Рішення

від 26.03.2015 по справі 908/947/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 6/25/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Запоріжжя

26.03.2015 Справа № 908/947/15-г

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтерпром" (проспект Відрадний, буд. 95, м. Київ, 03061)

До Товариства з обмеженою відповідальністю „ГІРНИЧІ МАШИНИ-ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (вул. Леніна, буд. 7, м. Дружківка Донецької області, 84205)

Про стягнення 68 691 грн. 80 коп.

Суддя Місюра Л.С.

За участю представників :

Від позивача: Панченко Г.В. - дов. від 06.03.2015р.

Від відповідача : Гордієнко Н.Я. - дов. від 14.01.2015р.

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтерпром" м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „ГІРНИЧІ МАШИНИ-ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" м. Дружківка Донецької області, про стягнення 68 691 грн. 80 коп., суд -

В С Т А Н О В И В:

Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача, на підставі договору № 65/13-ДрМЗ від 10.09.2013 року, заборгованість за поставлений товар в сумі 65 664 грн., 3 % річних в сумі 579 грн. 67 коп., інфляційні витрати в сумі 4 794 грн. 82 коп., що разом становить суму 71 038 грн. 79 коп.

Позивач надав суду заяву б/н від 11.03.2015р. про зменшення позовних вимог , остаточно просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 65 664 грн., 3% річних від суми заборгованості 29 952 грн. за період с 28.10.2014р. по 05.02.2015р. та від суми 35 712 грн. за період з 22.11.2014р. по 05.02.2015р. всього в сумі 471 грн. 72 грн., інфляційні витрати від суми 29 952 грн. за період з листопада по грудень 2014р. та від суми 35 712 грн. за грудень 2014р. всього у розмірі 2 556 грн. 08 коп.

Заява позивача була прийнята судом, оскільки подана у відповідності до вимог ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України).

Розгляд справи відкладався.

26.03.2015 року розгляд справи продовжений та прийнято рішення.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, де вказав наступне: на адресу ТОВ «Гірничі машини - ДрМЗ» (надалі - відповідач) надійшла позовна заява від ТОВ «Альтерпром» (надалі - позивач), в який він просить суд стягнути з відповідача заборгова ність у сумі 65 664,00 грн., 3% річних у сумі - 579 грн. 67 коп. та інфляційних витрат за весь час прострочення у сумі 4 794 грн. 82 коп. Відповідач частково не згоден з позовними вимогами позивача з наступних підстав: між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір № 65/13-ДрМЗ від 10.09.2013 р. (надалі - договір), згідно з п. 1.1 та п. 1.2 даного договору позивач зобов'язується передати в обумовлені даним договором строки товар, а відповідач зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього узгоджену суму. Кількість, ціна та асортимент товару визначається у специфікаціях, які являються складовою та невід'ємною частиною договору. Тобто, сторони по договору закріпили, що специфікації являються складовою та невід'ємною частиною договору. Термін дії договору № 65/13-ДрМЗ від 10.09.2013 р. є тривалим і поставки здійснюються різними партіями, тому сторони укладали специфікації в яких чітко обумовлювали терміни і умови постачання, форму розрахунку, умови, суми і період надходження платежів. Також специфікації додатково містять в собі дані про місце розвантаження. Як і договір, вони підписуються уповноваженими особами, і ці підписи скріплюються печатками. Цей документ вважається невід'ємною частиною договору та є обов'язковим для виконання обома сторонами. Згідно п. 2. ст. 266 ГКУ загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типам, розмірами, визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом. Таким чином специфікації складаються тоді, коли сторони вирішили, що таке складання є доцільним і необхідним. Таким чином, використання специфікації при складанні господарських договорів є засобом, який, по-перше, визначає конкретні параметри і характеристики товару, за якими перевіряють його комплектність і якість (специфікації першого типу); по-друге, надає детальну інформацію про асортимент і ціни на товари, що складають предмет договору, не перевантажуючи при цьому даною інформацією основний текст договору (специфікації другого типу). На виконання умов договору № 65/13-ДрМЗ від 10.09.2013 р. сторонами було укладено та підписано специфікації №№1 - № 8, в яких зокрема передбачено і умови оплати за поставлений товар. Так, у п. 5 специфікацій №№ 7-8 сторони узгодили наступні умови оплати: 60 (шістдесят) календарних днів з моменту постачання товару. Тобто, сторонами добровільно та на власний розсуд було досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов поставки товару згідно специфікацій №№7,8. Зокрема, було досягнуто згоди щодо порядку розрахунків за договором. Так, позивач на підставі специфікації № 7 від 27.08.2014р. поставив відповідачу товар 28.08.2014р. по видатковій накладній № АП-0000307, у свою чергу, відповідач враховуючи п.5 даної специфікацій повинен був оплатити отриманий товар до 27 жовтня 2014р. Тобто прострочення виконання грошового зобов'язання по специфікації № 7 у відповідача почало свій перебіг тільки з 28.10.2014р., а не з 08.10.2014р., як вказує позивач у своїй позовній заяві. Також, по специфікації № 8 від 18.09.2014р. позивач поставив відповідачу товар 22 вересня 2014р. по видатковій накладній № АП-0000339, у свою чергу, відповідач враховуючи п.5 даної специфікацій повинен був оплатити отриманий товар до 21 листопада 2014р. Тобто прострочення виконання грошового зобов'язання по специфікації № 8 у відповідача почало свій перебіг тільки з 22.11.2014р., а не з 02.11.2014р., як вказує позивач. З огляду на викладене, відповідач не може погодитися із розрахунками позивача стосовно нарахувань: 1) 3% річних, оскільки позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 3% річних у сумі 579 грн. 67 коп.: по специфікації № 7 за період з 08.10.2014р. по 05.02.2015р. в розмірі 297 грн. 88 коп.; по специфікації № 8 за період з 02.11.2014р. по 05.02.2015р. в розмірі 281 грн. 78 коп., а треба було нарахувати 3% річних у сумі 471 грн. 72 коп.: по специфікації № 7 за період з 28.10.2014р. по 05.02.2015р. в розмірі 248 грн. 64 коп. по специфікації № 8 за період з 22.11.2014р. по 05.02.2015р. в розмірі 223 грн. 08 коп., згідно наступного контрозрахунку: специфікація № 7 від 27.08.2014р., строк оплати по специфікації - 60 календарних днів з дати постачання, № накладної № АП-0000307 від 28.08.2014р., сума поставки - 29 952 грн., строк оплати - 27.1.2014р., дата оплати - не оплачено, період та кількість днів прострочення - 28.10.2014р.