Рішення

від 23.03.2015 по справі 911/671/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р. Справа № 911/671/15

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс», Київська обл., м. Обухів

про стягнення 22931,91 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: Яндульський Д.В. - довіреність № 3025-О від 17.09.2012 р.;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

до господарського суду звернулось Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «Приватбанк» (далі - Позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс» (далі - Відповідач) про стягнення 22931,91 грн.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/№ від 14.06.2012 р. (надалі - Договір). У зв'язку з цим Позивач просить суд стягнути з Відповідача 22931,91 грн. заборгованості, з якої: 10000,00 грн. заборгованості за кредитом; 7348,12 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 3873,90 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 1709,89 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.02.2015 р. порушено провадження у справі № 911/671/15 та призначено її до розгляду на 23.03.2015 р.

23.03.2015 р. у судове засідання з'явився представник Позивача та надав пояснення у справі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов суду не надав.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

У відповідності з правилами статей 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 23.03.2015 р. після виходу з нарадчої кімнати судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.06.2012 р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний Банк «Приватбанк» (банк, Позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю фірма «Лезіс» (клієнт, Відповідач у справі) було підписано заяву про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитком печатки, згідно якої Відповідач погодився з «Умовами та правилами надання банківських послуг», у тому числі з Умовами та правилами обслуговування за розрахунковими картками, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, client-bank.privatbank.ua, тарифами банку, які разом із заявою та карткою зі зразками підписів і відбитком печатки складають Договір банківського обслуговування.

Відповідно до заяви підписом Відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг (далі - Умови), Тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Згідно з п. 3.2.1.1.16. Умов, при укладанні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до «Умов та правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно-цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом «першого» підпису. Підписання договорів та угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що заявою про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки Відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - договорі банківського обслуговування в цілому.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20.08.2013 року у справі № 15/5007/1293/12.

Згідно п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - «Кредит») надається на поповнення оборотних коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - «Ліміт»). Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших). Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає у проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Згідно з п. 3.2.1.1.5. Умов, кредитний ліміт являє собою суму грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.

Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших) (п. 3.2.1.1.6. Умов).

Відповідно до умов договору банківського обслуговування 18.06.2012 р. Відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок № 26008060860772 в національній валюті у сумі 0,00 грн. В подальшому кредитний ліміт Відповідачу було збільшено. Зокрема 04.03.2013 р. до 1000,00 грн., 21.06.2013 р. до 10000,00 грн. Зазначені обставини підтверджується довідкою вих. № 08.7.0.0.0/150211090827 від 11.02.2015 р. про розмір встановлених кредитних лімітів.

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до «Умов і правил надання банківських послуг» (або у формі «Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки» або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовою або електронною інформацією, чи у будь-якій іншій формі - «Угода»). При належному виконанні Клієнтом зобов'язань, передбачених «Умовами та правилами надання банківських послуг», за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено Банком на той самий строк.

Як встановлено господарським судом, відповідно умов договору Позивачем протягом періоду дії договору було надано Відповідачу кредит у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується випискою з банківського рахунку Відповідача за період з 17.06.2013 р. по 19.12.2014 р.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.1. Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - «період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню»), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку не обнулення дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню (п. 3.2.1.4.1.2. Умов).

Пунктом 3.2.1.4.1.3. Умов встановлено, що у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань, Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під «непогашенням кредиту» мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (п. 3.2.1.4.1.4. Умов).

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається (п. 3.2.1.4.9. Умов).

Відповідно до п. 3.2.1.4.4. Умов, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6, 3.2.1.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого цим розділом Умов та Правил надання банківських послуг, змінити умови кредитування - зажадати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі шляхом подання відповідного повідомлення.

Як встановлено господарським судом, Відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування від 14.06.2012 р. перед ПАТ КБ «Приватбанк» у повному обсязі не виконав, в зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість за кредитом у сумі 10000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 7348,12 грн. за період з 01.07.2013 р. по 19.12.2014 р. та заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 1709,89 грн. за період з 01.07.2013 р. по 19.12.2014 р., що вбачається з наданого Позивачем розрахунку.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач звертався до Відповідача з претензією вих. № 20615KIO0S0FJ від 02.12.2014 р., що підтверджується відповідними доказами направлення, в якій Позивач просив Відповідача негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі у сумі 22326,97 грн.

Проте, вказана претензія була залишена Відповідачем без реагування.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

У разі застосування змінюваної процентної ставки у кредитному договорі повинен визначатися максимальний розмір збільшення процентної ставки (ч. 6 ст. 1056-1 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Господарським судом встановлено, що з моменту надання кредиту та за період дії договору Відповідач неналежним чином виконував свої обов'язки по поверненню кредиту та сплаті відсотків і комісії за його користування за договором, в зв'язку з чим з моменту направлення Позивачем претензії Відповідачу про повернення кредиту та сплату нарахованих відсотків і комісії за його користування, у Відповідача відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов та Правил надання банківських послуг виник обов'язок достроково повністю повернути кредит та сплатити нараховані проценти та комісію, а також штрафні санкції, незалежно від строку виконання зобов'язання.

Проте, Відповідач в порушення умов договору банківського обслуговування від 14.06.2012 р. на момент звернення Позивача до суду свої зобов'язання щодо повернення кредиту та оплати відсотків за користування кредитом і оплати комісії за користування кредитом не виконав.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Отже, оскільки на момент прийняття рішення заборгованість Відповідача за договором банківського обслуговування від 14.06.2012 р., а саме заборгованість за кредитом у сумі 10000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 7348,12 грн. та заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 1709,89 грн. не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, то господарський суд дійшов висновку, що вказані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Крім того, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 3873,90 грн. пені, нарахованої на заборгованість за кредитом та процентами за користування кредитом за загальний період з 30.07.2013 р. по 19.12.2014 р.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно з ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.2.1.5.1. Умов передбачено, що при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2., 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт виплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Пунктом 3.2.1.5.4. Умов встановлено, що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3., здійснюється протягом 3 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Таким чином сторонами відповідно до умов ч. 6 ст. 232 ГК України погоджено інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж встановлений у вказаній статті.

Враховуючи те, що наданий Позивачем розрахунок пені є арифметично вірним, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовної вимоги про стягнення з Відповідача 3873,90 грн. пені.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Лезіс» (08702, Київська обл., м. Обухів, вул. Миру, буд. 13-А; код ЄДРПОУ 20596199) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за кредитом, 7348 (сім тисяч триста сорок вісім) грн. 12 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1709 (одну тисячу сімсот дев'ять) грн. 89 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 3873 (три тисячі вісімсот сімдесят три) грн. 90 коп. пені та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата виготовлення та підписання рішення 26.03.2015 р.

Суддя С.Ю. Наріжний