Рішення

від 14.07.2009 по справі 23/91/09-3/143/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

23/91/09-3/143/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.09                                                                          Справа №  23/91/09-3/143/09

Суддя   Соловйов  В.М.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трак-Авторитет-Дніпропетровськ”, м. Дніпропетровськ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Віннер”, м. Запоріжжя

про стягнення боргу за надання послуг у сумі 12 584, 24 грн.

                                                Суддя Соловйов В.М.

Представники:

від позивача: Плохій А.Ю., представник, довіреність б/н від 09.02.2009р.;

від відповідача: не з'явився

Розпорядженням виконуючого обов'язки голови господарського суду Запорізької області Проскурякова К.В. від 18.06.2009р. № 542 справа № 23/91/09 передана на розгляд судді Соловйову В.М.

Ухвалою від 22.06.2009р. справу прийнято до провадження суддею Соловйовим В.М. з привласненням їй іншого номеру - № 23/91/09-3/143/09. Справу призначено до судового розгляду в судовому засіданні на 14.07.2009р. о 12 годині 00 хвилин.

За згодою позивача в судовому засіданні 14.07.2009р. оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Під час розгляду справи представник позивача вимогу про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявляв.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просить позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача борг за надання послуг у сумі 12 584, 24 грн.

В обґрунтування позовних вимог, зокрема, зазначив наступне.

30.07.2008р. позивачем були надані послуги відповідачу по ремонту автомобіля вартістю 5 559, 70 грн. з відстрочкою платежу 3 дні, до 02.08.2008р. включно.

31.07.2008р. позивачем надані послуги відповідачу по ремонту автомобіля вартістю 4 383, 04 грн. з відстрочкою платежу 3 дні, до 03.08.2008р. включно.

08.08.2008р. позивачем надані послуги відповідачу по ремонту автомобіля вартістю 550, 00 грн. з відстрочкою платежу 3 дні, до 11.08.2008р. включно.

Загальна вартість послуг наданих позивачем відповідачу складає 10 492, 74 грн.

Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та надав послуги відповідачу, а відповідач в свою чергу отримав послуги, що підтверджується актами № 000365 від 30.07.2008р. на загальну суму 5 559, 70 грн., № 000371 від 31.07.2008р. на загальну суму 4 383, 04 грн., № 000383 від 08.08.2008р. на загальну суму 550, 00 грн., а також довіреностями серія ЯОЧ № 473027 від 30.07.2008р. та серія НББ № 129031 від 31.07.2008р.

Граничний строк виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 10 492, 74 грн. припадає на 11.08.2008р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної оплати отриманих послуг не виконав.

Позивачем на адресу відповідача 14.01.2009р. була направлена вимога б/н від 12.01.2009р. з вимогою у семиденний строк з моменту її пред'явлення, сплатити на користь позивача суму основного боргу в розмірі 10 492, 74 грн., суму фінансових санкцій у розмірі 589, 93 грн. Але будь-якої відповіді відповідачем надано не було.

Крім того, позивачем було нараховано відповідачу фінансові санкції у розмірі 2 091, 50 грн.

Відповідач відзив на позовну заяву, витребувані судом документи і документи, що підтверджують заперечення проти позову, не надав, у судове засідання 14.07.2009р. не з'явився, про дату, час та місце повідомлений належним чином.

18.06.2009р. до суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі, у зв'язку із неможливістю бути присутнім у судовому засіданні 14.07.2009р.

Клопотання відповідача судом задоволено, оскільки надані позивачем матеріали свідчать про те, що неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, отже справу розглянуто відповідно до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем 30.07.2008р. були надані послуги відповідачу по ремонту автомобіля вартістю 5 559, 70 грн. з відстрочкою платежу 3 дні, до 02.08.2008р. включно.

31.07.2008р. позивачем надані послуги відповідачу по ремонту автомобіля вартістю 4 383, 04 грн. з відстрочкою платежу 3 дні, до 03.08.2008р. включно.

08.08.2008р. позивачем надані послуги відповідачу по ремонту автомобіля вартістю 550, 00 грн. з відстрочкою платежу 3 дні, до 11.08.2008р. включно.

Загальна вартість послуг наданих позивачем відповідачу складає 10 492, 74 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.04.2009р.

Позивач виконав свої зобов'язання в повному обсязі та надав послуги відповідачу, а відповідач в свою чергу отримав послуги, що підтверджується актами № 000365 від 30.07.2008р. на загальну суму 5 559, 70 грн., № 000371 від 31.07.2008р. на загальну суму        4 383, 04 грн., № 000383 від 08.08.2008р. на загальну суму 550, 00 грн., а також довіреностями серія ЯОЧ № 473027 від 30.07.2008р. та серія НББ № 129031 від 31.07.2008р.

Граничний строк виконання грошових зобов'язань відповідача перед позивачем на суму 10 492, 74 грн. припадає на 11.08.2008р.

Відповідач взяті на себе зобов'язання щодо повної оплати отриманих послуг не виконав.

