Рішення

від 24.03.2015 по справі 918/18/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013, м. Рівне, вул. Набережна, 26А

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р. Справа № 918/18/15

Суддя Гудзенко Я.О. розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнекульттовари" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин 36 ЛТД", Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинок" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" про стягнення 800 000, 00 грн.

За участю:

Від позивача: Звольська Н. О. (дов. б/н від 05.01.2015 р.);

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-2: не з'явився;

Від відповідача-3: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівнекульттовари" (далі - Позивач) звернулося в господарський суд Рівненської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин 36 ЛТД" (далі - Відповідач-1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинок" (далі - Відповідач-2) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" (далі - Відповідач-3) про стягнення 800 000 грн.

Ухвалою господарського суду від 16 січня 2015 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 918/18/15 розгляд якої призначено на 27 січня 2015 року.

В судовому засіданні 27.01.2015 року судом було оглянуто оригінали векселів.

Ухвалами суду від 27 січня, 10 лютого, 4 березня 2015 року розгляд справи відкладався.

10 лютого 2015 року ТОВ "Арго-Р" подано відзив на позов, в якому товариство позовні вимоги заперечує, провадження у справі просило припинити у зв'язку із відсутністю предмета спору.

3 березня 2015 року ТОВ "Арго-Р" подано суду додаткові пояснення.

Судом було зроблено спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру підприємств, установ та організацій з якого вбачається, що стосовно ПП "Біопро-Плюс", код 35816857, на підставі судового рішення про визнання банкрутом від 20.10.2008 року до реєстру 28.10.2009 року внесено запис про припинення товариства. Оскільки підстав для залучення вказаного товариства в якості відповідача у суду не було, судом було відмовлено у задоволенні усного клопотання позивача про залучення вказаного твоариства до участі у справі як відповідача.

4 березня 2015 року від Позивача надійшло клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 4 березня 2015 року строк розгляду спору продовжено до 29 березня 2015 року, розгляд справи відкладено в судовому засіданні на 24 березня 2015 року.

В судовому засіданні 24 березня 2015 року Позивач підтримав заявлені вимоги.

Відповідачі в судові засідання не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, про час і місце проведення судових засідань були повідомлені належним чином, доказів погашення заборгованості не подали, Відповідачі 1 та 2 відзив на позовну заяву не подали.

Враховуючи те, що нез'явлення Відповідачів в судові засідання не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідачі не скористалися своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників відповідачів, за наявними у справі матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24 березня 2015 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд Рівненської області, -

ВСТАНОВИВ:

20 січня 2012 року ТОВ "Магазин 36 ЛТД" видано ПП "Біопро-Плюс" прості векселі: серії АА 1363088, серії АА 1363089, серії АА 1363090, серії АА 1363091, кожний на суму 200 000, 00 грн. (а.с. 22 - 25).

Строк оплати за вказаними векселями - 21.01.2012 року.

В подальшому векселедержатель (ПП "Біопро-Плюс") згідно індосаменту передав вказані прості векселі Відповідачу-2 (ТОВ "Млинок"), який в свою чергу передав їх Відповідачу-3 (ТОВ "Арго-Р"), а в подальшому останній 02.07.2009 року передав векселі ВАТ "Рівнекульттовари" (правонаступником якого є Позивач у справі), що підтверджується відмітками на зазначених векселях.

Перелік обов'язкових реквізитів для простого векселя наведено у ст. 75 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі (далі - Уніфікований закон). Виходячи зі змісту ч. 2 ст. 196 ЦК України і статей 2, 76 Уніфікованого закону документ, який не містить обов'язкових реквізитів, перелічених у вказаних статтях Уніфікованого закону, не є цінним папером (векселем), а може мати силу простої боргової розписки, за винятком випадків, прямо зазначених в абзацах 2 - 4 ст. 2, абзацах 2 - 4 ст. 76 Уніфікованого закону. Вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі документа, що не відповідає формі та не містить обов'язкових реквізитів, підлягає відхиленню судом незалежно від пред'явлення позову про визнання векселя таким, що не має вексельної сили. Відхилення цієї вимоги не є перешкодою для пред'явлення самостійного позову на підставі загальних норм цивільного законодавства, зокрема тих, що регулюють відносини за позикою. Проте не може бути відхилена вимога векселедержателя про виконання вексельного зобов'язання, пред'явлена на підставі векселя, який містить виправлення, пошкодження тощо, за умови збереження його обов'язкових реквізитів.

