Копія
Справа № 822/469/15
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 березня 2015 року м. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К. при секретаріДехтярук В.В. за участі: представників позивача представників відповідачаМельника О.Д. Капиці С.Л. Величко І.В. Мачульської Т.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю українсько-російського спільного підприємства «Антей» ЛТД м. Шепетівка Хмельницької області до Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001882202 від 06.10.2014 року.
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідач на підставі акту перевірки № 1608/22/22770402 від 22.09.2014 року прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001882202 від 06.10.2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю українсько-російському спільному підприємству «Антей» ЛТД збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 3623153,19 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3476805,22 грн., та нарахованих штрафних (фінансових) санкціях (штрафах) в сумі 146347 грн.
Позивач не погоджується з таким податковим повідомленням-рішенням в зв'язку з наступним.
Перевіркою встановлено, що в період з 01.09.2011 року по 31.05.2013 року позивач отримав деревообробне обладнання, яке зараховано на баланс позивача як іноземна інвестиція, внесок до статутного капіталу від ТОВ «Будівельна компанія Квадр» Російська Федерація. Відповідно до листа Ямало-Ненецької митниці № 12-19/38/14, встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія Квадр» припинило свою діяльність шляхом ліквідації 14.03.2011 року.
Отже з цієї дати від імені ТОВ «БК Квадр» не могли вчинятися жодні юридично значимі дії, тобто від ТОВ «БК Квадр» не могли надходити інвестиції.
Відповідач вартість отриманого деревообробного обладнання визначив як дохід позивача на підставі підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, тобто як вартість товарів, робіт, послуг безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді та встановив, що позивач занизив податок на прибуток підприємств всього на суму 3476805,22 грн.
Такий висновок відповідача не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Рішенням зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД від 20 квітня 2011 року включено до складу учасників іноземного учасника-ТОВ БК «Квадр» та зобов'язано його внести вклад до статутного капіталу позивача.
В період з 01.09.2011 року 31.05.2013 року на адресу позивача надійшло деревообробне обладнання.
Про те, що ТОВ БК «Квадр» було ліквідоване не було відомо ні позивачу, ні представнику ТОВ БК «Квадр», що діяв на підставі довіреності, тільки у вересні 2013 року стало відомо, що ТОВ БК «Квадр» припинило свою діяльність шляхом ліквідації 14.03.2011 року.
Під час ліквідації ТОВ БК «Квадр», його єдиний учасник-ОСОБА_7., прийняв рішення про передачу майнових прав на майно вкладене як інвестиція в статутний капітал позивача, ОСОБА_7, про що складено акт приймання-передачі.
Отже на день проведення загальних зборів учасників позивача про включення ТОВ БК «Квадр» до складу учасників, на день проведення зборів по внесенню змін до статуту позивача у зв'язку із змінами до статутного капіталу, так і на дати ввезення обладнання, ТОВ БК «Квадр» була ліквідована як юридична особа і не могла вчиняти будь-яких юридичних дій, а майнові права покупця обладнання перейшли до ОСОБА_7
Позивач не перебував з продавцями обладнання у будь-яких договірних відносинах, ОСОБА_7, також не став учасником ТОВ УРСП «Антей», тобто позивач отримав обладнання за рахунок ОСОБА_7, без достатньої правової підстави, а тому таке майно підлягає поверненню.
У позивача за таких обставин виникло зобов'язання повернути майно в натурі, або виплатити його вартість.
Таким чином отримане обладнання підлягає поверненню і не відноситься до безоплатно отриманих платником податку.
Позивач 06 грудня 2013 року отримав вимогу від ОСОБА_7, про повернення йому обладнання, або відшкодування його вартості.
Позивач у відповідь на таку вимогу прийняв рішення про виплату вартості обладнання.
На підставі викладеного позивач вважає податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001882202 від 06.10.2014 року таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому його необхідно визнати протиправним та скасувати.
Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, пояснивши суду, що відповідач на підставі акту перевірки № 1608/22/22770402 від 22.09.2014 року прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001882202 від 06.10.2014 року, яким товариству з обмеженою відповідальністю українсько-російському спільному підприємству «Антей» ЛТД збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 3623153,19 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3476805,22 грн., та нарахованих штрафних (фінансових) санкціях (штрафах) в сумі 146347 грн.
Позивач не погоджується з таким податковим повідомленням-рішенням в зв'язку з наступним.
Перевіркою встановлено, що в період з 01.09.2011 року по 31.05.2013 року позивач отримав деревообробне обладнання від італійських виробників, яке зараховано на баланс позивача як іноземна інвестиція, внесок до статутного капіталу від ТОВ «Будівельна компанія Квадр» Російська Федерація. Відповідно до листа Ямало-Ненецької митниці № 12-19/38/14, встановлено, що ТОВ «Будівельна компанія Квадр» припинило свою діяльність шляхом ліквідації 14.03.2011 року.
Отже з цієї дати від імені ТОВ «БК Квадр» не могли вчинятися жодні юридично значимі дії, тобто від ТОВ «БК Квадр» не могли надходити інвестиції.
Відповідач вартість отриманого деревообробного обладнання визначив як дохід позивача на підставі підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 Податкового кодексу України, тобто як вартість товарів, робіт, послуг безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді та встановив, що позивач занизив податок на прибуток підприємств всього на суму 3476805,22 грн.
Такий висновок відповідача не відповідає фактичним обставинам справи з огляду на наступне.
Рішенням зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД від 20 квітня 2011 року включено до складу учасників іноземного учасника-ТОВ БК «Квадр» та зобов'язано його внести вклад до статутного капіталу позивача.
В період часу з 01.09.2011 року 31.05.2013 року на адресу позивача надійшло деревообробне обладнання.
Про те, що ТОВ БК «Квадр» було ліквідоване не було відомо ні позивачу, ні представнику ТОВ БК «Квадр», що діяв на підставі довіреності, тільки у вересні 2013 року стало відомо, що ТОВ БК «Квадр» припинило свою діяльність шляхом ліквідації 14.03.2011 року.
Під час ліквідації ТОВ БК «Квадр», його єдиний учасник-ОСОБА_7., прийняв рішення про передачу майнових прав на майно вкладене як інвестиція в статутний капітал позивача, ОСОБА_7, про що складено акт приймання-передачі.
Отже на день проведення загальних зборів учасників позивача про включення ТОВ БК «Квадр» до складу учасників, на день проведення зборів по внесенню змін до статуту позивача у зв'язку із змінами до статутного капіталу, так і на дати ввезення обладнання, ТОВ БК «Квадр» була ліквідована як юридична особа і не могла вчиняти будь-яких юридичних дій, а майнові права покупця обладнання перейшли до ОСОБА_7
Позивач не перебував з продавцями обладнання у будь-яких договірних відносинах, ОСОБА_7, також не став учасником ТОВ УРСП «Антей», тобто позивач отримав обладнання за рахунок ОСОБА_7, без достатньої правової підстави, а тому таке майно підлягає поверненню.
У позивача за таких обставин виникло зобов'язання повернути майно в натурі, або виплатити його вартість.
Таким чином отримане обладнання підлягає поверненню і не відноситься до безоплатно отриманих платником податку.
Позивач 06 грудня 2013 року отримав письмову вимогу від ОСОБА_7, про повернення йому обладнання, або відшкодування його вартості.
Позивач у відповідь на таку вимогу прийняв рішення про виплату вартості обладнання.
На підставі викладеного позивач вважає податкове повідомлення-рішення відповідача № 0001882202 від 06.10.2014 року таким, що не відповідає нормам чинного законодавства, тому його необхідно визнати протиправним та скасувати.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення-рішення є правомірним, оскільки прийняте у повній відповідності до вимог Податкового кодексу України.
Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог пункту 135.2, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств на загальну суму 3476805,22 грн.
Позивач до складу інших доходів не відніс вартість основних засобів безоплатно отриманих від нерезидента - ТОВ «БК Квадр».
Відповідно до пункту 1.2 Статуту в редакції від 10.09.2012 року учасниками ТОВ УРСП «Антей» ЛТД є громадянка України ОСОБА_8, та ТОВ «БК Квадр» Російська Федерація. Вартість внеску ТОВ «БК Квадр» до статутного капіталу у вигляді майна визначена протокольними рішеннями зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД, а саме: протокол № 5 від 02.09.2011 року та № 6 від 06.09.2012 року.
У вересні 2011 року, грудні 2011 року, грудні 2012 року, квітні, травні 2013 року від ТОВ «БК Квадр» надійшло обладнання у вигляді іноземних інвестицій.
За запитом Хмельницької митниці отримана відповідь згідно якої встановлено, що ТОВ «БК Квадр» ліквідовано як юридичну особу, особа що прийняла рішення про ліквідацію-ОСОБА_7.
Таким чином починаючи з 14.03.2011 року від імені ТОВ «БК Квадр» не могли вчинятися жодні юридичні дії.
Отже для ввезення обладнання на митну територію України та його розмитнення в якості іноземної інвестиції позивач надавала митним органам інвойси та митні декларації з неправильними відомостями щодо інвестора-ТОВ «БК Квадр» з метою ухилення від сплати ввізного мита та мінімізації сплати податку на додану вартість на імпорт.
ТОВ «БК Квадр» на момент формування статутного фонду позивача та на дати ввезення обладнання на митну територію України не було іноземним інвестором, оскільки не являлося юридичною особою, а ввезене обладнання не являється іноземною інвестицією.
Засновник ліквідованого ТОВ «БК Квадр» - ОСОБА_7, звернувся до позивача з вимогою щодо повернення майна або проведення розрахунків.
ОСОБА_7, був особою, що прийняла рішення про ліквідацію ТОВ «БК Квадр» і з дати внесення відомостей про формування ліквідаційної комісії, тобто з 14.02.2011 року до 14.03.2011 року - дати зупинення діяльності, ТОВ «БК Квадр» не звернувся до позивача з вимогою про вихід із числа засновників позивача та повернення обладнання внесеного у статутний фонд позивача.
ОСОБА_7, не є правонаступником ТОВ «БК Квадр», відповідно у позивача відсутні правові підстави для повернення йому частки статутного капіталу ліквідованого учасника.
Безоплатно отримані товари вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податків товарів.
Оскільки на момент перетину обладнанням кордону інвестор втратив цивільну правоздатність у зв'язку із ліквідацією, відповідно обладнання є таким, що отримано безоплатно та його вартість є для позивача доходами, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток на дату їх отримання.
За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0001882202 від 06.10.2014 року скасуванню не підлягає.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (пункт 1.1 статті 1).
В судовому засіданні встановлено, що позивач 26.08.1997 року зареєстрований як юридична особа та відповідно до статтей 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобов'язаний стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України, вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є органи доходів і зборів-центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску його територіальні органи.
Однією із функцій органів державної податкової служби яку вони виконують згідно підпункту 19.-1.1.1 пункту 19.-1.1 статті 19 Податкового кодексу України є здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок проведення перевірок встановлений главою 8 Податкового кодексу України.
Пунктом 75.1, підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Порядок проведення документальних позапланових перевірок встановлений статтею 78 Податкового кодексу України.
Посадовими особами Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю українсько-російського спільного підприємства «Антей» ЛТД, скорочена назва-ТОВ УРСП «Антей» ЛТД.
Згідно пункту 78.8 статті 78 Податкового кодексу України визначено, що порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
За результатами перевірки відповідач склав акт перевірки «Про результати позапланової виїзної перевірки ТОВ УРСП «Антей» ЛТД (код ЄДРПОУ 22770402) з питань правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток приватних підприємств за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року» № 1608/22/22770402 від 22.09.2014 року.
Перевіркою встановлено порушення пункту 135.2, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України, внаслідок чого позивачем занижено податок на прибуток підприємств всього на суму 3476805,22 грн., в тому числі за 3 квартал 2011 року на суму 2395634,54 грн., за 4 квартал 2011 року на суму 495778,81 грн., за 4 квартал 2012 року на суму 230123,94 грн., за 2013 рік на суму 355267,93 грн.
Відповідно до підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Згідно пунктів 58.1, 58.2 статті 58 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.
До податкового повідомлення-рішення додається розрахунок податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій.
Форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручаться) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (финансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення приймається керівником контролюючого органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень (за результатами фактичної перевірки - з дня реєстрації (надходження) акта такої перевірки до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків), а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
На підставі акту перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0001882202 від 06.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 3623153,19 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3476805,22 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 146347,97 грн.
Податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі таких висновків перевірки.
ТОВ УРСП «Антей» ЛТД до складу інших доходів не включив суму безоплатно отриманих основних засобів, в результаті чого занижено доходи, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування на загальну суму 15537021,97 грн.
Відповідно до пункту 1.2 Статуту в редакції від 10.09.2012 року учасниками ТОВ УРСП «Антей» ЛТД є громадянка України ОСОБА_8, та ТОВ «БК Квадр» - Російська Федерація. Вартість внеску ТОВ «БК Квадр» до статутного капіталу у вигляді майна визначена протокольними рішеннями зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД, а саме: протокол № 5 від 02.09.2011 року та № 6 від 06.09.2012 року.
У вересні 2011 року, грудні 2011 року, грудні 2012 року, квітні, травні 2013 року від ТОВ «БК Квадр» до ТОВ УРСП «Антей» ЛТД надійшли іноземні інвестиції у вигляді деревообробного обладнання.
За запитом Хмельницької митниці № 6/4-6/0119 від 12.06.2013 року нею отримана відповідь згідно якої встановлено, що ТОВ «БК Квадр» ліквідовано як юридичну особу, особа що прийняла рішення про ліквідацію-ОСОБА_7. Дата зупинення діяльності підприємства-14.03.2011 року.
Таким чином починаючи з 14.03.2011 року від імені ТОВ «БК Квадр» не могли вчинятися жодні юридичні дії.
Отже для ввезення обладнання на митну територію України та його розмитнення в якості іноземної інвестиції позивач надавала митним органам інвойси та митні декларації з неправильними відомостями щодо інвестора-ТОВ «БК Квадр» з метою ухилення від сплати ввізного мита та мінімізації сплати податку на додану вартість на імпорт.
ТОВ «БК Квадр» на момент формування статутного фонду позивача та на дати ввезення обладнання на митну територію України не було іноземним інвестором, оскільки не являлося юридичною особою, а ввезене обладнання не являється іноземною інвестицією.
Засновник ліквідованого ТОВ «БК Квадр» - ОСОБА_7, звернувся до позивача з вимогою щодо повернення майна або проведення розрахунків.
ОСОБА_7, був особою, що прийняла рішення про ліквідацію ТОВ «БК Квадр» і з дати внесення відомостей про формування ліквідаційної комісії, тобто з 14.02.2011 року до з 14.03.2011 року - дати зупинення діяльності, ТОВ «БК Квадр» не звернувся до позивача з вимогою про вихід із числа засновників позивача та повернення обладнання внесеного у статутний фонд позивача.
ОСОБА_7, не є правонаступником ТОВ «БК Квадр», відповідно у позивача відсутні правові підстави для повернення йому частки статутного капіталу ліквідованого учасника.
Безоплатно отримані товари вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податків товарів.
Оскільки на момент перетину обладнанням кордону інвестор втратив цивільну правоздатність у зв'язку із ліквідацією, відповідно обладнання є таким, що отримано безоплатно та його вартість є для позивача доходами, що враховується при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток на дату їх отримання.
Висновки акту перевірки та прийняте на їх підставі податкове повідомлення-рішення, суд вважає протиправними, враховуючи наступне.
Із пояснень представника позивача та матеріалів справи встановлено, що між ТОВ УРСП «Антей» ЛТД та ТОВ «БК Квадр» відбулась домовленість про вступ ТОВ «БК Квадр» до складу учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД та внесенню ТОВ «БК Квадр» до статутного капіталу позивача інвестицій у вигляді деревообробного обладнання.
Для реалізації можливості внесення інвестицій ТОВ «БК Квадр» в жовтні 2010 року уклало контракти купівлі-продажу деревообробного обладнання з італійськими фірмами-виробниками такого обладнання. Відповідно до таких контрактів італійські фірми мали виготовити та поставити виготовлене обладнання в якості вкладів від імені ТОВ «БК Квадр» в статутний капітал ТОВ УРСП «Антей» ЛТД.
Збори учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД 20 квітня 2011 року прийняли протокольне рішення про включення до складу учасників товариства іноземного учасника-ТОВ «БК Квадр», інтереси якого на зборах представляв ОСОБА_10 за довіреністю, отриманою 22 лютого 2011 року.
Цим же рішенням ТОВ «БК Квадр» зобов'язано внести вклад до статутного капіталу ТОВ УРСП «Антей» ЛТД у вигляді деревообробного обладнання.
Протокольним рішенням зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД від 02 вересня 2011 року були внесені зміни до Статуту товариства щодо зміни складових частин вкладу ТОВ «БК Квадр» до статутного капіталу.
Протягом періоду часу з 01.09.2011 року по 31.05.2013 року на адресу ТОВ УРСП «Антей» ЛТД італійськими фірмами-виробниками було поставлено деревообробне обладнання за контрактами укладеними між ними та ТОВ «БК Квадр».
Вартість отриманого деревообробного обладнання позивач відобразив в бухгалтерському та податковому обліку як іноземну інвестицію від іноземного учасника товариства, тому що керівництву ТОВ УРСП «Антей» ЛТД на той час не було відомо про припинення діяльності ТОВ «БК Квадр» шляхом ліквідації.
В послідуючому у вересні 2013 року позивачу стало відомо, що ТОВ «БК Квадр» припинило свою діяльність шляхом ліквідації з 14.03.2011 року за рішенням його учасника-ОСОБА_7.
В зв'язку з ліквідацією ТОВ «БК Квадр» з 14.03.2011 року таке товариство уже не могло вчиняти будь-яких юридичних дій в тому числі вкладати інвестиції у статутний капітал позивача у вигляді деревообробного обладнання отриманого від італійських виробників.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування» № 93/96-ВР від 19.03.1996 року іноземні інвестори це суб'єкти, які провадять інвестиційну діяльність на території України, а саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України.
Оскільки ТОВ «БК Квадр» втратило статус юридичної особи при ліквідації, його внески до статутного капіталу ТОВ УРСП «Антей» ЛТД які були проведені після ліквідації ТОВ «БК Квадр», не можна розцінювати як іноземну інвестицію.
Позивач після отримання у вересні 2013 року інформації про припинення діяльності ТОВ «БК Квадр» шляхом ліквідації з 14.03.2011 року, протокольним рішенням загальних зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД № 7 від 06.12.2013 року прийняв рішення про зменшення статутного капіталу товариства та виключення із складу його учасників ТОВ «БК Квадр».
Єдиний учасник ліквідованого ТОВ «БК Квадр» - ОСОБА_7, 29.11.2013 року звернувся із письмовою вимогою до позивача щодо повернення безпідставно отриманого деревообробне обладнання або проведення розрахунків за безпідставно отримане деревообробне обладнання.
Згідно частин 1, 2 статті 25 Закону України «Про міжнародне приватне право» № 2709-IV від 23.06.2005 року особистим законом юридичної особи вважається право держави місцезнаходження юридичної особи.
Для цілей цього Закону місцезнаходженням юридичної особи є держава, у якій юридична особа зареєстрована або іншим чином створена згідно з правом цієї держави.
Отже порядок ліквідації ТОВ «БК Квадр», взаємовідносини між товариством та його засновниками (учасниками) в процесі ліквідації, повинно регулюватися законами Російської Федерації.
Відповідно до частини 8 статті 63 ЦК РФ майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів передається його засновникам (учасникам), що мають речові права на це майно або корпоративні права відносно юридичної особи, якщо інше не передбачене законом, іншими правовими актами або засновницьким документом юридичної особи.
Згідно статті 128 ЦК РФ до об'єктів цивільних прав відносяться речі, включаючи готівку і документарні цінні папери, інше майно, у тому числі безготівкові грошові кошти, бездокументні цінні папери, майнові права.
Під час ліквідації ТОВ «БК Квадр» майно, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, а саме майнові права покупця на деревообробне обладнання поставлене позивачу за контрактами з італійськими фірмами передані єдиному учаснику товариства-Барану О.В., про що відповідно складено акт приймання-передачі майна від 12 березня 2011 року.
Дослідження встановлених обставин справи та норм зазначеного чинного законодавства, дає суду підстави зробити висновок про те, що ОСОБА_7, як єдиний учасник ТОВ «БК Квадр» після його ліквідації з 14.03.2011 року отримав майнові права щодо майна набутого позивачем без належних правових підстав, тобто став правонаступником ліквідованого згідно законодавства Російської Федерації ТОВ «БК Квадр» в цій частині.
Враховуючи наведене суд вважає, що ОСОБА_7, як правонаступник ТОВ «БК Квадр» цілком правомірно заявив вимоги до ТОВ УРСП «Антей» ЛТД про повернення йому майна безпідставно отриманого позивачем.
Так як позивач отримав письмову вимогу ОСОБА_7, про повернення йому деревообробного обладнання або виплату його вартості, він 23 січня 2014 року за вихідним номером 6 надав відповідь про те, що в зв'язку із труднощами повернення обладнання, ТОВ УРСП «Антей» ЛТД прийнято рішення про виплату його вартості, відповідно позивачем були проведені зміни у бухгалтерському та податковому обліку вартості деревообробного обладнання.
Такі дії позивача не суперечать вимогам Цивільного та Податкового кодексів України.
Як зазначено вище у мотивувальній частині постанови суду, ТОВ «БК Квадр» ліквідоване як юридична особа 14.03.2011 року і з цієї дати вже не могло вчиняти жодних юридичних дій. Протокольне рішення зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД (протокол № 2) по включенню ТОВ «БК Квадр» до складу учасників товариства від 20.04.2011 року, протокольне рішення зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД (протокол № 5) про внесення змін до Статуту ТОВ УРСП «Антей» ЛТД щодо зміни складових частин вкладу ТОВ «БК Квадр» до статутного капіталу, ввезення деревообробного обладнання за період з 01.09.2011 року по 31.05.2013 року відбулися після 14.03.2011 року, тобто після ліквідації ТОВ «БК Квадр».
Оскільки на дату прийняття таких рішень ТОВ «БК Квадр» було ліквідовано і його цивільна правоздатність припинилася, такі протокольні рішення зборів учасників ТОВ УРСП «Антей»ЛТД є недійсними.
Господарський суд Хмельницької області своїм рішенням від 27 жовтня 2014 року по справі № 924/990/14 вирішив визнати недійсним рішення зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД від 20.04.2011 року (протокол № 2), рішення зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД від 02.09.2011 року (протокол № 5), рішення зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД від 06.09.2011 року (протокол № 6).
Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Так як позивач не перебував з італійськими продавцями деревообробного обладнання у будь-яких договірних відносинах, рішення зборів учасників позивача згідно яких ТОВ «БК Квадр» стало учасником ТОВ УРСП «Антей» ЛТД визнанні судом недійсними, ОСОБА_7, не став учасником товариства, відповідно позивач отримав деревообробне обладнання від італійських фірм без належних правових підстав за рахунок громадянина РФ ОСОБА_7
Згідно частин 1, 2, пункту 2 частини 3 статті 1212, статті 1213 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Із змісту зазначених норм ЦК України вбачається, що у ТОВ УРСП «Антей» ЛТД в зв'язку з отриманням ним деревообробного обладнання без достатніх правових підстав виникло зобов'язання про його повернення ОСОБА_7, як правонаступнику ліквідованого ТОВ «БК Квадр».
Право вимоги у ТОВ «БК Квадр» до італійських компаній виробників деревообробного обладнання виникло на підставі контрактів, які були укладені у 2010 році, тобто ще до ліквідації ТОВ «БК Квадр».
Відповідно до підпункту 14.1.13 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безоплатно надані товари, роботи, послуги:
а) товари, що надаються згідно з договорами дарування, іншими договорами, за якими не передбачається грошова або інша компенсація вартості таких товарів чи їх повернення, або без укладення таких договорів;
б) роботи (послуги), що виконуються (надаються) без висування вимоги щодо компенсації їх вартості;
в) товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею.
В зв'язку з тим, що у громадянина РФ ОСОБА_7, є право вимоги на повернення безпідставно отриманого ТОВ УРСП «Антей» ЛТД майна і така письмова вимога заявлена ОСОБА_7, а у позивача є наявний обов'язок повернути потерпілому безпідставно отримане майно і такий обов'язок встановлений ЦК України, суд вважає, що висновки контролюючого органу про те, що позивач безоплатно отримав товар у вигляді деревообробного обладнання є такими, що суперечать вимогам чинного законодавства, тобто протиправними.
При наявності майнових вимог ОСОБА_7, до позивача які мають законні підстави, суд не може вважати правомірним висновок контролюючого органу про безоплатне отримання майна позивачем.
Рішенням зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД від 19.12.2014 року (протокол № 8) статут позивача приведено у відповідність до рішення господарського суду Хмельницької області. Вказані зміни 25.12.2014 року пройшли державну реєстрацію у Реєстраційній службі Шепетівського міськрайонного управління юстиції Хмельницької області.
Відповідно до пункту 135.1, підпункту 135.5.4 пункту 135.5 статті 135, пункту 137.10 статті 137 Податкового кодексу України в редакції статті яка діяла на час проведення перевірки, доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Інші доходи включають вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи.
Суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом.
Так як позивач не отримав безоплатно товари, у нього відповідно не виник обов'язок по оподаткуванню вартості отриманого деревообробного обладнання, оскільки його вартість підлягає поверненню законному власнику.
Суд при вирішенні спору не бере до уваги заперечення представників відповідача, враховуючи наступне.
Так як ТОВ «БК Квадр» ліквідоване як юридична особа 14.03.2011 року і з цієї дати вже не могло вчиняти жодних юридичних дій, а протокольні рішення зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД (протокол № 2) по включенню ТОВ «БК Квадр» до складу учасників товариства від 20.04.2011 року, протокольне рішення зборів учасників ТОВ УРСП «Антей» ЛТД (протокол № 5) про внесення змін до Статуту ТОВ УРСП «Антей» ЛТД щодо зміни складових частин вкладу ТОВ «БК Квадр» до статутного капіталу, ввезення деревообробного обладнання за період з 01.09.2011 року по 31.05.2013 року відбулися після 14.03.2011 року, тобто після припинення діяльності та ліквідації ТОВ «БК Квадр», відповідно відсутні правові підстави для застосування статті 148 ЦК України, яка регулює порядок виходу учасника із товариства з обмеженою відповідальністю.
ТОВ «БК Квадр» не могло бути учасником ТОВ УРСП «Антей» ЛТД так як рішення про його вступ в учасники товариства прийнято після припинення діяльності шляхом ліквідації, а також не могло звернутися із відповідною заявою про вихід із складу учасників позивача, оскільки фактично і юридично таким учасником не було, що підтверджується вищезазначеним рішенням господарського суду Хмельницької області.
Контролюючим органом не надано доказів того, що ТОВ УРСП «Антей» ЛТД, приймаючи рішення від 20 квітня 2011 року про включення іноземного учасника-ТОВ «БК Квадр» до складу його учасників діяв з певним умислом про ухилення від сплати податків тим чи іншим способом.
За таких обставин податкове повідомлення-рішення № 0001882202 від 06.10.2014 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 3623153,19 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3476805,22 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 146347,97 грн., прийняте на підставі висновків акту перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України, необхідно визнати протиправним та скасувати.
Аналізуючи все в сукупності, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 14, 15, 16, 19, 20, 41, 54, 58, 75, 78, 86, 135, 137 ПК України, ст.ст. 1212, 1213 ЦК України, ст. 1 Закону України «Про режим іноземного інвестування», ст.ст. 9, 11, 72, 86, 157, 159 - 163, 167 КАС України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Шепетівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області № 0001882202 від 06.10.2014 року яким Шепетівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Хмельницькій області збільшила товариству з обмеженою відповідальністю українсько-російського спільного підприємства «Антей» ЛТД м. Шепетівка Хмельницької області суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 3623153,19 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 3476805,22 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 146347,97 грн.
В повному обсязі постанова суду буде виготовлена 23.03.2015 року.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 23 березня 2015 року
Суддя /підпис/В.К. Блонський "Згідно з оригіналом" Суддя В.К. Блонський
Суд | Хмельницький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2015 |
Оприлюднено | 31.03.2015 |
Номер документу | 43265871 |
Судочинство | Адміністративне |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні