Постанова

від 26.12.2014 по справі 804/3819/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2014 р. Справа № 804/3819/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЦарікової О.В., секретаря судового засіданняБезрученко К.В., за участю: представника позивача Алексєєнко О.С., представника позивача Стефанюк Є.О.,

представника відповідача Астраханцевої Л.Т.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро -горілчаний завод "Карат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

17.03.2014 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро - горілчаний завод «Карат» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень - рішень від 05.07.2013 № 0000162310, № 0000172310, № 0000182310.

Мотивуючи заявлений адміністративний позов позивач зазначив, що здійснивши документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро - горілчаний завод «Карат» відповідачем був складений акт від 19.06.2013 №437/23.2/25524359 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ЛГЗ «Карат» (код ЄДРПОУ 25524359) з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово - господарських взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Вікові традиції» (код ЄДРПОУ 36572896) за період з 01.10.2012 по 31.03.2013». У вказаному акті податковий орган дійшов висновку про відсутність у перевіряємому періоді фактичного здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «ТД «Вікові традиції» (код ЄДРПОУ 36572896), спираючись лише на свідчення директора ТОВ «ТД «Вікові традиції», які останній надав співробітникам податкової міліції Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, та вказав про відсутність господарської взаємодії з позивачем. З цього приводу позивач зазначив, що свідчення вказаної особи не можуть підтверджувати відсутність відносин між підприємствами, тому що за умовами укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лікеро - горілчаний завод «Карат» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТД «Вікові традиції» договорів не забороняється при їх виконанні користуватися послугами третіх осіб для досягнення поставлених цілей та виконання взятих на себе зобов'язань. Позивач зазначив, що означений контрагент на підставі договору № 112 від 01.02.2011 надавав позивачеві маркетингові послуги, а на підставі договору № 215 від 09.02.2011 здійснював постачання комплектуючих. На підтвердження здійснення постачання контрагентом видавалися податкові та видаткові накладні, на підставі яких позивачем здійснювалося нарахування та сплата податків. Крім того, твердження податкового органу стосовно відсутності первинних документів за наслідками взаємодії з означеним контрагентом, також не відповідають дійсності, оскільки такі документи надавалися позивачем разом із запереченнями на акт від 19.06.2013 № 437/23.2/25524359. За наведених обставин, відповідачем неправомірно прийняті податкові повідомлення - рішення від 05.07.2013: № 0000162310, № 0000172310, № 0000182310.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.03.2014 відкрито провадження у справі № 804/3819/14 та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 18.03.2014.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов від 07.04.2014 (вх. № 20738). Відповідач зазначив, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ТОВ «ЛГЗ «Карат» з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово - господарських взаємовідносинах з ТОВ «ТД «Вікові традиції» за період з 01.10.2012 по 31.03.2013. За результатами перевірки складено акт від 19.06.2013 № 437/23.2/25524359, в якому податковим органом встановлено завищення позивачем суми ПДВ, яка віднесена до складу податкового кредиту у розмірі 2331083,00 грн., заниження податку на прибуток у розмірі 43856,00 грн. Такі висновки ревізорів - інспекторів контролюючого органу ґрунтуються на тому, що під час перевірки підприємством не були надані запитувані первинні документи; частина таких документів дійсно була додана до заперечень на акт перевірки, проте, проаналізувавши їх, податковий орган встановив їх невідповідність вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні». В актах виконаних робіт до договору про надання маркетингових послуг від 01.02.2011 № 112 відсутні додатки № 1, саме які за умовами договору повинні відображати суть та зміст наданих послуг та обсяг проведених досліджень. Також, підприємством не надана частина податкових накладних по взаємовідносинам із ТОВ «ТД «Вікові традиції», які є підставою для формування податкового обліку за період: лютий 2013 року та на підставі яких позивачем був задекларований податковий кредит у податковій декларації з ПДВ за лютий 2013 року у розмірі 1 306689,40 грн. Необхідність проведення вказаної перевірки була обумовлена тим, що податковим органом встановлені розбіжності в задекларованих даних позивача та ТОВ «ТД «Вікові Традиції». Разом з тим, відповідач відзначає, що нереальність господарських операцій між вказаними підприємствами підтверджується також і свідченнями самого директора ТОВ «ТД «Вікові традиції» ОСОБА_6 який під час допиту в межах кримінального провадження за № 3201204002000008 пояснив, що взаємовідносин з ТОВ «ДГЗ «Карат» у період жовтень 2012 року по лютий 2013 року не мав, а саме підприємство ТОВ «ТД «Вікові традиції» з 2011 року не здійснює фінансово - господарську діяльність, у зазначеного підприємства відсутні трудові ресурси, основні фонди, складські приміщення, транспортні засоби. Крім того, при формуванні таких висновків перевіряючими враховані висновки акту Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська, в якому вказано, що ТОВ «ТД «Вікові традиції» здійснювало діяльність, спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, встановлена відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажі товарів за листопад 2011 року, жовтень 2012 року - січень 2013 року. Також, згідно з уточнюючими розрахунками ТОВ «ТД «Вікові традиції» з ПДВ за періоди: жовтень 2012 року по лютий 2013 року податкові зобов'язання у вказаного підприємства були відсутні. За таких обставин, податкові повідомлення - рішення від 05.07.2013: №0000162310, № 0000172310, № 0000182310 винесені Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів правомірно, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

