Рішення

від 03.08.2009 по справі 28/145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

28/145

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.08.09 р.                                                                                                       Справа № 28/145                               

 Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.

при секретарі судового засідання Кондратьєвій К.О.   

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Афіна Плюс”, м. Донецьк                                                         

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа  “Сарепта”,                      м. Донецьк                                                                    

Про стягнення 9778 грн. 44 коп.

Представники:  

Від позивача: Краснокутська Г.О.

Від відповідача: Шкляров І.О.

СУТЬ СПРАВИ:

                                                                                      В судовому засіданні оголошувалась

                                                                             перерва з 20.07.2009р. по 03.08.2009р.

           Товариство з обмеженою відповідальністю “Афіна Плюс”, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна мережа  “Сарепта”,  м. Донецьк, про стягнення заборгованості в сумі 9778 грн. 44 коп.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на договір постачання №228/2189 від 12.03.2007р. з додатками, протокол розбіжностей №1 від 12.03.2007р. до договору, накладні, акт звірки взаємних розрахунків б/н та дати, вимогу № 92 від 22.10.2008р.

         Ухвалою господарського суду Донецької області від 03.06.2009р. було порушено провадження по справі №28/145 та призначено її розгляд на 24.06.2009р.

 Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги, викладені у позовній заяві.

 Відповідач надав заперечення на позовну заяву, позовні вимоги не визнавав, вважаючи, що поставка товару згідно представлених позивачем накладних відбулася не в межах договору постачання, на який посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Водночас, відповідач підтвердив здійснення позивачем поставки товарів на його користь на суму 9778 грн. 44 коп.  

Протягом розгляду справи сторони надавали пояснення по суті спору.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

Між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Афіна Плюс”, м.Донецьк  та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м.Донецьк, 12.03.2007р. був укладений договір постачання № 228/2189 (договір).

Відповідно до п.1.1 зазначеного договору постачальник (позивач) зобов'язався у встановлений строк поставити товар відповідно до поданого  покупцем (відповідачем) замовлення, а покупець (відповідач) зобов'язався прийняти товар та своєчасно сплатити його вартість. Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін товарної (товарно-транспортної) накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п. 1.2 договору).

Згідно до п. 2.2 договору строк поставки встановлюється у замовленні покупця. Також замовлення покупця повинне містити асортимент та кількість товару, код (артикул) виробника, код товару, та надсилатись попередньо не менш ніж за 12 годин до постачання товару у формі, що дозволяє зафіксувати замовлення (лист, телеграма, зареєстрована телефонограма, факс, е-mail). Постачальник гарантує виконання  прийнятого замовлення.  

Ціна, асортимент та інші характеристики товарів, що постачаються остаточно визначаються у товарній (товарно-транспортній) накладній, яка має відповідати замовленню (п. 2.4. договору).

Згідно з приписами п. 5.1. договору загальна сума договору складає суму товару, отриманого по всім накладним.

Строк дії договору до 31.12.2007 р. (п. 7.1 договору). Дія договору автоматично продовжується на наступний календарний рік, якщо жодна зі сторін не попередить письмову іншу сторону про припинення дії договору на протязі одного місяця до закінчення терміну дії договору, вказаного в п. 7.1 договору (п. 7.3 договору).

Оскільки суду не надані письмові повідомлення сторін про  припинення дії договору відповідно до п. 7.3. договору, суд прийшов до висновку, що строк даного договору вважається автоматично продовженим на наступний календарний рік, тобто до 31.12.2008р.  

Договір підписаний сторонами з протоколом розбіжностей №1 від 12.03.2007р.

Особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання визначаються Господарським кодексом України. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

        Відповідно до п.1 ст.712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у  власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

        За твердженням позивача, на виконання умов договору останнім на адресу відповідача була здійснена поставка товару, що підтверджується накладними №нр-3927 від 06.08.2008р., №нр-10858 від 06.08.2008р., №нр-10607 від 23.07.2008р., №нр-3723 від 23.07.2008р., №нр-3477  від 09.07.2008р., №нр-10297 від 09.07.2008р., №нр-3242 від 25.06.2008р., №нр-3175 від 25.06.2008р., №нр-10019 від 25.06.2008р., №нр-10076 від 25.06.2008р., №нр-9757 від 11.06.2008р., №нр-2975 від 11.06.2008р., №нр-9756 від 11.06.2008р., №нр-2976 від 11.06.2008р. на загальну суму 10197 грн. 89 коп., в зазначених накладних є посилання на договір постачання №228/2189 від 12.03.

      Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом уповноваженого представника Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м.Донецьк, на зазначених накладних в графі “получил”, засвідчених печаткою  підприємства.

        Суду надані відповідні податкові накладні в яких є посилання на договір  №228/2189 від 12.03.2007р.

        Відповідачем до канцелярії суду був наданий договір постачання №228 від 12.03.2007р., укладений між позивачем та відповідачем. Даний примірник договору був досліджений судом, та встановлено, що зміст  договору постачання №228 від 12.03.2007р. та  договору постачання №228/2189 від 12.03.2007р., наданого позивачем, є ідентичним один одному. Товариство з обмеженою відповідальністю “Афіна Плюс”, м. Донецьк                                                в поясненнях №52 від 15.07.2009р. зазначило, що при укладанні договору з відповідачем, позивач для внутрішнього документообігу додав до номеру договору 228 через дріб свій номер 2189.  Таким чином, суд вважає, що наданий позивачем договір постачання №228/2189 від 12.03.2007р. та наданий відповідачем договір постачання  №228 від 12.03.2007р. є примірниками  того ж  самого договору.

        Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що поставка здійснювалась в рамках договору постачання, що є підставою позовних вимог,  таким чином заперечення відповідача щодо того, що поставка була позадоговірною до уваги не приймається.

Відсутність письмових замовлень відповідача на товар також не є перешкодою для надання належної юридичної кваліфікації факту поставки цього товару саме по спірному договору з огляду на наступне.

Статтею 688 ЦК України передбачено, що Покупець зобов'язаний повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару у в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару. При отриманні товару Покупцем не подавалося жодних застережень щодо неналежності виконання Продавцем свого зобов'язання щодо поставки (стосовно якості, недостачі, строків тощо). Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України,  поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання. Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача з якістю, кількістю та асортиментом поставленого Товару, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що Покупець погодився з поставкою товару.

Відповідно до п. 5.5 договору покупець переховує на протязі 45 календарних днів з моменту отримання товару на рахунок постачальника грошові  кошти за товар (протокол розбіжностей  № 1 від 12.03.2007р. до договору №228 від 12.03.2007р.).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає виконання зобов'язань сторонами належним чином, тобто відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства і у строки, передбачені сторонами чи законом.       

За приписом ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, суд приходить до висновку, що остаточній термін розрахунку за поставлений товар, за накладними вказаними позивачем в списку неоплачених накладних, наданого до канцелярії суду 16.07.2009р., на момент подачі позовної заяви (03.06.2009р.) є таким, що настав.

Як встановлено судом, відповідач частково сплачував заборгованість перед позивачем. Вказані твердження підтверджуються відповідними виписками з банку, наявними в матеріалах справи, де в призначенні платежу є посилання відповідача саме на договір №228 від 12.03.2007р.

Направлену позивачем письмову вимогу №92 від 22.10.2008р. про погашення боргу, відповідач залишив без відповіді та задоволення.

         Позивач надав до суду акт звірки розрахунків між сторонами станом на 20.05.2009р., в якому зазначено, що заборгованість відповідача перед позивачем складає 9778 грн. 44 коп. Акт звірки підписаний сторонами та скріплений печатками, тому згідно ст. 36 ГПК України приймається судом до уваги як письмовий доказ у даній справі.

        Доказів погашення боргу в сумі 9778 грн. 44 коп.  відповідач не представив, у зв'язку з чим господарський суд вважає, що грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на день прийняття рішення залишилося невиконаним.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

При цьому, з урахуванням вимог ст.43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Афіна Плюс”, м. Донецьк, в частині стягнення основного боргу в розмірі 9778 грн. 44 коп.  є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Афіна Плюс”, м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта”, м.Донецьк задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Торгівельна мережа „Сарепта” (83054, м.Донецьк, пр.Київський, 46, р/р 2600912620 в ДОД „Райффайзен Банк Аваль”, м.Донецьк, МФО335076,  код ЄДРПОУ 34557310) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Афіна Плюс” (за адресою: 83087, м.Донецьк, вул.Ново-Одеська, 7, р/р 26005051701085 в КБ “Приватбанк” м.Донецьк, МФО 335496, код ЄДРПОУ 32609859) суму заборгованості в розмірі 9778 грн. 44 коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312 грн. 50 коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

У судовому засіданні 03.08.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення підписаний 03.08.2009р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

               Суддя                                                                                                            Курило Г.Є.