Рішення

від 17.03.2015 по справі 909/160/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 р. Справа № 909/160/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грици Ю.І..

секретар судового засідання Левицький Ю.Д.

за участю

прокурора - Журавльової Н. Є.

представника позивача - Кощинець Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Долинського міжрайонного прокурора вул. Котляревського, 2 м. Долина, Івано-Франківська область, 77500 в інтересах держави в особі Долинського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№118), Урочище "Сівка",1, с. Тростянець, Долинський район, Івано-Франківська область,77512, код 14316927

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВР ЕКСІМ" с. Копанки, вул. Коновальця, 6, Калуський район, Івано-Франківська область,77330, код 37638156

про стягнення заборгованості в сумі 14625,74 грн.

встановив, що Долинський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Долинського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№118) звернувся до господарського суду з позовом до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВР ЕКСІМ" про стягнення заборгованості в сумі 14625,74 грн.

В судовому засіданні 17.03.2015р. представник позивача подав суду заяву про збільшення позовних вимог та просить суд стягнути 13399,22 грн. - основного боргу, 1407, 45 грн. - пені.

Заява про збільшення позовних вимог прийнята судом до розгляду, виходячи з вимог ст. 22 ГПК України якою встановлено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач в супереч вимогам ЦК України, ГПК України, умовам договорів на використання праці засуджених для виконання робіт і послуг № Г-89 від 23.10.2013р та № Г-115 від 26.12.2013р. не виконав взяті на себе зобов'язання, щодо оплати наданих послуг. Факт надання послуг підтверджує актами приймання виконаних підрядних робіт № 77 за листопад 2014р., № 71 за жовтень 2014р., № 68 за вересень 2014р., № 63 серпень 2014р., № 59 за липень 2014р, № 47 за червень 2014р., № 39 за травень 2014р, № 30 за квітень 2014р., № 24 за березень 2014р., № 14 за лютий 2014р., № 7 за січень 2014р., № 76 за грудень 2013р., № 67 за листопад 2013р., № 56 за жовтень 2013р.

За несвоєчасне виконання зобов'язання відповідачу нараховано пеню.

Представник відповідача в судові засідання не з'являвся, ухвали суду від 12.02.2015р та 24.02.2015р, які були направлені за адресою відповідача, що зазначена в позовній заяві та у виписці ЄДРЮОФОП, повернулась до господарського суду з приміткою Укрпошти "за зазначеною адресою не проживає".

Відповідно до підпункту 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) у разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місце проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином.

Суд, враховуючи приписи ст. 75 ГПК України, зокрема право суду розглянути справу, у випадку неподання відзиву на позовну заяву, за наявними в ній матеріалами, розглянув матеріали справи, заслухавши представника позивача, прокурора, вважає, що позов слід задоволити, судові витрати стягнути з відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

При цьому суд врахував наступне:

23.10.2013р. та 26.12.2013р. між Долинським виправним центром управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№118) (надалі Виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "ЮВР ЕКСІМ" (надалі Замовник) укладено договори на використання праці засуджених для виконання робіт і послуг № Г-89 та № Г-115. Згідно умов яких Виконавець надає в розпорядження замовника, згідно з його розрахунком, робочу силу з числа засуджених не менше 10 осіб на умовах постійного проживання для проведення підсобних робіт на об'єкті "Замовника", що знаходиться за адресою: вул. Д. Галицького, 44 та вул. Є. Коновальця, 101/В, м. Болехів, Івано-Франківської області, відносно якого складено "Акт про можливість працевлаштування засуджених Долинського ВЦ (№118) на контрагентському об'єкті ТОВ "ЮВР ЕКСІМ", а замовник забезпечує зайнятість роботою наданої виконавцем робочої сили із числа засуджених на території Замовника протягом усього строку дії Договору, із забезпеченням умов нагляду засуджених у відповідності з чинним законодавством п. 1.2 та 1.3 Договорів.

Відповідно до п. 2.1 Договорів виконавець комплектує бригаду робітниками з числа засуджених у відповідності з наявними у них спеціальностями, практичними навичками, а також з урахуванням ступеня їх поведінки. Забезпечує своєчасне виведення робочої сили на виробництво замовника згідно з розрахунком потреби, який подає замовник.

Забезпечує додержання засудженими правил внутрішнього розпорядку установ виконання покарань та вживає разом із замовником необхідних заходів щодо підвищення продуктивності праці і додержання трудової дисципліни п. 2.2 Договорів.

Розділом 4 Договорів встановлено оплату праці засуджених і матеріальне стимулювання. Оплата праці робітників із числа засуджених погодинна, згідно табеля обліку робочого часу на рівні мінімальної заробітної плати 1218,00 грн., в місяць на одного засудженого. Заробітна плата засуджених змінюється при зміні розміру мінімальної заробітної плати встановленого чинним законодавством. Робота у вихідні та святкові дні, а також понад урочний час оплачується у подвійному розмірі (за погодженням з адміністрацією виконавця та фіксується в окремому табелі.) На заробітну плату за виконані засудженим роботи замовник проводить нарахування у розмірі 50%, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 22.04.1999р. № 653.

Розрахунки за виконані засудженими роботи проводяться два рази в місяць (до 15-го числа поточного місяця - аванс в розмірі 50% від розрахункової суми платежу відповідно до рахунку виконавця та до 10-го числа наступного місяця - остаточний розрахунок з врахуванням вартості харчування).

Як вбачається із матеріалів справи Долинський виправний центр управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№118) належним чином виконані договірні зобов'язання, зокрема надав робочу силу з числа засуджених, що потверджується актами приймання виконаних робіт, які складені, підписані сторонами та наявні в матеріалах справи.

Однак, відповідач в супереч умовам договорів взяті на себе зобов'язання в частині сплати грошових коштів за виконані роботи належним чином не виконав, внаслідок чого за ним рахується заборгованість у розмірі 13399,22 грн.

Позивач направив на адресу відповідача претензію про сплату заборгованості за виконані роботи. Дана претензія залишена без задоволення.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Приписами ч. 1 п. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив своє зобов'язання по поверненню заборгованості, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

У ч. 1 ст. 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Підтвердженням наявності непогашеної відповідачем заборгованості є акт звіряння розрахунків станом на 01.01.2015 р., підписаний сторонами.

Враховуючи викладене та те, що документами наявними в матеріалах справи, підтверджено, а відповідачем в свою чергу не спростовано факту часткового невиконання зобов'язання по оплаті виконаних робіт, вимога позивача є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Вимогу позивача про стягнення пені, слід задоволити виходячи з пунктів 4.3 Договорів яким встановлено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 ГПК України).

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, слід стягнути з відповідача в доход бюджету України.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. 49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВР ЕКСІМ", вул. Коновальця, 6, с. Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, 77330, р/р 26003060830519 МФО 336008, ідент. код 37638156 на користь Долинського виправного центру управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (№118), вул. Урочище "Сівка", 1, с. Тростянець, Долинський район, Івано-Франківська область, 77512, код ЄДРПОУ 14316927, р/р 31250201212849 УДКСУ в Долинському районі МФО 836014 - 13399,22 грн. - основного боргу, 1407,45 грн. - пені.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮВР ЕКСІМ", вул. Коновальця, 6, с. Копанки, Калуський район, Івано-Франківська область, 77330, р/р 26003060830519 МФО 336008, ідент. код 37638156 - в дохід Державного бюджету ( за наступними платіжними реквізитами: рахунок 31219206783002 - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) за кодом класифікації доходів бюджету 22030001, отримувач - УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області, код ЄДРПОУ отримувача - 37952250, банк - ГУДКСУ в Івано-Франківській області, МФО банку - 836014) - 1827 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.15

Суддя Грица Ю. І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"