Рішення

від 20.03.2015 по справі 910/4407/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2015Справа №910/4407/15-г Суддя Отрош І.М., розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства Осадчого Миколи Олександровича «Аеліта» доТовариства з обмеженою відповідальністю «О.КО Груп» простягнення 75015 грн. 00 коп. Представники сторін:

від позивача: Чигир Т.Ф. - представник за довіреністю б/н від 10.02.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

24.02.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фермерського господарства Осадчого Миколи Олександровича «Аеліта» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «О.КО Груп» про стягнення 75015 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства та укладеного між сторонами Договору № 19/01/2015 від 19.01.2015 не здійснив поставку узгодженого між сторонами товару, внаслідок чого у позивача виникло право вимагати повернення попередньої оплати за товар у розмірі 75015 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.02.2015 порушено провадження у справі № 910/4407/15-г; розгляд справи призначено на 20.03.2015.

У судовому засіданні 20.03.2015 представник позивача подав додаткові документи; надав усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 20.03.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20175041 від 26.02.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про повернення поштового відправлення з відміткою про вибуття адресата.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата , відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 20.03.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «О.КО Груп» (продавець) та Фермерським господарством Осадчого Миколи Олександровича «Аеліта» (покупець) укладено Договір № 19/01/2015, відповідно до умов якого продавець зобов'язаний передати у власність покупцю товар в асортименті і у кількості, визначеними Договором, а покупець зобов'язаний прийняти товар та сплатити за нього визначену Договором грошову суму.

Асортимент, кількість, ціна одиниці товару і загальна суму угоди визначаються в специфікації, яка є невід'ємною частиною даного Договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до специфікації № 1 від 19.01.2015 до Договору товаром є селітра аміачна вапнякова, кількістю 15 тон, загальною вартістю 75015 грн. 00 коп.

Відповідно до п. 3.1.1 Договору, продавець зобов'язаний передати покупцю товар належної якості та в асортименті, обумовлених умовами Договору.

Згідно з п. 3.1.2 Договору, продавець зобов'язаний не пізніше трьох банківських днів з моменту отримання передплати забезпечити відвантаження і доставку товару за адресою покупця чи іншого вантажоодержувача, вказаного покупцем.

Пунктом 5.2 Договору, оплата за товар здійснюється, як правило, на умовах 100% попередньої оплати, або іншим шляхом, визначеним в додатках та додаткових угодах, які є невід'ємною частиною Договору.

Відповідно до п. 5.5 Договору, оплата здійснюється на підставі виставлених продавцем рахунків. Відсутність рахунку не звільняє покупця від обов'язку оплатити отриманий товар. В такому випадку оплата здійснюється з посиланням на відповідний видатковий документ, що підтверджує факт отримання товару.

Згідно з п. 6.1 Договору, товар відвантажується на адресу покупця (вантажоодержувача), на умовах самовивозу зі складу продавця.

Строк дії Договору встановлений з 19.01.2015 по 31.12.2015 (п. 10.1 Договору).

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Судом встановлено, що на підставі виставленого відповідачем рахунку-фактури № 16 від 19.01.2015 на суму 75015 грн. 00 коп., позивач здійснив попередню оплату за Договором № 19/01/2015 від 19.01.2015 на загальну суму 75015 грн. 00 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями платіжних доручень № 4 від 20.01.2015 на суму 17000 грн. 00 коп. та № 5 від 20.01.2015 на суму 58015 грн. 00 коп. та банківськими виписками станом на 20.01.2015.

Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Як вбачається із специфікації № 1 від 19.01.2015 до Договору, сторони погодили, що вартість товару вказана з урахуванням доставки на склад покупця : Київська обл., м. Ржищів, вул. Шевченка, 20-а.

Таким чином, враховуючи положення п. 3.12 Договору, та беручи до уваги здійснену позивачем попередню оплату у розмірі 75015 грн. 00 коп. 20.01.2015, суд дійшов висновку, що свій обов'язок з поставки узгодженого між сторонами товару відповідач повинен був здійснити до 23.01.2015 (включно).

Однак, відповідач узгоджений між сторонами товар не поставив, що також не було спростовано відповідачем, зокрема, відповідачем не надано суду доказів поставки товару за Договором № 19/01/2015 від 19.01.2015 на суму 75015 грн. 00 коп., зокрема, товарних накладних.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність обов'язку відповідача повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 75015 грн. 00 коп., сплачену позивачем за Договором № 19/01/2015 від 19.01.2015, підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів повернення грошових коштів в розмірі 75015 грн. 00 коп. або поставки товару, у зв'язку з чим суд дійшов висновку, що позов Фермерського господарства Осадчого Миколи Олександровича «Аеліта» до Товариства з обмеженою відповідальністю «О.КО Груп» про повернення суми попередньої оплати у розмірі 75015 грн. 00 коп. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати, понесені на послуги адвоката, в розмірі 3750 грн. 00 коп.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

У відповідно до пункту 6.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 № 7 витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

Таким чином, відшкодовуються втрати, які були здійснені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні пункту 1 статті 1 та частини першої статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі. Аналогічну правову позицію викладено у Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 N 6-рп/2013 у справі N 1-4/2013.

В якості доказів здійснення витрат на послуги адвоката у даній справі в розмірі 3750 грн. 00 коп., позивач надав суду копію Договору щодо надання адвокатських послуг і юридичної допомоги № 06-ю/15 від 10.02.2015, укладеним між Фермерським господарством Осадчого Миколи Олександровича «Аеліта» та адвокатським об'єднанням «Національна адвокатська компанія», акт № 1/15 щодо надання адвокатських послуг і юридичної допомоги від 17.02.2015 на суму 3750 грн. 00 коп., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Чигир Т.Ф. КС №5293/10 від 29.01.2015 (яка була представником позивача у судовому засіданні 20.03.2015), рахунок № 27/15 від 10.02.2015 на суму 3750 грн. 00 коп. та банківську виписку станом на 11.02.2015, що підтверджує факт оплати позивачем послуг адвоката у розмірі 3750 грн. 00 коп.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 49 господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи на те, що позовні вимоги Фермерського господарства Осадчого Миколи Олександровича «Аеліта» задоволені у повному обсязі, судові витрати (витрати зі сплати судового збору та витрати з оплати послуг адвоката) покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч.ч. 1, 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «О.КО Груп» (01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, буд. 48-Г; ідентифікаційний код: 37270035) на користь Фермерського господарства Осадчого Миколи Олександровича «Аеліта» (09230, Київська обл., м. Ржищів, вул. Шевченка, буд. 20-А; ідентифікаційний код: 20591055) попередню оплату у розмірі 75015 (сімдесят п'ять тисяч п'ятнадцять) грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. та витрати зі сплати послуг адвоката у розмірі 3750 (три тисячі сімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 25.03.2015

Суддя І.М. Отрош