Ухвала

від 17.03.2015 по справі 820/14539/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 березня 2015 року м. Київ К/800/57559/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Суддя-доповідач:Вербицька О.В. Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Апріорі»

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 р.

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р.

у справі № 820/14539/14

за поданням Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Приватного акціонерного товариства «Апріорі»

про стягнення заборгованості

В С Т А Н О В И В :

Основ'янська об'єднана державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі - Основ'янська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Апріорі» (далі - відповідач, ПАТ «Апріорі») про стягнення заборгованості.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 р. подання задоволено. Стягнуто з ПАТ «Апріорі» заборгованість перед бюджетом з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 1010345,24 грн з рахунків у банках, які обслуговують його.

У касаційній скарзі ПАТ «Апріорі», посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Основ'янська ОДПІ письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надала.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ в Червонозаводському районі міста Харкова, на підставі акта перевірки від 17.05.2010 №4372/232/24345904, прийнято податкове повідомлення-рішення №0000332320/3 від 24.11.2010 р., яким визначено суму податкового зобов'язання ПАТ «Апріорі» з податку на прибуток в розмірі 16010928,00 грн, в тому числі 8204307,00 грн - за основним платежем та 7806621,00 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2011 у справі №2а-15472/10/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011, податкові повідомлення-рішення від 28.05.2010 р. №0000332320/0, від 24.06.2010р. №0000332320/1, від 10.09.2010р. №0000332320/2, від 24.11.2010р. №0000332320/3, прийняті Державною податковою інспекцією в Червонозаводському районі міста Харкова, скасовано в частині визначення податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємств в загальній сумі 14998428,00 грн., з яких 7529307,00 грн. - основний платіж та 7469121,00 грн. - штрафна (фінансова).

Відповідно до п. 56.18 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена вище постанова Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2011 у справі №2а-15472/10/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011, набрала законної сили.

Отже, грошове зобов'язання в розмірі 1010345,24 грн., визначене податковим повідомленням-рішенням №0000332320/3 від 24.11.2010 р., є узгодженим з дня набрання законної сили постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2011 у справі №2а-15472/10/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12.09.2011 р.

Згідно з п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.5 ст.59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судами встановлено, що Основ'янською ОДПІ м.Харкова було направлено ПАТ «Апріорі» податкову вимогу від 02.06.2014 №6550-25 на суму 1010345,24 грн, яка отримана відповідачем 11.06.2014 р.

Відповідно до п. 16.1.4 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.39 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.87.1 ст.87 Податкового Кодексу України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.

Пунктом 87.9 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що в разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ПАТ «Апріорі» не сплатило суму податкового зобов'язання, визначену на підставі податкового повідомлення-рішення №0000332320/3 від 24.11.2010, податковий борг ПАТ «Апріорі» становить 1010345,24 грн.

Згідно з пп.20.1.19 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України податкова інспекція як контролюючий орган має право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Пунктом 95.1 ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п.95.3 ст.95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених Основ'янською ОДПІ вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 р. та ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 220 1 , 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Апріорі» відхилити.

2.Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.08.2014 р. та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.10.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239 1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов