Постанова

від 23.03.2015 по справі 810/742/15

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 23 березня 2015 року                                                                                                    810/742/15 Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Балаклицького А.І., розглянувши в порядку скороченого провадження в м. Києві адміністративну справу за позовомПрокурора міста Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФСу Київській області доПриватного підприємства "Рідекс" простягнення податкового боргу, в с т а н о в и в: Прокурор міста Ірпеня Київської області звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області з позовом до Приватного підприємства "Рідекс" про стягнення податкового боргу з орендної плати за землю в сумі 59681,22 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно з даними податкового обліку у відповідача утворилась заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Дана заборгованість підтверджується даними декларацій, поданих відповідачем особисто до податкового органу, та податковим повідомленням-рішенням, згідно з яким до відповідача застосовані штрафні санкції, а також нарахованою пенею. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом. Згідно з пунктом 4 частини першої статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо: стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження. Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку скороченого провадження, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення (рекомендованого). Разом з тим, відповідач не скористався наданим частиною третьою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України правом щодо подачі заперечень на адміністративний позов, а тому суд розглядає справу на підставі наявних у ній доказів. Всебічно та об'єктивно дослідивши матеріали справи, та оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судом встановлено, що Приватне підприємство "Ритм" зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 26.06.2003, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи, та перебуває на обліку в органах державної податкової служби як платник податків та інших обов'язкових платежів. З матеріалів справи вбачається, що станом на 21.01.2015 за відповідачем рахується податковий борг з земельного податку в розмірі 59681,22 грн., який виник з наступних підстав. В лютому 2014 року відповідач подав до податкового органу податкову декларацію з плати за землю за 2014 рік, відповідно до якої визначено зобов'язання з земельного податку за 2014 рік в розмірі 41411,92 грн., де щомісячний платіж в січні становить 3451,03 грн. та з лютого по грудень - 3450,99 грн. Судом встановлено, що станом на момент подання позову відповідачем не сплачено земельний податок за 2014 рік. Крім того, згідно облікової картки платника відповідачем не сплачено податковий борг з орендної плати за землю за 2013 рік в сумі 17239,99 грн. Також, з матеріалів справи вбачається, що в березні 2014 року посадовою особою Ірпінської ОДПІ ГУ Міндоходів у Київської області проведено камеральну перевірки ПП "Рідекс" з питань своєчасності сплати орендної плати за землю за квітень-червень 2013 року, за результатами якої складено Акт від 14.03.2014 №241/15-2/32240163. Перевіркою було встановлено порушення відповідачем вимог п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України щодо несвоєчасної сплати земельного податку за квітень-червень 2013 року в розмірі 10293,10 грн. За результатами проведеної перевірки позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.03.2014 №0001741501, згідно з яким до відповідача застосовано штраф у розмірі 1029,31 грн. З матеріалів справи вбачається, що зазначене податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем 14.03.2014, що підтверджується підписом посадової особи на корінці податкового повідомлення-рішення, копія якого наявна в матеріалах справи. Враховуючи викладене, податковий борг відповідача перед бюджетом становить 59681,22 грн. Так, на виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України Ірпінською ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області була виставлена відповідачу податкова вимога від 18.09.2013 №158-15/61 про сплату податкового боргу за узгодженими податковими зобов'язаннями в розмірі 3436,03 грн. Вказана податкова вимога була отримана відповідачем 18.09.2013, що підтверджується підписом посадової особи на корінці податкового вимоги, копія якого наявна в матеріалах справи. Проте, дана податкова вимога залишилась без задоволення. Наведені вище податкова вимога та податкове повідомлення-рішення відповідачем у встановлений чинним законодавством спосіб не оскаржувались, отже зазначені в них зобов'язання вважаються узгодженими та підлягають сплаті. На час розгляду позову по суті доказів про сплату податкової заборгованості відповідачем суду не подано. Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 року регулюються Податковим кодексом України. Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, а також в інших сферах, у тому числі, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Згідно з пунктом 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. Відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Кодексу, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. В силу приписів підпункту 9.1.10 пункту 9.1 статті 9 та підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки (пункт 288.2 статті 288 Податкового кодексу України). Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 Податкового кодексу України. Згідно з приписами пункту 286.2 статті 286 цього Кодексу, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Згідно з приписами підпунктів 16.1.3 та 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно (пункт 31.1 статті 31 Податкового кодексу України). Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання; Відповідно до пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України). Згідно з пунктом 59.5 зазначеної статті, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. Пунктами 56.2, 56.3 статті 56 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення. Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (за потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк (підпункт 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України). Згідно з приписами підпункту 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків. Оскільки відповідач не оскаржував прийняті податковим органом податкову вимогу та податкове повідомлення-рішення, податковий борг є узгодженим. Отже, відповідачем не виконане зобов'язання платника податків сплатити до бюджету відповідну суму податкової заборгованості в порядку та у строки, визначені Податковим кодексом України, у зв'язку з чим за Відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетом на загальну суму 59681,22 грн. Зазначений факт підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи. На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем суду надано не було. Відповідно до підпункту 20.1.19 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України. Згідно з пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача відповідачем суду не надано. За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, беручи до уваги ту обставину, що суму заборгованості до державного бюджету у розмірі 59681,22 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується доказами, що містяться у матеріалах справи, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості на день прийняття рішення не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. На підставі викладеного, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 11, 14, 69, 70, 71, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - п о с т а н о в и в : Адміністративний позов Прокурора міста Ірпеня Київської області - задовольнити. Стягнути з Приватного підприємства "Рідекс" (код ЄДРПОУ 32240163) на користь Державного бюджету України податковий борг з орендної плати за землю в сумі 59681 (п'ятдесят дев'ять тисяч шістсот вісімдесят одна) грн. 22 коп. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови. Суддя                                                                                             Балаклицький А. І.