Рішення

від 10.03.2015 по справі 908/158/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 2/6/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.03.2015 Справа № 908/158/15-г

Суддя Мойсеєнко Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К", м. Харків,

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Мелітополь, Запорізька область,

про стягнення 28 034,90 грн.

за участю представників:

від позивача - Краснопольський А.В., директор, паспорт серії НОМЕР_2, наказ №14ВК від 01.10.2011р.; Диба М.М., довіреність б/н від 24.11.2014р.;

від відповідача - ОСОБА_1, посвідчення водія НОМЕР_3 від 05.05.2011 р.;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення за договором про пайову участь у проектуванні та будівництві №9 від 21.06.2010р. суми основного боргу у розмірі 24083,00 грн., пені - 1818,09 грн., 3% річних - 2133,81 грн., усього - 28034,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що в порушення умов укладеного між сторонами договору від 21.06.2010 р. про пайову участь у проектуванні та будівництві №9 в/п відповідач не оплатив виконані позивачем роботи на суму 24083,00 грн. За прострочення оплати робіт позивач нарахував на суму боргу пеню в сумі 1818,09 грн. за період з 02.01.2012 р. по 30.06.2012 р., а також 3% річних в сумі 2133,81 грн. за період з 01.01.2012р. по 16.12.2014 р.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 12.01.2015р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/6/15 та призначено розгляд справи на 26.02.2015р.

Ухвалою суду від 26.02.2015р. відкладено розгляд справи на 10.03.2015 р. у зв'язку з неявкою представника відповідача та необхідністю витребування додаткових доказів.

В судовому засіданні 10.03.2015р. були присутні представники сторін, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представники позивача в судовому засіданні підтримали заявлені позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні надав суду заяву від 10.03.2015 р., в якій визнав суму основного боргу, а у стягненні пені просить відмовити з підстав спливу строку позовної давності.

В судовому засіданні 10.03.2015 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

21.06.2010 р. Приватною виробничо-комерційною фірмою «Лоск» (забудовник), приватним підприємцем ОСОБА_1 (інвестор, відповідач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Еталон-К» (генпідрядник, позивач) укладено договір про пайову участь у проектуванні та будівництві № 9 в/п, предметом якого є пайова участь інвестора у проектуванні, будівництві торгівельного павільйону, який буде розташований на земельній ділянці АДРЕСА_2 (надалі - об'єкт).

У пунктах 1.2, 1.3 договору зазначено, що будівництво об'єкту буде здійснюватися на земельній ділянці № 4 по периметру згідно проекту, що належить забудовнику на підставі договору купівлі-продажу ВВТ № 037174, ВВТ № 037175 від 26.02.2005 р. номер у реєстрі 310. Державний акт на право власності на земельну ділянку за № 020670300006 від 11.05.2006 р., кадастровий № 6325157900:01:001:0005. Проектна документація розробляється і узгоджується генпідрядником.

Сторони узгодили в пунктах 1.4, 1.5, 1.6 договору, що право власності на об'єкт виникає у інвестора наступним чином: забудовник забезпечує перехід права власності збудованого об'єкту до інвестора. За взаємною згодою сторін частка інвестора у будівництві об'єкту складає 100%, що відповідає його 57 кв.м. згідно узгодженої схеми та має будівельний номер 17, але площа може змінитися під час розробки проектної документації та остаточно буде встановлена після погодження у встановленому законом порядку даного проекту. До завершення будівництва об'єкту генпідрядник відповідно до закону є власником матеріалів (обладнання тощо), які використані в процесі будівництва об'єкту до моменту його прийняття забудовником.

Згідно з п. 2.3 договору кінцева вартість частки інвестора у торгівельному комплексі буде виставлена в рахунках генпідрядника до інвестора, після створення кошторису по проекту, до моменту початку будівельних робіт.

Відповідно до умов пунктів 2.5.3, 2.5.4, 2.5.5 договору генпідрядник після розробки проектно-кошторисної документації, погодженої у встановленому законом порядку та після отримання дозволу на початок будівництва приступає до будівельних робіт та отримує у інвестора грошові кошти на початок будівництва у розмірі 40% загальної вартості його частки об'єкту. 40% загальної вартості після виконання 50% будівельно-монтажних робіт та на протязі виконання сіх робіт, згідно рахунків генпідрядника. Остаточні 20% - по завершенні будівельних робіт.

Згідно з п. 3.1.3 договору забудовник зобов'язаний передати протягом п'яти днів з дня підписання акту готовності об'єкту до експлуатації державною приймальною комісією прийнятий в експлуатацію об'єкт інвестору за актом прийому-передачі, а також оригінал акту готовності об'єкту до експлуатації та інші документи, необхідні для реєстрації права власності на нього за інвестором.

Інвестор згідно з п. 3.3.1 договору зобов'язаний здійснювати оплату будівництва об'єкта безпосередньо на рахунок або у касу генпідрядника на умовах цього договору.

Сторони узгодили в п. 5.1 договору, що цей договір набуває чинності з дня внесення попередньої оплати інвестором на рахунок генпідрядника і припиняє свою дію не раніше виконання п. 3.5.7 та п. 2 цього договору.