Позивачем на адресу відповідача 14.01.2009р. була направлена “Вимога кредитора ТОВ “Трак-Авторитет-Дніпропетровськ” б/н від 12.01.2009р. з вимогою у семиденний строк з моменту її пред'явлення, сплатити на користь позивача суму основного боргу в розмірі 10 492, 74 грн., суму збитків спричинених інфляцією в розмірі 457, 48 грн., суму трьох відсотків річних в розмірі 132, 45 грн.

Відповідач суму боргу не сплатив, відповіді на вимогу позивача не надав, у зв'язку з чим ТОВ “Трак-Авторитет-Дніпропетровськ” звернулося за захистом своїх інтересів до суду.

Оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими.

Згідно ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частинами 1-3 ст. 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Згідно ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ст. 205 ЦК України).

Зі змісту ст. 207 ЦК України випливає, що правочин в простій письмовій формі вчиняється сторонами шляхом фіксації його змісту в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими сторони обмінялися за допомогою телетайпних, електронних або інших технічних засобів зв'язку.   

Як свідчать надані суду документи, між сторонами склалися господарські відносини, що породили взаємні обов'язки. Обов'язки позивача виразились у проведенні ремонтних робіт, а обов'язки відповідача - в оплаті цих робіт.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Зважаючи на те, що сторони оформили свої господарські відносини за допомогою актів № 000365 від 30.07.2008р. на загальну суму 5 559, 70 грн., № 000371 від 31.07.2008р. на загальну суму 4 383, 04 грн., № 000383 від 08.08.2008р. на загальну суму 550, 00 грн., довіреностей серія ЯОЧ № 473027 від 30.07.2008р. та серія НББ № 129031 від 31.07.2008р., де вказані: ціна, найменування роботи/деталі, кількість, артикули, одиниці вимірювання, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов, що необхідні для укладення договору про надання послуг.

Згідно ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.

Згідно ч. 1, 2 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов'язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов'язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічний припис містить п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 222 ГК України, у разі необхідності відшкодування збитків або застосування інших санкцій суб'єкт господарювання чи інша юридична особа - учасник господарських відносин, чиї права або законні інтереси порушено, з метою безпосереднього врегулювання спору з порушником цих прав або інтересів має право звернутися до нього з письмовою претензією, якщо інше не встановлено законом.

Позивачем на адресу відповідача 14.01.2009р. була направлена вимога б/н від 12.01.2009р. з вимогою у семиденний строк з моменту пред'явлення вимоги, сплатити на користь позивача суму основного боргу в розмірі 10 492, 74 грн., суму фінансових санкцій у розмірі 589, 93 грн. Але будь-якої відповіді на вимогу відповідач не надав.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язання і сплати суми боргу. Граничний строк виконання грошового зобов'язання настав 11.08.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи те, що ТОВ “Віннер” не виконало своїх грошових зобов'язань перед позивачем в повному обсязі, вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 10 492, 74 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також позивач просить стягнути з відповідача 671, 53 грн. втрат від інфляції грошових коштів, 3 % річних від простроченої суми –157, 39 грн. та пеню у розмірі 1 262, 58 грн.

Відповідно до ст. 611 ЦК України одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Згідно ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відповідних відсотках від суми невиконаного або неналежного виконаного зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 1, 2 ст. 551 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Господарським судом Запорізької області встановлено, сума втрат від інфляції грошових коштів в розмірі 671, 53 грн. за надані послуги розрахована позивачем вірно (розрахунок у додатку до позовної заяви) і підлягає стягненню у повному обсязі.

Також судом встановлено, що сума 3 % річних від простроченої суми у розмірі 157, 39 грн. за надані послуги розрахована позивачем вірно (розрахунок у додатку до позовної заяви) і підлягає стягненню у повному обсязі.

Господарським судом встановлено, що сума пені у розмірі 1 262, 58 грн. розрахована позивачем не вірно (розрахунок у додатку до позовної заяви).

Тобто, в цій частині позивач припустився арифметичної помилки на 2, 68 грн.

Таким чином, у задоволенні вимог про стягнення з відповідача пені у розмірі 2, 68 грн. слід відмовити.

Згідно зі ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій.

Керуючись ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.   Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Віннер” (69083,                   м. Запоріжжя, вул. Жасминна, б. 5, код ЄДРПОУ 24511745) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Трак-Авторитет-Дніпропетровськ” (49052,                         м. Дніпропетровськ, вул. Орловська, 21, р/р 26001053196000 в Дніпропетровській філії АКІБ “Укрсіббанк”, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34367346) 10 492 (десять тисяч чотириста дев'яносто дві) грн. 74 коп. основного боргу, 1 259 (одну тисячу двісті п'ятдесят дев'ять) грн. 90 коп. - пені, 671 (шістсот сімдесят одну) грн. 53 коп. - втрат від інфляції грошових коштів, 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 39 коп. –3 % річних від простроченої суми, 125 (сто двадцять п'ять) грн. 84 коп. витрат на державне мито, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення пені в розмірі 2 (дві) грн. 68 коп. в задоволенні позову відмовити.

Суддя:                                                                     В.М. Соловйов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

У разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення оформлене і підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України –20.07.2009р.