Рішення

від 24.03.2015 по справі 911/744/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. С.Петлюри, 16 тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р. справа № 911/744/15

Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо», м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс енд трейд», Київська обл., смт. Гостомель

про стягнення 1 506 695,09 доларів США

за участю представників:

від позивача: Звєрєва О.В. (довіреність №04/578д від 04.03.2015)

від відповідача: не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

25.02.2015 Публічне акціонерне товариство «Банк Камбіо» (далі-ПАТ «Банк Камбіо»/позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс енд трейд» (далі-ТОВ «Євросервіс енд трейд»/відповідач) про стягнення 1 506 695,09 дол. США, що еквівалентно 24 344 903,54 грн, з яких:

- 1 407 368,46 дол. США заборгованості по сплаті кредиту за кредитним договором №005/1-2011/840 від 24.02.2011,

- 93 665,13 дол. США заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 5 661,50 дол. США пені.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.02.2015 порушено провадження у справі №911/744/15 та призначено справу до розгляду на 10.03.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.03.2015 розгляд даної справи було відкладено на 24.03.2015.

В судові засідання 10.03.2015 та 24.03.2015 представник відповідача не прибув, витребувані судом документи не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

24.02.2011 між ПАТ «Банк Камбіо» (далі-банк) та ТОВ «Євросервіс енд трейд» (далі-позичальник) було укладено кредитний договір №005/1-2011/840 (далі-договір), відповідно до якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 1 685 000,00 дол. США на ведення фінансово-господарської діяльності та поповнення обігових коштів зі сплатою 15 процентів річних та кінцевим терміном повернення всієї заборгованості 30.09.2015 включно (п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди б/н від 18.07.2013).

Договір вступає в силу з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань (п. 5.7 договору).

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання за договором в частині надання позичальнику кредиту у сумі 1 685 000,00 дол. США виконав у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з особового рахунку останнього.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за кредитним договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення банком умов договору.

Втім, відповідач свої обов'язки за договором в частині щомісячної сплати процентів за користування кредитом належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 20.11.2014 за ним утворилось 36 303,29 дол. США заборгованості.

З метою досудового врегулювання даного спору, 21.11.2014 та 01.12.2014 позивачем надсилались відповідачу вимоги №22/2658 та №22/2740 про сплату у повному обсязі заборгованості за кредитним договором, в тому числі заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом протягом спірного періоду та 1 407 368,46 дол. США кредиту, який підлягає достроковому поверненню на підставі п.п. 3.2.3, 3.2.6 договору.

Посилаючись на те, що відповідач на зазначені вимоги не відповів, суму заборгованості за договором не погасив, позивач просить суд стягнути з відповідача, зокрема, 1 501 033,59 дол. США сукупної заборгованості за договором, в тому числі:

- 1 407 368,46 дол. США заборгованості по сплаті кредиту, який підлягає достроковому поверненню з підстав п.п. 3.2.3, 3.2.6 договору;

- 93 665,13 дол. США заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 26.08.2014 по 31.01.2015.

В обґрунтування розміру заявлених позовних вимог позивач посилався на те, що позичальником проценти за користування кредитом за попередні періоди, тобто до серпня 2014, сплачені у повному обсязі, у той час, як решта грошових зобов'язань останнього, які виникли після означеного періоду, залишились невиконаними.

Факт здійснення відповідачем, як позичальником, фінансових операції в рамках кредитного договору підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками з поточного (відсоткового) рахунків останнього за спірний період.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших документів та/або доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 173, ч. 2 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 1054, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1048, ч. 2 ст. 1050, ст. 627 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Пунктами 2.3, 3.2.3 та 3.2.6 договору передбачено, що позичальник сплачує нараховані проценти в валюті кредиту щомісячно у строк, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця та в день повернення кредиту.

Банк має право, зокрема, достроково витребувати повернення кредиту та проведення повного розрахунку з банком у випадку наявності у позичальника простроченої заборгованості за кредитом та/або процентами.

З огляду наведеного, а також враховуючи невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором в частині своєчасної сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого за останнім станом на 20.11.2014 утворилось 36 303,29 дол. США заборгованості, що є підставою для вимоги про дострокове повернення кредиту, суд дійшов висновку як про підставність пред'явлення позивачем 21.11.2014 вимоги (претензії) про дострокове повернення відповідачем виданого кредиту в порядку п.п. 3.2.3, 3.2.6 договору, так і про підставність позовної вимоги про стягнення сукупної заборгованості відповідача за договором.

Пунктами 1 та 7 статті 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.

За таких обставин, беручи до уваги наведені нормативні приписи, враховуючи, що відповідач свої грошові зобов'язання за договором належним чином не виконав, а також те, що розмір заявленої до стягнення заборгованості відповідає фактичним обставинам справи та є арифметично вірним, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 1 501 033,59 дол. США сукупної заборгованості за договором, в тому числі:

- 1 407 368,46 дол. США заборгованості по сплаті кредиту, який підлягає достроковому поверненню з підстав п.п. 3.2.3 та 3.2.6 договору;

- 93 665,13 дол. США заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом за період з 26.08.2014 по 31.01.2015, підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.

У зв'язку з неналежним виконанням позичальником своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 5 661,50 дол. США пені за порушення строків сплати процентів за користування кредитом протягом серпня-грудня 2014, нарахованої зростаючим підсумком з урахуванням часткових розрахунків, за періоди:

з 01.09.2014 по 04.09.2014 на 19 210,58 дол. США,

з 01.10.2014 по 31.10.2014 на 18 711,18 дол. США,

з 01.11.2014 по 19.11.2014 на 36 303,29 дол. США,

з 20.11.2014 по 30.11.2014 на 36 197,58 дол. США,

з 01.12.2014 по 31.12.2014 на 54 376,09 дол. США,

з 01.01.2015 по 31.01.2015 на 71 968,20 дол. США.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що за несвоєчасне повернення кредиту та/або несвоєчасну сплату процентів позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,1 процента від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочки платежу.

Водночас, за приписом ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 2 ст. 343 ГК України, розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Аналогічна правова позиція викладена у п. 2.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань».

З огляду наведеного, а також враховуючи те, що арифметично вірний розмір пені, обрахованої судом в межах вказаного позивачем періоду, з урахуванням положень договору та вимог вищезазначених норм Закону, зокрема, в частині обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, становить 4 253,27 дол. США, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення 5 661,50 дол. США пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 253,27 дол. США.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 32-34, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 627, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс енд трейд» (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 36482698) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Камбіо» (01001, м. Київ, вул. Заньковецької/Станіславського, 3/1, ідентифікаційний код 26549700):

- 1 407 368 (один мільйон чотириста сім тисяч триста шістдесят вісім) дол. США 46 центів заборгованості по сплаті кредиту,

- 93 665 (дев'яносто три тисячі шістсот шістдесят п'ять) дол. США 13 центів заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом та 4 253 (чотири тисячі двісті п'ятдесят три) дол. США 27 центів пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросервіс енд трейд» (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, 3, ідентифікаційний код 36482698) в доход Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесят) грн 00 коп. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 27.03.2015

Суддя В.А. Ярема