Рішення

від 10.03.2015 по справі 910/28664/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015Справа №910/28664/14

За позовомКомунального підприємства "Київпастранс" в особі філії - Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо доТовариства з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг" простягнення 28977,28 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники сторін:

від позивача:Рощахівська - Чантурідзе С.А. - представник; від відповідача:не з'явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Київпастранс" в особі філії - Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг" про стягнення 28977,28 грн за договором на надання послуг по зберіганню майна №43 від 01.06.2013.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01.06.2013 між позивачем та відповідачем було укладено договір на надання послуг по зберіганню майна №43, на виконання умов якого позивач виділив відповідачу площадку для розміщення його майна за адресою: м. Київ, вул. П.Усенка, 7/9, площею 600,00 кв.м. на підставі акту прийому - передачі, однак, відповідач зобов'язання по вартості наданих послуг, комунальних платежів та земельного податку належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/28664/14 та призначено справу до розгляду на 21.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.01.2015, у зв'язку з неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено на 11.02.2015.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 11.02.2015, з'явився та подав заяву про збільшення позовних вимог, яка мотивована тим, що при обчисленні ціни позову позивачем було допущено арифметичні помилки. В результаті перерахунку інфляційних втрат, 3% річних за спірний період і пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за перші 6 місяців заборгованості, сума нарахувань збільшилась, отже позивач просить суд стягнути з відповідача 29246,97 грн., з яких 22466,52 грн. - основного боргу, 1743,89 грн. - пені, 4400,36 грн. - інфляційні втрати, а також 3% річних у розмірі 636,20 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 судом було прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення позовних вимог, продовжено строк розгляду справи №910/28664/14 на 15 днів за клопотанням позивача, а у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та невиконанням відповідачем вимог ухвал суду розгляд справи було відкладено на 10.03.15.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 10.03.2015 з'явився, надав суду заяву про збільшення позовних вимог, яка мотивована тим, що при обчисленні ціни позову позивачем було допущено арифметичні помилки. В результаті перерахунку основного боргу, інфляційних втрат, 3% річних за спірний період і пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за перші 6 місяців заборгованості, сума нарахувань збільшилась, отже позивач просить суд стягнути з відповідача 29497,04 грн., з яких 22716,59 грн. основного боргу, пеню у розмірі 1743,89 грн., інфляційні втрати у розмірі 4400,36 грн., 3% річних у розмірі 636,20 грн. Просив суд позов задовольнити.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України заява позивача про збільшення позовних вимог приймається судом до розгляду.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав.

В матеріалах справи наявне повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення №0103031263500, яке свідчить про отримання 05.01.2015 відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 25.12.2014, №0103033346143, яке свідчить про отримання 29.01.2015 відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 21.01.2015 та №0103033347298, яке свідчить про отримання 20.02.2015 відповідачем ухвали Господарського суду міста Києва від 11.02.2015.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.06.2013 між Комунальним підприємством "Київпастранс" в особі філії - Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг" (замовник) укладено договір на надання послуг по зберіганню майна №43 (далі - Договір) за умовами якого, виконавець виділяє замовнику площадку для розміщення його майна за адресою: м. Київ, вул. П.Усенка, 7/9, площею 600,00 кв.м на підставі акту прийому - передачі (п.1.1.), замовник розміщує своє майно на виділеній площі та своєчасно і в повному обсязі сплачує надані послуги відповідно до умов договору (п.1.2.), вартість послуг становить 3600,00 грн. на місяць, в т.ч. ПДВ, без урахування комунальних послуг та відшкодування суми земельного податку (п.2.1.), виконавець щомісячно надає замовнику рахунок для сплати наданих послуг (п.2.2.), замовник зобов'язався зокрема здійснювати оплату за надані послуги та сплачувати комунальні платежі щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця (п.3.1.6), у видках порушення термінів оплати наданих послуг, комунальних платежів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу (п.4.2.), договір діє з 01.06.2013 по 30.11.2013 терміном на 6 місяців (6.1.), договір продовжує свою дію на тих же умовах і на той же термін, якщо по його закінченню, жодна зі сторін не виявила бажання його розірвати.

На виконання умов договору сторонами 01.06.2013 було підписано акт прийому-передачі площадки, відповідно до якого виконавець передав, а замовник прийняв площадку за адресою: м. Київ, вул. П.Усенка, 7/9, площею 600,00 кв.м для використання під розміщення майна.

Листом за вих.№41/1 від 20.01.2014 виконавець повідомив замовника про розірвання договору на надання послуг по зберіганню майна №43 від 01.06.2013 відповідно до п.6.4. договору, у зв'язку з наявністю заборгованості замовника перед виконавцем.

Відповідно до акту виконавця (позивача) від 01.02.2014 замовник (відповідач) виділену позивачем площадку не використовує, договір достроково розірвано 31.01.2014, акт прийому - передачі площадки позивачу відповідач підписати відмовився.

Всього за час дії договору позивачем було нараховано відповідачу для оплати 37720,01 грн., в т.ч. плата за комунальні послуги, податок на землю і плата за надані послуги.

Відповідачем було сплачено позивачу загальну суму у розмірі 15003,42 грн., а саме: 04.07.2013 - 3752,88 грн., 19.08.2013 - 3775,78 грн., 12.09.2013 - 3737,38 грн., 22.10.2013 - 3737,38 грн.

Як стверджує позивач в позовній заяві (з урахуванням заяв про збільшення позовних вимог), відповідач не оплатив позивачу заборгованість у розмірі 22716,59 грн., що і обумовило подання позову до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 22716,59 грн., пені у розмірі 1743,89 грн., 3% річних у розмірі 636,20 грн., інфляційних втрат у розмірі 4400,36 грн.

Згідно з положеннями ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як свідчать матеріали справи, відповідачем свій обов'язок по сплаті плати за договором на надання послуг по зберіганню майна №43 від 01.06.2013 належним чином виконано не було, у зв'язку з чим в останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 22716,59 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Факту наявності заборгованості відповідач не спростував, доказів її погашення суду не надав.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по договору на надання послуг по зберіганню майна №43 від 01.06.2013 у розмірі 22716,59 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення розрахунків у розмірі 1743,89 грн., 3% річних у розмірі 636,20 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4400,36 грн.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов'язку по оплаті наданих послуг не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно п. 4.2. Договору, у видках порушення термінів оплати наданих послуг, комунальних платежів, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення платежу.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 1743,89 грн. нарахованої в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України визнаються судом обґрунтованими та задовольняються відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки факт прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання встановлений судом та по суті відповідачем не спростований, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних є законними та обґрунтованими.

При цьому, сума 3% річних у розмірі 636,20 грн. підлягає задоволенню за розрахунком позивача, який перевірений судом, а сума інфляційних втрат судом перерахована, у зв'язку з чим стягненню з відповідача на користь позивача підлягає витрати з урахуванням індексу інфляції у розмірі 4341,93 грн.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Арктика Адвертайзинг" (01054, м. Київ, вул. Ярославів Вал, 13/2, літ.Б, ідентифікаційний код 37147287) на користь Комунального підприємства "Київпастранс" (04070, м. Київ, вул. Набережне шосе, 2, ідентифікаційний код 31725604) в особі філії - Дарницького трамвайного ремонтно-експлуатаційного депо (02105, м. Київ, вул. П.Усенка, 6, ідентифікаційний код 03328729) заборгованість у розмірі 22716 (двадцять дві тисячі сімсот шістнадцять) грн. 59 коп., 1743 (одна тисяча сімсот сорок три) грн. 89 коп. пені, 3% річних у розмірі 636 (шістсот тридцять шість) грн. 20 коп., 4341 (чотири тисячі триста сорок одна) грн. 93 коп. інфляційних втрат та судовий збір у розмірі 1823 (одна тисяча вісімсот двадцять три) грн. 38 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.03.2015

Суддя Ю.М. Смирнова