Рішення

від 17.03.2015 по справі 909/216/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 р. Справа № 909/216/15 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Грица Ю. І. , при секретарі судового засідання Середюк І.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ-Імпекс", вул. О.Гончара, 23, офіс 4, м. Дніпропетровськ, 490005

до відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Коломийський бетон", вул. Тютюнника, 11, м. Коломия, Івано-Франківська область,78200

про стягнення заборгованості за поставлений товар в сумі 116846,23 грн.

за участю представників сторін:

Від позивача: Селезньов О.А. - представник, ( паспорт серія АН 727803 виданий Ленінським РВ УМВС України від 25.11.99.( наказ №1-к про призначення директора ТзОВ " ДМ- Імпекс" від 10.01.14.

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ: товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ- Імпекс" звернулося до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Коломийський бетон" про стягнення 121846,23 грн. заборгованості за поставлений товар.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на невиконання відповідачем умов договору №13/06-14 від 05.06.14р.

В судовому засіданні представник позивача подав суду клопотання про зменшення позовних вимог, мотивуючи тим, що під час підготовки до судового розгляду відповідач частково погасив борг у сумі 5000,00 грн., що підтверджується банківською випискою з поточного рахунку позивача від 06.03.15р.

Враховуючи закріплений ст.129 Конституції України принцип диспозитивності учасників судового процесу, зокрема, диспозитивний характер прав позивача, який визначений ст.22 ГПК України щодо права позивача до прийняття рішення у справі зменшити розмір позовних вимог, суд розглядає позов згідно поданої заяви про зменшення позовних вимог. Таким чином, предметом спору є стягнення з відповідача 116846,23 грн. заборгованості.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідач своїм конституційним правом на захист прав і охоронюваних законом інтересів не скористався, відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив, явки в судове засідання уповноваженого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, ухвалою суду від 02.03.15 (вих.№2338-339 від 03.03.15), про що свідчать відмітка відділу документального забезпечення суду на зворотному боці вищевказаної ухвали.

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.11 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з постановою Вищого господарського суду №3 від 23.03.12, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Згідно з п.3.9.1 зазначеної постанови, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвала суду від 02.03.15р. надіслана відповідачу за адресою зазначеною позивачем у позовній заяві та відділенням поштового зв'язку суду не повернуто.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд судової справи і забезпечення його явки в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів, що дає підстави для висновку суду щодо розгляду справи в порядку, передбаченому статтею 75 ГПК України.

На день винесення судом рішення, заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ДМ- Імпекс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Коломийський бетон" укладено договір №13/06-14 від 05.06.14р., відповідно до якого постачальник (товариство з обмеженою відповідальністю "ДМ- Імпекс") зобов'язався поставити та передати у власність покупця (товариства з обмеженою відповідальністю "Коломийський бетон"), а покупець зобов'язується прийняти та сплатити товар (п.1.1.договору), а саме сталь арматурну термозміцнену, періодичного профілю за ГОСТ 10884-94, класу Ат800, марка сталі 28С відповідно до умов визначених у специфікаціях до Договору.

Відповідно до специфікацій №1 від 05.06.14р., №2 від 25.06.14р., №3 від 28.07.14р. до договору кількість і номенклатура товару було узгоджено обома сторонами. Також даними специфікаціями узгоджувалась вартість та умови поставки на кожну партію товару (п.3.1 договору).

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.2 специфікацій до договору №13/06-14 від 05.06.14р., покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом 14 календарних днів з моменту передачі товару.

Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Виконуючи взяті на себе договірні зобов'язання позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 509075,89 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-0000018 від 06.06.14р., №РН-0000019 від 06.06.14р., №РН-0000020 від 06.06.14р., №РН-0000026 від 27.06.14р., №РН-0000027 від 01.07.14р., №РН-0000036 від 05.08.14р.

Відповідачем було сплачено позивачу 392229,66 грн. коштів за поставлений товар, що підтверджується банківськими виписками, поданими позивачем до матеріалів справи.

З метою досудового врегулювання спору позивачем надіслано рекомендованою кореспонденцією відповідачу акт звірки взаєморозрахунків та вимогу про погашення боргу. Проте, дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, за документальними даними, з урахуванням останньої сплати коштів за отриманий товар 06.03.15р., поданими позивачем, заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю "Коломийський бетон" перед товариством з обмеженою відповідальністю " ДМ-Імпекс" становить 116 846,23 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Станом на день винесення судом рішення, відповідач доказів погашення заборгованості не надав, доводи позивача не спростував..

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 116 846,23 грн. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, cудовий збір відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України слід покласти на відповідача.

Згідно приписів ч. 2 ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається в разі зменшення розміру позовних вимог.

В розділі 5 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21 лютого 2013 року зазначено, що статтею 7 Закону України "Про судовий збір" врегульовано загальні питання повернення сплачених сум судового збору з підстав, які визначено цією статтею і перелік яких є вичерпним.

Позивач заявою вих.№17/03-1 від 17.03.15 зменшив розмір позовних вимог. З врахуванням вказаної заяви розмір позовних вимог зменшено на 5000,00 грн., а тому позивачу слід повернути зайво сплачений судовий збір в сумі 100,00 грн.

За наведених обставин та правових норм, суд дійшов висновку про необхідність повернення позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю "ДМ- Імпекс" з Державного бюджету України судового збору в розмірі 100,00 грн. в зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 629 Цивільного Кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 2, 22, 44, 49, 75, 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, ст.7 Закону України "Про судовий збір", суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Коломийський бетон", вул. Тютюнника,11, м. Коломия, Івано-Франківська область, 78200, код ЄДРПОУ 04792067 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ДМ- Імпекс", вул. Олеся Гончара,23, офіс 4, м. Дніпропетровськ, 490005, код ЄДРПОУ 39052302 заборгованість в сумі 116 846,23 (сто шістнадцять тисяч вісімсот сорок шість гривень двадцять три копійки) та витрати по сплаті судового збору в сумі 2336,92 (дві тисячі триста тридцять шість гривень дев'яносто дві копійки).

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повернути позивачу - товариству з обмеженою відповідальністю"ДМ- Імпекс", вул. Олеся Гончара,23, офіс 4, м. Дніпропетровськ, 490005, код ЄДРПОУ 39052302 з Державного бюджету України судовий збір в розмірі 100,00 (сто гривень).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.15

Суддя Грица Ю. І.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"