Рішення

від 07.08.2009 по справі 12/48-нм

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/48-НМ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "07" серпня 2009 р.                                                     Справа № 12/48-НМ

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Сікорської Н.А.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача  Дьяченко В.Ф. - дов.б/н від 31.03.09р. (с\з від 22.07.09р.)

                         Баранюк Р.С. - дов. б/н від 31.03.09р. (с\з від 22.07.09р.)

                         Адамчук М.В. - директор.

                         Черкас С.К. - дов. б/н від 31.03.09р.

від відповідача Павлішина Т.В. - дов.№15/30

розглянув справу за позовом Підприємства облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок"  (м. Бердичів)    

до Бердичівської міської ради (м.Бердичів)

про визнання права власності

Фіксація судового процесу по даній справі здійснювалася за допомогою програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

У відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК України, спір вирішено у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 цієї статті.

В судовому засіданні 14.07.09р., у відповідності до ст. 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 10:00 год. 22.07.09р. та до 14:30 год. 07.08.09р.    

Позивачем пред'явлено позов про  визнання Підприємства  облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний  ринок" власником частки  в розмірі 34,8% у праві  спільної  часткової власності на усі об'єкти, які входять до цілісного майнового комплексу критого ринку, згідно внутрібудівельного титульного списку.

06.07.09р. на адресу суду надійшло клопотання позивача про проведення додаткової судово-бухгалтерської експертизи.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позову з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву та додаткових письмових поясненнях (а.с.40-41, 72-73).

В ході судового розгляду, в порядку ст.ст. 30,38 ГПК України, надав матеріали інвентаризаційної справи №11845 на будинок №13, по вул. Леніна в м. Бердичеві  та пояснення по справі представник Бердичівського міжміського бюро технічної інвентаризації.

В процесі розгляду справи оглядались матеріали справи № 2/129"НМ" за позовом прокурора міста Бердичева в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради в особі відділу управління комунальним майном виконкому Бердичівської міської ради (м. Бердичів) до підприємства облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок (м. Бердичів) про визнання права власності на частину незавершеного будівництва.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи і не заперечується сторонами, протягом 1989-1997 років Бердичівською міською радою та Підприємством облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок", відповідно до Постанови бюро Житомирського обкому Компартії України і виконкому Житомирської обласної Ради народних депутатів №27 від 20.09.85р. "Про заходи по дальшому розвитку матеріально-технічної бази торгівлі і громадського харчування в 1986-1990 роках та в період до 2000 року (а.с. 7-14) спільно велося будівництво критого ринку за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул.Леніна, 13.

Позивач зазначив, що згідно внутрібудівельного титульного списку (а.с.17-19) комплекс складався з будівництва торговельного павільйону критого ринку, квіткового магазину, будівництва автостоянки для паркування автомобілів, реконструкції котельні  з заміною теплотраси по вул. Миру та прокладкою нового кабелю, будівництва каналізаційної мережі, трансформаторної підстанції, благоустрою території біля павільйону критого ринку. Вказані об'єкти, за твердженнями позивача, було побудовано Бердичівським кооперативним ринком протягом 1990-1997 років.

Для забезпечення будівництва об'єктів загальною кошторисною вартістю 4090,72 тис. крб. були визначені джерела фінансування:

- міський бюджет - 2,0 млн. крб.;

- кошти підприємства ринку - 1,9 млн. крб.;

- інші джерела фінансування - 0,2 млн. крб.

Рішенням виконкому Бердичівської міської ради від 18.06.1992 року №341 відкрито спеціальний розрахунковий рахунок в Бердичівському відділенні АК АПБ "Україна". Розпорядником рахунку було призначено директора колгоспного ринку Адамчука М.В.

На підставі викладеного позивач стверджує, що з 1990 року кооперативний ринок, як замовник будівництва цілісного майнового комплексу критого ринку і розпорядник коштів по фінансуванню будівництва здійснював облік всіх витрат.

При цьому позивач вказав, що 06.03.07р. господарським судом Житомирської області було задоволено позов прокурора міста Бердичева в інтересах держави в особі Бердичівської міської ради в особі Управління комунальним майном виконкому Бердичівської міської ради власником частки у розмірі 65,2% у праві спільної часткової власності лише на об'єкт незавершеного будівництва павільйону критого ринку, не враховуючи, що велось будівництво цілісного комплексу, а не тільки критого ринку.

За вказаних обставин зазначив, що його частка в праві спільної часткової власності складає 34,8%.

З урахуванням викладеного вважає, що аналогічним чином має бути визначено і частку кожного із співвласників щодо інших об'єктів, які входять до складу комплексу критого ринку, а саме: котельня з заміною теплотраси та прокладкою нового кабелю, квітковий магазин, трансформаторна підстанція, автостоянка, каналізаційна мережа, площа біля павільйону критого ринку.  

З наданих до справи матеріалів та пояснень позивача вбачається, що останній звертався до Бердичівського міжрайонного бюро технічної інвентаризації з заявою про реєстрацію прав власності на нерухоме майно, з приводу визнання права власності на яке звернувся до суду по даній справі, однак йому було відмовлено (а.с.64-67, 93-94).

Відповідач заперечив проти позову. У своєму письмовому відзиві та додаткових письмових поясненнях (а.с.40-41, 72-73) вказав, що позивач просить визнати його право власності, посилаючись на внутрібудівельний титульний список, який не містить в собі адреси об'єктів, зазначених у ньому, що не вказує на їх належність до предмету спору. При цьому у позовній заяві позивач не посилається на генеральний план будівництва критого ринку (а.с.74-89), який є одним із основних будівельних документів та просить визнати його власником усіх об'єктів, що входять до цілісного майнового комплексу критого ринку, який проектувався Житомирським ВКП СП ПІ "Укооппроект" у 1989р., однак фактично було побудовано лише окремі об'єкти.   

Зауважив, що питання визнання підприємства  облспоживспілки  "Бердичівський  міський кооперативний ринок" власником  частки  в розмірі 34,8% у праві спільної часткової власності  на всі об'єкти незавершеного будівництва, які входять до критого ринку м. Бердичева по вул. Леніна, 13  розглядались при вирішенні  справи № 2/129"НМ".

Крім того зазначив, що в МБТІ інформація щодо наявності у позивача  частки у праві власності  на незавершене будівництво критого ринку  по вул. Леніна,13 у м.Бердичеві  обліковується, але не зареєстрована.

Вважає, що право позивача на оформлення  права власності не є порушеним, а отже і відсутній предмет спору.

Представник Бердичівського міжрайонного бюро технічної інвентаризації пояснив, що позивачу дійсно було відмовлено в реєстрації прав власності на вищевказане нерухоме майно, оскільки він не подав передбачені чинним законодавством, необхідні для реєстрації, документи. (а.с.64-67, 93-94).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд позовні вимоги вважає такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи  наступне.

Відповідно до ст. 328 Цивільного Кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право  власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.   

Згідно статті 392 Цивільного Кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою  особою.

Визнання права власності спрямоване на усунення перешкод у здійсненні  власником свого права та виключення домагань на приналежне власнику майно за допомогою підтвердження в судовому порядку факту приналежності йому спірного майна на праві власності.

Підставою такого позову є  обставини, що підтверджують наявність у позивача права власності  чи іншого права на майно. Необхідною умовою захисту права власності шляхом його визнання служить підтвердження позивачем  своїх прав на майно.

Згідно ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, матеріалами оглянутої судом справи №2/129"НМ" дійсно підтверджується, що господарським судом 06.03.07р. було винесено рішення, згідно якого Бердичівську міську раду визнано власником частки у розмірі 65,2% у праві спільної часткової власності на об'єкт незавершеного будівництва критого ринку за адресою: Житомирська область м.Бердичів, вул.Леніна, 13.

Як вбачається з матеріалів даної справи та описової і мотивувальної частини  рішення по справі №2/129"НМ", спір по вказаних справах грунтується на  взаємовідносинах сторін з приводу спільного будівництва  протягом 1989-1997 років Бердичівською міською радою та Підприємством облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок" критого ринку за адресою: Житомирська область, м.Бердичів, вул.Леніна, 13 і стосується одного і того ж майна, яке належить сторонам на праві спільної часткової власності, а саме об'єкту незавершеного будівництва критого ринку м. Бердичева по вул. Леніна, 13.

