ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" березня 2015 р.Справа № 922/6071/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жигалкіна І.П.
при секретарі судового засідання Кісельовій С.М.
розглянувши справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон - К", м. Харків , 3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватна виробничо-комерційна фірма "ЛОСК" , смт.Пісочин до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Пересічне про та за зустрічним позовом стягнення 28112,90грн. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Пересічне до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон - К", м. Харків про стягнення 28674,42грн. за участю представників сторін:
позивача (за первісним позовом) - Диби М.М. (дов. № б/н від 24.11.2014 р.); Краснопольського А.В. (директор);
відповідача (за первісним позовом) - ОСОБА_4 (дов. № 58 від 15.01.2015р.); ОСОБА_1 (особисто);
3-ї особи - не з'явився.
ВСТАНОВИВ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон - К", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (Відповідач) заборгованості у розмірі 28112,90 грн., в тому числі: 24150,00 грн. суму основного боргу; 1823,15 грн. - пені; 2139,75 грн. - 3% річних. Судові витрати просить покласти на Відповідача.
Ухвалою від 31.12.2014 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, порушив провадження у справі та призначив її до розгляду в судовому засіданні.
09.02.2015 р. за вх. № 4687 до суду надійшла зустрічна позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К", 3-я особа - ПВКФ "Лоск", в якій Позивач (за зустрічним позовом) просить суд стягнути з ТОВ "Еталон-К" (Відповідач за зустрічним позовом)16446,00грн. заборгованості та 4196,85грн. процентів за користування чужими грошовими коштами. Судові витрати просить розподілити згідно ст. 49 ГПК України.
Ухвалою від 10.02.2015 року суд прийняв зустрічну позовну заяву ФОП ОСОБА_1 для спільного розгляду з первісним позовом.
03.03.2015 року за вх. № 8347 ФОП ОСОБА_1 подав до суду уточнену зустрічну позовну заяву, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" 24477,57грн. заборгованості та 4196,85грн. відсотків за користування чужими грошовими коштами. Зазначена заява прийнята судом до розгляду відповідно до ухвали суду від 03.03.2015 року як заява про збільшення зустрічного позову.
Крім того, зазначеною ухвалою від 03.03.2015 року суд залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача - Приватну виробничо - комерційну фірму "ЛОСК".
В судовому засіданні 16.03.2015 року представник Позивача (за первісним позовом) підтримує свої позовні вимоги в повному обсязі, проти зустрічного позову заперечує в повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на уточнену зустрічну позовну заяву (вх. № 8670 від 05.03.2015р.).
Представник Відповідача (за первісним позовом) проти пред'явлених до нього вимог заперечує в повному обсязі. Зустрічну позовну заяву підтримує в повному обсязі, просить суд її задовольнити.
Представник 3-ї особи у призначене судове засідання не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки та неподання витребуваних судом документів не повідомив. Про час та місце розгляду справи 3-ю особу було повідомлено належним чином ухвалою суду.
Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.03.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
31.07.2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" (Позивач за первісним позовом, Генпідрядник), Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Відповідач за первісним позовом, Інвестор) та Приватною виробничо-комерційною фірмою "Лоск" (Забудовник) був укладений договір № 26в/п про пайову участь у проектуванні та будівництві (надалі - Договір), з наступними змінами, внесеними Додатковою угодою № 1 від 05.12.2011 р. до договору № 26в/п від 31.07.2010р.
Відповідно до п.1.1. Договору, предметом цього Договору є пайова участь Інвестора у проектуванні, будівництві торгівельного комплексу, який буде розташований на земельній ділянці № 4 ПВКФ "Лоск", за адресою: АДРЕСА_1 (надалі - Об'єкт).
Пунктом 1.2 Договору сторони узгодили, що будівництво об'єкту буде здійснюватися на земельній ділянці № 4 по периметру, згідно проекту, що належить забудовнику на підставі договору купівлі-продажу ВВТ № 037174, ВВТ № 037175 від 26.02.2005 р. номер у реєстрі 310. Державний акт на право власності на земельну ділянку за № 020670300006 від 11 травня 2006 року, кадастровий № 6325157900:01:001:0005.
