Постанова

від 26.03.2015 по справі 824/308/15-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

  ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ 26 березня 2015 р.                                   м. Чернівці                                 Справа № 824/308/15-а Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лелюка О.П., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом прокурора міста Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області до малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД»  про стягнення заборгованості, В С Т А Н О В И В : Прокурор міста Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області звернувся до суду з позовом до малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 7924,89 грн. В обґрунтування позовних вимог вказує, що станом на 26 лютого 2015 року за відповідачем рахується заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску в сумі 7924,89 грн. У зв'язку з несплатою відповідачем в добровільному порядку вказаної заборгованості позивач, посилаючись на норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», просить суд стягнути з малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД»  кошти в розмірі 7924,89 грн. Частиною другою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, зокрема, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Частиною першою статті 51 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, зокрема, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 49 цього Кодексу, позивач має право в будь-який час до закінчення судового розгляду збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову. В ході розгляду даної справи від позивача до суду не надходило жодних заяв про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а тому суд розглядає дану справу в межах заявлених позовних вимог. Ні прокурор міста Чернівці, ні представник Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області в судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце судового розгляду були належним чином повідомленні. Поряд з цим від них до суду 25 березня 2015 року надійшло клопотання, згідно якого просили суд розглянути дану справу без їх участі. Також в клопотанні вказано про те, що Державна податкова інспекція у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області позов прокурора міста Чернівці підтримує в повному обсязі. Відповідач про дату, час та місце проведення розгляду справи був належним чином повідомлений. Однак в судове засідання вдруге не з'явився. Заперечень проти позову чи заяв про визнання позову не подавав. Враховуючи викладене та на підставі частин четвертої, шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд визнає за можливим розглянути справу в порядку письмового провадження. Розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, виходячи з наступного. Судом встановлено, що мале приватне підприємство «Л Констракшн ЛТД» є юридичною особою, ідентифікаційний код якої 36024466, місце знаходження: вул.Здоров'я, 4/4, м.Чернівці, 58025. Згідно довідки №1078/24-12-17-02 від 24 березня 2015 року, яка видана Державною податковою інспекцією у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області відповідач є платником єдиного внеску (страхових внесків) з 06 серпня 2008 року, реєстраційний номер 2414020563/2414. З розрахунків заборгованості по сплаті єдиного соціального внеску від 26 лютого 2015 року та від 23 березня 2015 року, які видані Державною податковою інспекцією у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області вбачається, що малим приватним підприємством «Л Констракшн ЛТД» рахується заборгованість по єдиному соціальному внеску в сумі 7924,89 грн. Зазначена заборгованість виникла в результаті не сплати відповідачем самостійно нарахованих платежів відповідно до звітів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за вересень-грудень 2014 року. Оскільки відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, прокурор міста Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області звернувся до суду з цим. До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.      Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначені Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»  від 08 липня 2010 року №2464-VІ (далі – Закон №2464-VІ). Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2464-VІ єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Абзацом 2 пункту 1 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ визначено, що платниками єдиного внеску є роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно пункту 1 частини першої статті 6 Закону №2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Відповідно до абзацу 1 пункту 1 частини першої статті 7 №2464-VІ єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Частиною восьмою статті 9 Закону №2464-VІ передбачено, зокрема, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця; платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок. Абзацом 1, 2 та 3 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VІ визначено, зокрема, що орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти календарних днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У зв'язку із сформованою заборгованістю відповідачу було надіслано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-141-25 від 05 лютого 2015 року, яка отримана останнім 17 лютого 2015 року. На момент утворення досліджуваної заборгованості зазначена вимога не була відкликана, доказів її оскарження в судовому чи в адміністративному порядку відповідачем не надано. Згідно абзацу 10 частини четвертої статті 25 Закону №2464-VІ орган доходів і зборів також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. Враховуючи зазначенні положення закону та зважаючи на те, що у відповідача наявна заборгованість в сумі 7924,89 грн, яка виникла у зв'язку з не сплатою єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення з малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД» зазначеної заборгованості. Згідно із пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б свідчили про погашення вказаної суми заборгованості на день розгляду справи або ж спростовували доводи позивача відповідачем суду не подано. З огляду на викладене, суд вважає заявлені прокурором міста Чернівці в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м.Чернівцях Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю. Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, П О С Т А Н О В И В : Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з малого приватного підприємства «Л Констракшн ЛТД»  (58025, м.Чернівці, вул.Здоров'я, 4/4, код ЄДРПОУ 36024466) до Державного бюджету України заборгованість по сплаті єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 7924 (сім тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн  89 коп. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд  протягом десяти днів з дня отримання  копії постанови. Суддя                                                                                                     О.П. Лелюк