Постанова

від 24.03.2015 по справі 926/154/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 року Справа № 926/154/14 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши матеріали касаційної скаргиДержавного підприємства "Верховинське лісове господарство" на постановувід 13.11.2014 Львівського апеляційного господарського суду у справі Господарського суду Чернівецької області № 926/154/14 за позовомДержавного підприємства "Верховинське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаДержавної фінансової інспекції в Івано-Франківській області простягнення 90191,65 грн, ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 29.08.2014 у справі №926/154/14 (суддя Гушилик С.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Матущак О.І., судді Дубник О.П., Скрипчук О.С.), відмовлено в задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Верховинське лісове господарство" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд" (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державної фінансової інспекції в Івано-Франківській області, про стягнення 90191,65грн збитків від завищення вартості підрядних робіт.

Позивач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та направити справу на новий розгляд до місцевого господарського суду, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. ст. 22, 614, ч.3 ст. 853, ст. 1166 Цивільного кодексу України, ст. 225 Господарського кодексу України, п.1.2.2, п.3.3.12 Державних будівельних норм (ДБН Д.1.1.-1-2000), затверджених наказом Держбуду України від 27.08.2000 №174, ст. ст. 4 2 , 4 3 , 42, 43 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, скаржник вважає безпідставним залишення судами попередніх інстанцій тієї обставини, що встановлення факту завищення відповідачем вартості підрядних робіт внаслідок невірного застосування останнім коефіцієнтів при розрахунку вартості виконаних робіт до трудовитрат основних робітників та робітників, зайнятих на обслуговуванні машин і механізмів, виявлене ревізією після прийняття і оплати робіт, отже саме з цього моменту позивач здобув право вимагати від відповідача відшкодування завданих збитків в загальній сумі 90191,65 грн.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники сторін не скористались своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 17.03.2015.

Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 02.08.2011 між Державним підприємством "Верховинське лісове господарство" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд" (генпідрядник) укладено договір №02/08, за умовами якого генпідрядник зобов'язується на свій ризик власними силами та засобами або з їх залученням виконати роботи по будівництву лісової дороги в урочищі Кізя, Верховинського лісництва, Івано-Франківської області, довжиною 330 м., а замовник зобов'язався оплатити вартість робіт за цінами відповідно до приблизного кошторису, затвердженого сторонами, який є невід'ємною частиною цього договору (п. п. 1.1, 1.2 договору); замовник зобов'язується оплатити генпідряднику вартість робіт в сумі 133000,00грн (п. 2.1 договору); здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом трьох днів з моменту повідомлення генпідрядником замовника про готовність робіт до приймання. Акт виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною цього договору (п.2.2 договору); генпідрядник зобов'язується якісно і своєчасно виконати всі роботи, затверджені сторонами, до 31.12.2011 (п.4.2.1 договору).

09.09.2011 між Державним підприємством "Верховинське лісове господарство" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд" (підрядник) укладено контракт №09/11/2, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується на свій ризик виконати роботи по будівництву лісової автомобільної дороги в 14-15 кварталах Верховинського лісництва, Івано-Франківської області, довжиною 2660 м. Підрядник гарантує виконання власними та залученими силами і засобами виконати об'єми робіт, узгоджені замовником, усуває недоробки, зумовлені неякісним виконанням робіт (п.2.1 контракту); роботи виконуються з застосуванням матеріалів підрядника в межах цін, погоджених замовником (п.2.2 контракту); вартість робіт становить 1360000,00грн згідно договірної ціни, погодженої замовником (п.3.1 контракту); строк виконання робіт сторони погодили до 01.12.2011 (п.4.1 контракту); підрядник забезпечує розробку і передачу замовнику кошторисної документації. Замовник не несе відповідальність за якість цієї документації. При виявленні в ній прорахунків замовник письмово повідомляє про це підрядника (п.5.1 контракту); замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт кошторису, будівельним нормам і правилам, а конструкцій, виробів - державним стандартам і технічним умовам (п.6.3 контракту); приймання робіт замовник здійснює щомісячно згідно з п. 6.2 цього контракту шляхом обстеження доріг, на яких виконуються роботи підрядником, а також на основі аналізу стану конструктивних елементів відповідно до проектно-кошторисної документації (п.7.1 контракту); приймання робіт оформляється актом Ф.№2 та довідкою Ф.№3, які підписуються сторонами. При цьому підлягають розрахунку та погодженню з замовником витрати, понесені підрядником на зведення або пристосування тимчасових будівель та споруд, а також їх обслуговування (п.7.2 контракту).

Також, 21.06.2012 між Державним підприємством "Верховинське лісове господарство" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд" (генпідрядник) укладено договір №06/21, за умовами якого генпідрядник зобов'язується на свій ризик власними силами та засобами або з їх залученням виконати роботи по будівництву лісової дороги в кварталі 29 урочищі Чорний Потік, Верховинського лісництва, Івано-Франківської області, довжиною 4км., а замовник зобов'язався оплатити вартість робіт за цінами і в порядку, визначеному розділом 3 цього договору та відповідно до приблизного кошторису, затвердженого сторонами, який є невід'ємною частиною цього договору (п. п. 1.1, 1.2 договору); замовник зобов'язується оплатити генпідряднику вартість робіт в сумі 840000,00грн (п.2.1 договору); здача-приймання виконаних робіт здійснюється сторонами за актом протягом трьох днів з моменту повідомлення генпідрядником замовника про готовність робіт до приймання. Акт виконаних робіт, підписаний уповноваженими представниками сторін, є невід'ємною частиною цього договору (п.2.2 договору); генпідрядник зобов'язується якісно і своєчасно виконати всі роботи, затверджені сторонами, до 25.12.2012 (п.4.2.1 договору).

