Ухвала

від 20.03.2015 по справі 5008/223/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Адреса: 88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а тел.: 61-72-21

УХВАЛА

"20" березня 2015 р. Справа № 5008/223/2011

За заявою товариства з обмеженою відповідальністю "ФИМ", м.Жовті Води Дніпропетровської області

про банкрутство відкритого акціонерного товариства "Хутро", смт.Ясіня Рахівського району

Головуючий суддя Івашкович І.В.

за участю представників:

кредитора ТОВ "ФИМ" - Приходько А.С., довіреність від 12.01.15

кредитора Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі Закарпатської області - Василиндра М.М., довіреність №2 від 30.04.13

кредитора фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 - Приходько А.С., довіреність від 10.06.14

кредитора приватного підприємства "Волліс" - не з"явився

кредитора управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області - не з"явився

ліквідатор - арбітражний керуючий Ловас В.О.

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Закарпатської області від 04.11.2014 по справі №5008/223/2011 визнано відкрите акціонерне товариство "Хутро"(Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, вул. Визволення, 123, і.к. 00310663) банкрутом; відкрито стосовно боржника відкритого акціонерного товариства "Хутро" (Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, вул. Визволення, 123, і.к. 00310663) ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, до 04.11.2015; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ловаса Василя Олексійовича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 1334 від 19.07.2013 р., АДРЕСА_2).

Після оприлюднення 04 листопада 2014 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про визнання боржника відкритого акціонерного товариства "Хутро" (Закарпатська область, Рахівський район, смт. Ясіня, вул. Визволення, 123, і.к. 00310663) банкрутом, відкриття стосовно нього ліквідаційної процедури, до господарського суду подано наступні заяви кредиторів з вимогами до боржника:

- заява №642/01-10 від 14.11.2014р. кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі, з уточненнями, поданими згідно із заявою №15/01-10 від 20.01.2015р., про визнання вимог по капіталізованим платежам, що виникли із зобов'язань банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю та здоров'ю, в розмірі 478449,34 грн.;

- заява №3711/07.01 від 20.11.2014р. кредитора управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області ( з урахуванням заяви №4196/07.01 від 31.12.14 про збільшення кредиторських вимог) про визнання вимог в розмірі 38358,43 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій;

- заява від 30.12.14 кредитора ОСОБА_4, м.Київ про визнання поточних вимог в розмірі 3103000,00 грн.;

- заява від 30.12.14 кредитора ТОВ "ФИМ", м.Жовті Води про визнання поточних кредиторських вимог в розмірі 7 979 299,29 грн.

Вимоги кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі обґрунтовано з посиланням на обставини отримання працівниками ВАТ "Хутро" ОСОБА_6 і ОСОБА_7 в зв'язку з ушкодженням здоров'я внаслідок нещасного випадку на виробництві щомісячних страхових витрат.

Кредитор зазначає, що боржник ВАТ "Хутро" є страхувальником, зареєстрований у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі 11.02.2001 року на підставі поданої ним заяви за номером 0706000109.

Нормами ч.2 ст.31 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", „Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000р. №765 (далі - Порядок), ст.46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України. Капіталізація платежів здійснюється з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. На підставі цього, повинна бути проведена капіталізація платежів для продовження страхових виплат особам, потерпілим на підприємстві протягом їх життя. Відповідно до пункту 3 Порядку, капіталізація платежів розраховується як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

На підставі даних Державної служби статистики України щодо середньо очікуваної тривалості життя осіб, Фондом було визначено період, на який розраховується капіталізація та встановлено, що сума платежу, яка підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілим ОСОБА_7 становить 300182,76 грн., з них 271346,76 грн. (1411,50*192,24 міс.) потреба в капіталізації для розрахунку з потерпілим по відшкодуванню шкоди та 28836,00 грн. потреба в капіталізації для розрахунку з потерпілим по відшкодуванню пенсії (150*192,24 міс.). Сума платежу, яка підлягає капіталізації для розрахунку з потерпілим ОСОБА_6 становить 176062,14 грн., з них 112222,14 грн. (392,44*285,96 міс.) потреба в капіталізації для розрахунку з потерпілим по відшкодуванню шкоди та 63840,00 грн. (7 путівок*9120,00 грн.) на забезпечення санаторно курортного лікування.

Ліквідатор усно та поданим письмовим запереченням від 06.01.2015 р. №1-34/5008/1в визнав вимоги кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі частково.

Посилаючись на норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (ст.ст.29, 34), приписи Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України „Про проведення перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим та членам їх сімей у 2012 році" №15 від 30.03.2012 року та Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року N24 (п.3.8.2.), якими встановлено порядок здійснення перерахування розміру щомісячних страхових виплат, вважає, що Фондом неправомірно визначено суму щомісячної страхової виплати шляхом множення коефіцієнтів за 2004-2013 р.р. на розмір середньої заробітної плати інвалідів, оскільки вищевказаними нормами встановлено, що перерахунок страхової суми можливий не частіше одного разу на рік (станом на 1 березня відповідного року) шляхом збільшення розміру заробітної плати на визначений за цей період коефіцієнт. При цьому, законодавець не передбачає можливості множення коефіцієнтів за попередні роки, а спеціально встановлює їх щорічно. Крім того, ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" встановлено, що перерахунок страхових виплат можливий у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати. Тобто, перерахунок виплат у 2013 році передбачає збільшення середньої заробітної плати на коефіцієнт виключно 2013 року.

З урахуванням наведеного ліквідатором проведено перерахунок та визначено, що сума по капіталізованим платежам для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань банкрута перед громадянином ОСОБА_7 внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, має становити 92152, 93 грн., з них 63316,17 грн. на потреби в капіталізації по відшкодуванню шкоди здоров'ю та 28836,76 грн. на потреби в капіталізації по відшкодуванню пенсії. Сума по капіталізованим платежам для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань банкрута перед громадянином ОСОБА_8 внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю, має становити 26185, 36 грн. на потреби в капіталізації по відшкодуванню шкоди здоров'ю

Стосовно вимог по капіталізації вартості санаторно-курортного лікування інваліда ОСОБА_8 у розмірі 63 840 грн. (7 путівок *9120 грн.-вартість однієї путівки), ліквідатор зазначає, що ч. 5 ст. 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено, що потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам І групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд соціального страхування від нещасних випадків у розмірі, встановленому правлінням Фонду.

Згідно Наказу Міністерства соціальної політики № 203 від 08.04.2014 року „Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування" середня вартість путівки на санаторно-курортне лікування становить 360 грн.

З урахуванням наведених положень та беручи до уваги статистичні дані Держстату щодо очікуваної тривалості життя інваліда ОСОБА_8, ліквідатор вважає, що останньому має бути компенсовано 7 путівок, виходячи із їх вартості в 360 грн. - у розмірі 2 520 грн.

З огляду на викладене, ліквідатором визнано вимоги кредитора Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі по капіталізованим платежам для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю щодо інваліда ОСОБА_7 у розмірі 92 152, 93 грн., щодо інваліда ОСОБА_8 - у розмірі 28 705, 36 грн.

Загальний розмір визнаних ліквідатором вимог кредитора Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі становить 120 858, 29 грн.

Кредитором Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі подано письмове пояснення від 14.01.2015 р. №8/01-10 щодо заперечень ліквідатора та зазначено, що відповідно до Угоди щодо взаємообміну інформаційними ресурсами Державною службою статистики України та Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від року № 14, відділення на момент звернення про визнання кредиторських вимог - 14.11.2014 року, керувалося діючою таблицею смертності та середньої очікуваної тривалості життя чоловіків та жінок Україні за 2012 рік (лист Державної служби статистики України вих. № 10-2-16/542 від 14.10.2013 року, наявний в матеріалах справи).

Стосовно заперечень ліквідатора щодо помилковості визначення суми щомісячної страхової виплати шляхом множення коефіцієнтів за 2004 - 2013 роки на розмір середньої заробітної плати інвалідів, вказує, що відповідно до ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено можливість перерахування сум страхових виплат та підстав для цього, зокрема, перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Зазначає, що кредитор проводив перерахунки щомісячних страхових виплат потерпілим та членам їх сімей керуючись Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України „Про проведення перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим та членам їх сімей у 2012 році" № 15 від 30.03.2012 році, не застосовуючи при цьому коефіцієнти підвищення страхових виплат за 2002-2012 роки, зазначені у підпункті 3.8.2 пункту 3.8 глави 3 та підпункті 6.4.2 пункту 6.4 глави 6 Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою правління Фонду від 27.04.2007 № 24 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.06.2007 за №715/13982.

Вважає хибним твердження ліквідатора про те, що перерахунок виплат у 2013 році передбачає збільшення середньої заробітної плати виключно на коефіцієнт 2013 року оскільки, відповідно до ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає. Тобто, перерахунок проводився і в попередні роки, і щороку щомісячна страхова виплати збільшується, окрім тих років, коли коефіцієнт підвищення страхових виплат становить 1,0.

Стосовно заперечень ліквідатора щодо суми капіталізації вартості санаторно-курортного лікування інваліда третьої групи ОСОБА_8 у розмірі 63 840 грн. зазначає, що відповідно до частини 5 ст. 34 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначено, що потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам І групи щорічно безоплатно за медичним висновком, надається путівка для санаторно-курортного лікування.

Згідно положень ст. 34 базового закону та статистичних даних Держстату щодо очікуваної тривалості життя інваліда 3-ої групи ОСОБА_8, останній має бути компенсовано 7 путівок.

Стосовно визначення вартості путівки в розмірі 9 120 грн. зазначає, що відповідно до наявної довідки для одержання путівки на санаторно-курортне лікування ОСОБА_8 від 28.11.2014 року № 312-27 їй рекомендовано лікування в санаторії по профілю опорно - рухового апарату.

Керуючись тим, що в 2014 році аналогічні путівки на санаторно-курортне лікування по профілю опорно - рухового апарату використовувались іншими потерпілими, які перебувають на обліку у відділенні Фондом було встановлено, що інваліду, який перебував у санаторії по аналогічному профілю у термін з 08.09.2014 року по 01.10.2014 р. вартість путівки становила 9 120 грн.

У зв'язку з чим, вважає, що вартість забезпечення санаторно-курортним лікуванням кредитором визначена правильно. Враховуючи вищенаведене, просить визнати грошові вимоги відділення повністю.

Вимоги кредитора управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області мотивовано наявністю заборгованості боржника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що згідно картки особового рахунку станом на 29.12.2014 становить 38358,43 грн., яка виникла внаслідок неоплати нарахувань за період з 01.04 2013 по 29.12.2014.

Згідно із заявою №3711/07.01 від 20.11.2014р. кредитора управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області викладено нормативне обгрунтування підстав проведених нарахувань по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій пенсіонерів ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, які працювали на ВАТ "Хутро" у шкідливих умовах праці з повним трудовим днем. Зазначено, що станом на 05.11.2014 борг ВАТ „Хутро" перед управлінням Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій вищевказаних громадян становить 23377,35 грн.

Разом з тим, кредитором управлінням Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області подано заяву №4196/07.01 від 31.12.14, згідно з якою збільшено розмір кредиторських вимог на суму 18705,32 грн. відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_13. Згідно з поданою заявою зазначена сума донарахована після виявленні помилки в довідці ВАТ" Хутро" №63 від 01.08.2011, яка була врахована при призначенні пільгової пенсії.

Враховуючи вищенаведене, кредитором управлінням Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області заявлено про визнання вимог в розмірі 38358,43 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

Ліквідатором подано повідомлення №1-34/2008/2в від 06.01.2015 та повідомлення № 1-34/5008/5в від 13.01.2015 про результати розгляду заяв кредитора управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області, згідно з яким грошові вимоги управління ПФУ в Рахівському районі Закарпатської області на суму 38358,43 грн. заборгованості боржника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ліквідатором розглянуто, визнано безпідставними та не включено до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Хутро". Зокрема, безпідставність вимог кредитора управління ПФУ в Рахівському районі Закарпатської області на суму 23377,35 грн. заборгованості боржника по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, заявлених згідно з заявою №3711/07.01 від 20.11.2014, мотивовано з посилання на порушення кредитором строків, передбачених п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затв. постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663). Так, відповідно до положень п.6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8, а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Відповідно до вимог Інструкції, зокрема п.6.8, підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду України зазначену у повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Натомість, відкрите акціонерне товариство "Хутро" отримало лист кредитора за вих.№ 6621/04-3 про перепризначення пенсійного віку жінкам, з яким також направлено розрахунки по пенсіонерам відповідача за квітень - листопад 2013 року, отримало 28 листопада 2013 року, тобто з пропущенням строку, встановленого п.6.4 Інструкції.

Кредитором не надано доказів отримання розрахунків банкрутом у строки, встановлені п.6.4 Інструкції, про суму боргу та її розрахунок, не надано доказів повторного направлення розрахунків у терміни, визначені Інструкцією.

