Рішення

від 23.03.2015 по справі 910/2313/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.03.2015Справа №910/2313/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТЕЛЕКОМ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕР КОМ"

про стягнення 6 579,20 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача: не з'явились

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТЕЛЕКОМ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕР КОМ" про стягнення 6 579,20 грн., з яких: 6075,26 грн., пеню в розмірі 181,76 грн., 3 % в сумі 204,12 грн. та інфляційні нарахування в розмірі 118,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 52 від 01.10.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.02.2015 р. порушено провадження у справі № 910/2313/15-г та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 25.02.2015р. за участю представників сторін та зобов'язано сторін надати суду певні документи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.02.2015р., відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 23.03.2015р., у зв'язку з неявкою в судове засіданні представника відповідача.

10.03.2015р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначає наступне.

Надана Позивачем позовна заява містить помилку стосовно зазначеного в позовній заяві номеру договору №52 від 01.10.2013 року про надання телекомунікаційних послуг.

Правильним є номер договору №049/13 від 01.10.2013 року про надання телекомунікаційних послуг замість помилково зазначеного договору №52 від 01.10.2013 року, як в тексті позовної заяви так і в резолютивній частині заяви.

У зв'язку з вищевикладеним резолютивну частину позовної заяви слід читати: Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СІЛЬВЕР КОМ», 01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, код ЄДРПОУ:30370334, р/рах.:26003052707007 в Печерській філії КБ «Приватбанк», МФО: 300711, на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЕНЕРДЖІ ТЕЛЕКОМ», 01011, м. Київ, вул. Різницька, 6, кв.З, код ЄДРПОУ: 33830754, р/р: 26000052714930, в Печерській філії ПАТ КБ «Приватбанк», МФО: 30071 1, суму боргу за надані послуги згідно Договору № 049/13 від 01.10.2013 року у розмірі 6075,26 гривень; пеню, яка складає - 181,76 гривень, річні (3%) - 204,12 гривні, інфляційні нарахування - 1 18,06 грн., разом - 6579,20 гривень (шість тисяч п'ятсот сімдесят дев'ять гривень 20 копійок).

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Згідно з п. 3.11. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.11.2011р., ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Суд розглянувши подану заяву представника позивача, розцінює її як заяву про зміну підстави позову.

В дане судове засідання представники сторін не з'явились.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Таким чином, судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, шляхом надсилання поштової кореспонденції на адресу визначену за матеріалами справи.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

У судовому засіданні 23.03.2015р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

01 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТЕЛЕКОМ» (далі - Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «СІЛЬВЕР КОМ» (далі - Абонент) було укладено Договір № 049/13 про надання телекомунікаційних послуг (надалі - Договір).

Пунктом 7.1. договору встановлено, що даний договір набуває чинності з дня його підписання та діє до припинення його однією зі сторін або обома сторонами.

Відповідно до умов договору (п. 1.1), Оператор здійснює діяльність у сфері телекомунікацій на підставі ліцензії АД №032596 від 01.03.2012 року - надання послуг фіксованого місцевого телефонного зв'язку з ємністю мережі до 1000 номерів з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і надання в користування каналів електрозв'язку на території м. Києва.

Оператор надає Абоненту телекомунікаційні послуги (надалі - «Послуги»), а Абонент отримує та зобов'язується оплачувати їх відповідно до умов Договору (п. 1.2. договору). Перелік та обсяг Послуг, які надаються Оператором Абоненту відповідно до Договору, їх вартість і характеристики зазначаються в Додатках до Договору, які є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 2.1.1. договору, оператор зобов'язаний Підключити Абонента до своєї телекомунікаційної мережі і забезпечувати безперебійне та якісне надання послуг які зафіксовані у Додатках до цього Договору.

Пунктом 3.1.1. договору встановлено, що абонент зобов'язаний прийняти надані Оператором Послуги з підключення до телекомунікаційної мережі шляхом підписання Акту виконаних робіт.

Також п. п. 3.1.6., 3.1.7. договору визначено, що абонент зобов'язується своєчасно, до 20 числа наступного місяця оплачувати, надісланий Оператором рахунок-фактуру, за надані в кредит телекомунікаційні послуги. У випадку несвоєчасної оплати виставленого Оператором рахунку за надані в кредит телекомунікаційні послуги оплатити пеню за весь час простроченої заборгованості із розрахунку 0.5 % місячних.

Розділом четвертим договору сторони погодили вартість послуг та порядок розрахунків, відповідно до якого:

4.1. Оплата послуг які надає Оператор здійснюється відповідно до прейскуранта абонентських тарифів на відповідні послуги зв'язку, затверджені в Додатку №2 до даного Договору.

4.2. Розрахунок абонентської платні за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється на постійній величині (без почасової оплати).

4.3. Абонент сплачує щомісячну абонентську плату та щомісячну плату за оренду абонентського обладнання (при наявності) авансом, починаючи з дати активації послуги, причому перший платіж здійснюється до початку надання Оператором телекомунікаційних послуг.

4.4. Оплата за надані телефонні номери здійснюється Абонентом в строк не більше 3-х календарних днів з моменту укладення дійсного Договору.

4.5. Надання Абоненту в платне користування абонентських пристроїв відбувається за умови грошової застави за таке обладнання, що становить 100% його вартості.

4.6. Орендна плата за користування абонентським обладнанням вказана в Додатку №2, який є невід'ємною частиною даного Договору.

4.7. Нарахування плати за користування Послугами здійснюється з дня їх підключення відповідно до прейскуранта абонентських тарифів на відповідні послуги.

4.8. Результат розрахунку за надані в кредит телекомунікаційні послуги надається Абоненту у вигляді рахунку-фактури в період з 1-го по 10-е число поточного місяця. При цьому оплата послуг Абонентом, у вигляді орендної чи абонентської платні здійснюється незалежно від того користувався Абонент (за винятком випадків не надання послуг з вини Оператора) послугами Оператора за розрахунковий період чи ні.

4.9. Оплата послуг здійснюється в національній валюті України - гривнях.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що на виконання умов Договору Позивачем надано послуги зв'язку у жовтні, листопаді та грудні місяцях 2013 року, а саме: у жовтні надано послуг зв'язку, що підтверджується рахунком-фактурою № 499 від 02.11.2013 року на суму 5862.91 грн. з ПДВ; у листопаді надано послуг зв'язку згідно рахунку-фактури №530 від 02.12.2012р. на суму 6010,74 грн. з ПДВ; в грудні місяці 2013 року надано послуг згідно рахунку-фактури № 549 від 02.01.2014 року на суму 64,52 гривень з ПДВ.

Загальна сума наданих послуг становить 11 668,19 грн.

Проте в порушення умов договору про надання телекомунікаційних послуг № 049/13 від 01.10.2013р., відповідач не виконав в повному обсязі взятих на себе зобов'язань в частині оплати послуг, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 6075,26 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 26.11.2014 року Позивачем через кур'єра КМД УДППЗ «Укрпошта» надіслано Відповідачу претензію-вимогу за № 27/14 з вимогою сплати заборгованості. На претензію Позивача № 27/14 від 26.11.2014 р. відповіді від Відповідача не одержано.

До цього часу, за надані Позивачем послуги зв'язку, грошові кошти у сумі 6075.26 грн. Відповідачем на розрахунковий рахунок Позивача не перераховано, тобто своїх зобов'язань за Договором Відповідач належним чином не виконав, чим порушив вимоги закону та Договору.

За таких обставин Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕНЕРДЖІ ТЕЛЕКОМ» просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СІЛЬВЕР КОМ» заборгованість за надані послуги по договору № 049/13 від 01.10.2013р. у розмірі 6075,26 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання відповідачу телекомунікаційних послуг, проте, останній взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг не виконав належним чином і має заборгованість перед позивачем по рахунках-фактури № № 530 від 02.12.2013р., 549 від 02.01.2014р. в сумі 6075,26 грн., що вбачається з рахунків за телекомунікаційні послуги, доказів їх отримання відповідачем, які містяться в матеріалах справи.

При цьому, слід зазначити, що матеріали справи не містять жодних доказів того, що відповідач має будь-які заперечення до якості наданих позивачем послуг.

Відповідно до положень п. 1 ст. 903 ЦКУ якщо договором передбачено надання послуг а плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте відповідач в порушення умов договору, за надані послуги в повному обсязі не розрахувався, внаслідок чого у останнього перед позивачем виникла заборгованість в сумі 6075,26 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, враховуючи те, що Відповідач не довів суду належними і допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, отже суд дійшов висновку, що вимога Позивача про стягнення з Відповідача 6075,26 грн. заборгованості за надані телекомунікаційні послуги за Договором правомірна та підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 5.4. договору, у разі невиконання або несвоєчасного виконання Абонентом грошових зобов'язань, включаючи затримку з оплати за надані послуги понад встановлений термін, абонент сплачує оператору пеню за кожну добу затримки платежу у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, яка визначає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлений факт порушення (прострочення) відповідачем свого грошового зобов'язання.

За порушення умов договору позивач за несвоєчасну оплату послуг нарахував відповідачу пеню у розмірі 181,76 грн.

Судом встановлено, що позивачем нараховано пеню відповідно до п. 5.4. договору та з урахування Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

З огляду на викладене суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 181,76 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України, постанова від 18.10.2011 р. у справі № 48/23 та Верховний Суд України, постанова від 08.11.2010 р. № 3-12г10).

Позивач нарахував відповідачу до сплати збитки від інфляції у розмірі 118,06 грн. та 204,12 грн. 3% річних.

При перевірці правильності обчислення позивачем 3 % річних та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

Тож, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в розмірі 118,06 грн. та 3% річних в розмірі 204,12 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підсумовуючи все вищевикладене, судом задовольняються позовні вимоги повністю.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача та підтверджували обґрунтованість заперечення проти задоволення позову чи посвідчували зміни умов договору .

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на вищевказане, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СІЛЬВЕР КОМ" (01011, м. Київ, вул. Рибальська, буд. 13, код 30370334) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТЕЛЕКОМ" (01011, м. Київ, вул. Різницька, буд. 6, кв. 3, код 33830754) 6075 (шість тисяч сімдесят п'ять) грн.. 26 коп. - заборгованості за надані послуги, 181 (сто вісімдесят одну) грн. 76 коп. - пені, 118 (сто вісімнадцять) грн. 06 коп. - інфляційних нарахувань, 204 (двісті чотири) грн. 12 коп. - 3 % річних та 1 827 (одну тисячі вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.03.2015р.

Суддя Трофименко Т.Ю.