Постанова

від 05.03.2015 по справі 826/20975/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 березня 2015 року 10:28 № 826/20975/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Аблова Є.В.,

при секретарі судового засідання Мальчик І.Ю.,

за участю сторін:

представників позивача - Поліщука О.В.,

представника відповідача - Убогого С.А.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет-ТМ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося товариство з обмеженою відповідальністю «Корвет-ТМ» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, зобов'язання вчинити дії, мотивуючи позовні вимоги тим, що позивач здійснював податковий облік та формував податковий кредит відповідно до вимог чинного законодавства України, а отже правових підстав для невизнання права позивача на спірні суми податкового кредиту немає, що в свою чергу свідчить про те, що висновки відповідача в актах перевірки та відповідно, оскаржувані податкові повідомлення-рішення, є протиправними.

В позовній заяві позивач просить суд визнати протиправними дії ДПІ у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо проведення камеральної перевірки 29.11.2010 року; скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2010 року №0002040700/0, яким було зменшено суму, яка була заявлена ТОВ «КОРВЕТ-ТМ» до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 1471007,00 гривень та прийняте на підставі акту перевірки №157/07-107 від 29.11.2010 року; скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2011 року №0000010700/0, яким було зменшено суму, яка була заявлена до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 8487713,75 грн. та прийняте на підставі акта перевірки №53/07-207/34761472 від 31.12.2010 року; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві відобразити в електронній базі податкової звітності, в тому числі в інтегрованій картці товариства з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ-ТМ» суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань ТОВ «КОРВЕТ-ТМ» з податку на додану вартість наступних податкових періодів, в розмірі 1471542,00 грн., зняту на підставі податкового повідомлення-рішення від 01.12.2010 року №0002040700/0 та суму в розмірі 8487713,75 грн., зняту на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.01.2011 р. №0000010700/0; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві у десятиденний строк з дня отримання судового рішення у даній справі, яке набрало законної сили, подати звіт про виконання судового рішення у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, оскільки перевіркою показників довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду встановлено порушення пп.7.7.2, пп.7.7.3 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, суд встановив наступне.

Начальником відділу контролю за відшкодуванням податку на додану вартість ДПІ у Святошинському районі м. Києва Чуєвим Р.М. з 29.11.2010 р. по 29.11.2010 р. проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з податку на додану вартість товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет-ТМ», код за ЄДРПОУ 34761472, поданої за травень місяць 2010 року (дата реєстрації в податковому органі - 20.09.2010 року, вх. №204632, декларація звітна), за результатами якої складено відповідний акт №157/07-107 від 29.11.2010 р.

Згідно висновків зазначеного акта перевірки, податковим органом встановлено порушення пп.7.7.1, пп.7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого ТОВ «Корвет-ТМ» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 1471007 (один мільйон чотириста сімдесят одна тисяча сім) гривень; збільшується сума, що підлягає зарахування до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 1471007 (один мільйон чотириста сімдесят одна тисяча сім) гривень.

На підставі акта перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0002040700/0 від 01.12.2010 р., яким зменшено суму, яка була заявлена ТОВ «КОРВЕТ-ТМ» до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 1471007,00 гривень.

На підставі направлення від 06.12.2010 року №1611/07-00П, згідно з п. 9 ч.6 ст. 11 1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та відповідно до наказу ДПІ у Святошинському районі м. Києва від 06.12.2010 року №1700 проведено позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет-ТМ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у сумі 8261178,00 грн. за травень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період лютий 2007 року, березень 2007 року, червень 2007 року, жовтень 2007 року, грудень 2007 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року та схема руху товарно-грошових потоків за період лютий 2007 року, березень 2007 року, червень 2007 року, жовтень 2007 року, грудень 2007 року, серпень 2008 року, вересень 2008 року, жовтень 2008 року, відповідно до затвердженого плану перевірки, за результатами якої складено акт від 31.12.2010 р. №53/07-207/34761472.

Перевіркою встановлено на порушення пп.7.7.2, пп.7.7.3 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ТОВ «Корвет-ТМ» завищено суму бюджетного відшкодування за травень 2010 року на суму 6790171 грн.

На підставі акта перевірки №53/07-207/34761472 від 31.12.2010 року та виявлених порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000010700/0 від 21.01.2011 року, яким зменшена сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 8487713,75 грн.

Незгода позивача з прийнятими податковим органом податковими повідомленнями-рішеннями зумовила звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Згідно п. 1.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 6.1.1 п. 6.1 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) передбачено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Підпунктом 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

При цьому, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку (пп. 7.3.1 п.7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків передбачено п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду; залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах; залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.

Згідно пп. 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно до пп.7.7.7 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Аналогічні норми передбачені також чинним на момент розгляду та вирішення даної справи законодавством України.