Додатковою угодою № 1 від 05.12.2011 р. до договору сторони змінили п. 1.5 договору та доповнили його наступним: площа частки інвестора у будівництві складає 100%, що рівно 69,0 кв.м. та має будівельний номер П-19. Пункт 2.3 договору виклали в редакції: кінцева вартість частки інвестора у торгівельному комплексі складає 241500,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №Ш-08 від 05.12.2011 р. Виклали пункт 2.4 договору в новій редакції: кінцева вартість погоджень та держекспертизи проекту складає 33120,00 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № Ш-08 від 05.12.2011 р.

Доказів припинення дії договору сторони не надали, отже, умови договору є чинними на момент вирішення даного спору судом.

Відповідно до виставленого генпідрядником рахунку-фактури № Ш-08 від 05.12.2011 р. вартість частки інвестора складає 241500,00 грн., а вартість держекспертизи проекту - 33120,00 грн., усього - 274620 грн. (без ПДВ).

Згідно з актом прийому-передачі об'єкту будівництва від 07.12.2011 р. проведено прийом-передачу об'єкту будівництва за № 19 представниками генпідрядника в особі директора Марченка І.В. та інвестора ОСОБА_1 Згідно цього акту інвестор не має жодних зауважень щодо якості виконаних робіт та вказаний об'єкт готовий до експлуатації.

29.12.2011 р. Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області затверджено декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, якою засвідчено, що на об'єкті виконано всі передбачені проектною документацією роботи згідно з державними будівельними нормами, стандартами і правилами роботи.

08.02.2012 р. сторони підписали акт звіряння взаємних розрахунків, згідно якого станом на 08.02.2012 р. сплачено відшкодування проектних робіт 33120,00 грн., виконано робіт на суму 33120,00 грн., заборгованості за інвестором немає. За пайову частку у будівництві торгівельного комплексу сплачено 217417,00 грн., пайова частка за виконані роботи складає 241500,00 грн., заборгованість за пайову частку у будівництві торгівельного комплексу № П-19 на користь ТОВ «Еталон» складає 24083,00 грн., що підтвердив інвестор (відповідач) у даному акті звірки.

Вимогу позивача вих. № 24-11/14/27-юр від 24.11.2014 р. про сплату грошових коштів в сумі 24083,00 грн. відповідач не виконав.

Правовідносини сторін врегульовані договором будівельного підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами п. 2.5.5 договору остаточний розрахунок за договором здійснюється після завершення будівельних робіт.

Відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації будівельні роботи закінчено 29.12.2011 р. Отже, роботи мали бути оплачені 30.12.2011 р.

В порушення умов п. 2.5.5 договору відповідач не здійснив остаточний розрахунок за договором після завершення будівельних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 24083,00 грн.

Відповідач не надав доказів сплати заборгованості, основний борг визнав у своїй заяві до суду від 10.03.2015 р.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 24083,00 грн. підлягають задоволенню.

За прострочення оплати робіт позивач нарахував 3% річних на суму боргу 24083,00 грн. за період з 01.01.2012р. по 16.12.2014 р. в сумі 2133,81 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок 3% річних перевірено та визнано вимоги про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2133,81 грн. законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Також позивачем пред'явлено до стягнення пеню, нараховану на суму боргу 24083,00 грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 02.01.2012 р. по 30.06.2012 р. в сумі 1818,09 грн.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 4.2 договору передбачено, що інвестор відповідає перед забудовником у випадку прострочення терміну виконання оплати, передбаченої п. 2 цього договору, і сплачує на користь генпідрядника пеню у розмірі 0,1% від простроченої суми за договором за кожен такого прострочення, але не більше подвійної ставки НБУ.

В розрахунку пені позивачем допущено помилку при визначенні кількості днів у 2012 році, яка становила 366 днів, а не 365, як визначив позивач, що призвело до завищення суми пені.

За розрахунком суду пеня від суми боргу 24083,00 грн. в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 02.01.2012 р. по 30.06.2012 р. складає 1813,13 грн. В цій сумі вимоги про стягнення пені пред'явлені обґрунтовано. Пеня в сумі 4,96 грн. заявлена безпідставно.

Разом із тим, відповідач у своїй заяві до суду від 10.03.2015 р. просить відмовити у стягненні пені з підстав спливу строку позовної давності.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України).

На момент звернення позивача до суду за даним позовом (30.12.2014 р. - згідно конверту, в якому надійшла позовна заява) позовна давність для стягнення пені, нарахованої за період з 02.01.2012 р. по 30.06.2012 р. в сумі 1818,09 грн., спливла.

Згідно з ч. ч. 3, 4 ст. 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені з підстав спливу строку позовної давності.

Таким чином, позовні вимоги задоволені судом частково.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еталон-К" (пр. Московський, 138-А, м. Харків, 61037, ідентифікаційний код 32029083) основний боргу у сумі 24083,00 грн. (двадцять чотири тисячі вісімдесят три грн. 00 коп.), 3% річних в сумі 2133,81 грн. (дві тисячі сто тридцять три грн. 81 коп.) та витрати зі сплати судового збору в сумі 1708,52 грн. (одна тисяча сімсот вісім грн. 52 коп.).

Видати наказ.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Рішення оформлено та підписано 24.03.2015р.

і набирає законної сили після закінчення

десятиденного строку з дня його підписання.