Постанова

від 10.02.2015 по справі 808/855/15

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2015 року Справа №  808/855/15  м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за поданням          Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізькій області Головного управління ДФС у Запорізькій області                         (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Кірова, 31) до                       Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-запчастина»                         (72316, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Молодіжна, буд. 62) про                     стягнення коштів за податковим боргом,                                               ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 09 лютого 2015 року о 12 год. 51 хв. Мелітопольська об'єднана Державна податкова інспекція Запорізькій області Головного управління ДФС у Запорізькій області звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-запчастина» в якому просить суд стягнути з відповідача податковий борг з авансових платежів з податку на прибуток в розмірі 46240,38 грн. Ухвалою суду від 09 лютого 2015 року було відкрито провадження по зазначеній справі та призначено справу до судового розгляду на 10 лютого 2015 року об 17 год.00 хв. 10 лютого 2015 року від представника заявника надійшла заява (вх.№6140) про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, на задоволенні позовних вимог наполягає. Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України,   особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить звіт про надіслання факсу. Відповідно до ч. 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглядати справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Згідно з ч.8 ст. 183-3 КАС України, розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання. Відповідно до вищезазначених норм суд вважає за можливе розглядати справу без участі представників сторін на підставі наявних доказів. Відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Розглянувши подані заявником документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд – ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Еталон-запчастина» (код ЄДРПОУ 34667446) відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців зареєстровано 06.10.2006 за адресою: 72316, Запорізька область, м.Мелітополь, вул. Молодіжна, буд. 62. Відповідач знаходиться на податковому обліку у МОДПІ Запорізькій області ГУ ДФС у Запорізькій області в якості платника податків та зборів. Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Як вбачається з матеріалів позовної заяви, станом на час розгляду справи, ТОВ «Еталон-запчастина» має податковий борг перед бюджетом по авансовим внескам з податку на прибуток у сумі 46240,38 грн. Зазначена заборгованість виникла в зв'язку з наступними обставинами. Відповідач самостійно визначив грошові зобов'язання та подав до Мелітопольської ОДПІ ГУ ДФС у Запорізькій області податкову декларацію з податку на прибуток підприємства № 909117616 від 03.03.2014 року (строка 23 декларації щомісячна сплата авансових платежів): -          по строку сплати 30.12.2014 на суму 26517,00 грн. Сплачено 7297,96 грн. Сума податкових зобов'язань, яка набула статусу податкового боргу становить 19219,04 грн. -          по строку сплати 30.01.2015 на суму 26517,00 грн. Сума податкових зобов'язань не була сплачена та набула статусу податкового боргу. Також підприємству нарахована пеня в сумі 504,34 грн. Пунктом 46.1 ст. 46 Податкового кодексу визначено, що податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків (п. 49.1 ст. 49 Податкового кодексу). Згідно з п. 56.11 ст.56 Податкового кодексу України, не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків. Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступний дванадцятимісячний період. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань (абз. 9 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України). Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, інститутів спільного інвестування, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують двадцяти мільйонів гривень) щомісяця, протягом дванадцятимісячного періоду, сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду. Сума щомісячних авансових внесків обчислюється у розмірі не менше 1/12 нарахованої суми податку на прибуток підприємств за попередній звітний (податковий) рік, зменшеної на суму сплачених авансових внесків з цього податку при виплаті дивідендів, яка залишилась не зарахованою у зменшення податкового зобов'язання з цього податку, без подання податкової декларації (абз. 4 п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України). Згідно з п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків – це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. За визначенням наведеним у пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Органи державної податкової служби, відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги (п. 95.2 ст. 95 ПК України). Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.95.3 ст.95 ПК України). Орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (п.95.4 ст.95 ПК України). Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пунктів 59.3 – 59.5 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. В даному випадку, податкова вимога від 02.12.2014р. № 3183-25 була вручена уповноваженій особі (головному бухгалтеру) 09.12.2014р. Відповідно до ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом. Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом. Строки, встановленні цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення. У даному випадку, необхідна наявність сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності такого подання: - сплив 60 днів з дня направлення податкової вимоги; - виникнення податкового боргу. Одна з таких обов'язкових складових - виникнення новоствореного податкового боргу - виникла 09.02.2011 р. о 00-00. Відповідно до п. 2 ч. 10 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України строки, встановлені цією статтею, обчислюються годинами і закінчуються із закінченням години, на яку припадає таке закінчення. Строки, визначені цим підпунктом, не включають добові години, що припадають на вихідні та святкові дні. На підставі викладеного, суд вважає вимоги заявника про стягнення з відповідача податкового боргу по авансовим внескам з податку на прибуток у сумі 46240,38 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Згідно ч.4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 4, 7-12, 14, 86, 160, 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  ПОСТАНОВИВ: Подання Мелітопольської об'єднаної Державної податкової інспекції Запорізькій області Головного управління ДФС у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-запчастина» про стягнення податкового боргу - задовольнити. Стягнути з рахунків платника податків - Товариства з обмеженою відповідальністю «Еталон-запчастина» (код ЄДРПОУ 34667446) у банках, обслуговуючих такого платника податків, податковий борг по авансовим внескам з податку на прибуток у сумі 46240,38 грн. (сорок шість тисяч двісті сорок гривен тридцять вісім копійок), які перерахувати на розрахунковий рахунок №31118165700013, державний бюджет м.Мелітополь ГУДКСУ у Запорізькій області, код 37968956, МФО 813015, код платежу 11024000. Постанова підлягає негайному виконанню. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.                         Суддя                                                            Ю.П.Бойченко