На виконання зобов'язань за вказаними правочинами відповідач виконав, а позивач прийняв підрядні роботи, що підтверджується актами виконаних робіт за період з серпня 2011 року по серпень 2012 року, які підписані без будь-яких заперечень із сторони замовника, і оплачені останнім в загальній сумі 1585560 грн.

Плановою перевіркою діяльності Державного підприємства "Верховинське лісове господарство" за період з 01.01.2011 по 01.09.2013, проведеною Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області, виявлено, зокрема, завищення відповідачем вартості виконаних робіт на загальну суму 90191,65грн внаслідок застосування ним неналежного коефіцієнту в кошторисах до трудовитрат основних робітників та робітників, зайнятих на обслуговуванні машин і механізмів, про що складено акт від 28.11.2013.

За результатами ревізії Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області винесено Державному підприємству "Верховинське лісове господарство" вимогу № 09-05-14-14/89 від 10.01.2014 щодо усунення виявлених порушень та проведення стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд" грошових коштів у сумі 90191,65грн, з яких перерахуванню до державного бюджету належить сума 78794,42 грн.

Зазначені обставини стали підставою звернення Державного підприємства "Верховинське лісове господарство" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СТ-Трейд" з позовом про стягнення суми 90191,65грн.

Вирішуючи спір у справі, місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки зобов'язання за укладеними між сторонами за справою договорами та контрактом на момент вирішення спору повністю виконані підрядником і прийняті замовником без будь-яких зауважень і заперечень щодо їх неналежності, вимоги позивача про повернення 90191,65грн як зайво сплачених внаслідок завищення ціни, є безпідставними. Крім того, на підтвердження необґрунтованості позовних вимог попередні судові інстанції послались на результати проведеної під час розгляду справи в місцевому господарському суді будівельно-технічної експертизи, за висновками якої коефіцієнти застосовані підрядником вірно, у відповідності до ДБН.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За положеннями ч. ч. 1, 2 ст. 837, ч. 1 ст. 843, ч. 1 ст. 844, ч. 2 ст. 845 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Якщо фактичні витрати підрядника виявилися меншими від тих, які передбачалися при визначенні ціни (кошторису), підрядник має право на оплату роботи за ціною, встановленою договором підряду, якщо замовник не доведе, що отримане підрядником заощадження зумовило погіршення якості роботи.

Згідно зі ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, договори №02/08 від 02.08.2011, № 06/21 від 21.06.2012 та контракт № 09/11/2 від 09.09.2011 на час вирішення спору виконані у повному обсязі. При цьому, доводи позивача про завищення відповідачем вартості виконаних робіт, по своїй суті, зводяться до незгоди з ціною, яка, на думку останнього, визначена в укладених правочинах незаконно.

Втім, враховуючи, що зміна ціни правочину після його виконання суперечить приписам ст. 632 ЦК України, а також те, що умови договорів та контракту в частині ціни не були визнані недійсними, враховуючи припис норми ст. 204 ЦК України щодо презумпції правомірності правочину, колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками попередніх судових інстанцій про безпідставність заявленого позову.

Виявлені плановою ревізією, проведеною Державною фінансовою інспекцією в Івано-Франківській області, порушення не впливають на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати.

Доводи скаржника щодо порушення судами приписів ст. 22 ЦК України, ст. 224 ГК України колегія суддів відхиляє, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

У відповідності до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) порушення боржником зобов'язання, що випливає з договору; 2) збитків та їх розміру; 3) причинного зв'язку між порушенням стороною зобов'язання, що випливає з договору, та збитками; 4) вини порушника зобов'язання.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що порушення боржником договірного зобов'язання є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такого порушення.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що роботи виконані відповідачем як підрядником належним чином у відповідності до умов укладених договорів і прийняті позивачем як замовником без будь-яких заперечень і претензій, отже, в діях відповідача відсутній повний склад цивільного правопорушення.

При цьому, посилання скаржника на припис ч. 3 ст. 853 ЦК України як на підставу для задоволення позову, колегією суддів відхиляються, оскільки обставини наявності чи відсутності в виконаних відповідачем роботах прихованих недоліків навіть не доводилися позивачем при вирішенні спору в попередніх судових інстанціях, адже суть його вимог зводиться до завищення вартості робіт і обґрунтовується незгодою з ціною робіт, а не з їх якістю.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, доводи касаційної скарги цього висновку не спростовують, а зводяться до намагання переоцінити встановлені судами обставини і досліджені докази, що згідно з приписами ст. ст. 111 5 , 111 7 ГПК України перебуває поза процесуальними межами повноважень суду касаційної інстанції.

Наведене свідчить, що під час прийняття рішення та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустилися порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Верховинське лісове господарство" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 13.11.2014 у справі Господарського суду Чернівецької області № 926/154/14 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Глос