Згідно акту від 02.07.2009 року ТОВ "Арго-Р" на виконання договору від 01.12.2007 року передало, а ВАТ "Рівнекульттовари" (правонаступником якого є Позивач у справі) прийняло вищезазначені прості векселі, що підтверджується актом прийому-передачі цінних паперів (а.с. 77).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 19 грудня 2014 року направив ТОВ "Арго-Р", ТОВ "Млинок" та ТОВ "Магазин 36 ЛТД" вимоги від 18.12.2014 року про оплату векселів (а.с. 13-14, докази направлення а.с. 15-21), однак, вимоги залишені відповідачами без відповіді та виконання, що й стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Відповідно до п. 1 ст. 14 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" з урахуванням приписів п. 7 ст. 164 Господарського кодексу України векселем є цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Відносини, пов'язані з обігом векселів в Україні, регулюються Конвенцією, якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі (з урахуванням застережень, передбачених у додатку II до неї), Конвенцією про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі, Конвенцією про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів (підписані в Женеві 7 червня 1930 р.), а також Законами України від 5 квітня 2001 р. N 2374-III "Про обіг векселів в Україні" (ст. 2 якого містить застереження стосовно дії окремих положень Уніфікованого закону на території України), від 23 лютого 2006 р. N 3480-IV "Про цінні напери та фондовий ринок", від 6 липня 1999 р. N 826-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р., якою запроваджено Уніфікований закон про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. N 827-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про врегулювання деяких колізій законів про переказні векселі та прості векселі", від 6 липня 1999 р. N 828-XIV "Про приєднання України до Женевської конвенції 1930 р. про гербовий збір стосовно переказних векселів і простих векселів".

В силу ст. 77 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, до простих векселів застосовуються такі ж положення, що стосуються переказних векселів, тією мірою, якою вони є сумісними з природою цих документів, зокрема, положення щодо індосаменту (статті 11 - 20), строку платежу (статті 33 - 37); платежу (статті 38 - 42), позовної давності (статті 70 і 71).

Відповідно до абзацу 1 ст. 11 Уніфікованого закону будь-який переказний вексель, у тому числі виданий без прямого застереження про наказ, може бути переданий шляхом індосаменту.

Згідно зі ст.ст. 16, 77 Уніфікованого закону особа, у якої знаходиться вексель, вважається його законним держателем, якщо її право на вексель базується на безперервному ряді індосаментів, навіть якщо останній із них є бланковим.

За змістом ст. 38 Уніфікованого закону держатель переказного векселя зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи від пред'явлення повинен пред'явити вексель для платежу або в день, в який він підлягає оплаті, або в один із двох наступних робочих днів.

Судом встановлено, що спірні векселі не пред'являлися до платежу 21.01.2012 року або в один із двох наступних робочих днів після цієї дати.

Разом з тим, ст.ст. 53, 78 Уніфікованого закону передбачено, що після закінчення строків, встановлених для пред'явлення переказного векселя зі строком платежу за пред'явленням або у визначений строк від пред'явлення, для здійснення протесту у неакцепті або у неплатежі, а також для пред'явлення для платежу у разі застереження "обіг без витрат", держатель втрачає свої права регресу проти індосантів, проти трасанта і проти інших зобов'язаних осіб, за винятком акцептанта, а при непред'явленні до платежу простого векселя - за винятком векселедавця. Такі самі наслідки настають, якщо вексель зі строком платежу на визначений день або у визначений строк від дати складання чи пред'явлення не пред'явлено до платежу в день, коли він мав бути оплачений, або протягом двох наступних робочих днів.

За таких обставин, суд вважає, що непред'явлення до платежу простого векселя у визначений законодавством строк, як і нездійснення протесту у неплатежі, не припиняє грошових зобов'язань, що виникли між сторонами, щодо платежу за векселем, а тому векселедавець не звільняється від обов'язку сплатити суму векселя.

Відповідно до ст. 70 Уніфікованого закону позовні вимоги до акцептанта, які випливають з переказного векселя, погашаються через три роки, які обчислюються від дати настання строку платежу. Такий строк застосовується як щодо позову векселедержателя, так і щодо позовних вимог, пред'явлених до акцептанта переказного векселя векселедавцем, індосантами, авалістами та іншими особами, до яких права за векселем перейшли внаслідок виконання ними вексельного зобов'язання.

Згідно із ст.78 Уніфікованого закону векселедавець простого векселя зобов'язаний так само, як акцептант за переказним векселем.

Згідно із п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" від 08.06.2007 року № 5 (далі - Постанова Пленуму) зазначено, що статтею 15 Уніфікованого закону визначено, що індосант відповідає за акцепт і за платіж, якщо не обумовлено протилежне. При вирішенні спорів судам слід враховувати, що у випадку включення до індосаменту застереження "без обороту на мене" чи будь-якого іншого, наслідком якого може бути звільнення індосанта від відповідальності за платіж за векселем, передбаченої вказаною нормою Уніфікованого закону, індосант відповідає лише за дійсність переданої за векселем вимоги. Таке застереження означає, що при неакцепті або неплатежі до такого індосанта не можуть бути пред'явленні вимоги, передбачені статтями 43-49 Уніфікованого закону, тобто зазначена особа звільняється від відповідальності за невиконання зобов'язання за векселем.

Відповідно до п. 18 Постанови Пленуму за вексельним законодавством виникають зобов'язання як прямих боржників, так і боржників у порядку регресу. Прямі боржники - це векселедавець простого векселя та акцептант переказного векселя. Вимоги до зазначених осіб, а також до авалістів за них (за їх наявності) можуть бути пред'явлені як у строк платежу, так і протягом усього строку вексельної давності незалежно від наявності протесту. При цьому підставою для заявлення вимог до прямих боржників є сам вексель, що знаходиться у кредитора.

Усі інші особи, які поставили свій підпис на векселі, є учасниками регресних зобов'язань. Це означає, що право регресу до зазначених осіб виникає у держателя тільки за наявності протесту в неплатежі або іншому порушенні, допущеному при обігу векселя прямими боржниками. Без такого протесту регресні боржники не зобов'язані за векселем, крім випадків, коли інше передбачено в цьому документі або прямо встановлено Уніфікованим законом (абз. 5 ст. 44, ст. 46, абзац 4 ст. 54 Уніфікованого закону).

Відтак, при настанні строку платежу за векселем вимога про його сплату може бути заявлена тільки до прямого боржника, а не до боржника, зобов'язаного в порядку регресу.

Таким чином, судом встановлено, що векселі мають всі реквізити передбачені Уніфікованим законом, позивач є законним держателем простих векселів за якими враховуючи вказані вище норми Уніфікованого закону і саме Відповідач-1 зобов'язаний за векселями в сумі 800 000 грн.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, враховуючи вказане вище, а також те, що ТОВ "Млинок" та ТОВ "Арго-Р" на векселях було вчинено написи "Без обороту на мене", - суд дійшов висновку про задоволення позову ТОВ "Рівнекульттовари" в частині стягнення з ТОВ "Магазин 36 ЛТД" 800 000 грн., оскільки останній є прямим боржником (векселедавцем).

Відповідно до ч. ч. 1, 5 ст. 49 ГПК України судові витрати в розмірі 16 000, 00 грн., покладаються на ТОВ "Магазин 36 ЛТД".

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Магазин 36 ЛТД" (43018, Волинська область, м. Луцьк, вул. Львівська, 61, код ЄДРПОУ 20148526) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнекульттовари" (33001, м. Рівне, вул. Дворецька, 93, код ЄДРПОУ 01553103) заборгованість в розмірі 800 000 (вісімсот тисяч) грн. 00 коп., а також 16 000 (шістнадцять тисяч) грн. 00 коп. судового збору.

3. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнекульттовари" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Млинок" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Арго-Р" відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 26.03.2015 року.

Суддя Гудзенко Я.О.