У судовому засіданні представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали в повному обсязі, просили задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях на адміністративний позов, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лікеро - горілчаний завод «Карат» (далі - ТОВ «ЛГЗ «Карат») (код ЄДРПОУ 25524359), зареєстроване як юридична особа 13.04.1998 за рішенням Криничанської райдержадміністрації № 163 від 13.04.1998. Взято на податковий обік ДПІ в Амур - Нижньодніпровському районі 23.04.1998 за № 4674. З 23.02.2011 ТОВ «ЛГЗ «Карат» переведено на податковий облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів як великий платник податків, є платником податку на додану вартість з 17.12.2002 на підставі свідоцтва.

На підставі наказу від 23.05.2013 № 331 та повідомлення про проведення перевірки від 23.05.2013 № 15603/10/23-013, які були направлені рекомендованим листом з повідомленням на адресу ТОВ «ЛГЗ «Карат», Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЛГЗ «Карат» (код ЄДРПОУ 25524359) з питання дотримання вимог податкового законодавства України, правильності, повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово - господарських взаємовідносинах із ТОВ «ТД «Вікові традиції» (код ЄДРПОУ 36572896) за період з 01.10.2012 по 31.03.2013, результати якої оформлені актом від 19.06.2013 № 437/23.2/25524359.

В означеному акті зазначено, що під час перевірки податковим органом використані наступні документи:

- копії податкових накладних за січень 2013 року (не в повному обсязі);

- копії податкових накладних та акти виконаних робіт за грудень 2012 року;

- лист підприємства ТОВ «ЛГЗ «Карат» від 30.01.2013 № 32;

- лист підприємства ТОВ «ЛГЗ «Карат» від 22.03.2013 № 380;

- декларації з податку на додану вартість з додатками за період: жовтень 2012 -березень 2013 року;

- декларації з податку на прибуток підприємств за ІV квартал 2012 року, І квартал 2013 року;

- акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська ДПС № 1913/224/36572896 від 29.04.2013;

- копія службової записки № 1058/7/26016 від 07.05.2013.

Під час перевірки на запит СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС від 03.06.2013 № 16881/23-13 не були надані наступні документи та пояснення: договори (рахунки - фактури), специфікації до договорів, податкові накладні за жовтень 2012 року, листопад 2012 року (за січень 2013 року податкові накладні надані не в повному обсязі), лютий 2013 року, товарні накладні (акти виконаних робіт) за жовтень 2012 року, листопад 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року, товарно-транспортні накладні (залізничні квитанції), акти взаємозаліку, платіжні доручення (виписки банку), інформацію про розрахунки між підприємствами, пояснення про пов'язаність з господарською діяльністю отриманих товарів (послуг) від ТОВ «ТД «Вікові традиції» (код ЄДРПОУ 36572896).

Згідно з висновками акту від 19.06.2013 № 437/23.2/25524359, податковим органом в ході перевірки встановлено наступні порушення ТОВ «ЛГЗ «Карат»:

1) п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого ТОВ «ЛГЗ «Карат» завищено суму ПДВ на загальну суму 2331083,00 грн. яка віднесена до складу податкового кредиту по періодам: у жовтні 2012 року - 177864,00 грн., у листопаді 2012 року - 152100,00 грн., у грудні 2012 року - 565630,00 грн., у січні 2013 року - 128800,00 грн., у лютому 2013 року - 1306698,00 грн.;

2) п. 138.2 ст. 138 ПК України,в результаті чого занижено нараховану суму податку на прибуток на суму 43586,00 грн., у тому числі за ІV квартал 2012 року - 37741,00 грн., І квартал 2013 року - 5845,00 грн.

3) п. 121.1 ст. 121 ПК України щодо ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копії при здійсненні податкового контролю, передбачених Податковим кодексом.

Такі висновки податкового органу пов'язуються із оцінкою господарських операцій ТОВ «ЛГЗ «Карат» та ТОВ «ТД «Вікові традиції» та ґрунтуються на наступному: по - перше, на відсутності частини первинних документів, перелік яких наведений вище та на стор. 5-6 акту від 19.06.2013 №437/23.2/25524359; по - друге, відповідачем від Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська ДПС отриманий акт від 29.04.2013 № 1913/224/36572896, в якому податковий орган проаналізувавши діяльність ТОВ «ТД «Вікові традиції» резюмував, що вказане підприємство здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій з надання податкової вигоди третім особам; по - третє, відповідачем було отримано від Головного відділу податкової міліції Лівобережної МДПІ м, Дніпропетровська повідомлення про те, що під час проведення оперативно - розшукових заходів по кримінальному провадженню №3201204002000008 у відношенні посадових осіб ТОВ «ТД «Вікові традиції» був допитаний директор вказаного підприємства ОСОБА_6, який пояснив, що взаємовідносин із ТОВ «ЛГЗ «Карат» у період з жовтня 2012 року по лютий 2013 року він не мав.

На підставі акту перевірки від 19.06.2013 № 437/23.2/25524359 відповідачем були винесені податкові повідомлення - рішення від 05.07.2013:

- № 0000162310 (форми «Р»), за яким підприємству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 2331083,00 грн., та нараховано штрафні санкції у розмірі 1165542,00 грн.;

- № 0000172310 (форми «Р»), за яким ТОВ «ЛГЗ «Карат» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 43586,00 грн. та нараховано штрафні санкції у розмірі 21793,00 грн.;

- № 0000182310 (форми «Р»), за яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 510,00 грн. на підставі п. 121.1 ст. 121 ПК України, що встановлює відповідальність за незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом.

Суд погоджується із висновками відповідача, зробленими в акті від 19.06.2013 № 437/23.2/25524359 щодо відсутності фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «ЛГЗ «Карат» та ТОВ «ТД «Вікові традиції», у зв'язку з наступним.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів, тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну , повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, у якому зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Отже, судом підлягає дослідженню факт здійснення господарських операцій між позивачем і ТОВ «ТД «Вікові традиції». Щодо правовідносин між вказаними підприємствами судом встановлено наступне.

Позивачем були надані договори, укладені між ТОВ «ЛГЗ «Карат» та ТОВ «ТД «Вікові традиції».

01.02.2011 між ТОВ «ЛГЗ «Карат» та ТОВ «ТД «Вікові традиції» укладено договір про надання маркетингових послуг № 112, відповідно до умов якого ТОВ «ЛГЗ «Карат» (замовник) доручає, а ТОВ «ТД «Вікові традиції» ( виконавець) зобов'язується надати за плату послуги з проведення маркетингових досліджень за напрямками, що цікавлять замовника та які визначені у цьому договорі (п. 1.1 договору від 01.02.2011 № 112).

Відповідно до п. 2 зазначеного договору, маркетингові дослідження здійснюються виконавцем за наступними напрямками: можливості та перспективи ведення комерційних операцій щодо об'єкта маркетингових досліджень на території, щодо якої проводяться маркетингові дослідження; моніторинг та аналіз товарообігу; надання інформації про збут товару; розрахунки цін, відомості про їх динаміку за період поточного року; ступінь розвитку ринкової інфраструктури (транспорт, склади, мережі, зв'язки та ін.); ступінь розвитку комерційної інфраструктури (біржі, оптові торги, аукціони, посередники); попит на продукцію, перспективи його розвитку; відомості про потенційних споживачів; можливість, доцільність та ефективність проведення рекламних кампаній; розміщення інформації щодо об'єктів маркетингових досліджень; прогноз стану кон'юнктури ринку продукції; консультаційно - інформаційне обслуговування замовника; стан і практика застосування господарського законодавства.

До вказаного договору були укладені додаткові угоди № 1 від 01.04.2011 та № 2 від 12.12.2011.

На підтвердження виконання умов договору про надання маркетингових послуг від 01.02.2011 № 112, позивачем наданий акт здачі - приймання наданих послуг № 133 від 28.02.2013 на суму 60000,00 грн. (в т. ч. ПДВ - 10000,00 грн.), в якому зазначено, що сторони склали вказаний акт про те, що виконавцем надані маркетингові послуги у відповідності до договору № 112 від 01.02.2011, напрямки та об'єми досліджень деталізовані у додатку № 1.

Позивачем також надано договір від 09.02.2011 № 215, між ТОВ «ЛГЗ «Карат» та ТОВ «ТД «Вікові традиції», предметом якого є те, що ТОВ «ТД «Вікові традиції» (продавець) зобов'язався поставити для здійснення виробничої діяльності ТОВ «ЛГЗ «Карат» ( покупця) товар. Загальна вартість постачання становить 100000000 (сто мільйонів) грн., з урахуванням ПДВ (п. 1.4. договору від 09.02.2011 № 215).

Відсутність решти первинних документів до договорів № 112 від 01.02.2011 та № 215 від 09.02.2011 позивач пояснив їх вилученням під час обшуку ТОВ «ЛГЗ «Карат», що проводився прокуратурою Жовтневого району м. Дніпропетровська, на підтвердження чого позивач надав протокол обшуку від 17.09.2013 (а. с. 74, том 1).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.06.2014 у даній справі, суд зобов'язав прокуратуру Жовтневого району м. Дніпропетровська надати копії первинних документів до вищевказаних договорів, які були вилучені у ТОВ «ЛГЗ «Карат» під час обшуку 17.09.2013. Листом від 15.08.2014 №70-2598 (вих. 14) В.о. прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська Орешин П.П. повідомив суд, що копії вилучених у ТОВ «ЛГЗ «Карат» документів зберігаються у прокуратурі Дніпропетровської області.

На виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 про витребування документів, прокуратурою Дніпропетровської області були надані первинні документи, вилучені у ТОВ «ЛГЗ «Карат» під час обшуку 17.09.2013, а саме: оригінал договору № 112 від 01.02.2011 про надання маркетингових послуг, додаткова угода № 1 від 01.04.2011 до вказаного договору, договір № 215 від 09.02.2011, додаткова угода № 1 від 20.12.2012 до договору № 215 від 09.02.2011.

Акти здачі - приймання надання послуг до договору № 112 від 01.02.2011 за січень 2013 року: № 45 від 10.01.2013; № 46 від 11.01.2013; № 51 від 15.01.2013; № 53 від 16.01.2013; № 55 від 18.01.2013, № 62 від 21.01.2013; № 65 від 22.01.2013; № 69 від 23.01.2013; № 74 від 24.01.2013; № 75 від 25.01.2013; № 120 від 28.01.2013; № 129 від 29.01.2013; № 137 від 30.01.2013, № 144 від 31.01.2013 та податкові накладні до вказаних актів. Решта актів здачі - приймання надання послуг та податкові накладні за лютий 2013 року наявні частково (детальний перелік вказаних актів визначений у листі від 10.11.2014 № 06/1-62586 (а. с. 133 - 144, т. 2).

Суд відмічає, що як в актах здачі - приймання надання послуг до договору № 112 від 01.02.2011, так і в податкових накладних до них, послуги зазначені як «маркетингові послуги», всі податкові накладні та вказані акти складені на суму 60000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 10000,00 грн.). Проте, жодної деталізації щодо наданих послуг, їх обсягу, змісту, одиниці виміру, зазначені документи не містять. В означених актах є посилання на додаток № 1 (напрями та об'єми досліджень), проте самі такі додатки у позивача відсутні, органом прокуратури вказані документи також не вилучалися.

Суд критично ставиться до вказаних документів та не приймає їх як належні докази щодо підтвердження реальності настання наслідків фінансово - господарської діяльності позивача з контрагентом та податкового кредиту, з огляду на наступне.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України ( далі - ПК України) право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

При цьому, п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг, або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 ( далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких буде підтвердженням здійснення таких операцій.

Таким чином, з наведених положень законодавства випливає, що підставою виникнення у платника податків права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання робіт/послуг з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Акт приймання - передачі наданих послуг повинен мати всі обов'язкові реквізити первинних документів, передбачені п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а саме: назву документа (форми), дату і місце складання, найменування підприємства, від імені якого складено документ, зміст і обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у господарській операції.

Розділ акта приймання - передачі наданих послуг, у якому викладено суть господарської операції, має за змістом відповідати даним договору на надання маркетингових послуг і даним звіту про проведені маркетингові дослідження. Крім того, акти виконаних робіт повинні містити конкретний перелік наданих послуг, місце та дату їх надання, а також має зазначатися, у чому виражено їх результат.

Із наданих в якості доказів на підтвердження виконання умов договору про надання маркетингових послуг № 112 від 01.02.2011 первинних документів, зокрема, податкових накладних та актів здачі - прийняття наданих послуг не розкривається зміст та обсяг наданих послуг, відсутні одиниці виміру таких послуг, відсутні додатки № 1 до таких актів, які повинні містити детальний перелік послуг, що виконувалися ТОВ «ТД «Вікові традиції». До того ж, зазвичай, за результатами здійснення маркетингових досліджень складаються проекти таких досліджень, звіти про проведення маркетингових досліджень, у яких мають бути викладені результати таких досліджень і надані рекомендації замовнику.

Позивачем заявлено клопотання про виклик у судове засідання в якості свідка директора ТОВ «ТД «Вікові традиції» ОСОБА_6, яке було задоволено судом.

У судовому засіданні був допитаній свідок - директор ТОВ «ТД «Вікові традиції» ОСОБА_6, який пояснив суду, що його підприємство дійсно взаємодіяло із ТОВ «ЛГЗ «Карат» з 2009 року по травень 2012 року, і з цього часу до моменту звільнення ОСОБА_6 з посади директора ТОВ «ТД «Вікові традиції» (травень 2013 року) ніяких маркетингових послуг останнім на користь позивача не надавалося.

Суть господарської взаємодії у перевіряємий період свідок ОСОБА_6 охарактеризував наступним чином: ТОВ «ТД «Вікові традиції» дійсно прийняло замовлення від ТОВ «ЛГЗ «Карат» на здійснення маркетингових досліджень, однак, через відсутність трудових ресурсів та можливостей підприємства, директор повідомив замовника про неможливість виконання ним взятих на себе зобов'язань та запропонував залучити третє підприємство до виконання таких послуг, яке на замовлення ТОВ «ЛГЗ «Карат» та за дорученням ТОВ «ТД «Вікові традиції» по факту повинно було здійснити надання послуг. Проте, оскільки грошових коштів від ТОВ «ЛГЗ «Карат» підприємством ТОВ «ТД «Вікові традиції» отримано не було, директор описані домовленості визначив як намір і зауважив, що підготовчі дії були вчинені ТОВ «ТД «Вікові традиції», однак самі послуги не були виконані через відсутність оплати від ТОВ «ЛГЗ «Карат». У податковій звітності директор ТОВ «ТД «Вікові традиції» ніяким чином не відображав такі господарські операції у період з жовтня 2012 року по травень 2013 року.

Наведені обставини вказують на відсутність факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку, що саме по собі виключає можливість платнику податку формувати податковий кредит, навіть за умови наявності всіх первинних документів.

