Рішення

від 25.03.2015 по справі 910/2230/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.03.2015Справа №910/2230/15-г

За позовом Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м.Києва

до Громадського об'єднання «Спілка ветеранів Афганістану Деснянського району м.Києва»

про стягнення 9 593,28 грн

суддя Пукшин Л.Г.

Представники :

від позивача Тур Г.М. - представник за довіреністю від 12.01.2015

від відповідача не з'явились

В судовому засіданні 25.03.2015 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва до Громадського об'єднання «Спілка ветеранів Афганістану Деснянського району м.Києва» про стягнення 9 593,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що всупереч умовам укладеного між сторонами договору про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу № 1230 від 28.10.2013, відповідачем неналежно виконувались зобов'язання, а саме, невчасно та не в повному обсязі оплачувались надані комунальні послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 7 789,33 грн., крім того позивач просить стягнути 3 % річних у розмірі 121 грн. 00 коп., пеню у розмірі 636,86 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 1046,09 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 04.02.2015 порушено провадження у справі № 910/2230/15-г за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні 25.02.2015.

У судове засідання, призначене на 25.02.2015, представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав, надав через канцелярію суду документи, що були долучені до матеріалів справи.

Відповідач в судове засідання 25.02.2015 явку уповноваженого представника не забезпечив, про поважні причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 25.02.2015 розгляд справи було відкладено на 25.03.2015.

У судове засідання 25.03.2015 з'явився представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва від 04.02.2015 та 25.02.2015 було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 02232 м. Київ, вул. Сабурова, буд. 16-Б, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

28 жовтня 2013 року між Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (надалі - позивач, балансоутримувач) та Громадським об'єднанням «Спілка ветеранів Афганістану Деснянського району м.Києва» (надалі - відповідач, орендар) було укладено договір № 1230 про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг (централізоване опалення, електропостачання, постачання холодної та гарячої води і водовідведення) нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: вул.. сабурова, 8, загальною площею 2012,70 кв.м., а орендар сплачує балансоутримувачу суму коштів га виконання вказаних послуг пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за цим договором. орендар користується приміщенням, загальною площею 46,20 кв.м. в т.ч. 1 поверх -31,60 кв.м., МЗК -14,60 кв.м.

Згідно з п. 2.1. договору балансоутримувач будівлі зобов'язується надати орендарю комунальні послуги за діючими тарифами.

Орендар зобов'язався не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним місяцем вносити плату на рахунок балансоутримувача за надані послуги (п. 2.2.3. договору).

Відповідно до п. 2.2.4. договору орендар зобов'язався не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити на рахунок балансоутримувача плату за землю.

Згідно з п. 5.1. договору цей договір діє з 28.10.2013 р. по 27.10.2014 р. якщо жодна із сторін за 30 днів до закінчення строку дії цього договору не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, то договір вважається пролонгованим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

За доводами позивача, відповідачем в порушення умов договору не виконуються зобов'язання щодо повноти та вчасності оплати комунальних послуг та плати за землю, в результаті чого утворився борг у сумі 7 789,33 грн за період з жовтня 2013 по грудень 2014 р.

Отже, спір у справі виник через не виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо повноти та вчасності сплати отриманих послуг.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 1,7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст.ст. 526 , 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться та у встановлений строк.

Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається (ст. 525 ЦК України ).

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи пунктів 2.3.3., 2.2.4 договору оренди строк виконання відповідачем зобов'язань по сплаті за комунальні послуги та плату за землю за період з жовтня 2013 по грудень 2014року станом на момент вирішення спору настав.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті послуг не виконав внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7 789,33 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість, яка підписана керівником позивача.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням визначених змістом зобов'язання умов (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Це стосується відповідача, який мав довести суду, що він зобов'язання за договором виконав своєчасно та в повному обсязі, відповідно до умов договору. Відповідач доказів відсутності заборгованості за отримані послуги суду не надав, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

З огляду на викладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основної суми заборгованості у розмірі 7 789,33 грн, обґрунтовані, документально підтверджені та підлягають задоволенню.

Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 3 % річних у розмірі 121 грн. 00 коп., пеню у розмірі 636,86 грн. та інфляційну складову боргу у розмірі 1046,09 грн Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до абз. 2 п. 2.2.3. договору при несвоєчасному внесені плати, орендар зобов'язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікових ставок Національного банку України від несплаченої суми наданих послуг за кожен день затримки.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Згідно розрахунків позивача, пеня становить 636,86 грн, три відсотки річних - 121,00 грн., інфляційні втрати - 1 048,09 грн, суд вважає дані розрахунки обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадського об'єднання «Спілка ветеранів Афганістану Деснянського району м.Києва» (02232, м. Київ, сул. Сабурова, будинок 16-Б, ідентифікаційний код 24724292) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства «Житлорембудсервіс» Деснянського району м. Києва (02217, м.Київ, вул.. Закревського, будинок 15, ідентифікаційний код 31776030) основну суму заборгованості у розмірі 7 789 (сім тисяч сімсот вісімдесят дев'ять) грн 33 коп.; пеню у розмірі 639 (шістсот тридцять дев'ять) грн 86 коп.; 3% річних у розмірі 121 (сто двадцять одну) грн 00 коп.; інфляційну складову боргу у розмірі 1 046 (одна тисяча сорок шість) грн 09 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.