Рішення

від 02.03.2015 по справі 908/4830/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 24/161/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.2015 Справа № 908/4830/14

за позовом: товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" (вул. Рогачевська, буд. 1в, м. Донецьк; поштова адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Чарівная, буд. 74)

до відповідача : товариство з обмеженою відповідальністю "БУММІР" (бул. Краматорськ, буд. 14а, м. Краматорськ, Донецька область, 84331)

про стягнення 67 216,33 грн.

Суддя Азізбекян Т.А.

Представники сторін:

від позивача: Мельник Н.В., довіреність від 08.12.2014р

від відповідача: не прибув

СУТЬ СПОРУ:

12.11.2014р. до господарського суду Запорізької області звернулося товариство з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "БУММІР" про стягнення з відповідача 67 216,33 грн., з яких: 61 556,22 грн. основного боргу, 4 139,55 грн. пені, 533,45 грн. 3% річних та 987,11 грн. інфляції.

Ухвалою від 12.11.2014р. судом порушено провадження у справі № 908/4830/14, присвоєно провадженню номер 24/161/14, справу призначено до розгляду на 16.12.2014р.

Ухвалою від 16.12.2014р. розгляд справи відкладений на 19.01.2015р.

Ухвалою від 19.01.2015р. провадження у справі зупинено до 02.03.2015р. Цією же ухвалою поновити провадження у справі з 02.03.2015р. Розгляд справи призначити на 02.03.2015р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

У засіданні суду 02.03.2015р. оголошено вступна та резолютивна частини рішення.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 16, 526, 530, 546, 553, 610, 612, 625, 629 ЦК України, ст. 193 ГК України і полягають в тому, що 28.02.2013р. між сторонами укладений договір поставки № 271, на виконання умов якого позивачем з 11 квітня 2014 року по 18 червня 2014 року поставлено відповідачу товар, згідно товарно-транспортним накладним, на загальну суму 61 868,96 грн. Відповідачем була здійснена поставка товару в сумі 8 000,00 грн. Частку з цієї суми в розмірі 312,74 грн. позивачем було зараховано в рахунок оплати за товарно-транспортною накладною Фтс-0206564 від 11.04.2014р., інша частина була зарахована в рахунок погашення боргу за товарно-транспортними накладними, які не є предметом даного спору. Таким чином, загальна сума заборгованості складає 61 556,22 грн. За несвоєчасну оплату товару відповідачу нараховано 4 139,55 грн. пені за період з 17.07.2014р. по 04.08.2014р., 987,11 грн. інфляції та 533,45 грн. 3% річних. Враховуючи викладене, позивач просить суд позов задовольнити.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав. Судом були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/4830/14.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, суд вирішив за доцільне розглянути справу за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

28.02.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "БУММІР" (Покупець) був укладений договір поставки № 271, за умовами якого (п.1.1.) Постачальник зобов'язується протягом терміну дії цього Договору постачати у власність Покупця товари на підставі погодженої сторонами Специфікації (Додаток 1), яка є невід'ємною частиною цього Договору, у відповідності із поданим Покупцем замовленням, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами цього Договору.

Право власності на товар переходить до Покупця в момент підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (товарно-транспортної) накладної (п. 1.2.).

Відповідно до п. 2.2. Договору (в редакції протоколу розбіжностей), ціни на товар визначається на підставі погодженої сторонами специфікації. Специфікація, може бути змінені за вимогою Постачальника шляхом направлення Покупцю нової Специфікації не менш ніж за 7 робочих днів до набрання чинності нової Специфікації.

Загальна сума договору складає суму товару, отриманого за всіма товарно-транспортними накладними (п. 2.6.).

Згідно п. 5.2. Договору, Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника грошові кошти за отриманий товар протягом 30 календарних днів з моменту отримання товару (редакції Протоколу розбіжностей).

Як встановлено судом, на виконання умов Договору поставки № 271 від 28.02.2013р. позивачем, за період з 11 квітня 2014 року по 18 червня 2014 року було поставлено товар, згідно товарно-транспортним накладним, на загальну суму 61 868,96 грн.

Вищезазначені товарно-транспортні накладні за спірний період підписані уповноваженими особами позивача та відповідача і скріплені відбитками печаток підприємств.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, факт поставки позивачем відповідачу товару згідно умов Договору поставки № 271 доведений відповідними товарно-транспортними накладними, які узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи скріплені печатками сторін на вказаних накладних (належним чином посвідчені копії залучені до матеріалів справи).

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Частинами 1, 2 ст. 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Виходячи із загальних положень щодо оплати товару, за договором купівлі-продажу в порядку ст. 692 ЦК України, після того як покупець прийняв товар або товаро-розпорядчі документи на нього він зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар.

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором - у строк, визначений відповідно до статті 530 ЦК України. (частина 1 статті 693 ЦК України).

Матеріали справи свідчать, що в порушення умов Договору відповідач у встановлені строки та в повному обсязі з позивачем не розрахувався.

Відповідачем була здійснена поставка товару в сумі 8 000,00 грн., про що свідчить Виписка по рахунку за 16.06.2014р. Частку з цієї суми в розмірі 312,74 грн. позивачем було зараховано в рахунок оплати за товарно-транспортною накладною Фтс-0206564 від 11.04.2014р., інша частина була зарахована в рахунок погашення боргу за товарно-транспортними накладними, які не є предметом даного спору.

Таким чином, загальна сума заборгованості за вищевказаними товарно-транспортними накладними складає 61 556,22 грн.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Зобов'язання відповідача оплатити поставлений товар не припинено.

Таким чином, відповідач порушив взяті на себе за умовами Договору поставки № 271 від 28.02.2013р. зобов'язання та вимоги чинного законодавства, у зв'язку із чим за ним рахується заборгованість за поставлений товар в сумі 61 556,22 грн.

Матеріалами справи доведено, що відповідач оплату за поставлений товар не здійснив, факт наявності заборгованості відповідача перед ТОВ "ФУДТОРГ" у розмірі 61 556,22 грн. підтверджується фактичними обставинами справи.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 61 556,22 грн. основного боргу за договором поставки № 271 від 28.02.2013р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 8.8 Договору в редакції протоколу розбіжностей до договору поставки, який передбачає, що у випадку несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми отриманого товару.

За невиконання грошових зобов'язання за Договором поставки № 271 від 28.02.2013р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 4 139,55 грн. за загальний період з період з 11.05.2014р. по 30.09.2014р., з урахуванням частково здійснених відповідачем оплат.

Розрахунок пені судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 4 139,55 грн. пені за порушення строків оплати за Договором заявлена до стягнення правомірно та підлягає задоволенню судом.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 533,45 грн. 3 % річних та 987,11 грн. інфляційного нарахування на суму боргу.

Розрахунок 3 % річних та інфляційних витрат судом перевірений та визнаний таким, що виконаний вірно.

Враховуючи викладене, вимога про стягнення з відповідача 285,13 грн. 3 % річних та 847,57 грн. інфляційних витрат за порушення строків оплати за Договором заявлені до стягнення правомірно та підлягають задоволенню судом в заявленій сумі.

За приписами ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідач своїм правом на участь у судовому розгляді справи не скористався, письмових пояснень не надіслав, доказів погашення заборгованості у повному обсязі суду не надав.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що в цілому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БУММІР" (бул. Краматорськ, буд. 14а, м. Краматорськ, Донецька область, 84331, п/р 26002320110104 в Грин Банк ПАТ МФО 322324, код ЄДРПОУ 20316248) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ФУДТОРГ", (юридична адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Рогачевська, буд. 1-В; поштова адреса: 69120, м. Запоріжжя, вул. Чарівная, буд. 74, код ЄДРПОУ 37133981, п/р 26003449343 в АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ» , МФО 380805) - 61 556 (шістдесят одна тисяча п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 22 коп. основного боргу, 4 139 (чотири тисячі сто тридцять дев'ять) грн. 55 коп. пені, 533 (п'ятсот тридцять три) грн. 45 коп. 3 % річних, 987 (дев'ятсот вісімдесят сім) грн. 11 коп. інфляції та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

Суддя Т.А. Азізбекян

Повне рішення складено 17.03.2015р.