Із метою підтвердження обґрунтованості заявленої податкової вигоди необхідно встановити їх об'єктивний предметний зв'язок з фактами та результатами реальної підприємницької або іншої діяльності, що слугує підставою для висновку про достовірність наданих первинних документів, у тому числі, щодо відомостей про учасників та умови господарських операцій.

Що стосується дослідження взаємовідносин між ТОВ «ТД «Вікові традиції» та ТОВ «ЛГЗ «Карат» за договором постачання № 215 від 09.02.2011, суду не надано жодних первинних документів, складених на підставі вказаного договору, що виключає можливість встановити те, які саме товари постачалися ТОВ «ТД «Вікові традиції» на підставі вказаного договору, яким чином такі товари транспортувалися, ким отримувалися, відсутні довіреності на отримання товару, видаткові накладні, документи про оприбуткування такого товару на підприємстві ТОВ «ЛГЗ «Карат». Судом з'ясовано, що під час обшуку, проведеного 17.09.2013, працівниками прокуратури такі документи не вилучалися, в той же час на підприємстві позивача вони також відсутні.

Суд відмічає, що обов'язок підтвердити правомірність та обґрунтованість сформованого податкового кредиту належними документами первинного обліку покладається на платника - покупця товарів (робіт/послуг), позаяк саме він є суб'єктом, який зменшує суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджету, на суму податкового кредиту, визначеного постачальником. Відмова в отриманні податкової вигоди за наявності у документах платника недостовірних та суперечливих відомостей, або взагалі у разі відсутності таких документів є його податковим ризиком.

Податковий орган свою позицію щодо не підтвердження реальності взаємовідносин ТОВ «ТД «Вікові традиції» та ТОВ «ЛГЗ «Карат» обґрунтовує також із посиланням на акт Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська ДПС від 29.04.2013 № 1913/224/36572896 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «ТД «Вікові традиції» (код ЄДРПОУ 36572896) щодо підтвердження господарських взаємовідносин із контрагентами за лютий 2013 року. У висновках вказаного акту зазначено, що перевіркою встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за листопад 2011 року, жовтень 2012 року - січень 2013 року, як підпадають під визначення ст. ст. 188, 187 та 198 Податкового кодексу України.

У акті також зазначено, що перевірку проведено на підставі аналізу даних систем податкового органу «Податковий блок» підсистем: «Реєстрація платників податків», «Аналітична система автоматизованого результату співставлення», «Обробка податкових зобов'язань та платежів». Згідно аналізу даних вказаних систем, податковим органом встановлено, що у ТОВ «ТД «Вікові традиції» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби.

Суд зазначає, що сам по собі акт про неможливість проведення зустрічної звірки не може слугувати підставою для висновку про нереальність господарських операцій підприємства, проте наведені вище факти підтвердив і директор ТОВ «ТД «Вікові традиції» ОСОБА_6

Щодо спеціальної правосуб'єктності ТОВ «ТД «Вікові традиції», то судом встановлено, що зазначене підприємство зареєстроване як юридична особа 01.07.2009, не перебуває в процесі припинення, свідоцтво платника податків анульоване 21.06.2013. Видами діяльності є: Діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту (код КВЕД 46.19); Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 46.39); Неспеціалізована оптова торгівля (основний) (код КВЕД 46.90); Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами (код КВЕД 47.11); Консультування з питань комерційної діяльності й керування ( код КВЕД 70.22).

Враховуючи все вищевикладене, проаналізувавши документи по справі та встановлені фактичні обставини даної справи, з урахуванням вимог Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10, судом не встановлено руху активів в процесі взаємодії між ТОВ «ТД «Вікові традиції» та ТОВ «ЛГЗ «Карат» та не встановлено самого факту здійснення господарських операцій між вказаними підприємствами у періоді: листопад 2011 року, жовтень 2012 року - січень 2013 року.

Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність винесення Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів податкового повідомлення - рішення від 05.07.2013 № 0000162310 (форми «Р»), за яким позивачеві збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 2331083,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 1165542,00 грн.