-05.02.2015р. (101 день), нарахована сума 3% річних - 248 грн. 64 коп.; специфікація № 8 від 18.09.2014р., строк оплати специфікації - 60 календарних днів з дати постачання, № накладної та дата поставки - № АП-0000339 від 22.09.2014р., строк поставки - 35 712 грн., строк оплати - 21.11.2014р. дата оплати - не оплачено, період та кількість днів прострочення оплати - 22.11.2014р.-05.02.2015р. (76 днів), нарахована сума 3% річних - 223 грн. 08 коп. Всього - 471 грн. 72 коп. 2) інфляції, оскільки позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 4 794 грн. 82 коп.: за період вересень-жовтень 2014р. з суми боргу 29 760,00 грн. (сума боргу по спец. № 7- 29952,00 грн.) в розмірі 1 577 грн. 28 коп.; за період листопад-грудень 2014р. з суми боргу 65 664 грн. (сума боргу по спец. № 7 , спец. № 8) в розмірі 3 217 грн. 54 коп., а треба було нарахувати інфляцію у сумі 2 556 грн. 08 коп., згідно наступного контрозрахунку: по специфікації № 7 за період листопад-грудень 2014р. в розмірі 1 484 грн. 72 коп.: 29952 грн. (борг) х 101,9% (11.2014р.) х 103,0% (12.2014р.) - 31 436 грн.72 коп. -29 952 грн., так як строк оплати настав 22.10.2014р., по специфікації № 8 за грудень 2014р. в розмірі 1 071 грн. 36 коп.: 35 712 грн. (борг) х 103,0% (12.2014р.) = 36 783 грн. 36 коп. - 35712 грн., так як строк оплати на став 22.11.2014р.Отже, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України (далі - 1ДК) боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення. При цьому, сума боргу з урахуванням індексу інфляції розраховується, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Це положення також визначається постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2011 р. за № 23/466 та листом Верховного Суду України «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ» від 03.04.1997 р. № 62-97г. При застосуванні індексу інфляції береться до уваги те. що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості (на момент її виникнення) на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому, сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця (постанова Вищого господарського суду України від 01.02.2012 № 52/30). Відповідач зробив контрозрахунок інфляції згідно з «Рекомендаціями відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», викладених у листі Верховного суду України від 03.04.1997р. № 62-97. У п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір. Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 2 статті 6 ЦК України передбачено, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України). Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. У нашому випадку сторонами було добровільно та на власний розсуд досягнуто домовленості щодо всіх його істотних умов. Зокрема, було досягнуто згоди щодо укладення окремих специфікацій, які являються складовою та невід'ємною частиною договору. Таким чином, відповідач вважає, що позовна заява ТОВ «Альтерпром» про стягнення заборгованості у сумі 65 664 грн., 3% річних у сумі - 579 грн. 67 коп. та інфляційних витрат за весь час прострочення у сумі 4 794 грн. 82 коп. підлягає частковому задоволенню. Виходячи з вищевикладеного, відповідач просить суд у задоволенні позовних вимог ТОВ «Альтерпром» до ТОВ «Гірничі машини - ДрМЗ» про стягнення заборгованість у сумі 65 664 грн., 3% річних у сумі - 579 грн. 67 коп. та інфляційних витрат за весь час прострочення у сумі 4 794 грн. 82 коп. - відмовити частково, суму 3% річних та інфляційних витрат просить стягнути з урахуванням п. 5 специфікацій № 7,8.

Крім цього, відповідач надав суду заяву про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців. В обґрунтування заяви відповідача вказав наступне: Ухвалою судді господарського суду від 16.02.2015 р. було відкрито провадження по справі № 908/947/15-г за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтерпром» (позивач) до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГІРНИЧІ МАШИНИ - ДРУЖ-КІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД» (відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 65 664 грн., 3% річних у сумі - 579 грн. 67 коп. та інфляційних витрат за весь час прострочення у сумі 4 794 грн. 82 коп. На даний час відповідач перебуває в скрутному фінансовому становищі, яке значно ускладнює виконання позовних вимог позивача, але механізм утворення заборгованості не носить навми сного характеру, а став можливим внаслідок наступних причин. Сума, яка заявлена до стягнення за даним позовом, достатньо значна та сплата всієї суми одразу може призвести до призупинення діяльності відповідача. За штатним розкладом станом на 16.03.2015р. на підприємстві відповідача працює персонал в кількості 1063 осіб, якому внаслідок такої ситуації погрожує несвоєчасна виплата заробітної платні та можливе звільнення за скорочення чисельності. Посадовими особами відповідача, з врахуванням існуючого стану справ на підприємстві, розроблено графік погашення заборгованості перед позивачем та визначено терміни погашення заборгованості перед контрагентами, зокрема позивачем, який врахований в даній заяві. Враховуючи це, стягнення суми боргу за судовим рішенням без розстрочення зумовить неможливість погасити заборгованість відповідача за іншими платежами, податками та зборами, стане однією з причин звільнення працівників. В 2014-2015 рр. ТОВ «Гірничі машини - ДрМЗ» опинилося в надважкій ситуації, яка викликана недостатнім фінансуванням вугільних підприємств та нестабільністю в сфері економіки України. Основними споживачами продукції, що випускається підприємством, є державні підприємства вугільної промисловості. У підприємства на сьогоднішній день утворилася велика кредиторська заборгованість по підприємствах, що відносяться до сфери управління Міністерства енергетики і вугільної промисловості України, у зв'язку з недостатністю фінансування галузі. Багато вугільних підприємств позбавлено можливості здійснювати розрахунки за раніше отримане обладнання за наявності форс-мажорних обставин. Необхідно відмітити, що у 2014-2015 рр. робота багатьох вугледобувних підприємств Донецької та Луганської областей здійснювалася в умовах ведення активних бойових дій на територіях, що безпосередньо прилягають до шахт. Зазначене, безумовно, не могло не позначитися на роботі та економічному стані нашого підприємства, яке тісно пов'язане з вугільною промисловістю та договірними відносинами з вищезазначеними підприємствами. Контрагенти відповідача належним образом не виконують перед боржником грошові зобов'язання, що обумовило виникнення дебіторської заборгованості станом на 31.12.2014р. в сумі 248,8 млн. грн. по підприємствам, більшість яких за своєю територіальністю знаходиться в зоні проведення АТО - Донецькій та Луганській області. Відповідач приймає заходи для стягнення коштів зі своїх боржників, які знаходяться в стадії підготовки позовних заяв для подальшого спрямування до господарського суду. Однак, подача позовних заяв за встановленою підсудністю та стягнення заборгованості відповідачем унеможливлюється через тимчасове припинення роботи держвних установ, в тому числі судових інстанцій, які знаходяться в зоні АТО. За рахунок стягнення дебіторської заборгованості відповідач має намір погасити заборгованість по справі № 908/947/15-г, оскільки вищеназваний розмір заборгованості дозволяє поновити порушенні права позивача. Також керівництвом ТОВ «Гірничі машини - ДрМЗ» вживаються необхідні заходи щодо виходу підприємства із кризи, а саме: скорочені умовно-постійні витрати, упорядкована штатна чисельність персоналу, на всіх дільницях введений режим жорсткої економії витрат, та активно продовжуються роботи по випуску продукції, що дозволить своєчасно погашати поточні зобов'язання та розраховуватися зі своїми боргами. Попередити такі негативні наслідки можливо за умови розстрочення сплати суми боргу на 6 (шість) місяців. Відповідач планує погасити заборгованість в розмірі 71 038 грн. 49 коп. рівними частинами в термін до 31 жовтня 2015 р. Згідно з ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального Кодексу України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання. зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. У відповідності до ст. 121 Господарського процесуального Кодексу України суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. Тобто, в розумінні наведеної ст. 121 Господарського процесуального Кодексу України при вирішенні заяв про відстрочку чи розстрочку виконання рішення потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Підставою для відстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у встановлений строк. Відповідач має значну заборгованість перед позивачем та іншими контрагентами, перед державним бюджетом по сплаті податку на прибуток, ризикує утворенням більшої заборгованості перед бюджетом по податкам та зборам, в зв'язку з чим стягнення всієї суми боргу на користь позивача на фоні недостатності коштів негативно відобразиться на законних майнових інтересах відповідача, і як, наслідок, погіршить його майновий стан. Однак, відповідач не приймає заходів для ухилення від відповідальності, а навпаки, приймає заходи, направлені на погашення дебіторської заборгованості перед позивачем, що дозволить поновити його порушені права. Суд дає оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, що відповідає вимогам п.6 ч.1 ст. 83 Господарського процесуального Кодексу України. Крім того, господарськими судами винесені рішення про стягнення з ТОВ «Гірничі машини - ДрМЗ» (відповідача) на користь інших контрагентів сум заборгованостей та штрафних санкцій, а саме рішення по справам: № 910/28350/14 від 20.01.2015р. стягнуто 650 000,00 грн. та судовий збір - 13 000,00 грн.; № 922/1224/14 від 29.01.2015р. стягнуто 69 191 грн. 50 коп. та судовий збір - 1690 грн. 73 коп.; № 908/3957/14 від 02.12.2014р. стягнуто 122 682,00 грн.; № 908/6018/14 від 02.03.2015р. стягнуто 42 199 грн. 25 коп. та судовий збір - 1826 грн. 86 коп., На розгляді у господарському суді Запорізької області знаходяться справи про стягнення з ТОВ «Гірничі машини - ДрМЗ» на користь контрагентів сум заборгованостей та штрафних санкцій, а саме справи: № 908/1981/15 на суму 50 896 грн. 13 коп., № 908/947/15 на суму 71 038 грн. 49 коп., №908/1061/15 на суму 100 452 грн. 79 коп., № 908/1444/15 на суму 75 877 грн. 42 коп., № 908/1305/15 на суму 229 112 грн. 47 коп., № 908/1548/15 на суму 532 903 грн. 70 коп., № 908/1621/15 на суму 227 555 грн. 48 коп. Відповідач вважає, що приведені ним обставини є суттєвим чином ускладнюючими для негайного погашення заявленої заборгованості по справі № 9080/947/15-г про стягнення з відповідача на користь позивача суми 71 038 грн. 49 коп. Враховуючи викладене відповідач просить суд розстрочити виконання рішення суду по справі по справі № 908/947/15-г про стягнення з заборгованості, 3% річних, інфляційних витрат та судового збору терміном на 6 (шість) місяців, по 31 жовтня 2015 р. рівними частинами.

Заява відповідача про розстрочення виконання рішення суду на 6 місяців приймається судом, оскільки заявлена відповідно діючому законодавству.

Розглянувши та оцінивши всі матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суд вважає, що зменшені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав :

10.09.2013 року між позивачем (постачальником за договором) та відповідачем (покупцем за договором) був укладений договір № 65/13-ДрМЗ (надалі - договір).

За умовами п. 1.1 договору позивач зобов'язався передати обумовлені договором строки відповідачу продукцію та/або товар (надалі - товар), а відповідач зобов'язався прийняти вказаний товар і сплатити за нього узгоджену суму.

Відповідно до умов п. 1.2 договору, кількість, ціна та асортимент товару визначається специфікаціями, які є складовими і невід'ємними частинами цього договору.

Згідно з п. 3.1 договору, під „узгодженою партією товару" за даним договором сторони розуміють кількість і асортимент товару, зазначені у конкретній узгодженій та підписаній сторонами специфікації на поставку партії товару.

За умовами п. 3.3 договору позивач зобов'язується повідомити відповідача про готовність до відвантаження товару за два дні до відвантаження. Позивач зобов'язується разом з товаром, що відвантажується, надати відповідачеві (його представнику) наступні документи: рахунки - фактури на товар, сертифікати (посвідчення) якості, накладні на товар, сертифікат відповідності (якщо товар підлягає обов'язковій сертифікації), копії залізничних квитанцій або відповідні товаросупровідні документ.

Крім того, згідно з п. 3.3.1 договору позивач зобов'язаний також , в день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, надати під розписку в отриманні відповідачем, або надіслати рекомендованим листом на адресу відповідача податкову накладну, оформлену відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України, на всю суму податкових зобов'язань , що виникли у позивача. Положення цього пункту є вимогою надати податкову накладну в розумінні п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

В п. 3.4 договору сторони визначили, що зобов'язання позивача з поставки партії товару вважаються виконаними датою приймання відповідачем за відповідною накладною партії товару та надання позивачем відповідачу всіх належним чином оформлених документів згідно п. 3.3 договору.

В період здійснення поставок за вищезазначеним договором відповідач жодного разу не пред'являв позивачу будь - яких претензій щодо неналежної якості товару, його некомплектності чи відсутності будь яких документів на нього.

В п. 3.5 договору сторони передбачили, що приймання товару за якістю проводиться відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7, а по кількості - відповідно до Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6. Покупець має право відмовитися від приймання товару при не наданні постачальником всіх або частини документів, зазначених у п. 3.3 договору.

Оскільки відповідач не відмовився від приймання товару, відповідно він отримав всі документи від позивача, вказані в п. п. 3.3 договору.

Крім цього, приписами п. 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965р. № П-6, встановлено, що приймання продукції за кількістю здійснюється по транспортним та товаросупровідним документам (рахунку-фактурі, специфікації, опису, пакувальним ярликам тощо) відправника (виробника). Відсутність вказаних документів або деяких із них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції і в акті вказується, які документі відсутні .

Пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості № П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966р., встановлено, що приймання продукції по якості і комплектності здійснюється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними та особовими умовами поставки, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по товаросупровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції, що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація і т. ін.). Відсутність вказаних супровідних документів або деяких з них не зупиняє приймання продукції. В цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті зазначається, які документи відсутні .

Таким чином, відповідно до діючого законодавства України, у разі відсутності повного комплекту товаросупровідних документів, саме відповідач повинен скласти акт про їх відсутність при прийманні товару і направити його позивачу.

Відповідачем не надано ні позивачу ні суду жодного доказу, що підтверджує факт відсутності будь-яких товаросупровідних документів при здійснені поставки товару, в тому числі актів про відсутність документів. Будь-яких претензії щодо не надання супроводжуючих документів на отриманий товар покупець позивачу не заявляв.

На виконання умов договору між позивачем та відповідачем була підсипана специфікація № 7 від 27.08.2014 року (надалі - специфікація № 7), якою сторони погодили найменування, ціну, кількість та вартість товару, що поставляється, умови поставки, строк та умови оплати, інш. (ар. с. 15).

Так, за умовами специфікації № 7 позивач зобов'язався поставити відповідачу у строк - десять днів з моменту підписання специфікації, товар на загальну суму 29 952 грн., оплата якого має бути проведена відповідачем протягом 60 (шести десяти) календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар 28.08.2014 року товару на суму 29 952 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № АП-0000307 від 28.08.2014р. та довіреністю на отримання товару № 1625 від 28.08.2014р. (ар. с. 16, 17).

18.09.2014 року між позивачем та відповідачем була підписана специфікація № 8 від 18.09.2014 року (надалі - специфікація № 8), за умовами якої позивач зобов'язався поставити відповідачу у строк - десять днів з моменту підписання специфікації, товар на загальну суму 35 712 грн., оплата якого має бути проведена відповідачем протягом 60 (шести десяти) календарних днів з моменту поставки товару.

На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар 22.09.2014 року товару на суму 35 712 грн., що підтверджується двосторонньо підписаною видатковою накладною № АП-0000339 від 22.09.2014р. та довіреністю на отримання товару № 1706 від 18.09.2014р. (ар. с. 19, 20).

Таким чином, отриманий від позивача товар на суму 29 952 грн. відповідач мав оплатити, з урахуванням строку, погодженого сторонами в специфікаціях - по 27.01.2014 року включно, а товар на суму 35 712 грн. - у строк по 21.11.2014 року включно.

Згідно ст. ст. 526 ЦК України та 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідач свої зобов'язання щодо своєчасності та повноти проведення оплати за поставлений позивачем товар не виконував належним чином, вартість отриманого товару в загальній сумі 65 664 грн. не оплатив.

Згідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Суду не було надано доказів сплати відповідачем вартості отриманого від позивача товару в загальній сумі 65 664 грн.

Зобов'язання, відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, припиняються виконанням, проведеним належним чином.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в сумі 65 664 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання .

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки відповідач згідно умов договору не проводив оплату за поставлений позивачем товар, то весь цей час він користувався грошовими коштами позивача, та ці грошові кошти знецінилися за цей час.

Позивач в заяві про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 3% річних від суми заборгованості 29 952 грн. за період с 28.10.2014р. по 05.02.2015р. та від суми 35 712 грн. за період з 22.11.2014р. по 05.02.2015р. всього в сумі 471 грн. 72 грн., та інфляційні витрати від суми 29 952 грн. за період з листопада по грудень 2014р. та від суми 35 712 грн. за грудень 2014р. всього у розмірі 2 556 грн. 08 коп.

Перевіривши розрахунок позивача, наведений позивачем в заяві про зменшення позовних вимог від 11.03.2015р. суд вважає його обґрунтованим.

