Рішення

від 23.07.2009 по справі 10/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/119

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.09                                                                                           Справа№ 10/119

За позовом: Приватного підприємства Науково-виробниче проектне підприємство „Енергія-Сервіс”, м.Дрогобич

до  відповідача:  ТзОВ „Трускавецьінвест”, м.Трускавець

про  стягнення 28 719 грн. 49 коп.

                                                                                                        Суддя Довга О. І.

                                                                                                             Секретар Яремчук С.

Представники:   

Від позивача : Чорнейко О.І. - довіреність № 01/04 від 01.04.2009р;

Від відповідача:    Войтович О.В. –довіреність №619 від 18.06.2009р. ;

           На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства науково-виробниче проектне підприємство „Енергія-Сервіс”, м.Дрогобич до  ТзОВ „Трускавецьінвест”, м.Трускавець про  стягнення 28 719 грн. 49 коп.

          Ухвалою суду від 14.05.2009р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 23.06.2009р.

          Розгляд справи відкладався з причин, викладених в ухвалах суду про відкладення розгляду справи від 23.06.2009р. та 14.07.2009р.

         Позивач  в судовому засіданні 23.07.2009р. позовні вимоги підтримує  відповідно до заяви про зменшення позовних вимог, у прохальній частині якої просить стягнути з ТзОВ „Трускавецьінвест” 22 742 грн. 20 коп. та судові витрати по справі. До заяви додано розрахунок пені, індексу інфляції та 3% річних.

          Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у Доповненні до відзиву на позовну заяву  від 16.07.2009р. Просить застосувати строк позовної давності  на стягнення  пені та  відмовити в задоволенні позовних вимог                       .

          Судом встановлено:

         Рішенням господарського суду Львівської області  від 18.12.2008р. (суддя МазовітаА.Б.) задоволено частково первісний позов ПП НВПП „Енергія-Сервіс” до ТзОВ „Трускавецьінвест”  та стягнуто з Відповідача на користь Позивача  122041 грн. 98 коп. основного боргу, 12 204 грн. 11 коп. штрафу, 9861 грн. 94 коп. пені, 12 906 грн.54 коп. інфляційний втрат , 1356 грн. 97 коп. -3% річних  та судові витрати по справі.

        Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.03.2009р. рішення господарського суду  Львівської області  від 18.12.2008р. залишено без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

        На момент подання позовної заяви до суду сума основного боргу –122041 грн. 98 коп. залишилась Відповідачем несплаченою.

         Позивач звернувся до господарського суду Львівської області  з вимогою про стягнення пені, індексу інфляції, 3%річних за період з дати  подання первісного позову за весь період прострочення основної суми боргу.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши та дослідивши докази по  справі, прийшов до висновку , що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

          Зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку(ч.1ст. 509 ЦК України).

          Статтею 193 ГК України передбачено, що  господарські зобов”язання  повинні виконуватись  належним чином  відповідно  до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов”язання  - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити  усіх заходів , необхідних  для належного виконання нею зобов”язання , враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов”язанні  встановлений  строк  його виконання, то  воно  підлягає  виконанню у цей  строк ( ст. 530  ЦК У країни).

Частина 1 ст. 612 ЦК України визначає, що боржник  вважається таким, що  прострочив, якщо він  не приступив   до виконання зобов”язання  або не виконав його в строк, встановлений  договором або законом.

Стаття 230 ГК України передбачає , що  учасник  господарських відносин  у разі  порушення  ним правил  здійснення  господарської діяльності , невиконання  або неналежного виконання господарського зобов”язання  , зобов”язаний  сплатити   штрафні санкції . Штрафними санкціями визнаються господарські санкції  у вигляді  грошової суми (неустойка, штраф, пеня). Пунктом 4 ст. 231 ГПК України встановлено: у разі якщо  розмір штрафних санкцій  законом не визначено, санкції  застосовуються у розмірі , передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено  договором у відсотковому  відношенні до суми невиконаної частини  зобов”язання  або у певній, визначеній грошовій сумі , або у відсотковому відношенні  до суми зобов”язання незалежно від ступеня  його виконання , або у кратному  розмірі  до вартості товарів (робіт, послуг).

           У  відповідності  до п.8.4  Договору № 14/02 , при простроченні платежу за виконані роботи Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки  НБУ від несплаченої суми  за кожен день прострочення  платежу.

           Таким чином, відповідно до розрахунку пені , доданого до заяви про зменшення позовних вимог від 14.07.2009р. ,  Позивачем правомірно нараховано пеню в розмірі                1977  грн. 74 коп.  згідно акта  виконаних робіт за серпень 2007року ,  511 грн. 28 коп. згідно акта  виконаних робіт  за серпень 2007року, 1356 грн. 36 коп. згідно акта виконаних робіт  за квітень 2008року .  

           Заперечення відповідача щодо спливу строку позовної давності для стягнення пені спростовується судом виходячи з наступного.

           Статтею 256 ЦК України встановлено, що позовна давність –це строк , у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист  свого цивільного права  або інтересу.

До вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік. (ст.258 ЦК України). При цьому за зобов”язаннями з визначеним  строком виконання перебіг позовної давності  починається зі спливом строку виконання. (п.1ч.5 ст.261 ЦК України).

           Частина 6 ст. 232 ГК України встановлює, що якщо в договорі  або законі  немає спеціальної вказівки  на період, за який  стягуються штрафні санкції, їх можна стягнути тільки за півроку від дня, коли зобов”язання мало бути виконано.

           Тобто, в даному випадку  право на нарахування пені у Позивача виникло 02 травня 2008 року (через 7 днів після направлення претензії від 24.04.2009р. з вимогою оплатити суму боргу)  і закінчується 02 листопада 2008року . Враховуючи той факт, що на підставі рішення суду від 18.12.2008року Позивачем стягнуто пеню за період з 02.05.2008р-14.07.2008р. , Позивач має право  заявляти вимогу  про стягнення пені лише за період з 15.07.2008р. по 02.11.2008р.

           Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не  звільняється від відповідальності  за неможливість  виконання ним  грошового зобов”язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимоги кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення , а також  три  проценти річних  від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

        На підставі розрахунку штрафних санкцій  , позивачем відповідно до ст.625ЦК України, нараховано :

-          згідно акта виконаних робіт за березень , квітень 2007року від 16.04.2007р. -  1822 грн.                74 коп.  –3% річних  та 9423 грн. 73 коп. інфляційних втрат. Всього 11246 грн.                      47 коп.

-          згідно акта виконаних робіт за серпень 2007року –577 грн. 40 коп. –3%річних та             3357 грн.03коп. інфляційних втрат. Всього 3934 грн. 43 коп. ;

-          згідно  акта виконаних робіт за серпень 2007 року –149 грн. 27 коп. –3% річних та 867 грн. 85 коп. інфляційних втрат.  Всього 1017 грн.12 коп.

-          згідно акта виконаних робіт  за квітень 2008року –395 грн. 99 коп. - 3%річних  та  2302 грн. 28 коп. –інфляційних втрат. Всього 2698  грн. 27 коп.

        Судом перевірено розрахунок Позивача щодо стягнення пені , індексу інфляції та 3% річних , і встановлено, що при здійсненні розрахунку Позивачем допущено арифметичну помилку і  до стягнення з Відповідача підлягає  22741  грн. 67 коп.  штрафних санкцій .    

          Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                         

        Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід  віднести на відповідача.

        Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 193,230,232 ГК України, ст. 625 ЦК України, ст. ст.  33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

 2.  Стягнути з ТзОВ „Трускавецьінвест” (82200, м.Трускавець, вул. Суховоля, 50 код ЄДРПОУ 30439207 п/р2600801017496 в ІФФ ВАТ „Кредобанк” МФО 336161,  п/р26002630343451 у ЛОФ АКБ „Укрсоцбанк” м.Трускавець, МФО 325019,  п/р260063033030 в ВАТ „Єврогазбанк” м.Київ, МФО 380430) на користь приватного підприємства Науково-виробничого проектного підприємства „Енергія-Сервіс” (82100,м.Дрогобич, вул. В.Великого, 24/72  код ЄДРПОУ 33350855 п/р260083011392 в ВОБ №6307 м.Дрогобич МФО 385093 ) 22 741 грн. 67 коп. штрафних санкцій, 227 грн. 41 коп.     державного мита  та  312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті позову –відмовити.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя