Постанова

від 12.02.2015 по справі 804/17/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2015 р. Справа № 804/17/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. при секретаріЛегкій А.В. за участю: позивача відповідача Мартинової О.В. Чохелі Т.Р. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Орион" до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Приватного підприємства «Орион» до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області в якому позивач просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0019891503 від 26.12.2014 року, яким приватному підприємству «Орион» (49074 м.Дніпропетровськ, пр.Правди, 96а, ідентифікаційний номер: 30487161) нараховані грошові зобов'язання у сумі сто дванадцять тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім гривень 25 копійок, в тому числі: за основним платежем 90390,60 грн., за штрафними санкціями 22597,65 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Орион» з питань правильності нарахування орендної плати за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року, за результатами якої складено акт №4596/15-04/30487161 від 28.11.2014 року. На підставі акту перевірки винесено податкове повідомлення-рішення №0019891503 від 26.12.2014 року, яким приватному підприємству «Орион» нараховані грошові зобов'язання у сумі 112088,25 грн., в тому числі - за основним платежем 90390,60 грн. та за штрафними санкціями 22597,65 грн. Позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що за результатами перевірки податковий орган прийшов до висновків щодо порушення позивачем податкового законодавства, які є обґрунтованими та підтверджені письмовими доказами, а тому Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На підставі вищенаведеного, просить суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив суд в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Лівобережною об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Орион» з питань правильності нарахування орендної плати за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року.

Перевіркою встановлено порушення: п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 та пп.288.5.1, п. 288.5, ст.288 ПКУ, внаслідок чого занижена орендна плата за землю за період з 01.11.2011 року по 01.11.2014 року за земельну ділянку яка знаходиться за адресою; пр. Газети „Правда", 96-а, на суму 90390,60 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 4596/15-04/30487161 від 28.11.2014 року на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення № 0019891503 від 26.12.2014 року, яким приватному підприємству «Орион» нараховані грошові зобов'язання у сумі 112088,25 грн., в тому числі - за основним платежем 90390,60 грн. та за штрафними санкціями 22597,65 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.07.2000 року між Дніпропетровською міською радою та Приватним підприємством "Орион" укладений Договір оренди земельної ділянки терміном до 15.06.2015 р. Відповідно до договору Приватне підприємство "Орион" прийняло в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться за адресою: м.Дніпропетровськ, пр. Газети „Правда", 96-а, Індустріальний район і зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 72051005. Згідно п. 1.1 розділу 1 Договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0781 га.

Відповідно п.3.1. розділу 3 додаткової угоди від 23.08.2006 до Договору річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в грошовій формі (у гривнях), у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки та дорівнює розміру земельного податку.

Згідно розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який є невід'ємною частиною договору, ставка земельного податку встановлена Законом України «Про плату за землю» у розмірі 1 (%) відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно податкових декларацій з плати за землю за 2011-2014 роки, позивачем задекларовано податкове зобов'язання орендної плати за земельну ділянку державної і комунальної власності в сумі 1255,46 грн., щомісячно.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі - ПКУ), який відповідно до п. 1.1 ст. 1 регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

За змістом пп. 9.1.10 п.9.1 ст.9 ПКУ (тут і далі по тексту в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) плата за землю належить до загальнодержавних податків і зборів, яка в силу вимог пп.14.1.147 п.14.1 ст.14 ПКУ є податком, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до п.269.1 ст.269 ПКУ платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Землекористувачі за змістом пп.14.1.73 п.14.1 ст.14 ПКУ - це особи, яким надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. Таким чином, податковим кодексом визначено обов'язок орендаря сплачувати земельний податок у формі орендної плати.

Відповідно до пп. 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПКУ орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Порядок оподаткування землі в Україні визначається розділом XIII "Плата за землю" Податкового кодексу України. Питання орендної плати за землю врегульовані статтею 288 ПКУ.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюється у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем, а підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п.п. 288.1, 288.4 ст.288 ПКУ).

Згідно пп.288.5.1 п.288.5 ст. 288 ПКУ законодавцем визначено нижню граничну межу річної суми платежу по орендній платі за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.

Відповідно до пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПКУ платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строках та у розмірах, встановлених цим кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, з набранням чинності Податковим кодексом України річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПКУ та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.

При цьому, виходячи з принципу пріоритетності норм ПКУ перед нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у п.2 ст.5 ПКУ, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений у пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПКУ.

Тобто у зв'язку зі зміною розміру орендної плати за земельну ділянку згідно з пп.288.5.1 п.288.5 ст.288 ПКУ Приватне підприємство «Орион» повинно було самостійно розрахувати розмір орендних платежів на поточний рік з урахуванням вимог, встановлених чинним Податковим кодексом України.

Вказаної позиції дотримується Верховний суд України у постанові від 02.12.2014 року, а відповідно до ст. 242-2 КАС України рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, та для всіх судів України.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 3 ст.4 Закону України «Про судовий збір» під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Оскільки позивачем згідно квитанції 1/232 від 05.01.2015 року при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в розмірі 225,98 грн., необхідно сплатити решту судового збору в розмірі 2033,78 грн. (2259,76 грн. - 225,98 грн. = 2033,78 грн.).

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Стягнути з позивача в рахунок Державного бюджету України решту судового збору в розмірі 2033,78 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 17 лютого 2015 року

Суддя О.В. Єфанова