- пені, 2 344,28грн. (дві тисячі триста сорок чотири грн. 28коп.)- 3% річних, 8 017,26грн. (вісім тисяч сімнадцять грн. 26коп.) - інфляційних втрат, 5 365,73грн. (п"ять тисяч триста шістдесят п"ять грн. 73коп.) - судового збору.

З вказаного рішення та справи №909/420/14 судом з"ясовано, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бебі-Лайф Плюс" (Продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "МІТ" ЛТД (Покупець/відповідач) укладено Договір №11119 від 23.05.11.

В порядку та на умовах, визначених цим Договором, Продавець зобов"язується продати Покупцю товар, а Покупець в порядку, на умовах та в строки, визначені цим Договором, зобов"язаний прийняти товар та оплатити його згідно п.5.5. Договору, з метою подальшого продажу (дистрибуції) від свого імені третім особам чи через власну торгівельну мережу, відповідно до домовленостей Сторін щодо дії цього Договору та з урахуванням визначеної умовами цього Договору цінової політики (п.1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору, асортимент та загальна кількість товару, що продається згідно цього Договору, визначається у Специфікації, що є невід"ємною частиною цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що поставка товару здійснюється за попереднім замовленням Покупця, здійсненого за допомогою поштового, електронного, факсимільного або іншого зв"язку, в якому визначається асортимент та кількість одиниць товару, який підлягає поставці.

Датою прийняття товару Покупцем вважається дата підписання Сторонами відповідної накладної на товар, що поставляється Продавцем (п.3.7.Договору).

Згідно п. 5.5. Договору, оплата Покупцем за поставлений товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця в повному обсязі у термін, який не перевищує 45 календарних днів або термін вказаний у накладній.

На виконання умов договірних відносин, Продавець/позивач передав у власність Покупця/відповідача на підставі довіреностей №50 від 21.10.13р., №55 від 04.11.13р., №59 від 18.11.13р., по видаткових накладних № БЛ-0001747 від 21.10.13р., №БЛ-0000118 від 04.11.13р., БЛ-0001401 від 18.11.13р., товар (дитяче харчування) на загальну суму 278 368,08грн.

Проте, відповідач договірні зобов"язання в частині здійснення розрахунків за отриманий товар виконав частково, внаслідок чого, утворилась заборгованість в сумі 247 766,46грн.

Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 17.06.14 по справі №909/420/14 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ" ЛТД на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бебі-Лайф Плюс" - 247 766,46грн. (двісті сорок сім тисяч сімсот шістдесят шість грн. 46 коп.) - заборгованості, 10 158,58грн. (десять тисяч сто п"ятдесят вісім грн. 58коп.)- пені, 2 344,28грн. (дві тисячі триста сорок чотири грн. 28коп.)- 3% річних, 8 017,26грн. (вісім тисяч сімнадцять грн. 26коп.) - інфляційних втрат, 5 365,73грн. (п"ять тисяч триста шістдесят п"ять грн. 73коп.) - судового збору.

На виконання вищезазначеного рішення 02.07.14 видано наказ №797, на виконання якого постановою ВДВС Івано-Франківського міського управління юстиції ВП №43964397 від 11.07.14 відкрито виконавче провадження.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 04.11.14 здійснено заміну стягувача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Бебі-Лайф Плюс" у виконавчому провадженні з виконання наказу господарського суду Івано-Франківської області №797 від 02.07.14 його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю "АГ Логістик".

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" у статті 13 встановлює, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до ч.2 ст.35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Як встановлено судом, заборгованість згідно зазначеного вище рішення суду була сплачена відповідачем 22.01.15.

У силу ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (ст.ст. 612, 625 ЦК України)

У зв'язку з тим, що відповідач прострочив зобов'язання з оплати за поставлений товар, позивачем згідно ст.625 ЦК України нараховано 67786,18 грн. інфляційних та 5844,56 грн. 3% річних.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Розрахунок 3% річних є арифметично вірним, а інфляційні підлягають частковому задоволенню в сумі 61862,25 грн. (індекс інфляції з ІПС "Законодавство додається"). Період нарахування інфляційних та 3% річних судом також перевірено. В решті стягнення інфляційних відмовити.

Таким чином до стягнення підлягають 61862,25 грн. інфляційних та 5844,56 грн. 3% річних.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст.49 ГПК України, слід покласти судові витрати пропорційно задоволеним вимогам, а саме: 1680,01 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193, 230 ГК України, ст.ст. 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Логістик" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ" ЛТД про стягнення заборгованості в сумі 73630,74 грн. - задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІТ" ЛТД (вул. Незалежності, буд. 39 кв. 1, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 22192081) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГ Логістик" (вул. Предславинська, 34-Б, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код 39216048) - 61862 (шістдесят одну тисячу вісімсот шістдесят дві) грн. 25 коп. інфляційних, 5844 (п"ять тисяч вісімсот сорок чотири) грн. 56 коп. 3% річних та 1680 (одну тисячу шістсот вісімдесят) грн. 01 коп. - судового збору.

Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

повне рішення складено 26.03.15

Суддя Г.З. Цюх

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"