Постанова

від 25.03.2015 по справі 825/627/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

25 березня 2015 року Чернігів Справа № 825/627/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Воєдило Л.П.,

представника позивача - Кудрявцевої О.О.,

представника відповідача - Сьоми Н.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області до Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції про стягнення платежів, що підлягають капіталізації,-

В С Т А Н О В И В:

03.03.2015 Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області звернулось до суду з адміністративним позовом до Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції про стягнення платежів, що підлягають капіталізації, у розмірі 189 147 грн. 93 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач знаходиться в стані припинення, у зв'язку з чим зобов'язаний здійснити капіталізацію платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю. У позивача значиться гр. ОСОБА_3, яка отримала виробничу травму під час роботи в Чернігівській міській санітарно-епідеміологічній станції, щодо якої мають бути капіталізовані платежі в сумі 189 147 грн. 93 коп. Позивачем було направлено голові ліквідаційної комісії Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції претензію №02/2015 від 10.02.2015 з вимогою сплатити зазначену суму, проте за результатами її розгляду відповідачем було відмовлено в її задоволенні та виставлену до сплати суму капіталізованих платежів не сплачено. Тому, посилаючись на Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Цивільний кодекс України, позивач просить суд стягнути з відповідача суму належних до сплати капіталізованих платежів у розмірі 189 147 грн. 93 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову та просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що постанова Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 № 765 «Про затвердження Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю громадян», на яку посилається позивач, не регулює питання капіталізації платежів у разі ліквідації страхувальника, а тільки банкрутства. Стаття 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачає, що фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Але на даний час Кабінетом Міністрів України такий порядок капіталізації не визначено і не затверджено. Представник також зазначив, що відповідачем не може бути виконана вимога позивача про сплату капіталізованих платежів, оскільки Чернігівська міська санітарно-епідеміологічна станція на даний час не має ні коштів ні майна.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Чернігівська міська санітарно-епідеміологічна станція є юридичною особою та знаходиться на обліку у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області, як платник страхових внесків.

Позивачем проводяться страхові виплати гр. ОСОБА_3, яка отримала виробничу травму під час роботи у Чернігівській міській санітарно-епідеміологічній станції.

Так, відповідно до акту № 1 про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом від 31.01.2005 з гр. ОСОБА_3 стався нещасний випадок виробничого характеру, внаслідок чого, згідно виписки з акту огляду МСЕК № 0030279 від 24.12.2014 останній встановлено 30 % втрати професійної працездатності та встановлена третя група інвалідності (а.с.13,14).

Відповідно до постанови від 05.02.2015 №2523/2284/2284/3 Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області гр. ОСОБА_3 було призначено щомісячну страхову виплату в розмірі 377,36 грн. з 24.12.2014 (а.с.12).

Як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з прийняттям рішення про ліквідацію юридичної особи - Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції, позивачем 10.02.2015 була направлена голові ліквідаційної комісії Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції Ліждвою Л.Л. претензія №_02_/2010 щодо визнання грошових вимог у розмірі 189 147 грн. 93 коп. (а.с. 6).

Листом від 23.02.2015 №01/4 Чернігівська міська санітарно-епідеміологічна станція відмовила позивачу в задоволенні претензії та виплаті платежів, що підлягають капіталізації, у розмірі 189 147 грн. 93 коп. (а.с.7).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини першої статті 1195 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 №435-IV фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я фізичній особі, зобов'язана відшкодувати потерпілому заробіток (дохід), втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду тощо.

Частиною другою статті 1205 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом.

Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві, визначено Законом України від 23.09.1999 №1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (далі - Закон №1105-XIV).

За приписами пункту 2 частини 2 статті 46 Закону №1105-XIV фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків здійснюється, зокрема, за рахунок капіталізованих платежів, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, з наведених правових норм вбачається, що страхувальника зобов'язано проводити капіталізацію страхових виплат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у всіх випадках ліквідації страхувальника незалежно від підстави такої ліквідації.

Оскільки, законодавством України не визначена процедура капіталізації платежів на стадії самостійної ліквідації платоспроможної юридичної особи, то суд вважає можливим застосувати аналогію закону, а саме порядок, який передбачений постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №765 «Про порядок капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства - банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю» (далі - Порядок №765).

Положеннями пункту 1 Порядку №765 передбачено, що капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

За змістом пункту 3 Порядку №765 капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, з урахуванням даних Державної служби статистики України про середню очікувану тривалість життя осіб, наданих листом від 31.07.2014 за № 10/2-17/152-14, розраховано відповідачу суму капіталізованих платежів для розрахунку із потерпілою, що становить 189 147 грн. 93 коп.

Відповідно до статті 36 Закону України від 15.05.2003 №755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті її ліквідації голова ліквідаційної комісії, уповноважена ним особа або ліквідатор після закінчення процедури ліквідації, передбаченої законом, але не раніше закінчення строку заявлення вимог кредиторами повинен подати (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстраторові документи, в тому числі, довідку відповідного органу про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів фондів соціального страхування.

На момент звернення позивача з вказаними вимогами відповідач не виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.5), а тому вимоги щодо капіталізації платежів здійснюються в межах ліквідаційної процедури.

Станом на день розгляду справи відповідачем сума капіталізованих платежів на рахунок позивача у добровільному порядку не сплачена.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області до Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції про стягнення платежів, що підлягають капіталізації, необхідно задовольнити, оскільки вони є законними та обґрунтованими.

Судові витрати, згідно статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області задовольнити в повному обсязі

Стягнути з Чернігівської міської санітарно-епідеміологічної станції (вул. Кирпоноса, 30, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 14242221) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Чернігові Чернігівської області (вул. Шевченка, 5, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 25975429) суму платежів, що підлягають капіталізації у розмірі 189 147 (сто вісімдесят дев'ять тисяч сто сорок сім) грн. 93 коп.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення .

Суддя підпис В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І.Д'яков