Рішення

від 24.03.2015 по справі 925/302/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 925/302/15

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Пащенко А.Д., із секретарем судового засідання Бойко Ю.В.,

за участю прокурора Єлісєєвої О.О. - за посвідченням, представника позивача Ченцова О.Є. - за довіреністю, представник відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду Черкаської області справу

за позовом військового прокурора Черкаського гарнізону в інтересах держави в особі Державної служби України з надзвичайних ситуацій в особі

Аварійно - рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області

до публічного акціонерного товариства "Молочноконсервний комбінат"

про стягнення 6 841 грн. 66 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 6 841,66 грн. заборгованості за надані послуги по обслуговуванню об'єкта відповідно до договору на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно - рятувальними службами об'єктів та окремих територій № 94 від 09.04.2008.

Відповідач не подав суду відзив на позов, не направив свого представника у судові засідання, не повідомив про причини невиконання вимог суду. Суд вважає можливим розглядати справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, з огляду на таке. Суд вжив усіх заходів для належного повідомлення відповідача про дату і час розгляду справи, ухвали суду від 23.02.2015, від 10.03.2015 надіслані за адресою відповідача, вказаною в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, надіслання ухвал суду оформлено згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України. Відповідно до пункту 20.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 10 від 24.10.2011 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" місцезнаходження юридичної особи або фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

В пункті 3.9.1. постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказано, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації -адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

До повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому повернення до суду ухвали з відміткою поштової установи "за закінченням терміну зберігання" та "за зазначеною адресою не проживає" не впливає на висновок суду щодо повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи в установленому законом порядку.

У судовому засіданні:

прокурор повністю підтримала позов з підстав, викладених у позовній заяві, просила задовольнити позов та стягнути з відповідача 6841,66 грн. боргу і пояснила, що наявність заборгованості підтверджена належними доказами, не спростованими відповідачем, просила прийняти рішення у даному судовому засіданні;

представник позивача підтримав позов у заявленій сумі, просив позов задовольнити та прийняти рішення у даному судовому засіданні.

У судовому засіданні 24.03.2015 оголошена вступна та резолютивна частини рішення суду відповідно до статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи прокурора і представника позивача у судовому засіданні, суд встановив таке.

Державна аварійно-рятувальна служба - Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення ГУ МНС України в Черкаській області (Аварійно -рятувальна служба за договором, позивач у справі) в особі начальника Котляренка О.М., діючого на підставі Положення, та ВАТ "Молочноконсервний комбінат", яке змінило свою організаційно-правову форму на ПАТ "Молочноконсервний комбінат" (Об'єкт за договором, відповідач у справі) в особі голови правління Гайдука В.І., діючого на підставі Статуту, уклали Договір № 94 на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій від 09 квітня 2008 року (далі - Договір), за умовами якого Аварійно-рятувальна служба зобов'язалася здійснювати аварійно-рятувальне обслуговування Об'єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на Об'єкті надзвичайної ситуації, а також здійснювати профілактичну роботу із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, здійснювати заходи, спрямовані на поліпшення техногенної безпеки та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.

Згідно умов Договору № 94 від 09.04.2008 (р. 2) Аварійно - рятувальна служба зобов'язана:

- здійснювати добір основного особового складу "Аварійно-рятувальної служби" відповідного кваліфікаційного рівня та стану здоров'я, придатного до роботи в екстремальних умовах; постійно підтримувати необхідний фізичний, психологічний рівень підготовки рятувальників та високий рівень професіоналізму для проведення аварійно-рятувальних робіт;

- забезпечувати функціонування структурних підрозділів у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у необхідній кількості оперативних одиниць згідно з нормативом виїзду на "Об'єкт", що регламентується планами реагування на надзвичайні ситуації;

- створювати та підтримувати у належному стані відповідні матеріально - технічні резерви для проведення аварійно-рятувальних робіт;

- організовувати ремонт та технічне обслуговування аварійно-рятувальних засобів, зазначених у Табелі оснащення.

В пункті 2.5. визначені дії Аварійно-рятувальної служби, які вона повинна забезпечити під час ліквідування надзвичайних ситуацій.

Згідно пункту 3.12. одним із обов'язків відповідача є обов'язок оплачувати, відповідно до умов Договору, постійне та обов'язкове обслуговування Аварійно-рятувальною службою Об'єкта і відшкодувати витрати, що пов'язані з ліквідацією надзвичайних ситуацій.

Пунктом 4.1. визначено, що вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 1 оперативних одиниць складає 5 % від загальної вартості постійного та обов'язкового обслуговування об'єкта (9 773, 75), а саме 488,69 грн. на місяць. Ця вартість встановлена сторонами на основі розрахунку (калькуляції), який додається і виконаний згідно з вимогами Порядку визначення розмірів оплати за обслуговування об'єктів та окремих територій державними аварійно - рятувальними службами. За взаємною згодою сторін вартість обслуговування згідно з Договором може змінюватись шляхом внесення змін і доповнень до Договору.

За умовою пункту 4.2 Договору плата за обслуговування "Об'єкта" "Аварійно-рятувальною службою" здійснюється щомісячним перерахуванням коштів у визначені строки згідно з наданим рахунком.

Договір був підписаний сторонами без заперечень та згідно пункту 6.1 Договору він діє з 1 травня 2008 року, строком дії не обмежений.

27 листопада 2014 року сторонами була укладена угода про розірвання Договору на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій № 94 від 09 квітня 2008 року, в якій вказано, що сторони домовилися розірвати Договір № 94 від 09.04.2008 з 01 грудня 2014 року. Обов'язки сторін з Договору, які виникли до моменту розірвання Договору, повинні бути виконанні Сторонами належним чином відповідно до умов Договору, цієї Угоди та вимог законодавства. Останнім терміном для сплати наданого обслуговування, термін сплати за яке не настав до моменту розірвання Договору, є 30 листопада 2014 року.

Факт обслуговування підрозділами позивача об'єкта відповідача підтверджується нарядами на службу, не заперечений відповідачем.

Відповідно до умов Договору позивачем направлялись відповідачу рахунки на оплату за кожен місяць з жовтня 2013 по листопад 2014 років.

03.02.2014 позивач надіслав відповідачу лист № 53 з вимогою сплатити у семиденний термін заборгованість, яка станом на 31.12.2013 становила 1466,07 грн., однак докази надіслання відповідачу вказаної вимоги у справі відсутні.

17.01.2015 позивач надіслав відповідачу цінним листом з описом вкладення лист-вимогу від 17.01.2015 № 13 про сплату заборгованості станом на 16.01.2015 в сумі 6 841,66 грн. за період з жовтня 2013 року по листопад 2014 року, до якого також було додано копії рахунків на оплату.

Відповідач на вимогу не відповів, заборгованість не сплатив.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими до задоволення, з огляду на таке.

Договір № 94 від 09 квітня 2008 року на постійне та обов'язкове обслуговування державними аварійно-рятувальними службами об'єктів та окремих територій за своєю правовою природою є договором про надання послуг. Він відповідає вимогам статті 901 Цивільного кодексу України, далі - ЦК України, за якою за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

За приписом статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 174 ГК України господарський договір є підставою для виникнення господарських зобов'язань, які згідно зі статтями 193, 202 ГК України повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

У позовній заяві вказується, що відповідач не оплатив позивачу надані послуги за період з жовтня 2013 року по листопад 2014 року. Із матеріалів справи вбачається та відповідачем не спростовано, що з жовтня 2013 року до розірвання договору № 94 від 09.04.2008, тобто до 30 листопада 2014 року позивач надав відповідачу вказані у Договорі послуги постійного та обов'язкового обслуговування об'єкта відповідача, позивач надав копії нарядів на службу за вказані у позові періоди, які підтверджують виконання позивачем умов Договору, а саме забезпечення функціонування структурних підрозділів аварійно-рятувальної служби у режим постійної готовності, та в яких вказані години роботи, прізвища рятувальників, наряди, забезпечення зв'язку, автомобілями та інше, ці наряди належним чином затверджені.

Позивач подав докази складання та надіслання відповідачу рахунків на сплату вартості послуг відповідно до умов Договору за період з жовтня 2013 по листопад 2014 року - по 488,69 грн. в місяць.

Проте всупереч умов Договору відповідач не сплатив кошти за послуги позивача, у зв'язку з чим в останнього існує заборгованість перед позивачем в сумі 6 841 грн. 66 коп.

З огляду на викладене, суд вважає заборгованість відповідача в сумі 6 841 грн. 66 коп. доведеною та підлягаючою до задоволення.

Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України та відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" з відповідача підлягає стягненню в доход Державного бюджету України судовий збір в мінімальній сумі 1 827 грн., встановленій Законом України "Про судовий збір".

Виходячи з викладеного, керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Молочноконсервний комбінат" (20400, Черкаська область, м. Тальне, вул. Польова, 1 ідентифікаційний код 00451837):

на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Черкаській області (18007, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 4, ідентифікаційний код 25576385) - 6 841 грн. 66 коп. (шість тисяч вісімсот сорок одну гривню 66 копійок) боргу;

в доход Державного бюджету України - 1 827 грн. (тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня складення повного рішення.

Повне рішення складено 26.03.2015.

Суддя А.Д. Пащенко