Рішення

від 24.03.2015 по справі 906/1710/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "24" березня 2015 р. Справа № 906/1710/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенка О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Власюк В.П. (довіреність №5593/30/2-14 від 15.12.14)

від 1-го відповідача: Слєсаренко О.А. (довіреність №02-10/10092 від 24.12.14)

від 2-го відповідача: ОСОБА_3 (приватний підприємець); ОСОБА_4 (довіреність б/н від 19.01.15.)

за участю прокурора: Муляренко Т.О. (посвідчення №031529 від 23.01.15.)

розглянув у судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Бердичівського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації (м.Житомир)

до 1) Бердичівської районної державної адміністрації (м.Бердичів, Житомирська область)

2) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (м.Бердичів, Житомирська область)

про скасування розпорядження, визнання додаткової угоди недійсною та про повернення земельної ділянки водного фонду

Прокурор звернувся до суду в інтересах держави в особі позивача до відповідачів з позовом про скасування розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації №4 від 08.01.14 "Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок водного фонду №700 та №700/1"; визнання додаткової угоди від 27.01.14 до договору оренди №700 від 25.02.09 недійсною; про повернення земельної ділянки водного фонду загальною площею 22,2887га, кадастровий номер 1820855300:10:000: 0001, до земель Гришківецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що Бердичівська районна державна адміністрація не мала повноважень щодо розпорядженням спірною земельною ділянкою, чим порушила права та інтереси Житомирської обласної державної адміністрації.

В якості відповідача прокурором також був вказаний фізична особа - підприємець ОСОБА_5. Ухвалою від 10.03.15 суд припинив провадження у справі в частині вимог до цього відповідача.

23.03.15 до суду надійшла заява №274-п/14 від 23.03.15, якою прокурор уточнив позовні вимоги в частині скасування розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації №4 від 08.01.14 "Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок водного фонду №700 та №700/1" та просить визнати протиправним та скасувати п.1 вказаного розпорядження.

Прокурор у судовому засіданні позов підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві з урахуванням заяви №274-п/14 від 23.03.15.

Представник Житомирської обласної державної адміністрації позовні вимоги прокурора підтримав. Зазначив про те, що розпорядженням Житомирської ОДА №82 від 16.03.15, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок водного фонду державної власності та надано в оренду Фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 земельну ділянку водного фонду загальною площею 22,2887га, кадастровий номер 1820855300:10:000:0001, яка знаходиться на території Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області строком на 10 років.

Представник 1-го відповідача у судовому засіданні позов визнав.

Другий відповідач та його представник у судовому засіданні позов визнали.

Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2009 року між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 (орендар/відповідач-2), фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 (орендар/відповідач-3) та Бердичівською районною державною адміністрацією (орендодавець/відповідач-1) укладено договір оренди земельної ділянки із земель водного фонду, кадастровий номер 1820855300:10:000:0001, зареєстрований в Бердичівському відділі Житомирської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 27.03.2009 року № 040920400002, згідно якого орендодавець на підставі розпорядження Бердичівської райдержадміністрації №420 від 31.07.08, №92 від 10.02.09 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку із земель водного фонду для риборозведення, загальною площею 22,2887га, в тому числі відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, інші землі - 1,7239 га, під ставками - 20,5648 га, які знаходиться на території Гришківецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області (а.с.18).

Строк дії договору встановлено до 25.02.2014 року. Пунктом 8 передбачена можливість його поновлення на новий термін та умови такого поновлення.

Факт передачі земельної ділянки підтверджується Актом приймання-передачі водного об'єкту від 25.02.2009 року (а.с.20).

Згідно п.8 договору оренди сторони домовилися, що по закінченню терміну договору орендар має переважне право на поновлення договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена сторона повинна повідомити другу сторону про бажання щодо укладення договору на новий термін, не пізніше 60 днів до його закінчення.

Пунктом 1 Розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації №4 від 08.01.14 "Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок водного фонду №700 та №700/1", продовжено термін дії договору оренди земельних ділянок водного фонду №700 строком на 20 років (а.с.17).

На підставі вказаного розпорядження, 27.01.14 між Бердичівською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 укладено Угоду про продовження та внесення змін до договору оренди земельних ділянок водного фонду від 25.02.09 №700 (а.с.21). Вказаною угодою продовжено термін дії договору оренди земельних ділянок водного фонду від 25.02.09 №700 строком на 20 років із встановленням орендної плати в сумі 5741,28грн.

Позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 ст.116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 13 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" передбачено, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією і законами України, належить вирішення питань, зокрема, використання землі, природних ресурсів, охорони довкілля.

Відповідно до ч.3 ст.122 Земельного кодексу України (в редакції, що діяла на момент прийняття спірного розпорядження) районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва.

Поняття терміну водне господарство висвітлено в постанові Верховної Ради України від 14.01.2000 № 1390 "Про Концепцію розвитку водного господарства України", як галузь, завданням якої є забезпечення потреб населення і народного господарства у водних ресурсах, збереження, охорона та відтворення водного фонду, попередження шкідливої дії вод і ліквідація її наслідків.

На підставі договору оренди земельної ділянки із земель водного фонду від 25.02.09 , спірних п.1 Розпорядження голови №4 від 08.01.14 та Угоди від 27.01.14 про продовження дії договору оренди від 25.02.09, земельна ділянка передавалась Бердичівською РДА в оренду для риборозведення.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів", рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції, а також забезпечення безпеки мореплавства суден флоту рибної промисловості. Рибогосподарська діяльність - діяльність юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців, пов'язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо.

Частиною 1 ст.51 Водного кодексу України передбачено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Частиною 5 зазначеної статті передбачено, що обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Отже, оскільки поняття "водне господарство" та "рибне господарство" не є тотожними, Бердичівська районна державна адміністрація не мала повноважень передавати спірну земельну ділянку в оренду для ведення рибного господарства, оскільки такі повноваження відповідно до ч.5 ст.122 Земельного кодексу України належать Житомирській обласній державній адміністрації.

Статтею 152 Земельного кодексу України визначені способи захисту прав на земельну ділянку, зокрема, пп."г" ч.3 вказаної статті передбачений такий спосіб захисту як визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Абзацом 4 п.2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" передбачено, що вимоги про визнання акта державного чи іншого органу протиправним та про його скасування за своєю правовою природою тотожні вимогам відповідно про визнання його незаконним та про визнання його недійсним, а тому зазначені позовні вимоги підлягають розглядові господарським судом.

Таким чином, вимога про визнання протиправним та скасування акта є тотожною вимозі про визнання його недійсним.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги прокурора в частині вимоги про визнання протиправним та скасування пункту 1 розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації №4 від 08.01.2014 "Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок водного фонду №700 та №700/1".

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частиною 2 ст.16 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Також, відповідно до пп.2.29. п.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 17.05.2011 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" звернути увагу господарських судів на те, що договір оренди земельної ділянки може бути припинений лише на майбутнє, оскільки неможливо повернути вже здійснене за ним користування ділянкою. Одночасно з визнанням договору недійсним господарський суд повинен зазначити в рішенні, що цей договір припиняється лише на майбутнє.

Оскільки п.1 розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації №4 від 08.01.2014 "Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок водного фонду №700 та №700/1" на підставі якого укладено Угоду від 27.01.14 про продовження та внесення змін до Договору оренди земельних ділянок водного фонду №700 від 25.02.09, визнається судом недійсним, то і Угода від 27.01.2014, яка укладена між Бердичівською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 підлягає визнанню недійсною на підставі ст.215 ЦК України і припиняється на майбутнє.

Відповідно до ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованими вимоги прокурора про зобов'язання Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 повернути земельні ділянки водного фонду загальною площею 22,2887га, в тому числі відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, інші землі - 1,7239 га, під ставками - 20,5648 га, кадастровий номер 1820855300:10:000:0001, до земель Гришківецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області.

Відповідно до ст. ст. 43, 33, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат зі сплати судового збору, суд виходить з наступного.

Прокурором при зверненні з позовом до суду було заявлено 3 вимоги немайнового характеру (визнання розпорядження недійсним; визнання недійсною Угоди від 27.01.2014; зобов'язання повернути земельні ділянки загальною площею 22,2887 га).

Згідно п.2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.13, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог, тому судовий збір з розглянутих позовних вимог в сумі 3654,00 грн. (1218х3) покладається на відповідачів порівну у розмірі по 1827,00 грн., згідно приписів ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати (визнати недійсним) пункт 1 розпорядження голови Бердичівської районної державної адміністрації №4 від 08.01.2014 "Про продовження дії договорів оренди земельних ділянок водного фонду №700 та №700/1".

3. Визнати недійсною на майбутнє Угоду від 27.01.14 про продовження та внесення змін до Договору оренди земельних ділянок водного фонду №700 від 25.02.09, яка укладена між Бердичівською районною державною адміністрацією та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3.

4. Зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) повернути земельні ділянки водного фонду загальною площею 22,2887га, в тому числі відкриті землі без рослинного покриву або з незначним рослинним покривом, інші землі - 1,7239 га, під ставками - 20,5648 га, кадастровий номер 1820855300:10:000:0001, до земель запасу Гришківецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області.

5. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідент. номер НОМЕР_1) в доход державного бюджету України - 1827,00грн. судового збору.

6. Стягнути з Бердичівської районної державної адміністрації (13301, Житомирська область, м.Бердичів, площа Соборна,23; код 04053619) в доход державного бюджету України - 1827,00грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу