Постанова

від 11.08.2009 по справі 29/214-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

29/214-09

Україна                                                                   Харківський апеляційний господарський суд                   ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" серпня 2009 р.                                                           Справа № 29/214-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Горбачова Л.П., судді Бабакова Л.М.,  Пуль О.А.

при секретарі Спиридоновій Н.О.

за участю представників сторін:

позивача – Черкасов І.Р. ( дов. № 13-08/09д  від 09.01.2009р. )

відповідача -  не з'явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського  апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  відповідача вх. № 1698Х/2 на ухвалу господарського суду Харківської області від 19.05.09 по справі № 29/214-09

за позовом ВАТ "Мегабанк", м. Харків

до  ТОВ "Компанія НС ЛТД", м. Харків

про розірвання договору та стягнення 854876,00 грн., -

встановила:

У судовому засіданні 05.08.2009 року було оголошено перерву до 10.08.2009 року до 09 години 15 хвилин для виготовлення повного тексту постанови.

14 травня 2009 року позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про дострокове розірвання договору про надання овердрафту № 14 від 22.04.2008р., укладеного між ВАТ  "Мегабанк" та ТОВ "Компанія НС ЛТД", та про стягнення з ТОВ "Компанія НС ЛТД" на користь ВАТ  "Мегабанк" заборгованості за договором про надання овердрафту № 14 від 22.04.2008р. в розмірі 854876 грн. ( а.с. 2 –а.с. 5 ).

15 травня 2009 року позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив:

- накласти арешт на грошові кошти відповідача у межах суми позову 854876 грн., які знаходяться на всіх рахунках відповідача, відкритих у банківських установах, окрім рахунків відкритих у ВАТ "Мегабанк";

- заборонити ТОВ "Компанія НС ЛТД" до вирішення спору по суті відкривати рахунки у всіх банківських установах, окрім ВАТ "Мегабанк";

- заборонити Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова брати на облік рахунки, які можуть бути відкриті відповідачем в комерційних банках, окрім рахунків, відкритих у ВАТ "Мегабанк";

- накласти арешт на все рухоме майно, що належить відповідачу та передати його на відповідальне зберігання ВАТ "Мегабанк";

- накласти арешт на все нерухоме майно, що належить відповідачу ( а.с. 34 –а.с. 36 ).

Ухвалою від 19.05.2009р. господарський суд Харківської області по справі № 29/214-09 ( суддя Тихий П.В. ) частково задовольнив заяву позивача про вжиття заходів про забезпечення позову, а саме, суд:

- наклав арешт на грошові кошти та інше майно відповідача у межах суми позову 854876 грн., які знаходяться на всіх рахунках відповідача, відкритих у банківських установах, окрім рахунків відкритих у ВАТ "Мегабанк";

- заборонив Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова брати на облік рахунки, які можуть бути відкриті відповідачем  в комерційних банках, окрім рахунків, відкритих у ВАТ "Мегабанк" ( а.с. 37 ).

Відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати. Вважає, що такий вид та спосіб забезпечення позову, як накладення арешту на грошові кошти, є суттєвим обмеженням для відповідача, оскільки він заважає веденню ним господарської діяльності. Також посилається на інші обставини, викладені в апеляційній скарзі ( а.с. 50 –а.с. 52 ).

Позивач у відзиві проти апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та необґрунтованою. Просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення. Посилається на те, що оскільки арешт був накладений на грошові кошти відповідача, що містяться на всіх рахунках окрім рахунків, відкритих у ВАТ "Мегабанк", що жодним чином не обмежує та не перешкоджає відповідачу вести ним господарську діяльність, сплачувати податки, обов'язкові платежі та заробітну плату. Також посилається на інші обставини, викладені в відзиві на апеляційну скаргу.

У судовому засіданні 05.08.2009р. представник позивача підтримав заперечення на апеляційну скаргу. Просить ухвалу суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки належним чином суд не повідомив, не скористався своїми правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою від 22.06.2009р. апеляційного господарського суду сторони були попереджені, що у разі неявки їх представників у судове засідання та не надання витребуваних судом документів, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами та за відсутністю представників сторін.

У відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги по даній справі, що підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення з відміткою про отримання 02.07.2009р. відповідачем ухвали від 22.06.2009р. про прийняття апеляційної скарги до провадження ( а.с. 58 ).

Колегія суддів, дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача –апелянта  та за наявними в справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з  наступного.

За вимогами статті 66 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмету доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових сум); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції  виходив з того, що наведені позивачем доводи, які підтверджуються наявними у справі доказами, свідчать про неналежне виконання відповідачем договору про надання овердрафту № 14 від 22.04.2008р., а саме, відповідачем порушені встановлені договором зобов'язання.

З огляду на те, що заява про забезпечення позову заявлена позивачем у межах суми позовних вимог щодо стягнення грошових коштів з відповідача, вимога щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача є адекватною, обраний захід до забезпечення позову пов'язаний з предметом спору, колегія суддів погоджується з доводами суду про обґрунтованість вимоги позивача про застосування заходів до забезпечення позову щодо накладення арешту на грошові кошти відповідача.

За таких обставин, та враховуючи, що забезпечення позову допускається як гарантія задоволення законних вимог позивача, колегія суддів вважає, що суд  першої інстанції правомірно застосував приписи статей  66, 67 Господарського процесуального кодексу України та наклав арешт на грошові кошти відповідача і заборонив Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова брати на облік рахунки, які можуть бути відкриті відповідачем  в комерційних банках, окрім рахунків, відкритих у ВАТ "Мегабанк".

Щодо накладення арешту на інше майно відповідача, то колегія суддів, вважає захід таким, що прийнятий без урахування статті 66 Господарського процесуального кодексу України, оскільки перелік заходів до забезпечення позову визначений в зазначеній статті і розширеному тлумаченню не підлягає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в заяві про забезпечення позову просив суд:

- накласти арешт на все рухоме майно, що належить відповідачу та передати його на відповідальне зберігання ВАТ "Мегабанк";

- накласти арешт на все нерухоме майно, що належить відповідачу.

Оскаржуваною ухвалою суд наклав арешт на інше майно  відповідача у межах суми позову 854876 грн.

Однак, у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Враховуючи, що предметом даного спору є розірвання договору про надання овердрафту № 14 від 22.04.2008р. та стягнення 854876 грн., місцевий господарський суд в порушення вимог статей 65 –67 Господарського процесуального кодексу України, наклавши арешт на інше майно відповідача, застосував заходи забезпечення позову, які безпосередньо не пов'язані із заявленими позивачем вимогами.

Також, накладаючи арешт на інше майно відповідача, місцевий господарський суд не врахував того, як вже зазначалося вище, стаття 67 Господарського процесуального кодексу України передбачає накладення арешту на майно або грошові суми, тобто одночасне накладення арешту на грошові кошти та майно зазначена норма закону не передбачає.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду першої інстанції в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача та заборони Державній податковій інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова брати на облік рахунки, які можуть бути відкриті відповідачем  в комерційних банках, окрім рахунків, відкритих у ВАТ "Мегабанк", прийнята при всебічному з'ясуванні обставин справи та у відповідності до норм діючого законодавства і підлягає залишенню без змін, а в частині накладення арешту на інше майно відповідача прийнята з порушенням норм процесуального права і підлягає скасуванню.

          Керуючись статтями 99, 101, 102, п.2 статті 103, п. 4 статті 104,  статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу  ТОВ "Компанія НС ЛТД"  задовольнити частково.

Ухвалу  від 19.05.2009р. господарського суду Харківської області по справі № 29/214-09  в частині задоволення заяви про забезпечення позову про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача скасувати.

Відмовити ВАТ "Мегабанк" в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині накладення арешту на рухоме та нерухоме майно відповідача.

В іншій частині ухвалу  від 19.05.2009р. господарського суду Харківської області по справі № 29/214-09 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом місяця може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний та проголошений у судовому засіданні 10.08.2009р.

         Головуючий суддя                                                                    Горбачова Л.П.  

                                 Судді                                                                    Бабакова Л.М.  

                                                                                                               Пуль О.А.