Рішення

від 22.07.2009 по справі 18/159/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/159/09

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.09                                                                          Справа №  18/159/09

Суддя   Носівець В.В.

за позовом відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація” (83056, м. Донецьк,                   вул. Молодих Шахтарів, 8а)

до відповідача: приватного підприємства “Базіліка” (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 50)

про стягнення 91 573,05 грн.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Мелешко О.О. довіреність № 12 від 03.01.2009 р. (паспорт КС 167860 від 16.01.2003 р.)

від відповідача: не прибув;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 16.06.2009 року звернувся позивач –відкрите акціонерне товариство “Будмеханізація” з позовною заявою до відповідача –приватного підприємства “Базіліка” про стягнення 91573,05 грн., а саме: 72000,00 грн. –основного боргу, 7112,16 грн. –пені, 10000,00 грн. –штрафу, 1236,89 грн. –3 % річних, 1224,00 грн. –втрат від інфляції, на підставі договору підряду № 21П від 17.01.2008 р.,    ст.ст. 509, 510, 526, 530, 610, 611, 612, 625ЦК України, ст.ст. 174, 175, 193 України та      ст.ст. 1, 2 ЦПК України.

Ухвалою суду від 19.06.2009 р. позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 18/159/09, судове засідання призначено на 22.07.2009 р.

У судовому засіданні 22.07.2009 р. представник позивача підтримав позовні вимоги. Надав пояснення, де просив суд вважати термін нарахування пені та 3 % річних по акту       № КБ-23 УМ5-00202 з 15.10.2008 р. по 27.05.2009 р., по акту № КБ-23 УМ5-00206 з 15.11.2008 р. по 27.05.2009 р., індекс інфляції нараховувався позивачем за один місяць, а саме за жовтень 2008 р., та виправив помилку, яка допущена при оформленні позову, вказані пояснення прийняті судом до уваги. Відповідач у судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив, повноважного представника у судові засідання не направив. Про час і місце судового засідання був попереджений належним чином.

Згідно п. 3.6 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 з наступними змінами та доповненнями, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідачем отримана ухвала суду про порушення провадження у справі від  19.06.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 01.07.2009 р. Таким чином, відповідач є належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Справа розглянута в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами та без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

17.01.2008 р. відкрите акціонерне товариство “Будмеханізація” (надалі –позивач, підрядник) та приватне підприємство “Базіліка” (надалі –відповідач, замовник) уклали договір підряду № 21П (надалі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати, у відповідності до умов даного договору, роботу, а замовник зобов'язується прийняти цю роботу та оплатити її. Пунктом 2.1. договору визначено, що підрядчиком виконуються будівельно-монтажні роботи власними механізмами.

Кількісні характеристики предмету підряду: наведені щоденними змінними рапортами та затверджені актами згідно форми КБ-2В станом на 15 та 30 число звітного місяця або станом на момент закінчення роботи (п. 3.1. договору).

Сторони у договорі визначили, що розрахунки за виконані роботи проводяться два рази на місяць: до 15 числа наступного за звітнім місяця; до 30 числа звітного місяця, шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, або іншими засобами, що не заборонені діючим законодавством України (п. 6.2. договору).

Згідно додатку № 1 до договору, який є його невід'ємною частиною, наданий перелік механізмів та вартість машино-години роботи механізмів ВАТ “Будмеханізація”.

Відповідно п. 17.1. договору, він набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2008 р.

Позивач виконав взяті на себе зобов'язання, згідно договору підряду № 21П від 17.01.2008 р. та надав відповідачу у вересні та жовтні підрядні роботи/послуги за допомогою екскаватору VOLVO на суму 72000,00 грн.

Відповідач, порушив умови договору, підрядні роботи виконані позивачем прийняв, що підтверджується: двосторонньо підписаним актом форми КБ-2В № УМ5-00202 приймання виконаних підрядних робіт за 30 вересня 2008 р. на суму 36000,00 грн. та двосторонньо підписаним актом форми КБ-2В № УМ5-00206 приймання виконаних підрядних робіт за 31 жовтня 2008р. на суму 36000,0 грн., але не оплатив їх вартість позивачу, у передбачені договором строки.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за виконанні підрядні роботи, на час розгляду справи у суді, становить 72000,00 грн.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 72000,00 грн. основного боргу обґрунтована та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 193 ГК України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Аналогічний припис містить ст. 526 ЦК України.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов'язання, та факт несплати, у визначений зобов'язанням термін, виконаних та прийнятих підрядних робіт на суму 72000,00 грн., підтверджений в судовому засіданні наданими документальними доказами, які залучені до матеріалів справи.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 7112,16 грн. пені: по акту № КБ-2В № УМ5-00202 за період часу з 15.10.2008 р., а по акту КБ-2В № 00206 –з 15.11.2008 р. по 27.05.2009 р. (згідно пояснень, наданих у судовому засіданні 22.07.2009 р.) та 10 000,00 грн. штрафу.

Згідно із положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Згідно з положеннями ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: …, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 2, 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони у договорі визначили, що у разі затримки платежів обумовлених у даному договорі, відповідач повинен сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової банківської ставки НБУ від суми простроченої оплати за кожний день затримки (п. 16.2. договору підряду).

Згідно до п. 16.4. договору, за затримку розрахунків, визначених в п. 6.2. договору більш ніж на 10 днів, відповідач сплачує позивачу штраф в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Наданий позивачем розрахунок суми пені суд вважає не вірним, але вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню, оскільки не дивлячись на допущені помилки у розрахунку, сума пені, заявлена до стягнення, є меншою ніж та, яка підлягає стягненню, за умови здійснення нормативно-обґрунтованого розрахунку.

Вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу, у розмірі 10000,00 грн., є обґрунтованою.

Однак, згідно із п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання. Господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У відповідності зі ст. 233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу...

У зв'язку із викладеним, а також беручи до уваги невідповідність розміру стягуваної неустойки таким наслідкам, суд визнав за можливе зменшити розмір штрафу до 100 грн.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 1236,89 грн. за період часу з 15.10.2008 р. по 27.05.2009 р., а також 1224,00 грн. втрат від інфляції за жовтень 2008 р. (згідно пояснень, наданих у судовому засіданні 22.07.2009 р.).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наданий позивачем розрахунок суми 3 % річних суд вважає не вірним, а вимогу про стягнення цієї суми із відповідача такою, що підлягає задоволенню частково, оскільки згідно наданого розрахунку, кількість днів прострочки виконання грошового зобов'язання по акту форми КБ-2В УМ5-00202 від 30.09.2008 р. складає 225 днів, а по акту форми КБ-2В УМ5-00206 від 31.10.2008 р. –194 дня, але вірною кількістю днів прострочки, по акту форми КБ-2В УМ5-00206 від 31.10.2008 р. є –193 дня, до того ж розрахунок за період 2008 р. повинен здійснюватися виходячи із кількості 366 днів у році, а не 365.

Таким чином, вимогу про стягнення 3 % річних суд задовольняє частково, а саме, в частині стягнення з відповідача 1232,87 грн. 3 % річних, в частині стягнення 4,02 грн. 3 % річних, суд відмовляє в задоволенні позову, у зв'язку із необґрунтованістю нарахування зазначеної суми.

Щодо стягнення із відповідача 1224,00 грн. втрат від інфляції, суд вважає дану вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме, в частині стягненні з відповідача 612,00грн., в іншій частині даної вимоги, слід відмовити позивачу, у зв'язку із її невірним розрахунком (на борг, який виник у листопаді, не можна нараховувати інфляційні витрати за жовтень).

Згідно із ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б спростовували позицію позивача.

На підставі викладеного, позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати покладаються на сторони –пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з приватного підприємства “Базіліка” (69035, м. Запоріжжя, вул. Правди, 50, р/р № 26004028623002 в АБ “ТАС-Бізнесбанк”, МФО 313537, код ЄДРПОУ 33986416) на користь відкритого акціонерного товариства “Будмеханізація” (83056, м. Донецьк, вул. Молодих Шахтарів, 8а, р/р № 26007415172980 філія “ДРУ” Банк “Фінанси та кредит” м. Донецьк, МФО 335816, код ЄДРПОУ 01237738) 72 000 (сімдесят дві тисячі) грн. 00 коп. –основного боргу, 1232 (одну тисячу двісті тридцять дві) грн. 87 коп. –3 % річних, 612 (шістсот дванадцять) грн. –втрат від інфляції, 100 (сто) грн. –штрафу, 909 (дев'ятсот дев'ять) грн. 57 коп. державного мита та 310 (триста десять) грн. 40 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову –відмовити.

Суддя                                                                                                                            В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 28.07.2009 р.