Рішення

від 17.03.2015 по справі 910/29071/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.03.2015Справа №910/29071/14 За позовом Заступника прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі:

1) Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації

2) Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва

до товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Восход"

про стягнення 155 161,29 грн. та повернення орендованого приміщення

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники :

Від прокуратури не прибув

Від позивача-1 не прибув

Від позивача-2 Тур Г.М.(дов. від 12.01.2015)

Від відповідача не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Заступник прокурора Деснянського району міста Києва в інтересах держави в особі: Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача заборгованості, у зв"язку з неналежним виконанням умов договору оренди № 106 від 30.12.2011 у розмірі 155 161,29 грн. та повернення орендованого приміщення.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 30.12.2014 порушено провадження у справі №910/29071/14 та призначено до розгляду на 21.01.2015.

Представники позивача-1 та відповідача в судове засідання 21.01.2015 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання 21.01.2015 прибули представники прокуратури та позивача-2 і дали пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 10.02.2015.

Представники позивача-1 та відповідача в судове засідання 10.02.2015 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання 10.02.2015 прибули представники прокуратури та позивача-2 і дали пояснення по справі.

Розгляд справи відкладено на 24.02.2015.

Представники позивача-1 та відповідача в судове засідання 24.02.2015 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання 24.02.2015 прибули представники прокуратури та позивача-2 і дали пояснення по справі.

Представники позивача-2 та прокуратури подали клопотання про продовження строку розгляду справи. Суд задовольнив дане клопотання.

Розгляд справи відкладено на 05.03.2015.

Представники позивачів та відповідача в судове засідання 05.03.2015 не з'явилися, витребувані судом докази не подали, причин неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

В судове засідання 24.02.2015 прибув представники прокуратури і дав пояснення по справі.

Відкладено розгляд справи на 17.03.2015.

У судове засідання 17.03.2015 прибув представник позивача-2, надав пояснення по суті справи та подав суду уточнений розрахунок заборгованості відповідача, відповідно до якого основна заборгованість становить 114 367,50 грн., інфляційні збитки - 16 450,62 грн., 3% річних - 3718,67 грн., пеня - 11 959,27 грн. В цій частині позивач-2 позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники прокуратури, позивача-1 та відповідача в судове засідання 17.03.2015 не прибули, причин неявки суд не повідомили, хоча по час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Місцезнаходження відповідача та позивача-1 за адресами, на які було відправлено ухвали суду, підтверджується витягами з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Представник прокуратури про час та місце розгляду справи був повідомлений під час судового засідання, яке відбулося 05.03.2015.

Таким чином, суд приходить до висновку, що прокуратура, відповідач та позивач-1 повідомлені про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання прокуратура, відповідач та позивач-1 були належним чином повідомлені, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача-2, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Статтями 121 Конституції України, ст.ст. 35, 36-1 Закону України „Про прокуратуру", захист і представництво інтересів держави покладено на органи прокуратури.

Згідно з ст. 29 ГПК України, прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави.

Відповідно до ст. 20 Закону України „Про прокуратуру", при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право, крім інших заходів прокурорського реагування, звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно із ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до Господарського суду в інтересах держави, у позовній заяві самостійно визначає, у чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Рішенням Конституційного Суду України № 3-рп/99 від 08.04.99 про офіційне тлумачення ст. 2 ГПК України визначено, що прокурор або його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому полягає порушення матеріальних або інших інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, обгрунтовує в позовній заяві необхідність їх захисту та визначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У вказаному рішенні судом зазначено, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій. Інтереси держави потребують здійснення загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та ін.) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону У країни, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання.

Так, відповідно до Переліку державного майна України, що передасться до власності адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.91 № 311 дошкільні виховні та позашкільні навчально-виховні заклади, середні загальноосвітні навчально-виховні заклади, педагогічні училища, школи - інтернати, міжшкільні навчально-виробничі комбінати, будинки учителя, інститути удосконалення вчителів, методичні кабінети, фільмотеки, підрозділи з господарського обслуговування установ і закладів Народної освіти, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні, перейшли до комунальної власності м. Києва.

Згідно з ч.1 ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади .

Таким чином, внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди, до місцевого та державного бюджету не надходять грошові кошти, що негативно впливає на формування дохідної частини бюджету та створює перепони щодо перерозподілу коштів на витрати бюджету.

Враховуючи, що реальне наповнення бюджету є об'єктивною передумовою забезпечення економічних інтересів держави, у прокуратури Оболонського району м. Києва є достатні підстави для представництва прокуратурою району інтересів держави в особі Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації та Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва шляхом звернення до суду з позовом.

Таким чином, суд вважає правомірним звернення прокуратури з даним позовом до суду.

30.12.2011 між дочірнім підприємством «ЕКОС» та товариством з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Восход» було укладено договір № 106 оренди нежитлових приміщень (далі - Договір).

Згідно з пунктами 1.1.-1.3. договору Орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування приміщення за адресою: м. Київ, Лісовий № 12а загальною площею 66,30 м .

На виконання умов договору 01.01.2012 підписано акт приймання- передачі, за яким ДП «Екос» (орендодавець) передає, а ТОВ «ФК «Восход» (орендар) приймає у користування приміщення загальною площею 66,30 кв.м., за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 12а.

Відповідно п. 5.1. договору розмір орендної плати за 1 кв.м. приміщення становить 69,00 в т.ч. ПДВ 20%. Загальна орендна плата на місяць згідно даного договору становить 4574,70 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

Окрім того, сума орендної плати визначалась додатком № 1 до договору № 106 від 30.12.2011.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що термін оренди становить до 30.12.2011 без права його пролонгації та викупу приміщення.

Відповідно до ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Відповідно до вищевказаного, договір № 106 оренди нежитлових приміщень від 30.12.2011 вважався поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як встановлено судом, на даний момент орендар продовжує користуватися приміщенням, що підтверджують акти про фактичне користування частини нежитлового приміщення № 1 від 15.11.2012, № 2 від 17.12.2012, № 3 від 31.03.2014, № 4 від 30.04.2014, № 5 від 29.03.2013, № 6 від 30.04.2013, № 7 від 31.05.2013, № 8 від 28.06.2013, № 9 від 31.07.2013, № 10 від 30.08.2013, № 11 від 30.09.2013, № 12 від 31.10.2013.

Згідно п. 8.2. договору, повернення приміщення здійснюється двосторонньою комісією, що складається з уповноважених представників сторін і оформлюється актом приймання-передачі. У випадку ухилення орендаря від підписання акту приймання-передачі з оренди, орендодавець має право в односторонньому порядку підписати вищевказаний акт, при цьому приміщення буде вважатися переданим з оренди.

Судом встановлена відсутність будь-якого акту, який підтверджував би передачу нежитлового приміщення за адресою м. Київ, Лісовий № 12а загальною площею 66,30 м 2 від ТОВ «ФК «Восход» до ДП «ЕКОС» (КП «Житлорембудсервіс») або надсилання листа/заяви про розірвання договору № 106 оренди нежитлових приміщень від 30.12.2011.

30.12.2011 Розпорядженням № 561 від 12.10.2012 про визначення балансоутримувача відомчого житлового фонду ПАТ «ХК «Київміськбуд» відповідно до ЗУ «Про місцеві державні адміністрації», ЗУ «Про забезпечення реалізації житлових прав мешканців гуртожитків», ЗУ «Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності», рішення Київської міської ради від 15.12.2011 № 844/7080 «Про впорядкування прийняття до комунальної власності територіальної громади міста Києва відомчого житлового фонду, гуртожитків, інженерних мереж та об'єктів соціальної інфраструктури», на виконання розпорядження житлового фонду, службового житла, зовнішніх інженерних мереж ПАТ «ХК «Київміськбуд» до комунальної власності територіальної громади міста Києва» КП «Житлорембудсервіс» визначено балансоутримувачем житлового фонду та службового житла перерахованого у додатку № 1 та додатку № 2 до розпорядження, а отже, Деснянська районна в м. Києві державна адміністрація стала правонаступником за договорами оренди, які були укладені між ДП «ЕКОС» та орендарями нежитлових приміщень.

01.11.2012 на підставі Розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 561 від 12 жовтня 2012 року КП «Житлорембудсервіс» прийняло на баланс приміщення, яке знаходиться за адресою: м. Київ. Пр, Лісовий, 12-А загальною площею 97,80 м 2 .

Підтвердження прийняття на баланс приміщення стало підписання акту прийому-передачі приміщень на виконання розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 561 від 12.10.2012 від 01.11.2012.

Отже, балансоутримувачем нежитлового приміщення за адресою пр. Лісовий 12а з 01 . 11.2012 є КП «Житлорембудсервіс».

З матеріалів справи вбачається, що жодних листів або заяв про розірвання або зміну існуючого договору від ТОВ «ФК «Восход» позивачі не отримували .

Як зазначила прокуратура в своєму позові, відповідно до акту про фактичне використання частин нежитлового приміщення № 4 від 30.04.2014 станом на 30.04.2014 ТОВ «ФК «Восход» займає 107,42 кв.м. замість вказаних в договорі 66,30 кв.м.

Однак суд зазначає, що предметом та об'єктом договору оренди є нежитлове приміщення, загальною площею 66,30 кв.м., з цільовим призначенням - для розміщення офісу, та належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі КП «Житлорембудсервіс» (на підставі Розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 561 від 12 жовтня 2012 року) та в управлінні Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації.

Однак, у зв'язку з систематичним невиконанням ТОВ «ФК «Восход» своїх зобов'язань щодо сплати за оренду приміщення у період з 01.11.2012 по 01.12.2014 в останнього виникла заборгованість перед КП «Житлорембудсервіс», яка становить 114 367,50 грн. , а не 118 743,16 грн., як зазначає прокуратура в своєму позові.

Крім того, 16.11.2012 між КП «Житлорембудсервіс» та ТОВ «ФК «Восход» було укладено договір № 0221 про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу (далі - договір про надання комунальних послуг).

Відповідно п. 1.1. договору про надання комунальних послуг балансоутримувач забезпечує надання комунальних послуг нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: пр. Лісовий. 12а, загальною площею 97,80 кв.м., а орендар сплачує балансоутримувачу суму коштів на виконання вказаних послуг пропорційно до зазначеної ним площі в цій будівлі, якщо інше не впливає з характеру послуг, наданих балансоутримуваем за цим договором.

Згідно п. 2.2.3 договору орендар зобов'язується не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітнім місцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі за надані послуги.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, у зв'язку з невиконанням ТОВ «ФК «Восход» своїх зобов'язань щодо сплати за надані комунальні послуги, у період з 01.11.2012 по 01.06.2013 в останнього виникла заборгованість перед КП «Житлорембудсервіс» в сумі 7100,43 грн.

Отже, орендарем свої зобов'язання по оплаті за оренду приміщення та отриманих комунальних послуг здійснюються неналежним чином.

Як встановлено судом, відповідач станом на день розгляду справи зазначену заборгованість не погасив.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обов'язки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України встановлено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата -це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Наймач зобов'язаний своєчасно вносити плату за житло. Наймач зобов'язаний самостійно вносити плату за комунальні послуги, якщо інше не встановлено договором найму(ст. 815 ЦК України).

Згідно з частиною третьою статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Частина перша статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлює для орендаря обов'язок за користування об'єктом оренди вносити орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до статті 1 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» житлово- комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Статтею 1 вищезазначеного Закону України визначено, що споживач - це фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово- комунальну послуг.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Факт наявності основного боргу у відповідача перед орендодавцем в сумі 114 367,50 грн. за оренду приміщення у період з 01.11.2012 по 01.12.2014 та в сумі 7100,43 грн. за надані комунальні послуги, у період з 01.11.2012 по 01.06.2013 належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги прокуратури та позивачів про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 114 367,50 грн. та заборгованості за надані комунальні послуги в сумі 7100,43 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також прокуратура просить стягнути з відповідача пеню в сумі 9824,60 грн. по договору № 106 від 30.12.2011(далі договір оренди) та 801,33 грн. пені по договору № 0221 від 16.11.2012(далі договір послуг).

Оскільки факт невиконання та прострочення грошового зобов'язання відповідачем є доведеним, у позивача є всі правові підстави вимагати стягнення з відповідача передбаченої договором пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу у відповідності з п. 9.2 договору оренди та п. 3.1.2. договору послуг.

Відповідно до п. 9.2 договору оренди у випадку неналежної або несвоєчасної сплати орендної плати, орендар зобов'язаний сплатити орендодавцю неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми прострочення платежу за кожний день такого прострочення.

Відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 599 Цивільного Кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.4 ст. 549 ЦК України).

Статтею 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку Національного Банку, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Оскільки відповідач не погасив заборгованість, яка у нього утворилась перед позивачем за орендовані приміщення, останній нарахував відповідачеві пеню на підставі пункту 9.2. договору оренди, яка складає 9824,60 грн. та пеню на підставі п. 3.1.2. договору послуг яка складає 801,33 грн.

Отже, згідно з розрахунком позивача підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 9824,60 грн. по договору оренди та 801,33 грн. пені по договору послуг. З цими сумами суд погоджується, так як вони позивачем-2 розраховані арифметично вірно.

Крім того, позивач-2 просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 3465,02 грн. та інфляційні збитки в сумі 13 952,00 грн. по договору оренди та 3% річних в сумі 166,12 грн. та інфляційні збитки в сумі 1108,53 грн. по договору послуг.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Судом встановлено, що згідно розрахунку позивача по договору оренди 3% річних становлять 3465,02 грн., інфляційні збитки - 13 952,00 грн., а по договору послуг 3% річних становлять 166,12 грн., а інфляційні збитки - 1108,53 грн. Суд вважає даний розрахунок обґрунтованим та задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Крім того, згідно акту обстеження на предмет фактичного використання від 24 листопада 2014 року нежитлового приміщення ФК «Восход» за адресою: м. Київ, просп. Лісовий, 12-а, загальною площею 97,80 кв.м. використовується для розміщення офісу.

Укладений сторонами договір оренди в частині істотних умов повинен відповідати типовому договору оренди відповідного майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до п. 1 статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона бала одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 2 ст. 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Отже, у зв'язку з істотним порушенням відповідачем умов договору оренди, зокрема: п. 9.6, п.4.2, п. 5.2, п. 9.1 щодо повноти та вчасності сплати орендних платежів на користь балансоутримувача на весь строк дії Договору оренди понад три місяці після укладення договору є підставою для вимоги про стягнення заборгованості по договору, розірвання договору оренди приміщення та зобов'язання його повернення.

Оскільки строк дії договору сплив, то розірвання договору не потребує, але сплив строку договору оренди є підставою для звільнення орендарем орендованого приміщення, але не загальною площею 107,42 кв.м., а площею у відповідності до укладеного договору оренди, а саме: 66,30 кв.м.

Відповідно до ст. ст. 33, 43, 34 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені прокуратурою та позивачами вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, з відповідача в дохід державного бюджету України стягуються витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним Кодексом України, ст.ст. 33, 34, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Заступника прокурора Деснянського району міста Києва задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Восход" (02232, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 64, код ЄДРПОУ 33595821) на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (02217, Деснянський район, вул. Закревського, буд. 15, код ЄДРПОУ 30977943) заборгованість по орендній платі в розмірі 114 367 (сто чотирнадцять тисяч триста шістдесят сім) грн. 50 коп., заборгованість за надані комунальні послуги в сумі 7100 (сім тисяч сто) грн. 43 коп.; по договору № 106 оренди нежитлових приміщень від 30.12.2011: пеню в сумі 9824 (дев'ять тисяч вісімсот двадцять чотири) грн. 60 коп., 3% річних в сумі 3465(три тисячі чотириста шістдесят п'ять) грн. 02 коп., інфляційні збитки в сумі 13 952(тринадцять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дві) грн. 00 коп.; по договору № 0221 від 16.11.2012 про відшкодування орендарем витрат на комунальні послуги та відшкодування плати за землю балансоутримувачу: пеню в сумі 801 (вісімсот одна) грн. 33 коп., 3% річних в сумі 166(сто шістдесят шість) грн. 22 коп., інфляційні збитки в сумі 1108(одна тисяча сто вісім) грн. 53 коп.

3. Зобов'язати товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний Клуб «Восход» (02232, м. Київ, вул.. Оноре де Бальзака, 64, код ЄДРПОУ 33595821) звільнити приміщення, загальною площею 66,30 кв. м., за адресою: м. Київ, Лісовий № 12а та передати зазначене приміщення за актом приймання-передачі Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства "Житлорембудсервіс" Деснянського району м. Києва (02217, м. Київ, вул, Закревського, 15, ідентифікаційний код 31776030).

4. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Восход" (02232, м. Київ, вул. Оноре де Бальзака, буд. 64, код ЄДРПОУ 33595821) в дохід державного бюджету України судовий збір в сумі 3 624 (три тисячі шістсот двадцять чотири) грн. 71 коп.

5. В іншій частині позову - відмовити.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

7. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

8. Копію рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.

Дата підписання рішення 26.03.2015