Матеріали справи містять відповідь Житомирської філії ДП Укоопспілки Проектного інституту "Укооппроект" від 31.01.08р. на запит позивача, з якого вбачається, що робочим проектом У-89-1544 "Критий ринок торг. площею 1600 кв.м в м. Бердичеві Житомирської обл." проектним ін-том "Укооппроект" була розроблена проектно-кошторисна документація на будівництво цілісного майнового комплексу, яка включала в себе наступні об'єкти:

- критий ринок;

- квітковий магазин;

- автостоянка;

- реконструкція котельні №54;

- реконструкція і будівництво тепловий мереж згідно ТУ №7 від 22.03.1989р.;

- каналізаційні мережі;

- будівництво ЗТП взамін ТП 117 відповідно з ТУ №ЖТ-2589.

Тобто, фактично планувалося будівництво 4-х об'єктів, а саме: критого ринку, квіткового магазину, автостоянки, закритої трансформаторної підстанції. Решта об"єктів підлягала реконструкції.

Враховуючи, що реконструкція - це комплекс  будівельних  робіт,  пов'язаних  із зміною техніко-економічних показників чи використанням об'єкта за новим призначенням у межах існуючих будівельних габаритів, що не являється створенням нової речі, тому її проведення не може бути підставою для визнання права власності на реконструйовані об'єкти.

Так, на думку суду, каналізаційні мережі теж могли бути лише реконструйовані, оскільки каналізація - це сукупність споруд  та  мереж,  призначених  для відведення та очищення стічних вод, а трубопровід, яким стічні води підприємства випускаються у збірний чи головний каналізаційний колектор - це каналізаційний випуск підприємства (абз.5, 6 п.1.4   Правила приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених Наказом Держбуду України від 19.02.02р. N 37).

Не можуть бути переданими у власність позивачу і теплові мережі, оскільки, за абз.2 ч.3 ст.3 Правил будови і безпечної експлуатації трубопроводів пари та гарячої води, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України 08.09.98 N 177 - це трубопроводи, що призначені для транспортування пари або гарячої води до споживачів тепла і назад в системах теплопостачання.

Водночас до справи надано лист Бердичівської міської ради від 14.07.09р. (а.с. 107) та її рішення від 21.04.08р. №267 (108-109), згідно яких котельня №54, яка знаходиться на площі Соборній, 18 у місті Бердичеві, відноситься до комунальної власності територіальної громади міста, тому взагалі не може бути спільною власністю.

Що стосується автостоянки, то матеріали справи не містять жодних доказів її будівництва та навіть доказів виділення землі під її будівництво, що є допустимим, оскільки йдеться про незавершене будівництво. Навпаки, відповідно до довідки  управління містобудування  та архітектури  від 10.06.09 № 452 (а.с. 100), на території м. Бердичева, яка належить до вул. Л. Толстого, збудованих  та незавершених будівництвом  автостоянок немає і будівництво таких не передбачається.

Враховуючи викладене, суд вважає, що включення  автостоянки, реконструкції котельні №54, реконструкція і будівництво теплових мереж згідно ТУ №7 від 22.03.1989р.,  каналізаційних мереж  до переліку об"єктів, щодо яких позивачем ставиться вимога про визнання на них права власності є безпідставним і необгрунтованим і в цій частині позовних вимог слід відмовити.

При цьому висновки суду про те, що фактично сторонами сумісно було створено "Критий ринок", до складу якого увійшли основна будівля, квітковий магазин та трансформаторна підстанція, підтверджуються і наданою позивачем схемою розміщення об'єктів, право спільної часткової власності на які він просить за собою визнати (а.с.39).

