Рішення

від 25.03.2015 по справі 924/336/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" березня 2015 р.Справа № 924/336/15

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Беллакт-Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування", м.Хмельницький

про стягнення суми 143519,68грн., з якої 141778,22 грн. - основного боргу, 132,26 грн. - 3% річних, 1609,20грн. - пеня.

Представники сторін:

Від позивача: Козяр Н.І. - за довіреністю №2 від 16.02.2015р.

Від відповідача: Банашко І.І. - за довіреністю від 20.01.2015р.

Суть:

Позивач звернувся з позовом до суду в якому просить стягнути з відповідача на свою користь

заборгованість в сумі 148 032,65 грн., з якої 146 291,19 грн. - основного боргу, 1609,20 грн. - пені, 132,26 грн. - 3% річних за неналежне виконання відповідачем умов дистриб"юторського договору № 1-05/03/12 від 19.03.2012р.

Присутній в судовому засіданні представник позивача в порядку ст.22 ГПК України подав заяву про зменшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 143519,68грн., з якої 141778,22 грн. - основного боргу, 132,26 грн. - 3% річних, 1609,20грн. - пеня за неналежне виконання відповідачем умов Дистриб"юторського договору № 1-05/03/12 від 19.03.2012р. та 2960,66грн. - сплаченого судового збору, що підтверджується доданими до заяви доказами.

Дана заява про зменшення позовних вимог судом прийнята, оскільки подана із дотриманням вимог чинного законодавства.

Присутній в судовому засіданні представник відповідача надав суду письмовий відзив на позов (в додаток із свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та актом звірки взаєморозрахунків за листопад 2014р. - лютий 2015р.) в якому позовні вимоги в сумі 143519,68 грн., з якої 141778,22 грн. - основного боргу, 132,26 грн. - 3% річних, 1609,20грн. - пені визнав повністю.

Суд, оцінивши подані сторонами по справі докази вважає за можливе прийняти рішення по суті.

Розглянувши матеріали справи судом встановлено наступне:

19 березня 2012року між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Беллакт - Україна», м.Київ (Продавець) та відповідачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Асоціація дитячого харчування», м. Хмельницький (Покупець) був укладений Дистриб"юторський договір № 1-05/03/12 від 19.03.2012р.

За умовами даного договору Продавець (позивач) на підставі замовлень зобов'язується в порядку і в строки, встановлені Договором, передати товар у власність Дистриб'ютора (відповідача), а Дистриб'ютор зобов'язаний прийняти товар та оплатити його за умовами Договору.

Згідно з п. 13.3 Договору, відповідач після прийняття товару зобов'язаний провести оплату у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача, протягом тридцяти календарних днів з дня поставки. Згідно, протоколу погодження розбіжностей до Дистриб'юторського договору №1-05/03/12 від 19.03.2012 р., згідно п.13.3 Погоджена редакція: «Покупець здійснює оплату відвантаженої Покупцю продукції в повному обсязі, не пізніше тридцяти днів з дати фактичного отримання продукції по видатковій накладній».

На виконання умов Договору Продавець (позивач) здійснив поставку Покупцю (відповідачу) Товару відповідно до видаткових накладних №341 від 17.11.2014р., №375 від 09.12.2014р. на загальну суму 284 302,98 грн.

Однак, відповідачем було здійснено часткову проплату від загальної суми 284 302,98 грн. поставленого товару в сумі 142524,76грн., що підтверджується випискою АТ "Укрсиббанк" за особовим рахунком від 03.02.2015р. на суму 1000,00грн. та актом звірки взаєморозрахунків станом за період 01.11.2014р. по 29.01.2015р. на суму 142778,23грн. скріпленого печатками та підписами сторін, внаслідок чого сума основного боргу відповідача перед позивачем становить 141 778,23грн.

З метою досудового врегулювання спору 27 січня 2015 року та 04 лютого 2015 року позивач надіслав відповідачу претензії, які було надіслано цінними листами, про що свідчать описи та фіскальні чеки, з проханням терміново сплатити суму боргу. Однак, відповідач відповіді на данні претензії позивачу не надав, оплати наявної заборгованості у вказаний термін не здійснив.

Відповідно до п.18.2.1 Договору за прострочку оплати товару згідно ст.13 даного Договору, Дистриб'ютор (відповідач) сплачує Продавцю (позивачу) пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого в строк Товару за кожний день прострочки.

У відповідності до п.18.2.1 Договору позивачем додатково нараховано відповідачу за період з 04.02.2015р. по 15.02.2015р., 1609,20грн. пені, що становить 0,1% від вартості неоплаченого в строк Товару за кожний день прострочки.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних віл простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У даному випадку позивачем додатково нараховано відповідачу 132,26грн. - 3% річних за період з 04.02.2015р. по 15.02.2015р., посилаючись на ст.625 ЦК України.

Станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем становить в сумі 143519,68грн., з якої 141778,22 грн. - основного боргу, 132,26 грн. - 3% річних, 1609,20грн. - пеня за неналежне виконання відповідачем умов Дистриб"юторського договору № 1-05/03/12 від 19.03.2012р. та 2960,66грн. - сплаченого судового збору, яка визнана відповідачем в повному обсязі, що підтверджується поданим представником відповідача відзивом на позов та актом звірки взаєморозрахунків за листопад 2014р. - лютий 2015р., підписаним та скріпленим печатками сторін.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно п. 6 ст. 265 Господарського Кодексу України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України про договір купівлі - продажу.

Відповідно до п.1 ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до п.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не виконав зобов'язань по договору щодо оплати товару.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 141778,22грн. основного боргу відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплатити 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором, або законом.

А тому, правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 132,26 грн. - 3% річних, що підтверджується доданими до матеріалів справи розрахунками.

Відповідно до п.18.2.1 Договору за прострочку оплати товару згідно ст.13 даного Договору, Дистриб'ютор (відповідач) сплачує Продавцю (позивачу) пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченого в строк Товару за кожний день прострочки.

У відповідності до п.18.2.1 Договору позивачем правомірно додатково нараховано відповідачу за період з 04.02.2015р. по 15.02.2015р., 1609,20грн. пені, що становить 0,1% від вартості неоплаченого в строк Товару за кожний день прострочки.

Відповідно до ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Таким чином, враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що позов про стягнення 143519,68грн., з якої 141778,22 грн. - основного боргу, 132,26 грн. - 3% річних, 1609,20грн. - пеня за неналежне виконання відповідачем умов Дистриб"юторського договору № 1-05/03/12 від 19.03.2012р., обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асоціація дитячого харчування" (м.Хмельницький, вул.Панаса Мирного, 7/1а, код: 22774759) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Беллакт-Україна", (м.Київ, вул.Бориспільська, 9, корп.91, оф.901, код: 37740675), 141 778,22 грн. (сто сорок одну тисячу, сімсот сімдесят вісім гривень, 22коп.) - основного боргу, 132,26 грн. (сто тридцять дві гривні, 26коп.) - 3% річних, 1609,20 грн. (тисячу шістсот дев"ять гривень, 20коп.), 2870,39 грн. (дві тисячі, вісімсот сімдесят гривень, 39 коп.) - витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ.

Суддя О.Д. Вибодовський