Ухвала

від 24.03.2015 по справі 5004/1622/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"24" березня 2015 р. Справа № 5004/1622/12 Господарський суд Волинської області /суддя Слободян П. Р./, розглянувши скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - промислова група "Майстер", м. Одеса

про відстрочку виконання рішення

по справі № 5004/1622/12 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно-промислова група "Майстер", м. Одеса,

Товариства з обмеженою відповідальністю "Деанте Україна", м. Хмельницький

до Приватного підприємства "КМ-Дистриб'ютор", м. Луцьк

про банкрутство

За участю представників сторін:

від заявника: н/з.

від стягувача: н/з.

Встановив: Ухвалою господарського суду Волинської області від 18.06.2014 року у справі № 5004/1622/12 клопотання арбітражного керуючого - ліквідатора ПП "КМ-ДИСТРИБ'ЮТОР" Михайловського С.В. задоволено. Затверджено звіт арбітражного керуючого про нарахування грошової винагороди та відшкодування понесених витрат, пов'язаних із виконанням повноважень у справі № 5004/1622/12 про банкрутство ПП "КМ-ДИСТРИБ'ЮТОР" за період з 21.02.2013 року по 31.05.2014 року на загальну суму 36505,63 грн. Обов'язок із виплати грошової винагороди арбітражному керуючому Михайловському С.В. та відшкодуванню понесених витрат у справі № 5004/1622/12 про банкрутство ПП "КМ-ДИСТРИБ'ЮТОР" покладено на кредиторів, заявників у даній справі: ТзОВ "ІПГ "Майстер" та ТзОВ "Деанте Україна" на підставі положень ст. 115 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та договору про надання послуг арбітражного керуючого від 21.02.2013 року в пропорційних частках визначених договором. Стягнуто з ТзОВ "ІПГ "Майстер" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - арбітражного керуючого Михайловського С.В. суму боргу з оплати грошової винагороди арбітражного керуючого Михайловського С.В. та відшкодування понесених витрат у справі № 5004/1622/12 про банкрутство ПП "КМ-ДИСТРИБ'ЮТОР" в сумі 24458,77 грн. за період з 21.02.2013 року по 31.05.2014 року. Стягнуто з ТзОВ "Деанте Україна" на користь Суб'єкта підприємницької діяльності - арбітражного керуючого Михайловського С.В. суму боргу з оплати грошової винагороди арбітражного керуючого Михайловського С.В. та відшкодування понесених витрат у справі № 5004/1622/12 про банкрутство ПП "КМ-ДИСТРИБ'ЮТОР" в сумі 12046,86 грн. за період з 21.02.2013 року по 31.05.2014 року.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 ухвалу господарського суду Волинської області від 18.06.2014 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 10.02.2015р. постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 та ухвалу господарського суду Волинської області від 18.06.2014 по справі №5004/1622/12 залишено без змін.

На виконання ухвали господарського суду Волинської області від 18.06.2014р., постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 02.12.2014р., постанови Вищого господарського суду України від 10.02.2015р. видано накази №№ 5004/1622/12-1, 5004/1622/12-2 від 17.02.2015р.

Заявник - товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - промислова група "Майстер", м. Одеса просить відстрочити виконання ухвали господарського суду від 18.06.2014р. по справі № 5004/1622/12 до розгляду по суті Верховним Судом України заяви ТзОВ "ІПГ "Майстер" про перегляд постанови ВГСУ від 10.02.2015р. у справі № 5004/1622/12.

Дослідивши наявні матеріали заяви, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що заява про відстрочку виконання рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Згідно п. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Як вбачається з вимог ст. 121 ГПК України, задоволення заяви про відстрочку виконання рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Зазначена стаття не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може відстрочити виконання прийнятого ним рішення, проте визначальним фактором при наданні відстрочки є винятковість цих випадків та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України в п.п. 7.1.1., 7.2. постанови №9 від 17.10.2012р. відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

Підставою для відстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на розстрочку законодавство не вимагає, і господарський суд не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Стаття 33 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає відстрочку або розстрочку виконання, встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення. За наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення чи унеможливлюють його, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу й порядку виконання.

Статтею 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року N 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК і ст. 121 ГПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Згідно зі ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Заявником не надано суду документів, проаналізувавши які, можна дійти до висновку про неможливість або складності процедури виконання рішення господарського суду та не наведено обставин виняткового характеру, які могли б слугувати підставою для відстрочки виконання рішення господарського суду; також заявником не доведено суду винятковості обставин, що унеможливлюють виконання рішення суду, як і жодним чином не обґрунтовано термін, на який слід відстрочити виконання судового рішення.

Слід зазначити, що надання розстрочки та відстрочки, у т. ч. зміну способу та порядку виконання рішення суду є правом, а не обов'язком суду. Посилання заявника на обставини, які не підтвердженні певними засобами доказування, не вказують на ускладнення або неможливість виконання рішення суду та не є підставою для відстрочки виконання рішення. Тобто, вказані у заяві обставини, неможливо розглядати, як виняткові, які ускладнюють виконання судового акта та не можуть бути підставою для задоволення заяви про відстрочку виконання рішення.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні зави про відстрочку виконання ухвали від 18.06.2014р. по справі №5004/1622/12, слід відмовити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, Законом України "Про виконавче провадження", ст.ст. 32-34, 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційно - промислова група "Майстер", м. Одеса № 166 від 02.03.2015р. про відстрочку виконання ухвали господарського суду Волинської області від 18.06.2014р. у справі №5004/1622/12, відмовити.

Суддя П. Р. Слободян