Так, відповідно до пп.139.1.9. п.139.1. ст.139 ПК України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та нарахування податку.

Згідно пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст.198 ПК України).

Згідно з п. 198.3. ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.6. ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Згідно п.200.1. ст.200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

П. 200.2 ст. 200 ПК України встановлено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3. ст.200 ПК України).

Відповідно до п.201.1. ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10. ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Як вбачається з матеріалів справи, камеральна перевірка проводилась з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів за травень 2010 року.

Податкова декларація з податку на додану вартість за травень 2010 року позивачем подана 14.09.2010 року, а відтак кінцевий строк проведення камеральної перевірки податкової звітності з податку на додану вартість ТОВ «Корвет-ТМ» за травень 2010 року 14.10.2010 року в той час як фактично остання була проведена 29.11.2010 р., тобто з порушенням законодавчо визначеного строку на її проведення.

В той же час, суд звертає увагу, що дії по проведенню перевірки, дії щодо формування висновків акту перевірки та безпосередньо дії по складанню акту перевірки є функціональними обов'язками ДПІ, які самі по собі не створюють для позивача будь-яких негативних наслідків та не покладають на позивача податкових обов'язків. Дії відповідача в зв'язку із визначенням висновків в акті перевірки та дії по складанню акту не порушують та не можуть порушувати прав позивача, оскільки лише рішення, прийняте за результатами перевірки створює для платника податків правові наслідки у вигляді, зокрема, виникнення обов'язку сплатити певну суму податків.

Крім того, рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з діями чи рішенням контролюючого органу, вимога про визнання протиправними дій відповідача, в тому числі дій податкового органу щодо проведення перевірки/звірки, складанню акту перевірки/звірки, не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту, зокрема, шляхом пред'явлення позову про скасування рішення контролюючого органу, яким визначено суму податкових зобов'язань чи штрафних (фінансових) санкцій.

Отже, в даному випадку в частині оскарження дій відповідача щодо проведення перевірки позивачем обрано неналежний спосіб захисту своїх прав та інтересів.

Відповідно до ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

При розгляді даної справи та дослідженні в сукупності всіх доказів, судом встановлено, що оскільки позивач в 2014 році змінив своє місцезнаходження з Святошинського району м. Києва на Солом'янський район м. Києва, то у відповідності до чинного законодавства України позивач з 01.01.2015 року почав обліковуватись у Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Враховуючи той факт, що судом встановлено протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень №0002040700/0 від 01.12.2010 року та №0000010700/0 від 21.01.2011 року, в також те, що позивач обліковується з 01.01.2015 року у Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у м. Києві, суд вважає, що саме відповідач, як суб'єкт владних повноважень, що порушив законні права позивача, повинен вчинити всі необхідні дії для відображення в електронній базі податкової звітності, в тому числі в інтегрованій картці товариства з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ-ТМ» суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань ТОВ «КОРВЕТ-ТМ» з податку на додану вартість наступних податкових періодів, в розмірі 1471542,00 грн., зняту на підставі податкового повідомлення-рішення від 01.12.2010 року №0002040700/0 та суму в розмірі 8487713,75 грн., зняту на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.01.2011 р. №0000010700/0.

Стосовно подачі звіту про виконання судового рішення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до змісту ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд не вважає за необхідне зобов'язувати суб'єкта владних повноважень подавати звіт про виконання даного судового рішення, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Представник відповідача не надав суду належних доказів, які б підтверджували правомірність винесених податкових повідомлень-рішень.

За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва, за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині.

Частиною 3 ст. 94 КАС України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 11, 94, 158-163 КАС України суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет-ТМ» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 01.12.2010 року №0002040700/0, яким було зменшено суму, яка була заявлена ТОВ «КОРВЕТ-ТМ» до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 1471007,00 гривень та прийняте на підставі акту перевірки №157/07-107 від 29.11.2010 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 21.01.2011 року №0000010700/0, яким було зменшено суму, яка була заявлена до бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних податкових періодів у розмірі 8487713,75 грн. та прийняте на підставі акта перевірки №53/07-207/34761472 від 31.12.2010 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві вчинити всі необхідні дії для відображення в електронній базі податкової звітності, в тому числі в інтегрованій картці товариства з обмеженою відповідальністю «КОРВЕТ-ТМ» суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань ТОВ «КОРВЕТ-ТМ» з податку на додану вартість наступних податкових періодів, в розмірі 1471542,00 грн., зняту на підставі податкового повідомлення-рішення від 01.12.2010 року №0002040700/0 та суму в розмірі 8487713,75 грн., зняту на підставі податкового повідомлення-рішення від 21.01.2011 р. №0000010700/0.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Судові витрати в сумі 305,74 грн. присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Корвет-ТМ» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду.

Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Є.В. Аблов