Рішення

від 31.07.2009 по справі 15/196пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/196пд

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.07.09                                                                                 Справа № 15/196пд

За позовом

Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі

1.          Міністерства оборони України, м. Київ

2.          Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, м. Луганськ

до Громадської організації “Патріотичне об'єднання інвалідів війни, учасників бойових дій, ветеранів Збройних Сил України та осіб, прирівняних до них “КАСКА”, м. Луганськ

про  визнання недійсним у певній частині договору оренди нежитлових приміщень та відшкодування завданої державі шкоди

Суддя  Пономаренко Є.Ю.

за участю представників:

від заявника -           Караварданян С.Є., старший помічник військового прокурора, довіреність № 1650 від 15.05.09;

від 1-го позивача -    представник не прибув;

від 2-го позивача -    Піманкіна М.Ю., юрисконсульт, довіреність № 1337 від 17.07.09;

від відповідача - Рубан І.В. - адвокат, довіреність № б/н від 02.07.09;                                Акулов О.М. - голова правління, протокол загальних зборів № 1 від 23.04.08.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: заявлено вимоги:

- визнати договір оренди від 01.06.07 № 325 (попередній) між другим позивачем та відповідачем нерухомого військового майна, а саме: нежитлових приміщень загальною площею 3 922,5 кв.м в будівлях № 62, № 63 війського містечка № 27, розташованого за адресою: м. Луганськ, вул. А. Барбюса, 26, 26А у частині застосування орендної ставки за оренду вказаного нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта оренди, недійсним;

- стягнути з відповідача на користь другого позивача завдані державі збитки, тобто недоотриману державою орендну плату внаслідок застосування невідповідної орендної ставки у розмірі 98 239 грн. 83 коп.

Позовні вимоги мотивовані зокрема тим, що при укладенні оскаржуваного договору оренди від 01.06.07 № 325 застосована ставка у розмірі 1% від вартості майна, тоді як підлягала застосуванню ставка у 7%.

          Прокурор та представник другого позивача підтримали позов у повному обсязі.

          Представники відповідача проти позову заперечили, з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та поясненні по справі. При цьому, відповідач вважає, що майно, яке перебуває в управління Міністерства оборони України взагалі має передаватися організації відповідача безоплатно на підставі ст. 20 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту». Також, відповідач вказує на те, що Громадська організація «ПО «КАСКА»(відповідач) створена та зареєстрована 16.05.2008 р., тобто після дати  укладення оскаржуваного договору - 01.06.2007 р. На даний час відповідач користується приміщенням на підставі договору оренди від 12.06.2008 р. №325. До 12.06.2008 р. відповідач спірним приміщенням не користувався.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані  документи, вислухавши прокурора та представників сторін, суд, встановив наступне.

Прокурор вказує, що проведеною перевіркою встановлено, що між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України, як орендодавцем, та Громадською організацією «Патріотичне об'єднання інвалідів війни, учасників бойових дій, ветеранів Збройних Сил України та осіб, прирівняних до них «КАСКА» (скорочена назва ГО «ПО «КАСКА»), як орендарем, укладено договір оренди №325 (попередній) від 01.06.2007 р. нерухомого військового майна, розташованого в Луганському гарнізоні за адресою: м. Луганськ, вул. Анрі Барбюса, 26, 26а, в/м. 27, номер за генпланом 62, 63, «Сховище».

Проте, Громадська організація «ПО «КАСКА»була зареєстрована як новоутворена юридична особа лише 16.05.2008 р., що підтверджується: довідкою державного реєстратора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб–підприємців, свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи, довідкою Головного управління статистики у Луганській області з ЄДРПОУ.

Після державної реєстрації та набуття правоздатності Громадською організацією «ПО КАСКА»(відповідачем) з Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська було укладено договір оренди №325 (попередній) від 12.06.2008 р. нерухомого військового майна, розташованого в Луганському гарнізоні за адресою: м. Луганськ, вул. Анрі Барбюса, 26, 26а, в/м. 27, номер за генпланом 62, 63, «Сховище».

Об'єкт оренди було передано у користування орендаря за актом приймання-передачі, що є додатком №2 до договору від 12.06.2008 р.

Отже, на даний час відповідач користується майном на підставі договору оренди від 12.06.2008 р.

Даний договір від 12.06.2008 р. не є предметом дослідження та оцінки у даній справі, оскільки як предмет, так і підстави позову стосуються не вказаного договору, а іншого договору - від 01.06.2007 р.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи прокурора та сторін і надані ними до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню: договір оренди від  01.06.2007 р. підлягає визнанню недійсним повністю як такий, що пов'язаний з предметом спору та суперечить законодавству, а вимоги щодо стягнення шкоди не підлягають задоволенню.

Згідно ч.  1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є  недодержання  в  момент вчинення  правочину  стороною  (сторонами) вимог,  які встановлені частинами першою - третьою,  п'ятою та  шостою  статті  203  цього Кодексу.

Частинами 1 та 2 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст  правочину не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам  цивільного  законодавства,  а також моральним засадам суспільства та особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оскаржуваний прокурором в частині розміру плати договір оренди №325 датовано 01.06.2007 р. Стороною (орендарем) за даним договором визначено Громадську організацію «ПО КАСКА» (відповідач), від імені якої договір підписано головою правління Акуловим О.М.

Громадська організація «ПО КАСКА»була зареєстрована як новоутворена юридична особа лише 16.05.2008 р., що встановлено належними доказами, зазначеними вище у даному рішенні.

Відповідно до ч. 4 ст. 91 Цивільного кодексу України цивільна  правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до  Єдиного  державного реєстру запису про її припинення.

Згідно ч. 4 ст. 87 Цивільного кодексу України юридична  особа  вважається  створеною  з дня її державної реєстрації.

Набуття цивільної дієздатності юридичної особи визначено статтею 92 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої зазначеної статті юридична  особа  набуває  цивільних  прав  та обов'язків і здійснює їх через свої органи,  які діють відповідно до установчих документів та закону.

Акулов О.М., яким підписано оскаржуваний договір оренди, не мав повноважень голови правління Громадської організації «ПО КАСКА»станом на 01.06.2007 р.

Отже, договір оренди №325 від 01.06.2007 р. укладено з орендарем, який станом на вказану дату не мав цивільної дієздатності.

На підставі вищевикладеного, договір оренди №325 від 01.06.2007 р. слід визнати недійсним в цілому.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати  недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Вказаний договір пов'язаний з предметом спору.

Так, у даному випадку предметом спору є визнання договору оренди від 01.06.07 № 325 у частині застосування орендної ставки за оренду вказаного нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта оренди недійсним.

Отже, договір оренди  01.06.07 № 325 в цілому є договором, що пов'язаний з предметом спору –оскарженням частини договору.

Слід зазначити також і те, що юридично неправильно вважати сам договір предметом спору.

Предметом спору є визнання недійсним частини договору. Також, наприклад: за позовом про стягнення боргу у певній сумі  - 50 грн. не можуть бути предметом спору кошти у розмірі 5 000 грн.

Таким чином, договір (в цілому) та предмет спору –визнання недійсним певної частини договору не є тотожними поняттями.

На підставі вищевикладеного, існують всі правові підстави як за нормами матеріального права, так і за нормами процесуального права для визнання вказаного договору недійсним.

В позовній заяві прокурор також посилався на норму п. 1 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України.

Більше того, слід зазначити, що визнання недійсним положення договору оренди про розмір орендної плати унеможливлює існування самого договору без даного положення, адже за своєю правовою природою договір оренди є відплатним договором і розмір орендної плати є його істотною умовою.

Обидва визначені прокурором позивача мають правові підстави для захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави шляхом подачі позову про визнання недійсним договору оренди державного майна. У п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України N 02-5/111 від 12.03.99 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»вказано, що якщо чинне законодавство не визначає кола осіб, які можуть бути позивачами у справах, пов'язаних з визнанням угод недійсними, господарському суду для вирішення питання про прийняття позовної заяви  слід  керуватися правилами статті 2 ГПК ( 1798-12 ). Отже, крім контрагентів за договором, прокурора, державних та інших органів позивачем у справі може бути будь-яке  підприємство, установа,  організація,  чиї права та охоронювані законом інтереси порушує ця угода. Укладенням незаконного договору оренди (як повністю, так і в частині) спірного державного майна порушені права як Міністерства оборони України - центрального органу державної виконавчої влади, який є органом управління спірним майном від імені держави, так і Квартирно-експлуатаційного відділу

м. Луганська - балансоутримувача спірного майна, якому воно належить на праві оперативного управління. Отже, право на пред'явлення позову про визнання недійсним договору оренди державного майна мають як перший, так і другий позивач. Прокурором заявлено позовну вимогу від двох позивачів, враховуючи, що інтереси таких позивачів збігаються.

При визнанні недійсним вказаного договору оренди двостороння реституція не проводиться з наступних підстав.

Оплата орендної плати за вказаним договором відповідачем не здійснювалася. Також, не здійснювалося відповідачем і користування приміщеннями на підставі визнаного недійсним договору від 01.06.2007 р. №325. Акт приймання-передачі, що є додатком до вказаного договору, при цьому оцінюється судом критично, враховуючи, що він датований до набуття юридичною особою відповідача право- та дієздатності.

Враховуючи наведене у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача збитків від недоотриманої орендної плати за договором  від 01.06.2007 р. № 325 у сумі 98 239 грн. 83 коп. слід відмовити.

Дана позовна вимога ґрунтувалася на тих обставинах, що відповідач користується приміщеннями на підставі договору оренди від 01.06.2007 р. № 325 та повинен сплачувати орендну плату у більшому розмірі, ніж встановлено даним договором.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач користується майном на підставі іншого договору оренди, а саме №325 від 12.06.2008 р., а за договором від 01.06.2007 р. № 325 майном фактично не користувався. Акт приймання-передачі за договором від 01.06.2007 р., як було зазначено вище, оцінюється судом критично, враховуючи, що він датований до набуття юридичною особою відповідача право- і дієздатності та відповідно приміщення не могло бути прийнято у користування відповідачем 01.06.2007 р. Належних доказів користування приміщеннями на підставі договору від 01.06.2007 р. після дати державної реєстрації відповідача до дати передачі приміщень по договору від 12.06.2008 р. суду не надано (приміщення не передавалися відповідачу по договору від 01.06.07 за актом, датованим після 16.05.2008 р.).

Правовідносини за договором оренди №325 від 12.06.2008 р. не визначалися прокурором як підстави позову. Отже, питання стягнення збитків від недоотриманої орендної плати за договором  від 12.06.2008 р. знаходиться за межами дослідження та оцінки у даній справі.

На підставі вищевикладеного, позов щодо обох позивачів підлягає частковому задоволенню. Договір оренди №325 від 01.06.2007 р. слід визнати недійсним (при цьому, враховуючи, що оскаржуване прокурором положення договору щодо розміру плати охоплено при визнанні недійсним всього договору, позов вважається таким, що задоволено в цій частині). У задоволенні  решти позовних вимог слід відмовити за необґрунтованістю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог у складі: державного мита у сумі 85 грн. 00 коп. та 156 грн. 25 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні за згодою присутніх у судовому засіданні прокурора та представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі як Міністерства оборони України, так і Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Громадської організації «Патріотичне об'єднання інвалідів війни, учасників бойових дій, ветеранів Збройних Сил України та осіб, прирівняних до них, «КАСКА»задовольнити частково.

2. Визнати недійсним договір оренди №325 (попередній) від 01.06.2007 р. нерухомого військового майна, розташованого в Луганському гарнізоні за адресою: м. Луганськ, вул. Анрі Барбюса, 26, 26а, в/м. 27, номер за генпланом 62, 63, «Сховище», між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України та Громадською організацією «Патріотичне об'єднання інвалідів війни, учасників бойових дій, ветеранів Збройних Сил України та осіб, прирівняних до них, «КАСКА».

3. У задоволенні решти позовних вимог Військового прокурора Луганського гарнізону в інтересах держави в особі як Міністерства оборони України, так і Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська Південного територіального квартирно-експлуатаційного управління Міністерства оборони України до Громадської організації «Патріотичне об'єднання інвалідів війни, учасників бойових дій, ветеранів Збройних Сил України та осіб, прирівняних до них, «КАСКА»відмовити.

4. Стягнути з Громадської організації «Патріотичне об'єднання інвалідів війни, учасників бойових дій, ветеранів Збройних Сил України та осіб, прирівняних до них, «КАСКА», м. Луганськ, вул. Анрі Барбюса, б. 20, кв. 20 ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 35936739, у доход:

- державного бюджету України рахунок 31118095700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, державне мито у сумі 85 грн. 00  коп. Видати наказ органу Державної податкової інспекції;

- державного бюджету України, рахунок 31211259700006, банк ГУ ДКУ в Луганській області, одержувач УДК у м. Луганську ГУ ДКУ в Луганській області, МФО 804013, ЄДРПОУ 24046582, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, витрати на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 156 грн. 25 коп. Наказ видати органу державної виконавчої служби.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 03.08.2009 р.

Суддя Є.Ю. Пономаренко