Рішення

від 05.03.2015 по справі 908/6079/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 12/175/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.03.2015 Справа № 908/6079/14

Суддя Господарського суду Запорізької області Смірнов О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу № 908/6079/14

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтранс-Сервіс", м. Донецьк

про стягнення 77873,47 грн.

за участю представників:

від позивача - не з'явився

від відповідача - не з'явився

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.02.2015 року за клопотанням представника відповідача строк розгляду справи був продовжений на підставі ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять календарних днів до 10.03.2015 року.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтранс-Сервіс" про стягнення заборгованості в сумі 67580,00 грн., пені в сумі 2841,14 грн., трьох процентів річних в сумі 1099,81 грн. та інфляційних витрат в сумі 6352,52 грн. за договором про надання послуг з організації перевезення вантажів № 12-06/13 від 12.06.2013 року.

Разом з тим, позивач в позовній заяві звернувся до суду, згідно ст. ст. 22, 66, 67 ГПК України, із клопотанням про забезпечення позову, в якому просив накласти арешт на поточні рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтранс-Сервіс". З приводу вказаного клопотання позивача суд виніс ухвалу від 23.12.2014 року, якою відмовив в його задоволенні.

02.02.2015 року на адресу суду від позивача у справі надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що 30.12.2014 року відповідач здійснив розрахунок за надані послуги з організації перевезення вантажів залізничними вагонами-цементовозами у розмірі 67580,00 грн., в підтвердження чого надав засвідчену копію банківської виписки по особовому рахунку за 30.12.2014 року. У поданому клопотанні просить розглянути зазначену справу без його присутності у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання свого представника та стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 1099,81 грн. та інфляційні втрати в сумі 6352,52 грн.

09.02.2015 року на адресу суду від відповідача надійшло клопотання, в якому останній просить з метою своєчасного отримання процесуальних документів у справі направляти документи за поштовою адресою: 87515, Донецька область, м. Маріуполь, а/с 15017.

Відповідач у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромтранс-Сервіс", 18.02.2015 року надав суду в порядку ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що коли йому стало відомо про порушення судом провадження у справі та до початку слухання справи по суті 30.12.2014 року ним в повному обсязі була сплачена заборгованість за договором про надання послуг в сумі 67580,00 грн., тобто в добровільному порядку в максимально можливі з урахуванням важких економічних умов та здійснення діяльності в зоні АТО, строки були виконані зобов'язання зі сплати заборгованості за договором. При цьому вказує, що ним були досягнуті попередні домовленості з керівництвом позивача щодо незастосування пені, трьох процентів річних та інфляційних витрат шляхом відповідної зміни позивачем предмету позову або відмови від позовної заяви на умовах відшкодування відповідачем судових витрат. Просить відкласти розгляд справи, призначений на 18.02.2015 року, для надання сторонам можливості врегулювати спір в добровільному порядку.

Вказане клопотання відповідача було задоволено судом, про що винесена ухвала від 18.02.2015 року, якою відкладено розгляд справи на 05.03.2015 року.

19.02.2015 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання, в якому останній зазначає, що 30.12.2014 року відповідач здійснив розрахунок за надані послуги з організації перевезення вантажів залізничними вагонами-цементовозами у розмірі 67580,00 грн. У поданому клопотанні просить розглянути зазначену справу без його присутності у зв'язку з неможливістю явки в судове засідання свого представника та стягнути з відповідача три проценти річних в сумі 1099,81 грн. та інфляційні втрати в сумі 6352,52 грн.

Розглянувши подані позивачем клопотання суд розцінює їх як заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Судом прийнято до уваги, що під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог (частина друга статті 22 ГПК України) слід розуміти збільшення або зменшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту раніше поданої позовної заяви, фактично відбулося зменшення розміру позовних вимог та формування нової ціни позову, в розумінні п. п. 3.10, 3.11. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Таким чином, має місце нова ціна позову, заявлена позивачем в заяві про зменшення розміру позовних вимог, з якої спір вирішується судом по суті.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак згідно раніше поданого до суду клопотання просив провести розгляд справи за наявними матеріалами без його участі.

Представник відповідача в судове засідання 05.03.2015 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (стаття 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців").

З наявного в матеріалах справи Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 17.12.2014 року (а.с. 28) вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 83001, м. Донецьк, вул. Постишева, буд. 129, офіс 15Б.

Судом було здійснене відправлення ухвали про порушення провадження від 23.12.2014 року у даній справі на адресу місцезнаходження відповідача, про що свідчить наявний в матеріалах справи конверт зі штампом реквізитів господарського суду, однак вказана ухвала не прийнята до пересилання з огляду на відсутність приймання поштових відправлень на територію Донецької області до міст обласного значення, серед яких зазначено м. Донецьк, про що господарський суд повідомлено листом Запорізької дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" № 04-16-1682 від 01.12.2014 року, який міститься в матеріалах справи. Про неприйняття до пересилання вказаної ухвали судом був складений акт від 25.12.2014 року.

В матеріалах справи міститься Спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 02.02.2015 року (а.с. 40), з якого вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, провулок Лісний, буд. 2. Судом здійснювалось відправлення процесуальних документів у справі на вказану адресу відповідача.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про час та місце судового засідання, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 4 2 , 4 3 ГПК України.

При цьому, судом здійснене повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи шляхом надсилання телефонограм 02.02.2015 року та від 17.02.2015 року, які наявні в матеріалах справи, що підтверджується витягами з журналу реєстрації телефонограм та факсограм. Перша із вказаних телефонограм була прийнята секретарем Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтранс-Сервіс" Большовою Юлією, а про неприйняття відповідачем другої телефонограми судом складений відповідний акт від 17.02.2015 року.

Разом з тим, з метою належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи 02.02.2015 року о 16 год. 00 хв. та 17.02.2015 року о 10 год. 50 хв. було здійснене електронне поштове відправлення ухвал суду від 23.12.2014 року та від 03.02.2015 року у даній справі на адресу електронної пошти Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтранс-Сервіс", а саме: upt-s@mail.ru , що підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з журналу реєстрації вихідної кореспонденції електронною поштою (а.с. 39, 52). Таким чином, судом здійснені всі можливі заходи щодо належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.

Неприбуття у судове засідання представника відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, пояснення відповідача, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 12.06.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач", далі Виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укрпромтранс-Сервіс", далі Замовник, був укладений договір про надання послуг з організації перевезення вантажів № 12-06/13, далі Договір.

Відповідно до п. п. 1.1. - 1.3. Договору Виконавець надає Замовнику послуги з організації перевезень вантажів вагонами-мінераловозами по території України та країн СНД. Послуги надаються тільки для перевезення вантажів, дозволених до перевезення у вагонах-мінераловозах згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України (далі - Правила перевезень вантажів) та угод про залізничні міжнародні сполучення. Послуги надаються на території України та країн СНД, при цьому одна зі станцій (навантаження або вивантаження) або дві станції (навантаження та вивантаження) повинна знаходитись в межах України.

Пунктом 2.2.4. Договору передбачений обов'язок Замовника здійснювати передплату та забезпечувати своєчасне надходження на рахунок Виконавця коштів. У разі відсутності на розрахунковому рахунку Виконавця попередньої оплати Замовника, Виконавець припиняє подачу рухомого складу Замовнику під завантаження (вивантаження - при імпорті на Україну) до моменту надходження попередньої оплати. У разі необхідності надання Виконавцем послуг, зазначених у п. 2.1.4. цього Договору, Замовник сплачує Виконавцю вартість повідомлення згідно з Розділом 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженим належним чином, та необхідні платежі за відсилку вагонів.

Умовами п. п. 3.1. - 3.7. Договору визначено, що розрахунок ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг визначається Протоколом договірної ціни, який є невід'ємною частиною цього Договору (додаток 1). Оплата за надані Виконавцем послуги здійснюється Замовником у національній валюті України. Період надання послуг починається з дати прибуття вагонів на станцію навантаження, вказану Замовником. Період надання послуг закінчується датою прибуття вагонів на станцію, узгоджену сторонами, або на станцію Стрий, Львівської залізниці (код станції - 377408, Код СВРЗ - 9797) після закінчення надання послуг по цьому Договору. Вказані дати визначаються на підставі бази даних ГІОЦ Укрзалізниці. Щоквартально сторони проводять звірку розрахунків, яка оформляється актом звірки. У разі якщо одна із сторін не підписала акт звірки у термін до 10 календарних днів без письмового обґрунтування, він вважається узгодженим обома сторонами. Оплата послуг Виконавця здійснюється Замовником в національній валюті України шляхом 100 відсоткової передплати вартості послуг за плануєме перевезення не пізніше 2-х банківських днів до початку перевезення, згідно з реквізитами, вказаними у розділі 12 даного Договору. Остаточні розрахунки здійснюються Замовником протягом 5-ти банківських днів з дати підписання сторонами актів наданих послуг. Вартість послуг визначається з розрахунку ставки за кожен вагон за кожну добу періоду надання послуг (Додаток 3), згідно з Протоколами узгодження договірної ціни (Додаток 1). Вартість послуг Виконавцем не нараховується за час перебування вагонів у капітальному, деповському та поточних ремонтах вагонів з гарантійних обов'язків вагоноремонтних та вагонобудівних підприємств на підставі актів форм ВУ-23 та ВУ-36М або на час технічного обслуговування. Доставка вагонів до/з місць проведення планових (деповський, капітальний) видів ремонтів та поточних ремонтів вагонів з гарантійних обов'язків вагоноремонтних та вагонобудівних підприємств здійснюється за рахунок Виконавця.

Пунктом 1 Протоколу договірної ціни № 2 до Договору, який є Додатком № 7 до Договору, сторони узгодили ставку за кожен вагон - мінераловоз за кожну добу періоду надання послуг в розмірі: 155,00 грн. у т.ч. ПДВ (20%) - 25,83 грн. за один вагон - мінераловоз.

Відповідно до п. 9.6. Договору сторони погодили, що вся договірна документація повинна бути передана одним з наступних способів:

- надіслана рекомендованим листом з повідомленням за адресою, вказаною в реквізитах цього Договору;

- вручена особисто представнику отримувача;

- передана кур'єрською поштою. Сторони домовились спосіб передачі договірної документації погоджувати до її відправлення.

Згідно з п. 10.1. Договору договір набирає чинності з дати підписання сторонами та діє до 12 червня 2014 року, в частині проведення розрахунків за надані послуги - до повного здійснення розрахунків.

Позивач в позові вказує, що відповідно до підписаних актів наданих послуг за березень, квітень і травень 2014 року він надав відповідачу послуги з організації перевезень вантажів залізничними вагонами-мінераловозами на загальну суму 194370,00 грн., відповідач в свою чергу здійснив часткову оплату наданих послуг в розмірі 126790,00 грн., однак у повному обсязі надані послуги не оплатив, у зв'язку з чим станом на 15.12.2014 року у останнього виникла заборгованість в сумі 67580,00 грн.

Так, на виконання умов Договору, позивач надав відповідачу послуги з організації перевезення вантажів залізничними вагонами-мінераловозами на загальну суму 194370,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами без заперечень актами наданих послуг, які містяться в матеріалах справи (а.с. 16 - 18), зокрема:

- актом наданих послуг № 5 від 31.03.2014 року на загальну суму з ПДВ 49600,00 грн.;

- актом наданих послуг № 6 від 05.05.2014 року на загальну суму з ПДВ 92690,00 грн.;

- актом наданих послуг № 7 від 14.05.2014 року на загальну суму з ПДВ 52080,00 грн.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем була здійснена часткова оплата наданих послуг в загальній сумі 126790,00 грн., а саме: 23.04.2014 року в сумі 78740,00 грн. та 08.05.2014 року в сумі 48050,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по рахунку позивача, засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с. 19, 20).

Разом з тим, докази у справі свідчать, що відповідачем була здійснена оплата у повному обсязі за надані послуги з перевезення вантажів на загальну суму 67580,00 грн. вже після порушення провадження у справі, що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 30.12.2014 року (а.с. 43).

Однак, відповідач здійснив оплату наданих послуг у повному обсязі з порушенням строку, встановленого умовами договору.

З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 01.06.2014 року по 15.12.2014 року в сумі 1099,81 грн. та інфляційні втрати за період з червня 2014 року по листопад 2014 року в сумі 6352,52 грн.

Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено змішаний договір, оскільки відповідно до вимог статті 628 ЦК України він містить елементи різних договорів (договору перевезення вантажу та договору надання послуг), до яких потрібно застосувати положення чинного законодавства, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх суттєвих умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, строк дії договору, порядок здійснення розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 901, 909 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.

Статтею 909 ЦК України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Одночасно, відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Статтею 903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 33 ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім, ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено суду порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за договором, а саме порушення ним строків оплати наданих послуг, що підтверджено наявними в матеріалах справи платіжними документами про здійснення відповідачем оплати послуг. Відповідач доказів сплати штрафних санкцій суду не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, з боку відповідача мало місце несвоєчасне здійснення оплати наданих за договором послуг.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що за прострочення виконання відповідачем зобов'язань з оплати наданих послуг з перевезення вантажу, позивач з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 01.06.2014 року по 15.12.2014 року в сумі 1099,81 грн. та інфляційні втрати за період з червня 2014 року по листопад 2014 року в сумі 6352,52 грн.

Оскільки мало місце прострочення оплати відповідачем за надані послуги з перевезення вантажу, а наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних за загальний період з 01.06.2014 року по 15.12.2014 року та інфляційних витрат за період з червня 2014 року по листопад 2014 року відповідає вказаній статті, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних в сумі 1099,81 грн. та інфляційних витрат в сумі 6352,52 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України в сумі 1827,00 грн. покладаються на відповідача у справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромтранс-Сервіс".

У судовому засіданні, яке відбулося 05.03.2015 року, згідно частини 2 статті 85 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 530, 599, 611, 625, 628, 629, 901, 903, 909 ЦК України, ст. ст. 180, 181, 193 ГК України, ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтранс-Сервіс" задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромтранс-Сервіс", 52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка, провулок Лісний, буд. 2, код ЄДРПОУ 35711160, на користь:

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестпостач", юридична адреса: 01133, м. Київ, бул. Л. Українки, буд. 15, поштова адреса: 04136, м. Київ, вул. Маршала Гречко, буд. 10Г, код ЄДРПОУ 25386911, три проценти річних в сумі 1099 (одна тисяча дев'яносто дев'ять) грн. 81 коп., інфляційні втрати в сумі 6352 (шість тисяч триста п'ятдесят дві) грн. 52 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., видавши наказ.

Повне рішення складено - 10.03.2015 року

Суддя О.Г.Смірнов

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.