Постанова

від 10.03.2015 по справі 808/6740/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2015 року о 11 год. 15 хв.Справа № 808/6740/14 ДО/808/428/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

за участю секретаря судового засідання Панасенка О.О.

представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - 1 - не з'явився

відповідача - 2 - Воронкової Н.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_3, м. Київ

до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного

управління Міндоходів у Донецькій області

Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління

Міндоходів у Донецькій області

про визнання протиправними дій, скасування наказу на перевірку та податкового

повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_3, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач-1), до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - відповідач-2), в якому після уточнення позовних вимог просить визнати незаконним та скасувати Наказ відповідача-1 від 13.03.2014 №270 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3»; визнати неправомірними дії відповідача-1 щодо призначення та проведення у березні 2014 року документальної позапланової перевірки позивача; скасувати податкове повідомлення-рішення від 30.04.2014 №0006561701; зобов'язати відповідача-2 внести відповідні зміни до облікової картки платника податків позивача.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що наказ від 13.03.2014 №270 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи ОСОБА_3» та дії по проведенню позаплановою невиїзної перевірки працівниками ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька є протиправними з огляду на те, що приписами п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що підстави для проведення позапланової перевірки, які контролюючим органом не були дотримані, що в свою чергу призвело до прийняття протизаконного наказу відповідачем-1 про проведення перевірки і як наслідок прийняття податкового повідомлення-рішення не на підставі закону. Також вказує на те, що запит ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 13.02.2014 №4703/10/05-62-17-01 отримано позивачем 14.02.2014 та протягом 10 днів, а саме 25.02.2014 надані пояснення та документальне підтвердження стосовно фактичних обставин отримання позики від ТОВ «Донторгхолдінг» у 2008 році в сумі 3 000 000 гривень, тобто в термін встановлений приписами вищезазначеної правової норми. При проведенні перевірки працівниками відповідача-1 порушені вимоги Методичних рекомендацій, затверджених наказом ДПС України від 31.10.2012 №948. Крім того, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача-1, яким позивачу визначене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб. При цьому, в своїх запереченнях зазначає, що висновки ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецьк є помилковими, оскільки договору позики від 24.12.2008 позивач з ТОВ «Донторгхолдінг» ніколи не укладав, а кошти які були отримані ним на розрахунковий рахунок від зазначеного суб'єкта господарювання є помилково зараховані, які в свою чергу практично відразу були перераховані громадянину ОСОБА_4, з призначенням платежу «перераховується займ зг. дог. Від 24.12.2008р. без ПДВ». Висновки контролюючого органу ґрунтуються лише на припущеннях, без дослідження первинних документів для встановлення істини по даному спірному питанню. На виконання положень п.2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 №22 о 16-45 Київською філією ПАТ «Родовід банк» після усного погодження з ОСОБА_3 було сформовано внутрішній меморіальний ордер та перераховано помилково зараховану суму грошових коштів у розмірі 3000000 грн. належному отримувачу, а саме ОСОБА_4 У зв'язку необґрунтованим визначенням грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб також просить зобов'язати відповідача-2 внести відповідні зміни до облікової картки платника податків ОСОБА_3

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених в позовній заяві та нормативного обґрунтування заявлених позовних вимог, просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача - 1 в судові засідання не з'являвся, повідомлявся неодноразово про час та місце розгляду справи засобами поштового зв'язку, причини неявки не повідомив, будь-яких письмових пояснень з приводу заявленого позову на адресу суду не надсилав.

Представник відповідача - 2 у судовому засіданні проти позову заперечив із підстав, викладених у письмових запереченнях та просив в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування позовних вимог посилаються на те, що наказ видається з питань основної діяльності, кадрової роботи контролюючого органу та регулює його організаційну діяльність. У зв'язку з чим, на думку відповідача-1 оскарження наказу про проведення перевірки є нічим іншим як втручанням в роботу контролюючого органу. При цьому, зазначає, що накази територіальних органів Міндоходів України не є рішеннями про нарахування податкових зобов'язань та не підлягають оскарженню в судовому порядку. Також, зазначає, що в порушення положень п.п.164.2.7 п.164.2 ст.164, п.п.168.1.3 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України ОСОБА_3 не включено до декларації про майновий стан і доходи за 2011 дохід в сумі 3000 000 грн., отриманий від ТОВ «Донторгхолдінг» за договором позики по якому минув термін позовної давності.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька позивачу направлено запит від 13.02.2014 №4703/10/05-62-17-01 в якому позивача запрошували до податкової інспекції для надання пояснень та документального підтвердження стосовно отримання позики від ТОВ «Донторгхолдінг» у 2008 році в розмірі 3 000 000 гривень та не відображення доходу в декларації про майновий стан та доходи за 2011 рік. Позивачем отримано зазначений запит контролюючого органу 14.02.2014 року (а.с.248 т.1).

ОСОБА_3 25.02.2014 до ДПІ були направлені відповідні пояснення та документальне підтвердження обставин щодо отримання коштів в сумі 3000 000 від ТОВ «Донторгхолдінг» (а.с.250 т.1).

На підставі п.п.75.1.2 п.75.1, п.п.78.1.1. п.78.1 ст.78 та п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України з 24.03.2014 по 28.03.2013 фахівцями відповідача-1 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету фізичною особою ОСОБА_3 за період з 01.01.2008 по 31.12.2013, за результатами якої складено акт перевірки від 11.04.2014 №235/05-62-17-01/НОМЕР_1 (а.с.24-28 т.1).

Перевіркою, встановлено порушення положень п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 Податкового кодексу України, в частині не включення до загального річного оподаткованого доходу за 2011 рік суми заборгованості, за якою минув термін позовної давності, у розмірі 3000 000 грн., в результаті чого визначено суму податкового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за 2011 у розмірі 509811,80 гривень.

На підставі акту перевірки відповідачем-1 винесено податкове повідомлення-рішення форми «Р» №0006561701 від 30.04.2014, яким визначене грошове зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем в сумі 509811,80 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 127452,95 грн. (а.с.31 т.1).

Позивач скористався правом адміністративного оскарження та 08.05.2014р. звернувся до Головного управління Міндоходів у Донецькій області зі скаргою на податкове повідомлення-рішення від 30.04.2014 №0006561701 винесеного ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області, в якому просив скасувати його в повному обсязі та до ДФС України зі скаргою від 14.08.2014 року.

Рішенням ГУ Міндоходів у Донецькій області від 07.07.2014 року та рішенням ДФС України від 18.09.2014 року податкове повідомлення - рішення форми «Р» №0006561701 від 30.04.2014 залишено без змін, а скарги позивача - без задоволення (а.с.32-39 т.1).

Не погоджуючись з винесеним податковими повідомленнями - рішеннями, а також діями відповідачів по проведенню перевірки, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування в повному обсязі.

Частково задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню відповідача, суд виходить з приписів ч.3 ст.2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оскільки підставою прийняття оскаржуваного податкового повідомлення рішення стало висновки акту перевірки, то для вирішення позовних вимог необхідним є дослідження обґрунтованості цих висновків. Оцінюючи висновки Акту перевірки, суд виходить з наступного.

В акті перевірки зроблено висновок, що позивачем порушено положення п.п.168.2.1 п.168.2 ст.168 ПК України, яке полягає в тому, що позивач, згідно отриманої інформації від ПАТ «Ясна Поляна» отримав від ТОВ «Донторгхолдінг» на власний рахунок відкритий у ПАТ «Родовід Банк» грошові кошти в сумі 3 000 000 грн. з призначенням платежу «перераховується займ зг. дог. б.н. від 24.12.2008р. без ПДВ».

Як було встановлено з наданих в судовому засіданні пояснень представника позивача, ніякого договору позики від 24.12.2008 з ТОВ «Донторгхолдінг» ОСОБА_3 ніколи не укладав, а кошти які були отримані ним на розрахунковий рахунок від зазначеного суб'єкта господарювання є помилково зараховані, які в свою чергу практично відразу були повернуті належному отримувачу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що актом перевірки не встановлено та контролюючим органом до суду не надано належних та допустимих доказів щодо перерахування грошових коштів на підставі договору та документально підтвердженої інформації з якого часу виникла заборгованість, за якою минув строк позовної давності.

Положення п.168.2. ст.168 Податкового кодексу України визначають порядок оподаткування доходів, нарахованих (виплачених, наданих) платнику податку особою, яка не є податковим агентом, та іноземних доходів.

При цьому, положення ст.164 Податкового кодексу України визначають базу оподаткування.

Відповідно до пп.164.2.7. п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається заборгованість платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу, а також дохід, що становить позитивну різницю між сумою коштів, одержаною платником податку від фінансової установи після реалізації заставленого майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у зв'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), та сумою фактично сплачених платником податку зобов'язань за таким договором кредиту (позики), і сумою, що утримана фінансовою установою в рахунок компенсації своїх витрат/втрат (включаючи залишок непогашеної платником податку суми фінансового кредиту) згідно з таким договором. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації.

Суд зазначає, що обов'язковою умовою для виникнення бази оподаткування згідно із пп.164.2.7. п.164.2 ст.164 ПК України є дві взаємопов'язані обставини: наявність цивільно-правового договору та дата виникнення заборгованості по такому договору за якою минув строк позовної давності.

Оскільки вищезазначене обставинами справи не підтверджуються, суд не вбачає у даному випадку обов'язкового елементу оподаткування як база оподаткування.

Відповідно до ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідачем не доведена правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.

Що стосується позовних вимог в частині визнання незаконним та скасування наказу на проведення перевірки від 13.03.2014 №270 та визнання протиправними дії щодо призначення та проведення перевірки, суд вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п.73.3 ст.73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження. Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Абзацом 2 п.73.3 ст.73 ПК України передбачено, що письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.

Крім того, відповідно до п.10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року №1245 визначено, що у запиті - зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Зі змісту запиту ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області №4703/10/05-62-17-01 від 13.02.2014 встановлено, що відповідачем - 1 у вказаному запиті зазначено підставу, передбачену п.78.1.1п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України для направлення такого запиту, що є обов'язковою складовою письмового запиту про подання інформації необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, зазначений запит містить посилання на норми закону, перелік документів, які необхідно надати до податкового органу та підписаний у відповідності до вимог ст.73 ПК України заступником начальника ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області Лісун Д.Г. (а.с.116 т.1).

Встановлені судом обставини свідчать про те, що підставою для направлення на адресу позивача запиту стала податкова інформація, яка свідчить про можливе порушення ОСОБА_3 податкового законодавства, а саме згідно з отриманою інформацією, ОСОБА_3 у 2008 році отримано позику від ТОВ «Донторгхолдінг» у розмірі 3 000 000грн., яка не була повернута на момент припинення ТОВ «Донторгхолдінг» у 2011 році. А також відповідачем - 1 встановлено, що у наданих позивачем податкових деклараціях про майновий стан і доходи за 2011-2013 роки ним не відображено суми отриманих та неповернутих коштів від ТОВ «Донторгхолдінг».

Таким чином, отримавши зазначену інформацію про можливі порушення позивачем податкового законодавства, ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька ГУ Міндоходів у Донецькій області мала право на складання та направлення позивачу відповідного запиту.

Пунктом 78.4 ст.78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Відповідно до п. 78.5 ст.78 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому статтею 79 цього Кодексу.

Відповідно до п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно до п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Крім того, суд зазначає, що пункт 78.4 ст.78 ПК України передбачає загальні підстави призначення та проведення позапланових документальних перевірок, а стаття 79 Податкового кодексу України, є нормою спеціальної дії та передбачає особливості проведення саме позапланової документальної невиїзної перевірки. Стаття 79 Податкового кодексу України зобов'язує податковий орган до проведення позапланової документальної невиїзної перевірки вчинити дві дії, а саме винести наказ на проведення перевірки (у відповідності до вимог Податкового кодексу України) та направити або вручити під розписку уповноваженій особі суб'єкта господарювання, що перевіряється, копію наказу про проведення перевірки та письмове повідомлення про дату початку перевірки та місце її проведення.

Під час розгляду справи судом встановлено, що податковим органом дотримано вимоги ст.79 Податкового кодексу України в частині прийняття наказу на перевірку та надіслання копії наказу та повідомлення на адресу ОСОБА_3, а відтак податковий орган мав право приступити до проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача.

Також, суд зазначає, що оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то при розгляді даного спору про скасування наказу та дій по проведенню перевірки слід встановити, чи є оскаржувані акт та дії відповідача такими, що породжують для позивача настання будь-яких юридичних наслідків і впливають на його права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, а також чи буде задоволення таких позовних вимог мати своїм правовим наслідком безпосередній захист прав позивача.

Суд звертає увагу, що дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження податкового органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як то, дії по проведенню перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення контролюючого органу.

Підсумовуючи вищезазначене, суд дійшов висновку щодо необґрунтованості в цій частині позовних вимог, а отже у відмові в їх задоволенні.

Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання Маріупольську ОДПІ ГУ Міндоходів у Донецькій області внести відповідні зміни до облікової картки платника податків ОСОБА_3, суд вважає, що ця вимога не підлягає задоволенню, оскільки така функція є закріпленою законом за відповідачем, тобто є його виключною компетенцією, а відтак суд не наділений повноваженнями своїм рішенням підміняти орган, до виключної компетенції якого відноситься ця функція.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 11 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_3

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

У судовому засіданні, відповідно до ст.160 КАС України, сторонам проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 86, 158, 160-163,167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати винесений Державною податковою інспекцією у Ворошиловському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області податкове повідомлення - рішення від 30.04.2014 року №0006561701.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 487 грн. 20 коп. (чотириста вісімдесят сім гривень двадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В.Шара