За таких підстав з відповідача підлягає стягненню 3% річних в сумі 471 грн. 72 грн., та інфляційні витрати в сумі 2 556 грн. 08 коп.

Заперечення відповідача не приймаються судом по вказаним вище підставам, а також в зв'язку з наступним:

Позивач уточнив позовні вимоги, і остаточно нарахував 3% річних та інфляційні витрати з урахуванням строку оплати, встановленому сторонами в п. 5 Специфікації №7 від 27.08.2014р. та специфікації №8 від 18.09.2014р.

Відповідач просить розстрочити виконання рішення суду на 6 місяців, з підстав, вказаних в його заяві.

Відповідно до п. 6 статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення суду.

З вищевикладеного вбачається, що надання відстрочки або розстрочки виконання рішення є правом суду а не обов'язком ..

Підставою для розстрочення або відстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення суду чи роблять його виконання неможливим у термін або встановлений господарським судом способом.

Відповідно до п. 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 року за № 9, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, згоди сторін на вжиття зазначених заходів, не потрібно і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Приймаючи до уваги все вищевикладене, доводи позивача та відповідача, враховуючи усі вищевикладені обставини, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави, проведення на територіях Донецької та Луганської областей АТО, суд вважає за можливе заяву відповідача задовольнити частково, та надати відповідачу розстрочку виконання рішення суду на 3 місці в частині стягнення заборгованості, 3% річних та інфляційних витрат, з проведенням оплат в наступному порядку: до 26.04.2015р. оплатити 22 897 грн. 26 коп., до 26.05.2015р. оплатити 22 897 грн. 27 коп., до 26.06.2015р. - оплатити 22 897 грн. 27 коп. В інший частині клопотання відповідача задоволенню не підлягає .

Судовий збір покладається на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.

В зв'язку з зменшенням позивачем позовних вимог, відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" та п. 4 Інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. № 01-06/1625/2011, повернути позивачу із Державного бюджету України позивачу судовий збір у розмірі 60 грн. 48 коп.

Керуючись ст. ст. 22, 44 - 49, 82 - 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГІРНИЧІ МАШИНИ-ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (вул. Леніна, буд. 7, м. Дружківка Донецької області, 84205; код ЄДРПОУ 37696092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтерпром" (проспект Відрадний, буд. 95, м. Київ, 03061; код ЄДРПОУ 37099401) заборгованість в сумі 65 664 грн., 3 % річних в сумі 471 грн. 72 коп., інфляційні витрати в сумі 2 556 грн. 08 коп., розстрочивши виконання рішення суду на 3 місяця, з проведенням оплат в наступному порядку: до 26.04.2015р. оплатити 22 897 грн. 26 коп., до 26.05.2015р. оплатити 22 897 грн. 27 коп., до 26.06.2015р. - оплатити 22 897 грн. 27 коп. Надати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ГІРНИЧІ МАШИНИ-ДРУЖКІВСЬКИЙ МАШИНОБУДІВНИЙ ЗАВОД" (вул. Леніна, буд. 7, м. Дружківка Донецької області, 84205; код ЄДРПОУ 37696092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Альтерпром" (проспект Відрадний, буд. 95, м. Київ, 03061; код ЄДРПОУ 37099401) судовий збір в сумі 1 766 грн. 52 коп. Надати наказ.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю „Альтерпром" (проспект Відрадний, буд. 95, м. Київ, 03061; код ЄДРПОУ 37099401) судовий збір у розмірі 60 (шістдесят) грн. 48 коп., сплачений платіжним дорученням № 1345 від 09.02.2015р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 908/947/15-г.

Дане рішення є підставою для повернення Товариству з обмеженою відповідальністю „Альтерпром" (проспект Відрадний, буд. 95, м. Київ, 03061; код ЄДРПОУ 37099401) із Державного бюджету України судового збору в сумі 60 (шістдесят) грн. 48 коп. сплаченого платіжним дорученням № 1345 від 09.02.2015р.

Повне рішення складено : 26.03.2015р.

Суддя Л.С. Місюра