Постанова

від 25.03.2015 по справі 918/1466/14

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Справа № 918/1466/14

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Юрчук М.І., суддя Крейбух О.Г. , суддя Демянчук Ю.Г.

при секретарі Новоселецький І.А.

за участю представників сторін:

позивача: представник не з'явився

відповідача: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гощанський сортонасінневий завод" на рішення господарського суду Рівненської області від 23.12.14р. у справі № 918/1466/14 (суддя Пашкевич І.О.)

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Гощанський сортонасінневий завод"

про стягнення в сумі 96 187 грн. 54 коп.

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Рівненської області у справі №918/1466/14 від 23.12.14р. позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Гощанський сортонасінневий завод» на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 60000грн.00коп. заборгованості за кредитом, 21307грн.69коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9141грн.55коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 4858грн.30коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом та 1906грн.15коп. - судового збору. В позові в частині стягнення 880 грн. 00 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом відмовлено.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 60 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 4 858 грн. 30 коп. комісії за користуванням кредитом підтверджені належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення даної заборгованості перед позивачем. Оскільки розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом здійснений позивачем вірно лише до 01.07.2014 року, судом здійснено перерахунок вказаної заборгованості з 01.07.2014 року по 05.09.2014 року з використанням відсоткової ставки 48,00% замість 56,00%. Оскільки заявлений до стягнення розмір вказаної штрафної санкції відповідає вищезазначеним нормам законодавства, положенням Умов, а поданий Банком розрахунок є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 9141,55грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором також підлягає задоволенню. Відповідач вимог позивача не спростував. Доказів належного виконання зобов'язання за Договором суду не надав.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гощанський сортонасінневий завод" звернулося до Рівненського апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить змінити рішення суду першої інстанції від 23.12.14р. у справі 918/1466/14 в частині нарахування пені.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню. Крім того, апелянт, як на підставу скасування рішення суду першої інстанції, посилається на те, що в частині визначення суми пені, що підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором, судом зроблені помилкові висновки, враховуючи ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Позивач не скористався правом подачі письмового відзиву на апеляційну скаргу, що у відповідності ч.2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає перегляду судового акту.

Представники сторін в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду апеляційної скарги були повідомлені належним чином, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду, а. с. 118-120).

Відповідно до п.3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, представники належним чином були повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, клопотань про відкладення її розгляду до суду не надходило, колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги без участі представників позивача та відповідача.

Рівненський апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення на апеляційну скаргу, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 23.12.14р. у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу скаржника - без задоволення, виходячи з наступного.

Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, колегією суддів апеляційної інстанції взято до уваги наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 09 березня 2011 року Товариством підписано заяву про відкриття поточного рахунку (а. с. 30).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі Умови), Тарифів Банку; що розміщені в мережі Інтернет на сайті httр://ргіvаtbаnк.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 09.03.2011 року (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 20 серпня 2013 року № 15/5007/1293/12.

Відповідно до умов Договору відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26009538975001 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Відповідно до п.3.18.1.16. Умов - при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до п. 3.18.1.1. Умов - кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта.

Відповідно до п. 3.18.1.3. Умов - кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до 3.18.1.8 Умов - Проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - далі "Угода").

Відповідно до п. 3.18.1.6. Умов ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Судом встановлено, що свої зобов'язання за Договором Банк виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитний ліміт в розмірі 60 000,00 грн., що підтверджується довідкою банку, розрахунком заборгованості та випискою з рахунку відповідача (а.с. 41-45).

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за спірним договором також свідчить відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення Банком умов даної угоди.

25.08.2014 року Банк надіслав відповідачу претензію № 10221ROG0S008 від 05.06.2014 року з вимогою погасити прострочену заборгованість. Дана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення (а.с. 55-57).

У відповідності до частини 2 статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 ЦК України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Водночас частиною 1 статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (частина 3 статті 1049 ЦК України).

У відповідності до розділу Умов 3.18.4. яким встановлено порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (далі-"період в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24,00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 48 (сорок вісім) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.18.2.3.4. Умов - Банк має право при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Пунктом 3.18.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного Ліміту на поточному рахунку Клієнта здійснюється з моменту подачі Клієнтом до Банку заяви на приєднання до "Умов та Правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк /інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі) та/або з моменту надання Клієнтом розрахункових документів на використання коштів у рамках кредитної Ліміту в межах зазначених у них сум, і діє в обсязі перерахованих засобів до повного виконання зобов'язань сторонами.

Відповідач, у порушення зазначених норм закону та умов Договору свої зобов'язання за вказаним Договором належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

З наявних у матеріалах справи документів, вбачається, що в результаті невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між сторонами Договором у останнього перед позивачем станом на дату розгляду справи утворилась заборгованість по простроченому кредиту в сумі 60 000,00 грн., 22 187,69 грн. - по процентам за користування кредитом та 4 858,30 грн. - по комісії за користування кредитом.

Враховуючи те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 60 000 грн. 00 коп. заборгованості за кредитом та 4 858 грн. 30 коп. комісії за користуванням кредитом підтверджені належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які б могли свідчити про погашення даної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність вказаних вимог.

Проте, судом встановлено, що позивачем 01 липня 2014 року було внесено зміни до умов та правил надання банківських послуг, зокрема, було змінено відсоткову ставку за користування кредитом понад 90 днів з 48,00% до 56,00%.

Відповідно до пункту 3 статті 1056-1 Цивільного кодексу України фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов'язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов'язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов'язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника (пункт 4 статті 1056-1 ЦК України).

В матеріалах справи наявна виписка з системи "Приват24" від 05.06.2014 року (а.с. 78), яка на думку позивача свідчить про повідомлення відповідача про збільшення відсоткової ставки. Однак, суд не може прийняти дану виписку у якості належного доказу того, що Банк належним чином повідомив відповідача про зміну відсоткової ставки за користування кредитом понад 90 днів з 48,00% до 56,00%.

Оскільки розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом здійснений позивачем вірно лише до 01.07.2014 року, судом здійснено перерахунок вказаної заборгованості з 01.07.2014 року по 05.09.2014 року з використанням відсоткової ставки 48,00% замість 56,00%.

Відтак, позов в частині стягнення з відповідача процентів за користуванням кредитом, згідно з розрахунком суду, підлягає частковому задоволенню в сумі 21 307 грн. 69 коп.

Разом з тим, за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором Банк просить стягнути з відповідача 9141,55 грн. пені (розрахунок а.с. 42-44).

Відповідно до частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Приписами статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно п.3.18.5.1 Умов - При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. 3.18.2.2.2, 3.18.4.1, 3.18.4.2, 3.18.4.3. термінів повернення кредиту, передбачених п. 3.18.1.8, 3.18.2.2.3. 3.18.2.3.4. винагороди, передбаченого п. 3.18.2.2.5, 3.18.4.4. 3.18.4.5. 3.18.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.18.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п. 3.18.5.4 Умов - нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.18.0.5.1., 3.18.5.2., 3.18.5.3, здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Оскільки заявлений до стягнення розмір вказаної штрафної санкції відповідає вищезазначеним нормам законодавства, положенням Умов, а поданий Банком розрахунок є арифметично вірним, позовна вимога про стягнення з відповідача 9141,55грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язання за договором також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оскільки заборгованість за кредитом в сумі 60 000 грн. 00 коп., 21 307 грн. 69 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом, 9 141 грн. 55 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 4 858 грн. 30 коп. - заборгованості по комісії за користування кредитом відповідачем не сплачена, розмір вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, то вимога Банку про стягнення з Товариством. вказаних сум задоволено, а у вимозі про стягнення 880 грн. 00 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом відмовлено, з чим погоджується і суд апеляційної інстанції.

Відповідач вимог позивача не спростував. Доказів належного виконання зобов'язання за Договором суду не надав.

Відповідно до статей 33-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Висновки, які зроблені судом першої інстанції відповідають чинному законодавству.

Апелюючи до суду апеляційної інстанції з приводу порушення порядку нарахування сум пені, апелянт зазначає, що позивачем застосований розмір пені у значно більшому розмірі (0,1315%), ніж це визначено Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань". Відтак судове рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині нарахування пені. При цьому свій контррозрахунок суми пені апелянт не надає.

Рівненський апеляційний господарський суд з такими доводами не погоджується, оскільки відповідно до складеного розрахунку заборгованості за договором (а.с.42-44) позивач обраховує пеню, виходячи із подвійного розміру облікової ставки НБУ з урахуванням заокруглення фінансового показника в сторону збільшення, у разі, якщо числовий показник більше цифри 5 (облікова ставка НБУ 12,5%; подвійна облікова ставка - 25% річних; ставка за 1 день - 0,0684%; заокруглене значення - 0,07%). Це ж відображене і у розрахунку позивача.

З огляду на зазначені правові положення та встановлені обставини справи апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені відповідачем у апеляційній скарзі, є необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами і не відповідають вимогам закону.

Враховуючи наведене, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте з врахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гощанський сортонасінневий завод" від 22.01.15р. залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Рівненської області від 23 грудня 2014 року у справі №918/1466/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Справу №918/1466/14 повернути господарському суду Рівненської області.

Головуючий суддя Юрчук М.І.

Суддя Крейбух О.Г.

Суддя Демянчук Ю.Г.