Рішення

від 18.03.2015 по справі 910/119/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2015Справа №910/119/15-г За позовом Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчо-виробнича студія «Ерудит»

про стягнення 12 000,00 грн.

Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

Від позивача Єфімова Т.В. - представник за довіреністю;

Від відповідача Закордонець П.О. - представник за довіреністю.

В судовому засіданні 18.03.2015 судом згідно з ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 12000,00 грн. за договорами оренди нежитлового приміщення № 5/2012 та № 6/2012 від 29.12.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2015 за вказаним позовом порушено провадження в справі № 910/119/15-г та призначено розгляд справи на 11.02.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2015 продовжено строк вирішення спору на 15 днів, а в судовому засіданні 11.02.2015 оголошено перерву до 10.03.2015.

В судовому засіданні 10.03.2015 розгляд справи відкладено до 18.03.2015.

18.03.2015 відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано клопотання про витребування додаткових доказів по справі, а саме: нормативну грошову оцінку земельної ділянки, на якій розташовано нерухоме майно, належне позивачу, частину якого орендує позивач за договорами оренди нежитлового приміщення № 5/2012 та № 6/2012 від 29.12.2012.

Частиною 1 ст. 38 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, що перешкоджають його наданню; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація; 4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

В судовому засіданні 18.03.2015 заявлене відповідачем клопотання суд відхилив. Справа розглядається вже тривалий час і відповідач не був позбавлений самостійно звернутися до КП «Київський інститут земельних відносин» з вимогою надати відповідну інформацію. Крім того, відповідачем не наведено і обставин, що перешкоджали отриманню ним відповідних доказів, як не наведено і підстав, з яких випливає, що цей доказ має вказана організація.

В судовому засіданні 18.03.2015 представник позивача позов підтримав у повному обсязі, Вимога позивача мотивована тим, що відповідачем всупереч умов договорів оренди нежитлового приміщення № 5/2012 та № 6/2012 від 29.12.2012 не було здійснено відшкодування 12 000,00 грн., що складає суму невідшкодованого податку на землю з 20% ПДВ за період оренди з червня 2013 року по грудень 2013 року.

Представник відповідача в судовому засіданні 18.03.2015 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування заперечень посилався на те, що нарахування позивачем відшкодування податку на землю з 20% ПДВ є необґрунтованим, розмір заявленої до стягнення суми документально не підтверджений. Крім того, наголошував на тому, що додаткові угоди № 4 від 31.05.2013 до договорів оренди нежитлового приміщення № 5/2012 та № 6/2012 від 29.12.2012, якими встановлено обов?язок відповідача по відшкодуванню земельного податку є неукладеними в силу приписів ст. 181 Господарського кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до витягів про державну реєстрацію прав, виконаних Комунальним підприємством Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна № 34647094 та № 34646847 від 27.06.2012, позивач є власником нежилих приміщень з № 1 по № 14 (групи приміщень № 119), з № 1 по № 10 (групи приміщень № 122), загальною площею 225,30 кв.м (в літ. А?) за адресою: м. Київ, проспект Л.Курбаса (проспект 50-річчя Жовтня), буд. 9б, та нежилих приміщень з № 1 по № 10 (групи приміщень № 119), з № 1 по № 8 (групи приміщень № 122), загальною площею 234,20 кв.м (в літ. А?) за адресою: м. Київ, проспект Л.Курбаса (проспект 50-річчя Жовтня), буд. 9д.

29.12.2012 між позивачем - ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ «Творчо-виробнича студія «Ерудит», як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 5/2012 (далі - договір оренди № 5/2012), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди) площею 144 кв.м по вул. Л. Курбаса, 9Б у м. Києві (п. 1.1, п. 1.2), строк оренди складає 3 місяці з моменту прийняття об?єкту оренди за актом приймання - передачі (п. 4.1), щомісячна орендна плата за користування орендованим майном складає 10 094,00 грн. в т.ч. ПДВ20% 1 682,33 грн., з урахуванням її індексації (п. 5.1), орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа звітного місяця (п. 5.2), оплата за комунальні послуги здійснюється орендарем самостійно на підставі договору, який укладається орендарем із житлово - експлуатаційною організацією, на утриманні якої знаходиться будинок, протягом 3 днів з дня укладення договору оренди (п. 5.3).

01.01.2013 між позивачем та відповідачем підписано та посвідчено печатками обох сторін акт приймання - передачі приміщень до договору № 5/2012, згідно якого позивачем передано, а відповідачем прийнято в оренду об'єкт оренди за договором № 5/2012.

07.03.2013 між позивачем - ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ «Творчо-виробнича студія «Ерудит», як орендарем, укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 5/2012, якою сторони визначили, що розмір щомісячної орендної плати за користування орендованим майном складає 10 094,00 грн. в т.ч. ПДВ20% 1 682,00 грн., індексація якої проводиться в разі, якщо індекс інфляції за поточний місяць оренди становить більше 110%.

Крім того, додатковою угодою № 1 від 07.03.2013 до договору оренди № 5/2012 сторони виклали пункт 5.3 договору в наступній редакції: «Орендар здійснює відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг на підставі наданих орендодавцем рахунків. Орендар здійснює оплату рахунків протягом 3 днів».

Додатковою угодою № 2 від 28.03.2013 до договору оренди № 5/2012 сторони узгодили продовження строку дії договору на 3 місяці, а додатковою угодою № 3 від 31.05.2013 сторонами узгоджено строк дії договору до 31.12.2013.

31.05.2013 між позивачем - ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ «Творчо-виробнича студія «Ерудит», як орендарем, укладено додаткову угоду № 4 до договору оренди № 5/2012, якою пункт 5.3 договору викладено в наступній редакції: «Орендар здійснює відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг, земельного податку на підставі наданих орендодавцем рахунків. Орендар здійснює оплату рахунків протягом 3 днів».

29.12.2012 між позивачем - ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ «Творчо-виробнича студія «Ерудит», як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 6/2012 (далі - договір оренди № 6/2012), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення (далі - об?єкт оренди) площею 90,70 кв.м. по вул. Л. Курбаса, 9Д у м. Києві (п. 1.1, п. 1.2), строк оренди складає 3 місяці з моменту прийняття об?єкту оренди за актом приймання - передачі (п. 4.1), щомісячна орендна плата за користування орендованим майном складає 6 349,00 грн. в т.ч. ПДВ20% 1 058,17 грн., з урахуванням її індексації (п. 5.1), орендна плата перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця щомісячно не пізніше 10 числа звітного місяця (п. 5.2), оплата за комунальні послуги здійснюється орендарем самостійно на підставі договору, який укладається орендарем із житлово - експлуатаційною організацією, на утриманні якої знаходиться будинок, протягом 3 днів з дня укладення договору оренди (п. 5.3).

07.03.2013 між позивачем - ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ «Творчо-виробнича студія «Ерудит», як орендарем, укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди № 6/2012, якою сторони визначили, що розмір щомісячної орендної плати за користування орендованим майном складає 6 349,00 грн. в т.ч. ПДВ20% 1 058,17 грн., індексація якої проводиться в разі, якщо індекс інфляції за поточний місяць оренди становить більше 110%.

Крім того, додатковою угодою № 1 від 07.03.2013 до договору оренди № 6/2012 сторони виклали пункт 5.3 договору в наступній редакції: «Орендар здійснює відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг на підставі наданих орендодавцем рахунків. Орендар здійснює оплату рахунків протягом 3 днів».

Додатковою угодою № 2 від 28.03.2013 до договору оренди № 6/2012 сторони узгодили продовження строку дії договору на 3 місяці, а додатковою угодою № 3 від 31.05.2013 сторонами узгоджено строк дії договору до 31.12.2013.

31.05.2013 між позивачем - ПАТ «Холдингова компанія «Київміськбуд», як орендодавцем, та відповідачем - ТОВ «Творчо-виробнича студія «Ерудит», як орендарем, укладено додаткову угоду № 4 до договору оренди № 5/2012, якою пункт 5.3 договору викладено в наступній редакції: «Орендар здійснює відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг, земельного податку на підставі наданих орендодавцем рахунків. Орендар здійснює оплату рахунків протягом 3 днів».

01.01.2013 між позивачем та відповідачем підписано та посвідчено печатками обох сторін акт приймання - передачі приміщень до договору № 6/2012, згідно якого позивачем передано, а відповідачем прийнято в оренду об?єкт оренди за договором № 6/2012.

Також, відповідно до рахунків - фактур за період з січня 2013 по грудень 2013 року, позивачем нараховано до сплати відповідачу:

- загалом 37 507,93 грн. комунальних послуг за договором № 5/2012 (за березень 2013 - 3 930,68 грн., за квітень 2013 - 2 179,32 грн., за травень 2013 - 530,40 грн., за червень 2013 - 4 154,17 грн., за липень 2013 - 4 176,25 грн., за серпень 2013 - 4 266,61 грн., за вересень 2013 - 4 164,20 грн., за жовтень 2013 - 4 182,28 грн., за листопад 2013 - 4 962,01 грн., за грудень 2013 - 4 962,01 грн.), а також загалом 21 105,04 грн. комунальних послуг за договором № 6/2012 (за березень 2013 - 1 881,91 грн., за квітень 2013 - 1 100,03 грн., за травень 2013 - 374,63 грн., за червень 2013 - 2 430,86 грн., за липень 2013 - 2 403,74 грн., за серпень 2013 - 2 409,77 грн., за вересень 2013 - 2 403,74 грн., за жовтень 2013 - 2 403,74 грн., за листопад 2013 - 2 848,31 грн., за грудень 2013 - 2 848,31 грн.). При цьому, в рахунках-фактурах зазначено, що наведені суми нараховані як комунальні послуги за відповідні місяці.

Позивачем до матеріалів справи подано платіжні доручення за період з березня 2013 по грудень 2013 року щодо сплати земельного податку в тому числі і за користування земельними ділянками, на яких розташована належна позивачу нерухомість по вул. Л. Курбаса, 9Д, 9Б у м. Києві.

Крім того, згідно наведеного позивачем розрахунку, позивачем нараховано до сплати відповідачу відшкодування з податку на землю за період з червня 2013 по грудень 2013 року, а саме:

- за договором № 5/2012 загалом в сумі 25 366,39 грн.: по 3 623,77 грн. за 7 місяців з червня 2013 по грудень 2013 року, і в суму нарахування яких включено 20% ПДВ;

- за договором № 6/2012 загалом в сумі 14 393,68 грн.: по 2 056,24 грн. за 7 місяців з червня 2013 по грудень 2013 року, і в суму нарахування яких включено 20% ПДВ.

Як зазначав позивач у позові, з врахуванням здійсненої відповідачем переплат, заборгованість відповідача з відшкодування позивачу понесених витрат зі сплати податку на землю за договором № 5/2012 складає 9 000,00 грн., а за договором № 6/2012 - 3 000,00 грн., що загалом складає 12 000,00 грн. за період з червня 2013 по грудень 2013 року, які заявлені позивачем до стягнення.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч.1 ст. 762 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 797 Цивільного кодексу України плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.

Згідно з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає з договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 185.1 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є зокрема операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, зокрема за фактичним місцезнаходженням нерухомого майна, у тому числі що будується, для тих послуг, які пов'язані з нерухомим майном.

Згідно з статтею 188 Податкового кодексу України, базою оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів). При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче їх собівартості, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань. До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

З огляду на вищенаведені приписи чинного законодавства, судом встановлено, що одночасно з правом оренди майна за договором орендар отримує право користування земельною ділянкою, на якій розташовано об?єкт оренди, і яка прилягає до будинку в розмірі, необхідному для досягнення мети оренди. При цьому орендна плата складається із плати за користування майном та плати за користування земельною ділянкою (ст. 797 Цивільного кодексу України). Тобто, відшкодування податку на землю - це невід?ємна частина орендної плати за нерухоме майно, яка підлягає обкладанню ПДВ у складі орендного платежу відповідно п.п. 185.1 і 188.1 Податкового кодексу України.

Таким чином, позивач, як платник земельного податку, самостійно нараховує та сплачує до державного бюджету податок пропорційно своїй частці у власності й користуванні будівлею, при цьому податкові відносини зі сплати даного податку, його розміру виникають між платником (у даному випадку позивачем) та органом держави, який контролює сплату цього податку.

Нормами чинного законодавства не передбачено можливості платника сплачувати земельний податок за іншу особу, при цьому не повідомляючи її, зокрема, про розміри відповідного відшкодування.

В свою чергу, суд враховує, що сторонами спору при укладенні додаткових угод № 4 від 31.05.2013 до договорів оренди нежитлового приміщення № 5/2012 та № 6/2012 від 29.12.2012 пункт 5.3 договорів було викладено в редакції, яка передбачала, що орендар здійснює відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг, земельного податку на підставі наданих орендодавцем рахунків; орендар здійснює оплату рахунків протягом 3 днів.

Проте, судом встановлено, що згідно наявних у матеріалах справи рахунків - фактур за спірний період з червня 2013 по грудень 2013 року, які сформовані позивачем і на яких наявний відтиск печатки позивача, позивачем не було включено до складу сформованих до оплати вартості комунальних послуг суми відшкодувань податку на землю за період з червня 2013 року по грудень 2013 року.

Крім того, докази включення позивачем до складу орендних платежів відповідних сум відшкодування земельного податку за договорами № 5/2012 та № 6/2012 в матеріалах справи на час вирішення спору відсутні.

До того ж, станом на момент вирішення спору суду не надано належних і допустимих доказів окремого формування позивачем рахунків - фактур на відшкодування податку на землю за період з червня 2013 року по грудень 2013 року за договорами № 5/2012 та № 6/2012, як не надано і доказів виставлення відповідачу до оплати заявленої до стягнення суми в розмірі 12 000,00 грн. за договорами № 5/2012 та № 6/2012, у зв'язку з чим строк оплати заявленої позивачем до стягнення суми відшкодування земельного податку в розмірі 12 000,00 грн. за договорами № 5/2012 та № 6/2012 станом на момент вирішення спору не настав.

Оскільки про розмір витрат на відшкодування земельного податку позивач відповідачу в порядку, передбаченому договором не повідомив, у відповідача відсутній обов'язок по оплаті таких витрат внаслідок ненастання строку виконання відповідного зобов'язання.

Посилання відповідача на те, що додаткові угоди № 4 від 31.05.2013 до договорів оренди нежитлового приміщення № 5/2012 та № 6/2012 від 29.12.2012, якими встановлено обов'язок відповідача по відшкодуванню земельного податку, є неукладеними в силу приписів ст. 181 Господарського кодексу України судом відхиляються як безпідставні та необґрунтовані з огляду на наступне.

Згідно зі ст. 180 Господарського кодексу України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Частина 1 ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами (ч. 1). У разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (ч. 8).

Судом встановлено, що сторонами при укладенні додаткових угод № 4 від 31.05.2013 до договорів оренди нежитлового приміщення № 5/2012 та № 6/2012 від 29.12.2012 було дотримано вимоги ст.ст. 180, 181 Господарського кодексу України, оскільки відповідні умови додаткових угод були викладені у формі єдиного документа, підписані повноважними представниками сторін та посвідчені печатками обох сторін, сторонами узгоджено відповідну редакцію п. 5.3 основних договорів. Таким чином, вищенаведені додаткові угоди є укладеними між сторонами у встановленому поряду, і відповідно, встановили для них певні права та обов'язки, зокрема обов'язок відповідача щодо відшкодування експлуатаційних та комунальних послуг на підставі наданих орендодавцем рахунків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Творчо-виробнича студія «Ерудит» про стягнення 12 000,00 грн. за договорами оренди нежитлового приміщення № 5/2012 та № 6/2012 від 29.12.2012 не були доведені належними та допустимими доказами в розумінні вимог ст.ст. 33, 34 господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають.

Судовий збір згідно зі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено:26.03.2015.

Суддя Ю.М.Смирнова