Згідно з п. 1.4. Договору, право власності на Об'єкт виникає у Інвестора наступним чином: Забудовник передає право власності збудованого об'єкту до Інвестора.
Відповідно до п. 1.5. Договору, площа частки Інвестора у будівництві складає 100% - що рівно 69,0м2 та має будівельний номер П-28.
Відповідно до п. 1.7. Договору, Генпідрядник має право на визнання себе у судовому порядку власником 100% частки Об'єкту, як недобудованого нерухомого майна у разі невиконання Інвестором своїх зобов'язань за договором щодо розрахунків.
В п. 2.1. Договору сторони визначили, що пайова участь Інвестора у будівництві Об'єкту розраховується наступним чином: вартість проектно-кошторисної документації складає 150грн. за 1 м2 загальної площі забудови. Вартість погоджень (СЄС, Пож. Охорона, Екологічна сл., Енергозабезпечення, та інші служби), та проходження проектом Державної експертизи орієнтовано складає 170 грн. за 1м2 загальної площі забудови. Вартість роботи ДАБК (отримання дозволу на початок робот та ввід в експлуатацію об'єкта) орієнтовано складає 160 грн. за 1 м2 загальної площі забудови. Вартість будівельних робіт на даний момент складає 3500 грн. за 1 м2 загальної площі забудови.
Кінцева вартість частки Інвестора у Торгівельному комплексі складає - 241500,00грн. що підтверджується рахунком фактурою № Ку-015 від 05.12.2011р. (п.2.3. в редакції Додаткової угоди № 1).
Пунктом 2.5. Договору сторони визначили порядок розрахунків: на розробку проектно-кошторисної документації Інвестор надає Генпідряднику кошти в момент підписання даного Договору відповідно до п. 2.1. На погодження проектної документації та отримання дозволу в ДАБК, згідно виставлення рахунків Генпідрядника Інвестору. Генпідрядник після розробки проектно-кошторисної документації, погодженої у встановленому законом порядку та після отримання дозволу на початок будівництва приступає до будівельних робіт та отримує у Інвестора грошові кошти на початок будівництва у розмірі 40% загальної вартості його частки Об'єкту. 40 % загальної вартості після виконання 50% будівельно-монтажних робіт. Та в протязі виконання сіх робіт, згідно рахунків Генпідрядника. Остаточні 20% - по завершенні будівельних робіт.
Відповідно до п. 3.5. Договору Генпідрядник зобов'язався: розробити проектно-кошторисну документацію; здійснювати всі узгодження з органами державної влади і місцевого самоврядування, необхідні для будівництва Об'єкту; затвердити та погодити проектно-кошторисну документацію, а також технічні умови на будівництво Об'єкту та передати їх Інвестору (копію) та Забудовнику (копію) за актом; отримати дозвіл на початок виконання будівельних робіт в інспекції Держархбудконтролю Харківської області та передати копію цього дозволу Забудовнику та Інвестору; усунути недоліки, виявлені в межах гарантійного строку експлуатації Об'єкта, за власний рахунок після звернення Інвестора в розумні строки, за винятком недоліків, які сталися внаслідок: природного зносу Об'єкту або його частин; неправильної його експлуатації, неналежного ремонту Інвестором або запрошеними Інвестором особами; нести відповідальність перед третіми особами, яка може виникнути у зв'язку з невиконанням цього Договору.
В п.3.3.1. Договору Інвестор зобов'язався, в тому числі, здійснювати оплату будівництва Об'єкта безпосередньо на рахунок абу у касу Генпідрядника на умовах цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, Позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Договором - побудував торгівельний комплекс, який розташований за адресою: АДРЕСА_1, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія Декларації про готовність Об'єкта до експлуатації від 29.12.2011 р. № ХК14211119411, та передав Відповідачу його об'єкт, що підтверджується відповідним Актом прийому-передачі об'єкту будівництва від 14.12.2011 р., Актом приймання-передачі об'єкта будівництва від 30.12.2011р. та Актом приймання-передачі об'єкта будівництва від 03.01.2012р., підписаними сторонами (а.с.21-23). Жодних зауважень з боку Відповідача стосовно отриманого ним Об'єкту не надходило.
Проте Відповідач в порушення умов Договору та взятих на себе зобов'язань не розрахувався з Позивачем у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість за Договором склала 24150,00грн., що також підтверджується Актом звіряння взаємних розрахунків станом на 08.02.2012р., підписаним та скріпленим печатками сторін (а.с. 24).
Обґрунтовуючи свої зустрічні позовні вимоги Позивач (за зустрічним позовом) посилається на те, що справжній розмір загальної площі переданого йому за спірним Договором торгівельного павільйону (магазину) став відомий лише через півроку після прийняття завершеного будівництвом об'єкту та підписання акту звіряння взаємних розрахунків, коли він за власні кошти вимушений був замовити виготовлення технічного паспорту та здійснення державної реєстрації права власності на об'єкт будівництва, якій після проведення такої реєстрації отримав нову назву - частина будівлі літ. "Я-2" (магазин) площею 58,80 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. 24.09.2012р. ФОП ОСОБА_1 було видано Свідоцтво про право власності на зазначений об'єкт загальною площею 58,80 кв.м.
Таким чином, виходячи із загальної вартості 3980,00грн. за 1 кв.м. загальної площі об'єкту, вартість переданого Об'єкту складає 234024,00грн., тому переплата становить 16446,00грн. Зазначені грошові кошти, на думку Позивача за зустрічним позовом, є безпідставно набутим майном.
Також Позивачем за зустрічним позовом здійснено нарахування Відповідачу за зустрічним позовом процентів за користування чужими грошовими коштами, що за розрахунками Позивача за зустрічним позовом складає 4196,85грн.
Крім того, Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Відповідача за зустрічним позовом збитки на загальну суму 8031,57грн., які складаються з витрат на виготовлення технічної та право установлюваної документації, оскільки за умовами п.3.5.8. Договору № 26в/п про пайову участь у проектуванні та будівництві від 31.07.2010р. зазначені витрати повинен був понести ТОВ "Еталон-К".
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 2.5.5. Договору, Відповідач за первісним позовом повинен був розрахуватись з Позивачем за первісним позовом по завершенні будівельних робіт.
Як свідчить Декларація про готовність об'єкта до експлуатації від 29.12.2011 р. № ХК14211119411, будівельні роботи закінчено 29.12.2011 р., відтак строк виконання Відповідачем зобов'язання по оплаті настав 30.12.2011 р.
Проте, доказів здійснення оплати Відповідач за первісним позовом суду не надав та не спростував відсутність заборгованості перед Позивачем за первісним позовом за договором № 26в/п про пайову участь у проектуванні та будівництві від 31.07.2010 року на суму 24150,00 грн.
За таких підстав, суд дійшов висновку, що Відповідач за первісним позовом порушив умови укладеного з Позивачем за первісним позовом Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Враховуючи викладене, суд визнає позовні вимоги про стягнення суми основного боргу за первісним позовом у розмірі 24150,00 грн. обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими Відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.
За невиконання грошового зобов'язання Позивачем за первісним позовом на суму основного боргу нараховані Відповідачу 3% річних у розмірі 2139,75грн. за період з 01.01.2012 року - 16.12.2014 року.
Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, перевіривши розрахунок Позивача, перевіривши періоди нарахування останнім вказаної суми 3% річних дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому вимога Позивача за первісним позовом про стягнення з Відповідача 2139,75 грн. 3% річних є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Пунктом 4.2. Договору передбачено, що Інвестор відповідає перед Забудовником у випадку прострочення терміну виконання оплати, передбаченої п.2 цього Договору і сплачує на користь Генпідрядника пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за договором за кожен день такого прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ.
Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". За таких підстав вимоги Позивача за первісним позовом про стягнення з Відповідача 1823,15 грн. пені за період з 02.01.2012р. по 30.06.2012р. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо зустрічної позовної заяви ФОП ОСОБА_1, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Умовами п. 2.1. Договору про пайову участь у проектуванні та будівництві № 26в/п від 31.07.2010 р. зафіксована вартість Об'єкту, виходячи з загальної площі забудови.
Відповідно до Правил розрахунку загальної, корисної та розрахункової площі, будівельного об'єму площі забудови та поверховості громадських будинків [ДБН В2.2-9-2009 "Громадські будинки і споруди Основні положення"] «Д.1 Загальна площа громадського будинку визначається як сума площ усіх поверхів (включаючи технічний, мансардний, цокольний та підвальний)»; «Д.2 Корисна площа громадською будинку визначається як сума площ усіх розташованих у ньому приміщень, а також балконів і антресолей і залах, фойє тощо, за винятком сходових кліток, ліфтових шахт, внутрішніх відкритих сходів і пандусів»; «Д.5 Площу приміщень будинків слід визначати за їх розмірами, виміряними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги (без урахування плінтусів)».
Відповідно до п. 6.1. Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики Україні від 24 травня 2001 року N 127, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 липня 2001 р. за № 582/5773, площу приміщень будинків визначають за їх розмірами, вимірюваними між опорядженими поверхнями стін і перегородок на рівні підлоги (без урахування плінтусів). Відповідно до п. 3.2. зазначеної Інструкції обмір приміщень слід здійснювати від оздоблених поверхонь стін та перегородок.
Дослідивши наданий Позивачем за зустрічним позовом технічний паспорт на спірне приміщення судом встановлено, що він виданий на "магазин", в той час як за спірним Договором ФОП ОСОБА_1 було передано "торгівельний павільйон". Крім того, за даними цього технічного паспорту зовнішня площа приміщення складає 76,65 кв.м. (6,43м х 5,96м х 2 пов.), що відповідає даним площі приміщень, прийнятих ФОП ОСОБА_1 за Актами приймання-передачі об'єкту будівництва.
Таким чином суд приходить до висновку, що Позивачем за зустрічним позовом не підтверджено належними та допустимими доказами неналежного виконання Відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань за спірним Договором в частині передачі Об'єкту будівництва загальною площею 69,0 кв.м.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Однак матеріалами справи не підтверджено набуття ТОВ "Еталон-К" грошових коштів на суму 16446,00грн. без достатньої правової підстави, оскільки підставою набуття цих коштів є договір про пайову участь у проектуванні та будівництві № 26в/п від 31.07.2010 року
Таким чином, зустрічні позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача за зустрічним позовом 16446,00грн. як безпідставно набутих є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення 4196,85грн. процентів за користування чужими грошовими коштами суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Однак, оскільки Позивачем за зустрічним позовом не доведено безпідставності набуття Відповідачем за зустрічним позовом грошових коштів на суму 16446,00грн., то нарахування відсотків за користування чужими грошовими коштами на зазначену суму є також безпідставним. Таким чином зустрічні вимоги в частині стягнення 4196,85грн. процентів за користування чужими грошовими коштами не підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги Позивача за зустрічними позовом про стягнення збитків суд зазначає наступне.
В силу приписів статей 15, 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання чи оспорювання. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 225 вказаного кодексу до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.
Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.
В контексті наведеного вбачається, що твердження Позивача за зустрічним позовом про те, що 8031,57грн., сплачених останнім на виготовлення технічної та право установлюваної документації є збитками безпідставне, оскільки ці кошти не є збитками, у розумінні ст. 22 ЦК України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 за зустрічним позовом є необґрунтованими та не підлягають задоволенню в повному обсязі.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті судового збору за первісним позовом в розмірі 1827,00грн. покладаються на Відповідача за первісним позовом - ФОП ОСОБА_1 Витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом підлягають віднесенню на Позивача за зустрічним позовом - ФОП ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 193, 224, 225, 230 Господарського кодексу України, ст.ст. 15, 16, 22, 525, 526, 530, 536, 549, 611, 612, 625, 629, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 32, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -
ВИРІШИВ:
Первісний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідент. номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТАЛОН-К" (61037, м.Харків, пр. Московський, буд.138-А; код ЄДРПОУ 32029083) 24150,00грн. основного боргу, 1823,15грн. пені, 2139,75грн. 3% річних та 1827,00грн. витрат по сплаті судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
В задоволенні зустрічного позову ФОП ОСОБА_1 - відмовити в повному обсязі.
Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повне рішення складено 23.03.2015 р.
Суддя І.П. Жигалкін
Суд | Господарський суд Харківської області |
Дата ухвалення рішення | 16.03.2015 |
Оприлюднено | 31.03.2015 |
Номер документу | 43267837 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Харківської області
Жигалкін І.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні