Ухвала

від 25.03.2015 по справі 819/466/14-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2015 року Справа № 876/5148/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Щерби С.Б.,

представника відповідача- Краснопольської Ю.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Тернопільської митниці Міндоходів України (правонаступник - Тернопільська митниця ДФС) на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "IE-Сервіс" до Тернопільської митниці ДФС про визнання рішень недійсними, -

в с т а н о в и в :

03 березня 2014 року позивач - ТОВ "IE - Сервіс" звернулось в суд з позовом до відповідача - Тернопільської митниці Міністерства доходів та зборів України, в якому просило визнати недійсними рішення відповідача про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/000050/2 та № 403020000/2013/000051/2 від 28 серпня 2013 року.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано рішення Тернопільської митниці Міністерства доходів та зборів України про коригування митної вартості товарів від 28 серпня 2013 року за № 403020000/2013/000050/2 та № 403020000/2013/000051/2.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не враховано те, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви у задекларованій позивачем митній вартості, позивачем не надано витребуваних відповідачем додаткових документів, які б підтверджували заявлену митну вартість та спростували б обґрунтовані сумніви відповідача, в зв'язку з чим відповідачем правомірно застосовано шостий метод визначення митної вартості. Апелянт звертає увагу на те, що декларантом не включено до митної вартості товару витрати на страхування та навантаження (розвантаження) товару та не надано документів на підтвердження розміру цих витрат. Зокрема, позивач занизив митну вартість шляхом недекларування в повному обсязі витрат на транспортування товару, відобразивши в графі 20 декларації митної вартості суму витрат на транспортування товарів без виділення суми витрат на страхування. Згідно з ч.10 ст.58 МК України виртати на транспортування товарів та витрати на страхування цих товарів є різними видами витрат та відповідно різними складовими митної вартості. Для цілей визначення митної вартості товару має значення кожна складова митної вартості, для цього в декларації митної вартості законодавець визначив окремі графи на вищевказані витрати, в яких необхідно зазначати числові значення понесених витрат окремо, тобто у графі 20 декларації митної вартості - суму витрат на транспортування товару, а у графі 22 - на страхування товару. Таким чином, посадові особи Тернопільської митниці при здійсненні контролю митної вартості імпортованого позивачем товару діяли в межах повноважень та відповідно до вимог чинного законодаства України. Враховуючи наведене, оскаржувані рішення про коригування заявленої митної вартості товарів прийняті правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта) - Краснопольська Ю.Р. у судовому засіданні підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необгрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, подав до суду заперечнння на апеляційну скаргу (вх.№16782/14 від 10.06.2014 р.), просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, розгляд справи здійснити без його участі, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи в його відсутності за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю- доповідача та пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "IE - Сервіс" на умовах поставки FCA PL Радом та згідно з зовнішньоекономічним контрактом № 01/2012 від 20 серпня 2012 року з території Польщі від фірми "Global Gosmed S.A" на територію України ввозилися товари загального вжитку - засоби побутової хімії.

ТОВ "IE - Сервіс" самостійно визначило митну вартість вищевказаного товару за основним методом - ціною договору (контракту) та заявило її у митній декларації № 403020000/2013/001992 від 28 серпня 2013 року (а.с.53-54).

28 серпня 2013 року для визначення митної вартості вищевказаного товару позивач подав Тернопільській митниці Міністерства доходів та зборів України ряд документів до митного оформлення, а саме: митну декларацію № 403020000/2013/001992 від 28 серпня 2013 року в електронному вигляді, CMR № 151258, Invoce - Faktura № FAER000064/2013 від 14 серпня 2013 року, доповнення до контракту № 15 від 14 серпня 2013 року, платіжний документ про проведену оплату за контрактом № 36 від 19 серпня 2013 року, а також інші товаротранспортні та товаросупровідні документи на товар.

У зв'язку з тим, що заявлена декларантом митна вартість відрізнялася від наявної інформації щодо товарів подібного виду в Єдиній автоматизованій інформаційній системі Держмитслужби, у посадових осіб митниці виникли сумніви у заявленій митній вартості.

Після прийняття митної декларації на товар відбулось спрацювання згенерованого автоматичною системою управління ризиками профілю ризику про заниження митної вартості товару у зв'язку з тим, що рахунок про оплату транспортно - експедиційних послуг № 44 від 21 серпня 2013 року та довідка про транспортні витрати від 28 серпня 2013 року не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме: числового значення суми страхування та витрат на навантаження, вивантаження та обробку, які згідно з умовами поставок міжнародних правил ІНКОТЕРМС FCA (франко - перевізник) повинні бути надані продавцем товару; у декларації митної вартості № 403020000/2013/001992 від 28 серпня 2013 року декларантом позивача в графі 21 «витрати на вантаження, розвантаження та обробку» та в графі 22 «витрати на страхування» не зазначено числових значень даних витрат, які являються складовими митної вартості товару.

Крім того, згідно з інформацією спеціалізованого програмно - інформаційного комплексу ЄАІС Держмитслужби України «Цінова інформація» та інформацією щодо попередніх оформлень вищевказаного товару, що ввозився та декларувався позивачем в попередніх періодах 2013 року, митним органом встановлено, що митна вартість на товар, заявлений до митного оформлення 28 серпня 2013 року за митною декларацією №403020000/2013/001992, є істотно нижчою від митної вартості ідентичного товару, митне оформлення якого митним постом "Чортків" Тернопільської митниці здійснено за митною декларацією №403020000/2013/001855 від 08 серпня 2013 року та митна вартість на який раніше вже визначалась митним постом «Чортків».

Посадовою особою митного органу витребувано додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, а саме: інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини.

Вказану вимогу позивачу 28 серпня 2013 року за допомогою ПІК «Інспектор - 2006» авторизованим повідомленням - повідомленням в електронній формі, засвідченим її електронним цифровим підписом.

Листом № 55/08/13 від 28 серпня 2013 року ТОВ "IE - Сервіс" відмовився подати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, мотивуючи це тим, що для підтвердження заявленої митної вартості декларантом - ТОВ "IE - Сервіс" надано всі необхідні документи відповідно до ст.53 МК України.

На підставі наданих до митного оформлення документів, митним органом застосовано для визначення митної вартості шостий - резервний метод, у зв'язку із наявністю у митного органу цінової інформації (ЄАІС ДМСУ та у відповідності до результатів проведеної консультації з декларантом) та неможливістю застосування попередніх методів.

Враховуючи наведене, Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 403020000/2013/000050/2 за другорядним методом визначення митної вартості - за ціною договору щодо ідентичних товарів.

На підставі вказаного рішення, позивачу надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 403020000/2013/00056 від 28 серпня 2013 року.

28 серпня 2013 року ТОВ "IE - Сервіс" з врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/000050/2 від 28 серпня 2013 року подано для проведення митного оформлення митну декларацію № 403020000/2013/001996, до якої було додано документи для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість відповідних товарів.

Разом з тим, Тернопільською митницею прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 403020000/2013/000051/2 за резервним методом визначення митної вартості.

28 серпня 2013 року ТОВ "IE - Сервіс" з врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/000051/2 від 28 серпня 2013 року подано для проведення митного оформлення митну декларацію № 403020000/2013/002000, відповідно до якої митним постом «Чортків» проведено митне оформлення товару відповідно до положень ч. 7 ст. 55 МК України, тобто під забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом позивача, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним постом «Чортків», шляхом надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що використані декларантом відомості підтверджені документально, визначені кількісно і достовірно, всі складові митної вартості, які обов'язкові при її обчисленні, містяться у поданих до митного оформлення документах. При цьому, наведені відповідачем відомості митних оформлень не можуть бути беззаперечним доказом заниження митної вартості, а тому митним органом не доведено неможливість визнання митної вартості, заявленої декларантом. Таким чином, оскаржувані рішення про коригування заявленої митної вартості товарів прийняті неправомірно.

Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідає нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильним, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

При цьому, згідно з приписами п.2 ч.2 ст.52 МК України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Ч.4 ст.52 МК України передбачено, що у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості.

Згідно з ч.1 ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до приписів ст.58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи або хоч і пов'язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Ст.53 МК України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з вимогами ч.5 ст.53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Системний аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок про те, що МК України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями ст.318 МК України, якою передбачено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у ст.8 МК України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності.

Ч.3 ст.53 МК України передбачено обов`язок декларанта подавати додаткові документи (за наявності) до визначеного ч.2 цієї статті загального переліку. При цьому такий обов`язок виникає у декларанта виключно у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

У такому випадку декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності): 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч.4, 5 ст.54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у ч.1 ст.58 цього Кодексу (ч.2 ст.54 МК України).

Послідовність дій посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів під час здійснення їх митного контролю та митного оформлення визначено Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженими наказом Державної митної служби України від 13 липня 2012 року № 362.

Згідно з приписами п.6 вказаних Методичних рекомендацій при перевірці розрахунку, здійсненого декларантом або уповноваженою ним особою при визначенні митної вартості товарів за основним методом, та числового значення заявленої митної вартості, зокрема, аналізується: включення всіх складових митної вартості; включення всіх платежів, які відповідають вимогам, встановленим ч.5-8 ст.58 Кодексу, до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; наявність помилок при перенесенні відомостей з документів, які підтверджують митну вартість товарів, до митної декларації та/або до декларації митної вартості; наявність арифметичних помилок в митній декларації, декларації митної вартості або документах, які підтверджують митну вартість товарів; наявність помилок при перерахунку сум в іноземній та/або національній валютах; наявність помилок при здійсненні нарахувань (наприклад, знижок); наявність помилок при перерахуванні одиниць виміру оцінюваного товару на одиниці виміру товару відповідно до Митного тарифу України.

При перевірці розрахунку та числового значення заявленої митної вартості товарів здійснюється перевірка наявності у підтверджуючих документах всіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості, а саме: ДМВ (якщо ДМВ подається); митній декларації графи 12, 20, 22, 31 (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості), 42, 43, 44 (в частині наявності реквізитів документів, які підтверджують митну вартість товарів), 45, 46; документах, поданих для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, для декларування яких не застосовується митна декларація (в частині зазначення характеристик товару, які впливають виключно на рівень його митної вартості); рахунку-фактурі або іншому документі, який визначає вартість товару (п.7 Методичних рекомендацій).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем для митного оформлення та митного контролю подано вантажно-митні декларації №№403020000/2013/001992, 403020000/2013/001996 від 28 серпня 2013 року, в яких заявлено до митного оформлення в режимі імпорту ввезений товар за №№1,2,3 за ціною контракту - в іноземній валюті 14517,52 PLN, 13559,86 PLN та 1091,29 PLN, що відповідно становить 36451,30 грн., 34046,75 грн. та 2740,07 грн. за курсом валюти 2,510849 грн. за 01,00 PLN з додатками, а саме: з документами, що зазначені у графі 44 цих ВМД та згідно з вимогами ч.2 ст.53 МК України.

Картка відмови та рішення про коригування митної вартості підтверджують подання зазначених документів декларантом для митного оформлення та митного контролю.

Ч.1 ст.55 МК України передбачено, що рiшення про коригування заявленої митної вартостi товарiв, якi ввозяться на митну територiю України з помiщенням у митний режим iмпорту, приймається митним органом у письмовiй формi пiд час здiйснення контролю правильностi визначення митної вартостi цих товарiв як до, так i пiсля їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статтi 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв.

Відповідно до ч.6 ст.54 МК України митний орган може вiдмовити у митному оформленнi товарiв за заявленою декларантом митною вартiстю виключно за наявностi обґрунтованих пiдстав вважати, що заявлено неповнi та/або недостовiрнi вiдомостi про митну вартiсть товарiв, у тому числi невiрно визначено митну вартiсть товарiв, у разi: невiрно проведеного декларантом розрахунку митної вартостi; неподання основних документiв, якi пiдтверджують вiдомостi про заявлену митну вартiсть товарiв (згiдно з перелiком та вiдповiдно до умов, наведених у ч.2 ст.53 цього Кодексу); невiдповiдностi обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартостi товару умовам, наведеним у гл.9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально пiдтвердженої офiцiйної iнформацiї митних органiв iнших країн щодо недостовiрностi заявленої митної вартостi.

Як вбачається з матеріалів справи, документи, подані ТОВ "IE - Сервіс" до митного органу з метою підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів, містять усю необхідну інформацію про вартість товару та транспортних послуг, а також реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару. Крім того, вказані документи чітко ідентифікують оцінюваний товар та містять об'єктивні і достовірні дані, що піддаються обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору.

Тернопільською митницею не доведено наявність обгрунтованих сумнівів щодо достовірності поданих декларантом відомостей щодо ціни товару, а тому відомості про заявлену позивачем митну вартість є об'єктивними та такими, що піддаються обчисленню і підтверджуються документально, тобто відповідають вимогам чинного законодавства, необхідним для надання їм юридичної сили та доказовості.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що ТОВ "IE - Сервіс" при здійсненні митного оформлення товарів правомірно визначило їх митну вартість за основним методом - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартістю операції), тому відповідач не мав правових підстав застосовувати наступні після основного методів визначення митної вартості товару.

Разом з тим, наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що товар, який задекларовано позивачем, у попередніх періодах 2013 року декларувався ТОВ "IE - Сервіс" за іншою вартістю, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не дає підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).

Враховуючи те, що автоматизована система аналізу та управління ризиками з об'єктивних причин не містить усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, такі дані не можуть мати першочергового значення у порівнянні з наданими декларантом первинними документами про товар.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновок митного органу про неможливість визначення митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартості операції) є необґрунтованим, тому визначення митної вартості Тернопільською митницею та коригування її у бік збільшення за резервним методом здійснено з порушенням вимог митного законодавства України, що є підставою для скасування рішень про коригування митної вартості товарів.

Колегія суддів вважає безпідставними покликання апелянта на те, що декларантом не включено до митної вартості товару витрати на страхування та навантаження (розвантаження) товару та не надано документів на підтвердження розміру цих витрат, виходячи з наступних підстав.

ТОВ "IE - Сервіс" на підтвердження зазначених у графах "20" декларацій митної вартості сум витрат на транспортування товарів до місця доставки подано довідку про транспортні витрати від 28 серпня 2013 року, в якій містяться відомості про суми витрат на транспортування товару, до складу яких перевізником включено і понесені ним витрати зі страхування товару, всього на суму 6088,78 грн. та рахунок №44 від 21 серпня 2013 року за надані ПП "КС - Авто" транспортно - експедиційні послуги позивачу (а.с. 30).

Колегія суддів звертає увагу на те, що МК України не встановлює особливих вимог до форми, типу та вигляду документів, які підтверджують вартість перевезення, як це зроблено в деяких інших законодавчих актах, що регулюють окремі сфери діяльності суб'єктів господарювання (наприклад, ведення бухгалтерського обліку). Так, для надання інформації митниці перевізниками складаються спеціальні документи - довідки/калькуляції, що містять всю необхідну інформацію для митного оформлення товарів.

Таким чином, якщо довідки про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України, які надаються імпортерами на митницю під час оформлення тимчасових декларацій та другі примірники яких можуть бути надані перевіряючим, містять всю інформацію, необхідну для надання їм юридичної сили, а саме: прописано зміст довідки (надання інформації про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України), описано маршрут, наведено дані про транспортні засоби, на яких здійснювалося перевезення, присутня дата складання довідки, зроблено підпис керівника, який має право вчиняти юридичні дії від імені підприємства, то можна зробити висновок, що такі довідки є належним чином складеними документами.

Ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Разом з тим, Тернопільською митницею не доведено правомірності прийняття рішень про коригування митної вартості товарів № 403020000/2013/000050/2 та № 403020000/2013/000051/2 від 28 серпня 2013 року.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2014 року у справі № 819/466/14-a - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 27 березня 2015 року.