Рішення

від 21.07.2009 по справі 13/122/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/122/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.09                                                                                 Справа №  13/122/09

Суддя   Серкіз В.Г.

За позовом: Військового прокурора Запорізького гарнізону, м. Запоріжжя в особі:

1.          Міністерства оборони України, м. Київ;

2.          Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(в/ч 0652), м. Запоріжжя

до: Приватного підприємства “ГЛАН ТРЕйД”, м. Запоріжжя

про стягнення 96 600,00 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

Від позивача-1: не з'явився

Від позивача-2:Борковських В.А. ухвала №25/38від09.02.09

Від позивача-2:Жиленко Н.О.довіреність №Б/нвід09.02.09

Від відповідача: Ніквас В.В.довіреність №Б/нвід19.01.09

Прокурор:Чалий М.Г.посвідчення №033від26.09.08

Розглядається позовна заява Військового прокурора Запорізького гарнізону в особі Міністерства оборони України та Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(в/ч 0652) до Приватного підприємства «ГЛАН ТРЕйД»про визнання недійсним договір купівлі-продажу №8 від 28 липня 2008 року, укладеного між Державним Підприємством Міністерства Оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(військовою частиною А0652) та Приватним Підприємством «ГЛАН ТРЕЙД»та стягнення з Приватного Підприємства «ГЛАН ТРЕЙД»на користь Державного Підприємства Міністерства Оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(військовій частині А0652) грошові кошти у сумі 96 600 гривень.

Позивач-1 в особі Міністерства оборони України позовні вимоги підтримав та пояснив, що договір підтримано не уповноваженою особою, а саме договір купівлі-продажу №8 від 28 липня 2008 року був укладений від імені та за підписом гр. Борковського В.А., який довіреності на укладення зазначеного договору не мав, ухвалою суду керуючим санацією ДП МОУ ЗАРЗ не призначався, тобто фактично перевищив свої посадові обов'язки, у зв'язку з чим наведений договір підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Згідно ст.216 ЦК України, недійсність правочину не створює юридичних наслідків, крім тих що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину, кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Просив позов задовольнити.

Позивач-2 в особі Державного підприємства Міністерства оборони України «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(в/ч 0652) позов не підтримав, пояснивши, що підстав для його визнання недійсним не існує.

Представник позивача-2 у судовому засіданні просив у задоволені позову відмовити.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Відповідач позов не визнав. Його представник у судовому засіданні пояснив, що договір купівлі-продажу №8 від 28.07.2008р. відповідає вимогам закону, виконаний сторонами. Жодна з сторін його не оспорює. Будь-яких інтересів держави договір не порушив. Просив у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та документи, надані сторонами додатково, заслухавши представників сторін, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав:

28.01.2007р. ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі №25/38 на Державному підприємстві Міністерства оборони «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(в/частина А0652) введено процедуру санації, керуючим санацією призначено директора підприємства-боржника Подбєрьозкина В.В.

09.02.2009р. ухвалою Господарського суду Запорізької області по справі №25/38 про банкрутство державного підприємства Міністерства оборони «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(в/частина А0652) керуючим санацією призначено Борковських В.А.

Договір було укладено з метою закупівлі товарно-матеріальних цінностей, необхідних для здійснення підприємницької діяльності підприємства.

В позові військовий прокурор просить суд визнати недійсним договір купівлі-продажу №8 від 28.07.2008р. у зв'язку з наступним:

1)          договір укладений особою з перевищенням своїх посадових обов'язків.

2) укладання договору не було погоджено з комітетом кредиторів.

3) договір є таким, що завідома суперечить інтересам держави та суспільства.

Позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Справа про банкрутство здійснюється на підставі ст. 53 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», яка регламентує особливості провадження санації боржника його керівником.

В позові військовий прокурор посилається на ч.4 ст. 17 Закону, згідно з якою припиняються повноваження органів управління боржника, повноваження органів управління переходять до керуючого санацією. Однак у даному випадку, у зв'язку з особливостями проведення санації керівником підприємства, положення ч.4 ст.17 Закону не застосовуються, а застосовуються норми ст. 53 Закону, тому що процедура санації здійснюється не арбітражним керуючим - фізичною особою - приватним підприємцем, а керівником підприємства.

Так, керівник підприємства - керуючий санацією залишається на посаді, його трудова книжка зберігається у відділі кадрів підприємства, йому нараховується трудовий стаж, для здійснення повноважень йому не потрібно наявність ліцензії арбітражного керуючого, за діяльність керуючого санацією він не отримує винагороди, розмір якої передбачено ст. 31 Закону, а отримує заробітну плату як директор підприємства.

Тобто керівник підприємства має повний обсяг правоздатності, але здійснює повноваження з обмеженнями, встановленими Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Наказом від 15.07.2008р. керуючого санацією - керівника боржника за згодою комітету кредиторів прийнято на посаду заступника директора заводу Борковських В.А. з 18.07.2008р. Посадовою інструкцією заступника директора передбачено право представляти підприємство в усіх державних органах, укладати господарські договори, підписувати договори та фінансові господарські документи у випадку відсутності директора.

На час, коли керівник підприємства - керуючий санацією Подбєрьозкин В.В. перебував у щорічній відпустці функції керівника підприємства виконував заступник директора Борковських В.А., на підставі наказу № 23 від 15.07.08 р.

Відповідно ст. 237 ЦК України представництво виникає на підставі юридичних фактів, визначених законодавством. Зокрема, представництво, яке ґрунтується на акті органу юридичної особи, є представництво с силу якого представник діє від її імені на підставі акту органу юридичної особи, що ґрунтується на установчих документах, посадовій інструкції тощо.

Таким чином посилання військового прокурора на те, що договір з боку державного підприємства Міністерства оборони «Запорізький автомобільний ремонтний завод»(в/частина А0652) був підписаний особою з перевищенням своїх посадових обов'язків не відповідає дійсності.

На підставі вищевикладеного спростовується також доводи позивача щодо укладання даного договору без згоди комітету кредиторів, на підставі того, що комітетом кредиторів було надано дозвіл на укладення даного договору, що підтверджується протоколом засідання комітету кредиторів від 16.06.2008р.

Крім того, ст. 241 ЦК України передбачено наступне.

Правочин створений представником з перевищенням повноважень створює

цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє у разі наступного схвалення

правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Доказами вчинення дій, що свідчать про прийняття його до виконання є виконання предмету договору з боку ПП «Глан Трейд», а також попередня оплата з боку ДП МОУ ЗАРЗ (в/ч А0652).

Також немає підстав вважати договір № 10 від 28.07.2008р. таким, що завідома суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки метою укладання цього договору є виконання заходів направлених на відновлення господарської діяльності підприємства шляхом отримання прибутку.

Оскільки при укладенні договору було додержано усіх істотних умов, які є необхідними для чинності правочину, на підставі ст.ст. 203, 215, 237 ЦК України, 207 ГК України, суд вважає, що підстав для визнання договору недійсним немає.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідно до п. 9.2 Роз'яснення Вищого Арбітражного Суду України від 12.03.1999р. № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними», наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і та інше). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Зобов'язання сторонами за договором виконані  в повному обсязі, про що пояснили представники сторін у судовому засіданні.

За таких обставин підстави для задоволення позову відсутні.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення підготовлено у повному обсязі і підписано 27.07.2009р.

Суддя                                                                                В.Г. Серкіз