Постанова

від 23.03.2015 по справі 823/492/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року м. Черкаси справа № 823/492/15

15 годин 10 хвилина

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., за участі секретаря - Роя О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу справи №823/492/15

за позовом Смілянської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (надалі - Смілянська ОДПІ) [представник позивача - не з'явився]

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) [представник відповідача - не з'явився]

про стягнення податкового боргу, прийняв постанову.

Смілянська ОДПІ, звернувшись до суду з адміністративним позовом, просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 14636 грн. 40 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач зареєстрований як фізична особи-підприємець та перебуває на обліку в органах доходів і зборів як платник податків (зборів) до бюджету. Всупереч вимог податкового законодавства відповідач не виконує податкові зобов'язання, внаслідок чого за ним обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку у сумі 14636 грн. 40 коп.

Представник позивача у судове засідання не прибув, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності та просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (а.с.17).

Відповідач заперечень проти позову не надав, у судове засідання не прибув, свого представника не направив, про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином (а.с.24-25).

Згідно із ч.4 ст.128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи, що представник відповідача у судове засідання не прибув, про причини неявки суду не повідомив, про дату час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, суд вирішив справу на підставі наявних у ній доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов належить задовольнити з огляду на таке.

ОСОБА_1 зареєстровано як фізичну особу-підприємця 21.01.2013 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) (а.с.4).

Згідно реєстраційних даних (а.с.5) відповідача взято на облік в органах доходів і зборів як платника податків 22.01.2013 за №НОМЕР_2 (а.с.5).

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України 02.12.2010 №2755-VI (надалі за текстом - Кодекс №2755). Справу розглянуто відповідно до законодавства, що діяло на час виникнення заборгованості. Відповідно до ст.6 Кодексу №2755 податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Згідно із ст.15 Кодексу №2755 платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Відповідно до п.87.11 ст.87 Кодексу №2755 орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи.

Згідно ст.291 Кодексу №2755 спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п.297.1 ст.297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи. Відповідно до пп.3 п.291.4 ст.291 Кодексу №2755 до третьої групи належать фізичні особи - підприємці, які протягом календарного не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 20 осіб обсяг доходу не перевищує 3000000 гривень. Згідно із ст.293 Кодексу №2755 ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць. Відповідно до пп.293.3.1 п.293.3 ст.293 Кодексу №2755 для третьої і четвертої груп платників єдиного податку відсоткова ставка єдиного податку встановлюється у розмірі 5 відсотків доходу - у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Судом встановлено, що відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування відповідно до заяви від 01.03.2013 про право застосування спрощеної системи оподаткування, є платником єдиного податку третьої групи (ставка у відсотках до доходу 5%) (а.с.6). Свідоцтво про реєстрацію платником єдиного податку отримано 07.03.2013, що підтверджується корінцем свідоцтва серії НОМЕР_3 на ім'я ОСОБА_1 (а.с.7).

Згідно із п.57.1 ст.57 Кодексу №2755 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, визначену у поданій ним податковій декларації протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків встановлених цим Кодексом. Пунктом 46.1 ст.46 Кодексу №2755 встановлено, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Згідно п.49.18 ст.49 Кодексу №2755 податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу; календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що 01.10.2014 відповідачем подано податкову декларацію платника єдиного податку фізичної особи - підприємця за три квартали 2014 року, згідно якої відповідачем самостійно зазначено суму податку за ставкою 5% - 24051 грн. 25 коп. Нараховано за попередній звітний період у сумі 8314 грн. 85 коп. Єдиний податок, що належить нарахуванню та сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду визначено у сумі 15736 грн. 40 коп. Враховуючи переплату у сумі 1100 грн. за відповідачем обліковано податковий борг із сплати єдиного податку у сумі 14636 грн. 40 коп.

Згідно із пп.14.1.153 п.14.1 ст.14 Кодексу № 2755 податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу як суми узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу №2755). Відповідно до пп.14.1.152 п. 14.1 ст. 14 Кодексу № 2755 погашення податкового боргу - це зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

У зв'язку із несплатою відповідачем узгодженої суми податкового зобов'язання в установлені строки, позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу форми «Ф» від 26.11.2014 №1016-25 на суму 14636 грн. 40 коп. з повідомленням про вручення (а.с.10).

Згідно п.59.5 ст.59 Кодексу № 2755 у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Згідно даних облікової картки платника податків станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 14636 грн. 40 коп.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що у позивача є законні підстави для стягнення з відповідача податкового боргу у сумі 14636 грн. 40 коп. та знаходить позов таким, що належить задовольнити.

Відповідно до ч.4 ст. 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем - суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 86, 94, 159, 160, 162, 167 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) у дохід бюджету через Смілянську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Черкаській області (20702, Черкаська область м. Сміла, вул. Леніна, 76, ідентифікаційний код 38627894) у рахунок погашення податкового боргу у сумі 14636 (чотирнадцять тисяч шістсот тридцять шість) грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч.3 ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 27 березня 2015 року.

Суддя Л.В.Трофімова