Рішення

від 18.03.2015 по справі 904/697/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.03.15р. Справа № 904/697/15

За позовом Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

до Житлово-будівельного кооперативу № 223, м. Дніпропетровськ

про стягнення 8 077, 23 грн.

Суддя Колісник І.І.

Представники:

від позивача: Шиян В.В., довіреність № 11/28-06 від 05.01.2015 року, представник;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради звернулосz до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 223 про стягнення заборгованості у сумі 14 077,23 грн., з яких: 13 232,24 грн. - основна сума боргу, 84,02 грн. - 3% річних, 760,97 грн. - інфляційні втрати. Судовий збір у сумі 1 827,00 грн. позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по своєчасній оплаті за послуги, отримані у липні 2014 року, серпні 2014 року, листопаді 2014 року, грудні 2014 року на підставі договору № 7741 на відпуск води та послуги каналізації від 26.01.2001 року.

18.03.2015 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення позовних вимог згідно з якою просить стягнути з відповідача 7 232, 24 грн. заборгованості за серпень 2014 року та листопад 2014 року, а також 3% річних у сумі 84,02 грн. та 760,97 грн. інфляційних втрат у зв'язку з тим, що 02.03.2015 року відповідачем сплачено 6 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за грудень, липень та частково за серпень 2014 року.

У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги позову з наведених у ньому підстав.

Представник відповідача у судові засідання не з'являвся, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог частини першої статті 64 Господарського процесуального кодексу України за адресою, зазначеною у позові, яка збігається з адресою місцезнаходження відповідно до Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 04.02.2015 року (а.с. 29 - 31 том 1).

Відповідно до підпункту 3.9.1. пункту 3.9. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Відзиву на позов відповідач суду не надав. За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 04.02.2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 02.03.2015 року.

Розгляд справи у судовому засіданні 02.03.2015 року відкладався на 18.03.2015 року.

У судовому засіданні 18.03.2015 року проголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2001 року між Державним комунальним виробничим управлінням водопровідно-каналізаційного господарства м. Дніпропетровська, правонаступником якого є Комунальне підприємство "Дніпроводоканал" Дніпропетровської міської ради (далі - Водоканал, Позивач) та Житлово-будівельним кооперативом № 223 (далі - Абонент, Відповідач) укладено договір № 7741 на відпуск води та послуги каналізації (далі - Договір), відповідно до пунктів 1.1, 1.2. якого водоканал зобов'язався здійснити відпуск питної води та забезпечити у точці приєднання до комунальної водопровідної мережі надмірний тиск, а абонент зобов'язався прийняти воду та скинути стоки у кількості, визначеній показниками вимірювальних приладів та своєчасно здійснювати відповідну оплату наданих послуг.

Відповідно до пункту 3.1. договору оплата за відпуск води та послуги каналізації здійснюється абонентом щомісячно, самостійно в п'ятиденний строк після початку розрахункового місяця по абонентним книжкам або рахункам, які самостійно отримує у водоканалі у розмірі спожитої води і відпущених стоків за період попереднього місяця за діючими тарифами.

Згідно з пунктом 4.1. договору договір набуває чинності з дня його підписання та продовжується на наступний рік, якщо за місяць до спливу строку договору жодна із сторін не заявить про свою відмову від цього договору.

На виконання умов договору позивачем у липні 2014 року, серпні 2014 року та у листопаді 2014 року, грудні 2014 року були надані відповідачеві послуги з відпуску питної води та послуги каналізації загальною вартістю 22 502,24 грн. з ПДВ та виставлені акти-рахунки приймання наданих послуг згідно договору 7741 від 26.01.2001 року: № 64613 від 31.07.2014 року на суму 4 821,09 грн.; № 75972 від 31.08.2014 року на суму 3 999,02 грн.; №100830 від 30.11.2014 року на суму 8 310,96 грн.; № 108491 від 31.12.2014 року на суму 5371,17 грн.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з частиною першою статі 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

За умовами частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов'язання з оплати спожитих у липні 2014 року, серпні 2014 року та у листопаді 2014 року, грудні 2014 року послуг здійснив частково та з порушенням строку, встановленого пунктом 3.1. договору, а саме:

за липень 2014 року (4 821,09 грн.) - 1 524,61 грн. (платіжний документ № 24 від 20.11.2014р.), 1 745,39 грн. (платіжний документ № 35 від 16.12.2014р.), 1551,09 грн. (платіжний документ № 61 від 02.03.2015р.). Таким чином, заборгованість - відсутня;

за серпень 2014 року (3 999,02 грн.) - 2 077,74 грн. (платіжний документ № 61 від 02.03.2015р.). Таким чином, заборгованість - 1 921,28 грн.;

за листопад 2014 року (8 310,96 грн.) - 3 000,00 грн. (платіжний документ № 38 від 18.12.2014р.). Таким чином, заборгованість - 5 310,96 грн.;

- за грудень 2014 року (5 371, 17 грн.) абонентом сплачено: 3 000,00 грн. (платіжний документ № 46 від 16.01.2015р.), 2 371, 17 грн. (платіжний документ № 61 від 02.03.2015р.). Таким чином, заборгованість - відсутня.

Причиною виникнення спору є несплата відповідачем за надані послуги у загальній сумі 7 232,24 грн.

Належних та допустимих доказів сплати 7 232, 24 грн. відповідач суду не надав, хоча з огляду на процесуальні права та обов'язки, передбачені статтями 22, 33 Господарського процесуального кодексу України, таку можливість мав.

За обставинами справи та з урахуванням умов договору строк оплати є таким, що настав.

Отже, заборгованість відповідача у сумі 7 232,24 грн. є належним чином обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у загальній сумі 84,02 грн. розраховані за період з 06.08.2014 року по 15.01.2015 року, а інфляційні втрати у загальній сумі 760, 97 грн. - за період із 06 серпня 2014 року по 15 січня 2015 року.

Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку встановлено, що розрахунок 3% річних за вказаний період позивачем здійснено правильно.

Що ж до нарахованих інфляційних втрат, то визначена позивачем сума підлягає зменшенню до 464,35 грн. з огляду на наступне.

Із заборгованості у сумі 1 551,09 грн. за липень 2014 року інфляційні втрати повинні розраховуватися за вересень - грудень 2014 року і з урахуванням сукупного індексу інфляції за цей період (110,6%) будуть складати 164,42 грн.

Із заборгованості у сумі 3 999,02 грн. за серпень 2014 року інфляційні втрати повинні нараховуватися за жовтень - грудень 2014 року з урахуванням сукупного індексу інфляції за цей період (107,5%) будуть складати 299,93 грн.

Із заборгованості у сумі 5 310,96 грн. за листопад 2014 року інфляційні втрати з можуть розраховуватися лише з січня 2015 року. Однак, враховуючи межі позовних вимог, визначені позивачем за даним платежем щодо періоду нарахування (з 06.12.2014 року по 25.01.2015 року) та можливість розрахунку інфляційних втрат лише за повний місяць, правові підстави для нарахування інфляційних втрат із даної суми заборгованість за січень 2015 року відсутні.

Таким чином, загальна сума інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача, становить 464,35 грн. (164,42 грн. + 299,93грн.).

За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у загальній сумі 7780,61 грн., з яких: основний борг у сумі 7 232,24 грн., інфляційні втрати у сумі 464,35 грн., 3% річних у сумі 84,02 грн.

Відповідно до частини першої статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у сумі 1 759,91 грн. покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 4, 32-34, 36, 43-44, 49, 78, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 223 (49128, м. Дніпропетровськ, Житловий масив Комунар, буд. 3К, ідентифікаційний код 23643083) на користь Комунального підприємства "ДНІПРОВОДОКАНАЛ" Дніпропетровської міської ради (49101, м. Дніпропетровськ, вул. Червона, 21а, п/р 26004427111500 в АТ "Укрсиббанк", м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код 03341305) основний борг у сумі 7 232,24 грн., 3% річних у сумі 84,02 грн., інфляційні втрати у сумі 464,35 грн., судовий збір у сумі 1759,91 грн.

У решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.03.2015 року.

Суддя І.І. Колісник