З урахуванням наведеного, оскільки кредитором порушена процедура направлення розрахунків суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, це свідчить про неузгодженість суми боргу.

Вказана правова позиція також наведена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 06.08.2014 у справі № К/800/5661/14.

Окрім того зазначено, що на підставі постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року по справі № 807/2928/14 у задоволенні позовних вимог Управління Пенсійного Фонду України в Рахівському районі Закарпатської області до Відкритого акціонерного товариства "Хутро" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 22249,16 грн. відмовлено (суд прийшов до висновку про безпідставність позову, оскільки позивачем порушена процедура направлення розрахунків суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що свідчить про неузгодженість суми боргу).

Щодо вимог в частині донарахованої суми 18705,32 грн. відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_13, що заявлені кредитором згідно з заявою №4196/07.01 від 31.12.14 про збільшення розміру кредиторських вимог, ліквідатором також заявлено заперечення. Вказано, зокрема, на те, що пільгова пенсія пенсіонеру ОСОБА_13 була призначена на підставі довідки №63 від 01.08.2011 року про наявний трудовий стаж, яка була перевірена органом Пенсійного фонду та визнана достатньою підставою для призначення пільгової пенсії зазначеному пенсіонеру. Даний факт підтверджується Актом №77 перевірки правильності надання довідки про заробітну плату та стажу роботи для обчислення пенсії.

Згідно цього Акту, управлінням Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області безпосередньо перевірено, зокрема, довідку про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах №63 від 01.08.2011 року - будь- яких порушень встановлено не було. Будь-яких додаткових документів, що впливають на визначення розміру пільгової пенсії боржником ВАТ „Хутро" до органу Пенсійного фонду не надано.

Враховуючи наведене, вимоги в частині донарахованої суми 18705,32 грн. відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_13, що заявлені кредитором згідно з заявою №4196/07.01 від 31.12.14 про збільшення розміру кредиторських вимог, ліквідатором не визнаються через відсутність підтверджуючих документів та не включено до реєстру вимог кредиторів ВАТ „Хутро".

Кредитором управлінням Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області подано письмові заперечення (заява № 235/07.01 від 23.01.2015) на письмове пояснення (заява №1-34/5005/5в від 13.01.2015) ліквідатора щодо результатів розгляду заявлених кредитором вимог. Зокрема в спростування мотивів заперечень ліквідатора щодо порушення кредитором строків, передбачених п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затв. постановою правління Пенсійного фонду України 19.12.2003 N 21-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за N 64/8663) зазначено про те, що такі строки врегульовані щодо новопризначених пенсій. Однак, пенсії пенсіонерам ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 за спірний період не є новопризначеними.

Згідно змін в абз. 4 п. 1 ст. 2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску" №184-У1І від 04.04.2013 р. помінявся (збільшився) лише пенсійний вік працівників, до досягнення якого відповідач зобов'язаний відшкодовувати згідно чинного законодавства витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

У зв'язку з вищевикладеним та на підставі доопрацювання програмного забезпечення в частині перевизначення пенсійного віку жінкам по особових рахунках, розмір пенсій по яких був визначений згідно з пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ДО 01.10.2011 р., 25.11.2013 р., складено розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які підлягають відшкодуванню ВАТ "Хутро , з моменту набрання чинності змін в законодавстві стосовно об'єкту оподаткування, тобто з 28.04.2013р. У зв'язку з цим, та на підставі змін чинного законодавства 28.11.2013 р. управлінням направлено ВАТ "Хутро" супровідний лист №6621/04-3 із розрахунками про повідомлення про перевизначення пенсійного віку жінкам, розмір пенсій по яких був визначений згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", починаючи з квітня - листопад 2013 р. (копія додається).

Посилання ліквідатора ВАТ "Хутро" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.11.2014 року по справі №807/2928/14, якою відмовлено в задоволенні адміністративного позову Управління до ВАТ "Хутро" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій в сумі 22 249,16 грн. не заслуговує уваги, оскільки дана постанова не набрала законної сили та оскаржена Управлінням до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Що стосується відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії громадянки ОСОБА_13, зазначено, що при призначенні пенсії була врахована довідка ВАТ "Хутро" (додається), яка містила недостовірні дані, що призвело до зменшення відсотку відшкодування, а саме 49.53 %. Після виявлення допущеної помилки банкруту перераховано з 49,53 % до 100 % об'єкту оподаткування та відповідно донараховано 18 705,32 грн. відшкодуваня витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_13 за період з жовтня 2011 року по серпень 2014 року.

Вимоги кредитора ОСОБА_4 на суму 3103000,00 грн. грунтуються на обставинах виникнення зобов"язань боржника ВАТ "Хутро" за різними договорами безвідсоткової цільової позики, на підтвердження таких вимог додано копії договорів, а саме: договір безвідсоткової цільової позики № 27 від 30.05.2007, договір безвідсоткової цільової позики № 35 від 20.06.2007, договір безвідсоткової цільової позики № 32 від 18.12.2013, договір безвідсоткової цільової позики № 33 від 20.12.2013, договір безвідсоткової цільової позики №6 від 03.01.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 7 від 21.02.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 8 від 01.04.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 10 від 07.05.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 11 від 01.06.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 18 від 01.07.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 20 від 15.07.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 21 від 07.08.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 22 від 22.08.2014,договір безвідсоткової цільової позики № 23 від 28.08.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 24 від 12.09.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 25 від 25.09.2014, договір безвідсоткової цільової позики №26 від 01.10.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 28 від 17.10.2014, договір безвідсотковоїцільової позики № 29 від 27.10.2014, договір безвідсоткової цільової позики №30 від 28.10.20174, договір безвідсоткової цільової позики № 32 від 30.10.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 34 від 03.11.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 35 від 21.11.2014, договір безвідсоткової цільової позики № 36 від 25.11.2014;та банківських виписок, квитанцій до прибуткових касових ордерів.

Ліквідатором подано повідомлення №1-34/5008/4в від 06.01.2015 про результати розгляду заяви від 30.12.14 кредитора ОСОБА_4, м.Київ про визнання поточних вимог в розмірі 3103000,00 грн., згідно з яким вимоги вказаного кредитора на суму 3103000,00 грн. визнано в повному обсязі з віднесенням до четвертої черги задоволення.

Разом з тим у судовому засіданні 15.01.2015 подано уточнення до письмового пояснення (повідомлення №1-34/5008/4в від 06.01.2015) щодо результатів розгляду вимог кредитора ОСОБА_4, м.Київ, згідно з яким вимоги кредитора визнано частково, а саме на суму 2820000,00 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення. Вимоги в частині решти суми, а саме 283000,00 грн., що виникли на підставі договорів безвідсоткової цільової позики №27 від 30.05.2007, №35 від 20.06.2007 та квитанцій до прибуткового касового ордера : №152 від 31.05.2014, №184 від 25.06.2014, №188 від 27.06.2014, №190 від 02.07.2014 вважає конкурсними, а не поточними з огляду на наступне.

Кредитором ОСОБА_4 подано заяву (вх. №025.1-14/3405/15 від 20.03.15) про уточнення кредиторських вимог, згідно з якою, посилаючись на доданий до заяви уточнений розрахунок розміру заявлених до боржника поточних вимог, просить визнати вимоги в розмірі 2 245000,00 грн.

Ліквідатором заявлено про те, що аналізом уточненого кредитором розрахунку розміру поточних вимог кредитора ОСОБА_4 та доданих в підтвердження таких вимог доказів, зроблено висновок про те, що вимоги в розмірі 2245000,00 грн. є обґрунтованими, відповідають правовій природі цих вимог як поточних, підтверджені відповідними доказами, а отже визнані ліквідатором в повному обсязі із віднесенням до четвертої черги задоволення.

Вимоги кредитора ТОВ "ФИМ " грунтуються на обставинах виникнення зобов"язань боржника ВАТ "Хутро" з підстав укладених з ним договорів поставки, купівлі-продажу, договорів про виготовлення продукції з давальницької сировини. У підтвердження вимог кредитором додано копії договорів, а саме: копія договору поставки №10 від 11.03.2011; копія договору поставки №15 від 15.08.2012; копія договору поставки б/н від 15.08.2012; копія договору поставки №31/01-2013 від 31.01.2013; копія договору купівлі-продажу №16052013 від 16.05.2013; копія договору поставки №03/03-2014 року від 03.03.2014; копія договору №1-підряду про виготовлення продукції з давальницької сировини від 27.08.2012; а також копії видаткових та товарно - транспортних накладних. Для всебічного та об"єктивного встановлення дійсних обставин та підстав виникнення поточних вимог до боржника, а також їх розміру, кредитор ТОВ "ФИМ" зобов"язувався подати детальний обгрунтований розрахунок розміру боргових зобов"язань боржника за кожним договором окремо, в якому в розрізі кожного з договорів окремо вказати дані про дату та вартість здійснених господарських операцій, дату та розмір проведених боржником часткових розрахунків.

Ліквідатором подано повідомлення №1-34/5008/3в від 06.01.2015 про результати розгляду заяви від 30.12.14 кредитора ТОВ "ФИМ", м.Жовті Води про визнання поточних кредиторських вимог в розмірі 7979299,29 грн., згідно з яким вимоги вказаного кредитора на суму 7979299,29грн. визнано в повному обсязі з віднесенням до четвертої черги задоволення.

На виконання вимог суду кредитором ТОВ „ФИМ" надавались уточнені розрахунки заявлених до боржника поточних вимог.

Згідно із заявою №38 від 03.03.2015р. (Вх. №02.5.1-14/3403/15 від 20.03.15) кредитор ТОВ „ФИМ", посилаючись на доданий до цієї заяви уточнений розрахунок розміру заявлених до боржника поточних вимог, просить визнати вимоги в розмірі 7 247 423,87 грн.

Ліквідатор, з огляду на уточнення кредитором ТОВ „ФИМ" розрахунку розміру вимог, заявив про те, що такі вимоги визнано повністю, оскільки є обґрунтованими, відповідають правовій природі цих вимог як поточних, підтверджені документально.

Розглянувши заявлені у ліквідаційній процедурі заявлені до боржника поточні вимоги кредиторів, проаналізувавши додані у підтвердження таких вимог документальні докази, суд констатує такі висновки.

Стосовно вимог кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі.

Кредитор відділення виконавчої дирекції ФССНВВПЗ України у Рахівському районі звернувся із заявою про визнання поточних вимог до боржника в розмірі 478449,34 грн. капіталізації платежів за рахунок коштів, отриманих від продажу майна банкрута, для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута, зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.45 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011 №4212-VI) передбачено, що в другу чергу задовільняються, зокрема, вимоги, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за громадян, які застраховані в цьому Фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Ст.11 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в новій редакції, затв. Законом від 28.12.2014р.№ 77-VIII) передбачено, що джерелами формування коштів Фонду, є, зокрема, капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні норми містилися у ст. 46 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", тобто у попередній редакції вказаного Закону, яка була чинною на час звернення кредитора із заявою з вимогами до боржника.

Згідно з п.1 Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000р. №765 (із наступними змінами), капіталізація платежів здійснюється для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Положеннями п.5-1 цього Порядку передбачено, що у вимогах Фонду до боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство, зазначається сума, визначена з урахуванням кожного платежу, що підлягає капіталізації.

Суми платежів, капіталізованих відповідно до зазначених вимог у процесі ліквідації підприємства-банкрута, перераховуються ліквідатором (арбітражним керуючим) робочому органу виконавчої дирекції Фонду, у якому підприємство перебуває на обліку.

Кредитор обґрунтовує здійснення розрахунків суми капіталізації платежів стосовно потерпілих внаслідок нещасних випадків на виробництві, що сталися у 2002р., працівників ОСОБА_14 та ОСОБА_7 При здійсненні розрахунку кредитор виходив із приписів ст. 29 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, чинній на час звернення із заявою з вимогами до боржника), якими передбачено можливість перерахування сум страхових виплат та підстав для цього. Зокрема, ч.2 ст. 29 вказаного Закону передбачено, що Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

При цьому при проведенні перерахунку розміру щомісячних страхових виплат потерпілим за 2002-2-12рр., кредитор правомірно керувався положеннями п.1.1 постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 30.03.2012р. №15 (зареєстр. в Міністерстві юстиції України 02.04.2012р. за №490/20803) „Про проведення перерахунку щомісячних страхових виплат потерпілим та членам їх сімей у 2012році". Разом з тим, виходячи з приписів п.2 вказаної постанови, кредитором обґрунтовано здійснено перерахунок страхових виплат за період, починаючи з 2013р., із застосуванням коефіцієнтів, передбачених Порядком призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженим Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України 27.04.2007 N 24 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 червня 2007 р. за N 715/13982).

Стосовно капіталізації платежів для оплати вартості санаторно-курортного лікування інваліда 3-ї групи ОСОБА_14 в розмірі, визначеному фондом, що складає 63840 грн., суд констатує наступне.

Відповідно до п.4 ст. 42 Закону України „Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування" (чинна на даний час редакція) передбачено, що потерпілому, який став інвалідом, періодично, але не рідше одного разу на три роки, а інвалідам I групи щорічно безоплатно за медичним висновком надається путівка для санаторно-курортного лікування; у разі самостійного придбання путівки її вартість компенсує Фонд у розмірі, встановленому правлінням Фонду. Аналогічні положення передбачались ст. 34 чинної на час звернення кредитора із заявою редакції Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Суд погоджується із доводами кредитора щодо безпідставних тверджень ліквідатора про те, що відповідно до наказу Міністерства соціальної політики №203 від 08.04.2014р. (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2014 р. за № 462/25239) „Про встановлення середньої вартості санаторно-курортної путівки для виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та вартості самостійного санаторно-курортного лікування середня вартість путівки" має становити 360 грн.

Так, вказаний наказ видано відповідно до п.7 Порядку виплати грошової компенсації вартості санаторно-курортного лікування деяким категоріям громадян (затв. постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2014р. №785), яким врегульовано механізм виплати грошової компенсації замість санаторно-курортної путівки та компенсації вартості самостійного санаторно-курортного

лікування, передбачених Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", "Про жертви нацистських переслідувань" та "Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні".

Натомість в даному випадку здійснюється капіталізація платежів на оплату вартості санаторно-курортного лікування для інваліда 3-ї групи ОСОБА_14

Відтак, суд вважає заявленими правомірно та в обґрунтованому розмірі вимоги щодо капіталізації платежів на оплату санаторно-курортного лікування в сумі 63840 грн.

Виходячи з вищевикладеного, суд визнає вимоги кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі в повному обсязі, в сумі 478449,34 грн., які підлягають задоволенню в другу чергу.

Стосовно вимог кредитора управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області.

Кредитор УПФУ в Рахівському районі звернувся із заявою про визнання поточних вимог до боржника в розмірі 38358,43 грн. (з урахуванням заяви про збільшення розміру вимог у зв"язку з проведеним перерахунком через допущену арифметичну помилку), що складає суму відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій. Вимоги обґрунтовано з посиланням на ті обставини, що в ВАТ „Хутро" працювали у шкідливих умовах праці з повним робочим днем гр. ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_15, що дає підстави вказаним громадянам на призначення пенсії на пільгових умовах по списку №2 згідно з пп. „б"-„з" ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення". Відповідно до положень ст. 2 Закону України „Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій є об"єктом оподаткування за ставкою 100 відсотків.

Суд визнає обґрунтованими та правомірними доводи кредитора УПФУ в Рахівському районі про те, що не мало місце порушення строків надсилання розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, встановлених відповідно п.6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов"язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (затв. постановою правління ПФУ №21-1 від 19.12.2003р.). При цьому суд погоджується із твердженням кредитора про те, що фактично зміна розрахунку пенсій вищевказаним громадянам відбулася не у зв"язку із призначенням нової пенсії, а у зв"язку із зміною (збільшенням) пенсійного віку працівників, до досягнення якого боржник зобов"язаний відшкодовувати згідно чинного законодавства витрати на виплату та доставку пільгових пенсій. Така зміна відбулася у зв"язку із внесенням змін до абз.4 п.1 ст. 2 Закону України „Про збір на обов"язкове державне пенсійне страхування" згідно із Законом України „Про внесення змін до деяких законів України щодо добровільної сплати єдиного внеску" №184-VII від 04.04.2013р., які набули чинності з 28.04.2013р.

Судом при розгляді по суті вимог кредитора УПФУ в Рахівському районі не беруться до уваги обставини винесення постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 19.11.2014р. по справі №807/2928/14, якою відмовлено в задоволенні вимог УПФУ в Рухівському районі Закарпатської області до ВАТ „Хутро" про стягнення 22249,16 грн. заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, оскільки доказів набрання вказаною постановою законної сили не надано, а за твердженням кредитора така оскаржена в апеляційному порядку. Таким чином, не доведено та не обгрунтовано наявність обставин, які встановлені рішенням суду у адміністративній справі, та при розгляді даної справи мають преюдиційне значення відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України.

Окрім того, слід звернути увагу на наступне.

За змістом норм ст. з8 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ( в редакції Закону від 22.12.2011р. №4212-VI), який до відповідних правовідносин застосовується як закон спеціальної дії, врегламентовано наслідки визнання боржника банкрутом. Зокрема, передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов"язань банкрута та зобов"язань зі сплати обов"язкових платежів вважається таким, що настав. Вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі. Виконання зобов'язань боржника, визнаного банкрутом, здійснюється у випадках і порядку, передбачених цим розділом.

Таким чином, кредитор УПФУ в Рахівському районі, незалежно від звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом до ВАТ „Хутро" про стягнення заборгованості зі сплати відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, мав заявити до банкрута вимоги як такі, строк виконання яких настав. Відповідно, такі вимоги підлягають розгляду та вирішенню по суті в межах справи про банкрутство боржника відповідно до Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Вищенаведеним спростовуються заперечення ліквідатора щодо вимог кредитора УПФУ в Рахівському районі.

Вимоги кредитора УПФУ в Рахівському районі суд вважає обґрунтованими відповідно до закону та визнає в повному обсязі (в розмірі 38358,43 грн.) із віднесенням до другої черги задоволення у ліквідаційній процедурі.

Стосовно вимог кредитора ОСОБА_4.

Розмір заявлених кредитором ОСОБА_4 поточних вимог до боржника складає 2 245000,00 грн., з урахуванням заяви (вх. №025.1-14/3405/15 від 20.03.15) про уточнення кредиторських вимог.

Дослідивши додані у підтвердження заявлених вимог документальні докази, суд прийшов до висновку, що вимоги в розмірі 2 245 000,00 грн. слід визнати обґрунтованими та документально підтвердженими, відповідають правовій природі цих вимог як поточних. Вимоги кредитора ОСОБА_4 визнаються судом в розмірі 2 245 000,00 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення у ліквідаційній процедурі та 1218,00 грн. витрат на оплату судового збору із віднесенням до першої черги задоволення.

Стосовно вимог кредитора ТОВ „ФИМ".

Розмір заявлених кредитором ТОВ „ФИМ" поточних вимог до боржника складає 7 247 423,87 грн., з урахуванням заяви (вх. № 02.5.1-14/3403/15 від 20.03.15) про уточнення кредиторських вимог.

Дослідивши додані у підтвердження заявлених вимог документальні докази, суд прийшов до висновку, що вимоги в розмірі 2 245 000,00 грн. слід визнати обґрунтованими та документально підтвердженими, відповідають правовій природі цих вимог як поточних. Вимоги кредитора ОСОБА_4 визнаються судом в розмірі 7 247 423,87 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення у ліквідаційній процедурі та 1218,00 грн. витрат на оплату судового збору із віднесенням до першої черги задоволення.

Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст. ст. 9, 38, 40, 45, п. 1-1 розділу Х "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 22.12.2011р. №4212-VI), ст. ст.4-1, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Визнати поточні вимоги кредиторів за зобов"заннями боржника відкритого акціонерного товариства "Хутро" (Закарпатська область, Рахівський район, смт.Ясіня, вул.. Визволення, 123, і.к. 00310663) в наступному складі та розмірі:

- кредитора відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Рахівському районі (Закарпатська область, м.Рахів, вул. Миру,34, і.к. 25450454) в розмірі 478449,34 грн. із віднесенням до другої черги задоволення);

- кредитора управління Пенсійного фонду України в Рахівському районі Закарпатської області (Закарпатська область, м.Рахів, вул.. Миру,34, і.к. 20449707) - в розмірі 38358,43 грн. із віднесенням до другої черги задоволення;

- кредитора ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_2) в розмірі 2 245 000,00 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення та 1218,00 грн. витрат на оплату судового збору із віднесенням до першої черги задоволення;

- кредитора товариства з обмеженою відповідальністю „ФИМ" (Дніпропетровська область, Криворізький район, смт. Радушне, вул.. Нікопольське шосе, 2Б, і.к. 05468386) в розмірі 7 247 423,87 грн. із віднесенням до четвертої черги задоволення та 1218,00 грн. витрат на оплату судового збору із віднесенням до першої черги задоволення.

2. Зобов"язати ліквідатора сформувати остаточний реєстр вимог кредиторів, один примірник якого подати господарському суду для долучення до матеріалів справи.

3. Копію даної ухвали надіслати кредиторам, ліквідатору.

Суддя Івашкович І.В.