Тобто спір по даній справі стосується саме об'єкту незавершеного будівництва "Критого ринку" по вул. Леніна в м. Бердичеві, існування цілісного майнового комплексу за даною адресою матеріалами справи не підтверджено, оскільки про останній ідеться лише в наданому позивачем внутрібудівельному титульному списку (а.с.17-19), який, згідно ст. 43 ГПК України, суд не розцінює як належний доказ по справі.

Частинами 2, 3 статті 331 ЦК України визначено, що право власності на новостворене  нерухоме  майно   виникає  з  моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено  прийняття  нерухомого майна  до  експлуатації,  право  власності  виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно  до  закону підлягає  державній реєстрації,  право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення   будівництва   особа вважається   власником   матеріалів,  обладнання  тощо,  які  були використані в процесі цього будівництва. Тобто власником незавершеного будівництва.

Відповідно до ст. 355 ЦК України майно,   що   є   у   власності   двох   або  більше  осіб,  належить їм на праві спільної власності. Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Відповідно до ст. 357 ч.2 ЦК України якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений  за  домовленістю  співвласників  або  законом,   він визначається  з  урахуванням  вкладу  кожного  з  співвласників  у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Як вбачається з матеріалів справи та рішення суду від 06.03.07р. по справі №2/129"НМ", між сторонами відсутня домовленість про розмір їх часток у власності на об'єкт незавершеного будівництва, тому цей розмір було визначено з  урахуванням  вкладу  кожного  з  співвласників  у спорудження цього об'єкту.

З вказаною метою, при розгляді справи №2/129"НМ" призначалась судово-бухгалтерська експертиза та додаткова судово-бухгалтерська експертизи. Саме на підставі висновку додаткової судово-бухгалтерської експертизи №10832 від 29.12.06р. та керуючись нормами чинного законодавства господарським судом було визначено розмір фактичних затрат сторін у будівництво приміщення критого ринку за адресою: Житомирська область м.Бердичів, вул.Леніна, 13 , а саме: - позивача - 4816975, 71 грн., відповідача - 2568447,33 грн., що в процентному відношенні становить відповідно 65,2% та 34,8%. При проведенні експертизи було враховано всі затрачені сторонами кошти без розмежування їх цілеспрямування.

На підставі вищевказаних обставин судом було прийнято рішення по справі №2/129"НМ" від 06.03.07р., яким Бердичівську міську раду визнано власником частки у розмірі 65,2% у праві спільної часткової власності на об'єкт незавершеного будівництва критого ринку за адресою: Житомирська область м.Бердичів, вул.Леніна, 13.

03.05.07р. вказане рішення  набрало чинності.

Згідно матеріалів  інвентаризаційної справи №11845 на будинок №13, по вул. Леніна в м. Бердичеві, на підставі вищевказаного рішення, Бердичівським міжміським бюро технічної інвентаризації було зареєстровано за відповідачем право власності на 65,2% в об'єкті незавершеного будівництва критого ринку в м. Бердичеві (а.с.78).

Враховуючи, що у відповідності до ст. 35 ГПК України, не потребують доказування факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони, слід відхилити клопотання позивача про призначення додаткової судово-бухгалтерської експертизи та визнати позивача власником частки у розмірі 34,8 % у праві спільної часткової власності на об'єкт незавершеного будівництва критого ринку, що знаходиться за адресою: Житомирська обл., м. Бердичів, вул. Леніна, 13.

Судові витрати покладаються на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 33,49,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

 1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати Підприємство облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок" (13312, м. Бердичів, Житомирської області, вул. Леніна, 13, ід. код 01559117) власником частки у розмірі 34,8% у праві спільної часткової власності на об'єкт незавершеного будівництва критого ринку за адресою: Житомирська область м.Бердичів, вул.Леніна, 13.

3.  Відмовити в задоволенні позову  в частині визнання Підприємства облспоживспілки "Бердичівський міський кооперативний ринок"  власником частки у розмірі 34,8% на  автостоянку, реконструкцію котельні №54, реконструкцію і будівництво теплових мереж згідно ТУ №7 від 22.03.1989р.,  каналізаційні мережі.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.  

Суддя                                                                       Сікорська Н.А.  

                                                                     Дата підписання: 11 серпня 2009 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2,3 - сторонам