Рішення

від 16.03.2015 по справі 910/3686/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2015Справа №910/3686/15-г

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ПАРТНЕРС» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Адвентіс» простягнення 382 198, 17 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

в присутності представників сторін:

від позивача - Куприяновський Б.О. - по дов. №б/н від 10.02.2015р.

від відповідача - Хода Ю.В. - по дов. №б/н від 01.12.2014р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ПАРТНЕРС» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвентіс» основного боргу у розмірі 382 198, 17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на виконання умов договору № 7 від 20.01.2011 поставив відповідачу визначений договором товар, втім відповідач, в порушення умов даного договору, свої зобов'язання у повному обсязі по оплаті поставленого товару належним чином не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка заявлена до стягнення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2015 порушено провадження у справі № 910/3686/15-г, розгляд справи призначено на 16.03.2015.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував посилаючись на економічний сатин відповідача, а також відсутність грошових коштів. При виправленні ситуації, та при наявності грошових коштів у відповідача заборгованість за договором буде сплачена в повному обсязі.

В судовому засіданні 16.03.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, долучивши до матеріалів справи надані позивачем докази та заслухавши в засіданні пояснення представників позивача та відповідача , суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

20 січня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ПАРТНЕРС» (надалі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Адвентіс» (надалі - покупець, відповідач) було укладено договір № 7, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався поставляти на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію (у тому числі: комп'ютерне (електронне) обладнання, комплектуючі/допоміжні вузли, меблі) у власність покупця, а останній зобов'язався приймати товар у власність і оплачувати його на умовах даного договору (п.1.1 договору).

Відповідно до п.1.2 договору поставка товару здійснюється партіями. Найменування, асортимент, кількість, ціна та інші характеристики товару, що постачається, зазначаються у товарних накладних, які додаються до даного договору і є його невід'ємною частиною (п.1.3).

При цьому, датою поставки окремої партії товару є дата підписання сторонами відповідної товарної накладної (п.2.6 договору).

Відповідно до п. 5.1 договору вартість даного договору визначається сумарною вартістю поставленого за договором товару протягом усього терміну його дії, згідно з товарними накладними, які являються невід'ємними частинами договору.

За умовами п.7.1 договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2012.

На виконання умов даного договору, позивач передав уповноваженому представнику відповідача узгоджений товар на загальну суму 521 998, 22 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними, які підписані уповноваженими особами сторін без заперечень, а саме: № ХП-0000035 від 10.03.2011 на суму 36 000, 00 грн., № ХП-0000056 від 29.06.2011 на суму 5 000, 00 грн., № ХП-0000057 від 11.07.2011 на суму 4 500, 00 грн., № ХП-0000061 від 11.07.2011 на суму 15 000, 00 грн., № ХП-0000063 від 14.07.2011 на суму 29 572, 00 грн., № ХП-0000064 від 18.07.2011 на суму 2 500, 00 грн., № ХП-0000065 від 16.07.2011 на суму 1 000, 00 грн., № ХП-0000071 від 10.09.2011 на суму 112 247, 57 грн., № ХП-0000071 від 16.09.2011 на суму 112 247, 57 грн., № ХП-0000074 від 05.10.2011 на суму 66 600, 00 грн., № ХП-0000075 від 03.11.2011 на суму 40 999, 86 грн., № ХП-0000089 від 21.12.2011 на суму 3 196, 80 грн., № ХП-0000090 від 21.12.2011 на суму 1 000, 00 грн., № ХП-0000088 від 29.12.2011 на суму 13 534, 40 грн., № ХП-0000002 від 30.01.2012 на суму 40 399, 98 грн., № ХП-0000007 від 20.02.2012 на суму 6 500, 00 грн., № ХП-0000008 від 21.02.2012 на суму 18 600, 04 грн., № ХП-0000009 від 27.02.2012 на суму 800, 00 грн., № ХП-0000020 від 07.03.2012 на суму 5 800, 00 грн., № ХП-0000012 від 16.03.2012 на суму 6 500, 00 грн.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо поставки визначених товарів.

За умовами п. 5.3 договору покупець зобов'язаний повністю оплатити загальну вартість окремої партії товару, зазначеної в товарній накладній не пізніше семи календарних днів від дати поставки, вказаної в такій накладній.

Втім, відповідач, в порушення взятих на себе зобов'язань за договором № 7 від 20.01.2011 щодо сплати вартості поставленого товару, оплату у повному обсязі належним чином не здійснив, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 382 198, 17 грн.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення основного боргу в сумі 382 198, 17 грн.

Згідно ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

Заперечення відповідача, що викладені в письмовому відзиву судом до уваги не приймаються з огляду на наступне:

Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Враховуючи викладене, відсутність у відповідача грошових коштів не може бути підставою для звільнення від відповідальності за невиконання обов'язку з оплати отриманого товару. Аналогічна позиція міститься у постанові Верховного Суду України № 11/446 від 15.05.2012 та рішенні Європейського суду з прав людини у справі „Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18 жовтня 2005 року.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адвентіс» (04074, м. Київ, вул. Лугова, будинок 12; код ЄДРПОУ 35275230) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ АЙ ВАЙ ГЛОБАЛ ЮКРЕЙН ПАРТНЕРС» (01103, м. Київ, Залізничне шосе, будинок 21, 3-й поверх; код ЄДРПОУ 36630816) 382 198 (триста вісімдесят дві тисячі сто дев'яносто вісім) грн. 17 коп. - основного боргу та 7643 (сім тисяч шістсот сорок три) грн. 98 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 19.03.2015.

Суддя Т.Ю.Трофименко