Ухвала

від 18.03.2015 по справі 6-37115св14

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

18 березня 2015 рокум. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і

кримінальних справ у складі:

головуючого Червинської М.Є., суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,Маляренка А.В.,Писаної Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, ОСОБА_8, Реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації, за касаційною скаргою ОСОБА_6 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2014 року,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом про визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок та скасування державної реєстрації, посилаючись на те, що вона є власником чотирьох земельних ділянок, що підтверджується відповідними державними актами на право власності на земельні ділянки.

23 березня 2013 року ОСОБА_6 уповноважила довіреністю ОСОБА_7 бути представником її прав, пов'язаних з реалізацією прав ОСОБА_6, щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.

17 квітня 2013 року ОСОБА_6 припинила дію вищезазначеної довіреності, про що свідчить витяг про реєстрацію з Єдиного реєстру довіреностей № 24290765 та відповідно до ст. 249 ЦК України негайно повідомила ОСОБА_7

У лютому 2014 року ОСОБА_6 стало відомо, що її земельними ділянками користується ОСОБА_8 на підставі чотирьох договорів оренди від 12 червня 2013 року, укладених між нею та ОСОБА_7 Оскільки жодних договорів ОСОБА_6 не укладала, тому звернулась до Реєстраційної служби Новоукраїнського районного управління юстиції в Кіровоградській області з заявою про отримання копії договорів оренди земельних ділянок.

Дані договори, які були надані реєстраційною службою, ОСОБА_6 не укладала та не підписувала, підпис у графі «орендодавець» вчинений не нею та їй не належить, а здійснений ОСОБА_7, який на час підписання вищевказаних договорів (12 червня 2013 року) не мав жодних правових підстав на його підписання, так як дія довіреності була припинена ще 17 квітня 2013 року.

Крім того, зміст договорів оренди земельних ділянок суперечить ч. ч. 1, 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», що передбачає істотні умови договору оренди землі. Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею, є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону, тому, враховуючи вказане, позивачка була змушена звернутись з даним позовом до суду для поновлення своїх порушених прав.

Рішенням Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2014 року позов задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 12 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:0718) площею 2,88 га, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13 червня 2013 року № 4825821. Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі.

Визнано недійсним договір оренди землі від 12 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:0742) площею 2,8781 га, розташованої на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 13 червня 2013 року № 4839160. Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі.

Визнано недійсним договір оренди землі від 12 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:0744) площею 1,4389 га, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 12 червня 2013 року № 4788075. Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі.

Визнано недійсним договір оренди землі від 12 червня 2013 року, укладений між ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_8 на земельну ділянку (кадастровий номер 3524085600:02:003:1251) площею 5,76 га, розташовану на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області, та зареєстрований в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 12 червня 2013 року № 4784864. Скасовано державну реєстрацію договору оренди землі.

Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2014 року рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2014 року скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої доводи порушенням судами норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Заслухавши доповідь судді судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно із ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позову, керувався тим, що спірні договори оренди є недійсними, оскільки укладені особою, яка не мала на те повноважень, а також всупереч Закону України «Про оренду землі».

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, керувався тим, що об'єктивних даних про сповіщення відповідачів про припинення дії договору суду не надано. До теперішнього часу позивачем не витребувані у відповідачів ні оригінал довіреності, ні оригінали державних актів про право власності на земельні ділянки.

Проте з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна.

Відповідно до статті 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду апеляційної інстанції не відповідає з огляду на наступне.

Судами встановлено, що ОСОБА_6 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії КР 100629, виданого 28 вересня 2005 року, є власником земельної ділянки площею 2,88 га з кадастровим номером 3524085600:02:003:0718 та на підставі державних актів на право приватної власності на землю серії КР № 033372, серії КР № 033373, серії КР № 033374, виданих 11 серпня 2009 року, є власником земельної ділянки площею 2,8781 га з кадастровим номером 3524085600:02:003:0742, земельної ділянки площею 1,4389 га з кадастровим номером 3424085600:02:003:0744 та земельної ділянки площею 5,76 га з кадастровим номером 3524085600:02:003:1251, які розташовані на території Рівнянської сільської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (а. с. 25в€' 28).

У лютому 2014 року ОСОБА_6 стало відомо, що її земельними ділянками користується ОСОБА_8 на підставі чотирьох договорів оренди від 12 червня 2013 року, укладених між нею та ОСОБА_7

Договори оренди земельних ділянок укладені 12 червня 2013 року та зареєстровані у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права в Реєстраційній службі Новоукраїнського районного управління юстиції Кіровоградської області від 12 червня 2013 року № № 4825821, 4839160, 4788075, 4784864 (а. с. 12в€' 24).

Відповідно до ст. 244 ЦК України на підставі довіреності здійснюється представництво. Довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення.

Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність (ст. 249 ЦК України).

Судами встановлено, що 23 березня 2013 року ОСОБА_6 уповноважила довіреністю ОСОБА_7 бути представником її прав, пов'язаних з реалізацією прав ОСОБА_6, щодо володіння, користування та розпорядження земельними ділянками.

17 квітня 2013 року ОСОБА_6 припинила дію вищезазначеної довіреності, про що свідчить витяг про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 24290765, та відповідно до ст. 249 ЦК України негайно повідомила відповідача ОСОБА_7 як усно, так і письмово, що підтверджується повідомленням, яке було надіслано відповідачу 24 квітня 2014 року (а. с. 29, 38в€' 41).

За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що спірні договори ОСОБА_6 не укладала та не підписувала, підпис у графі «орендодавець» вчинений не нею та їй не належить, а здійснений ОСОБА_7, який на час підписання вищевказаних договорів (12 червня 2013 року) не мав жодних правових підстав на його підписання, так як дія довіреності була припинена ще 17 квітня 2013 року.

Таким чином, апеляційним судом скасоване законне і обґрунтоване рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню із залишенням у силі помилково скасованого рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Оскільки апеляційний суд помилково скасував правильне рішення суду першої інстанції та ухвалив нове рішення, яке не відповідає вимогам закону, останнє підлягає скасуванню, а рішення суду першої інстанції в€' залишенню в силі.

Керуючись ст. ст. 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 03 вересня 2014 року скасувати та залишити в силі рішення Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 30 квітня 2014 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий М.Є. Червинська Судді: А.О. Леванчук Л.М. Мазур А.В. Маляренко Т.О. Писана