Відповідно до п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України, об'єктом оподаткування на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Пунктом 135.2. ст. 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Статтею 135 ПК України регламентовано порядок визначення доходів та їх склад. Згідно п. 135.1. ст. 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно п. п. 135.5.5 п. 135.5. ст. 135 ПК України, інші доходи включають, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги та безоплатно отримані товари (роботи, послуги) вважаються доходами на дату фактичного отримання платником податку товарів (робіт, послуг) або за датою надходження коштів на банківський рахунок чи в касу платника податку, якщо інше не передбачено цим розділом (п. 137.10. ст. 137 ПК України).

Пунктом 135.2. ст. 135 ПК України визначено, що доходи визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують отримання платником податку доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Як зазначено у Інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення або виробництва, приміщень для зберігання товарів тощо, якщо такі умови необхідні для здійснення певної операції; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

Судам слід ураховувати, що наявність укладеного між учасниками господарської операції цивільно - правового договору або відсутність визнання такого договору недійсним або нікчемним сама собою не свідчить про реальність вчинення відповідної операції.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини: результати, відображені у даних податкового обліку будь - кого з учасників господарської операції, фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Крім того, у вищевказаному листі Вищого адміністративного суду України зазначено, що будь - які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням відсутності фактичного здійснення господарських операцій між ТОВ «ТД «Вікові традиції» та ТОВ «ДГЗ «Карат» суд зазначає, що, відповідно, витрати, які враховуються при визначенні об'єкта оподаткування податком на прибуток, позивачем списані за взаємовідносини із ТОВ «ТД «Вікові традиції» неправомірно, що в свою чергу має наслідком заниження податку на прибуток.

Таким чином, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення від 05.07.2013 № 0000172310 (форми «Р»), за яким ТОВ «ЛГЗ «Карат» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 43586,00 грн. та нараховані штрафні санкції у розмірі 21793,00 грн., прийнято відповідачем правомірно.

Крім того, під час розгляду справи судом встановлено, що у ТОВ «ЛГЗ «Карат» частково відсутні первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ «ТД «Вікові традиції», що також відображено і в акті перевірки від 19.06.2013 № 437/23.2/25524359 та акті від 10.06.2013 № 17/23-2/25524359 про ненадання документів до перевірки. Під час обшуку 17.09.2013 означена документація органами прокуратури не вилучалася.

Судом також встановлено, що документи на запит відповідача від 03.06.2013 №16881/23-13 «Про надання документів з питання взаємовідносин ТОВ «ЛГЗ «Карат» з ТОВ «ТД «Вікові традиції», отриманий повноважним представником позивача 04.06.2013, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, позивач не надав, про що зазначено в акті про ненадання документів до перевірки від 10.06.2013 № 17/23-2/25524359.

Статтею 121 ПК України зазначені порушення встановлених законодавством строків зберігання документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п. 121.1 ст. 121 ПК України встановлено, що незабезпечення платником податків зберігання первинних документів, облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень.

За таких обставин, податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 05.07.2013 № 0000182310 (форми «Р») щодо накладення на ТОВ «ЛГЗ «Карат» штрафних санкцій у розмірі 510,00 грн. прийнято відповідачем обґрунтовано та правомірно.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Як зазначено в ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надано достатні докази, які свідчать про те, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті в межах повноважень податкового органу та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України, обґрунтовано та правомірно. В той же час, позивач не довів обставин в обґрунтування заявлених позовних вимог, у зв'язку з чим, суд дійшов висновку про відсутність підстав для їх задоволення.

У відповідності до статті 94 КАС України у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Судом встановлено, що позивач під час подання адміністративного позову сплатив згідно ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" лише 10% від суми судового збору, який належить до сплати, а саме: 487,20 грн. Отже, позивач повинен доплатити судовий збір у розмірі 4339,80 грн.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Лікеро - горілчаний завод "Карат" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень - рішень від 05.07.2013 № 0000162310, № 0000172310, №0000182310 відмовити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лікеро - горілчаний завод «Карат» на користь Державного бюджету України судові витрати з оплати судового збору в розмірі 4339 (чотири тисячі триста тридцять дев'ять) грн. 80коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 05 січня 2015 року.

Суддя О.В. Царікова