Рішення

від 18.03.2015 по справі 917/167/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

18.03.2015р. Справа № 917/167/15

за позовом Прокуратури Октябрського району м.Полтави, вул. В.Козака,, 1, м. Полтава, Полтавська область,36020 в інтересах держави в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства " Полтаватеплоенерго" вул. Комарова, 2-А, м.Полтава, 36008; орган, уповноважений здійснювати функіції держави у спірних правовідносинах- Полтавської обласної ради, вул. Жовтнева, 45, м.Полтава, 36014

до Командитного товариства "Ємець та інші" Фірма "Веста "КТ", вул.Шевченко, 78, м. Полтава, Полтавська область,36039

про стягнення 11601,32 грн.

Суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

Представники сторін:

від позивача: 1.Данилова Н.Н. дов. 329-14/20 від 05.11.2015р.

2. представник не з"явився

від відповідача: Бражник С.В. дов. №1 від 17.02.2015р.

від прокуратури: Мушук Т.В. посвідчення №024509 від 06.02.2014р.

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості по Договору №480 від 03.04.2006р. в розмірі 11 601, 32 грн. з яких основний борг в розмірі 9 467, 92 грн. в т.ч. ПДВ 1 577,99 грн., пеня - 1 964,55 грн., 3% річних - 16,11 грн., інфляційні витрати - 152,74 грн.

23.02.2015 року за вх. канцелярії суду №2421 від Полтавської обласної ради надійшла заява про розгляд справи без участі її представника. Суд подане клопотання прийняв, розглянув та задовольнив.

27.02.2015р. за вх. канцелярії суду №2739 Прокурором Октябрського району м.Полтави на виконання вимог ухвали суду надані додаткові докази по суті предмету спору. Суд подані докази прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.

02.03.2015 року Прокурором Октябрського району м.Полтави за вх. канцелярії суду №2813 подана заява про зменшення розміру позовних вимог. У вказаній заяві прокурор повідомив про часткову оплату відповідачем заборгованості за Договором та просить суд припинити провадження в частині стягнення нарахованої до сплати суми в розмірі 1200,00 грн. Суд подану заяву прийняв, розглянув та задовольнив.

03.03.2015 року за вх. канцелярії суду №2858 від відповідача надійшла заява про розстрочку виконання рішення суду. В поданій заяві відповідач просить суд також зменшити розмір пені. Суд подану заяву відхилив з огляду на не обгрунтованість.

03.03.2015 року за вх. канцелярії суду №2859 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому відповідач позовні вимоги визнає частково, в частині основної заборгованості в розмірі 8 267,92 грн., 3% річних в розмірі 16,11 грн.- повністю, індексу інфляції в розмірі - 152,74 грн.- повністю та просить суд, в зв"язку з скрутним матеріальним становищем, зменшити розмір позовних вимог до 196,50 грн. Суд поданий відзив прийняв та залучив до матеріалів справи.

12.03.2015 року за вх. канцелярії суду №3437 від представника ПОКПВТГ "Полтаватеплоенерго" надійшли пояснення щодо зменшення розміру пені та надання розстрочки. Суд подані пояснення прийняв, розглянув та залучив до матеріалів справи.

17.03.2015 року за вх. канцелярії суду №3617 від представника відповідача Бражник С.В. надійшли письмові пояснення. Суд подані пояснення прийняв та залучив до матеріалів справи.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

Представництво прокуратурою інтересів держави в суді, відповідно до ч.І ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру", полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва прокуратурою в суді інтересів держави відповідно до ч. З ст.36-1 Закону України "Про прокуратуру" є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

В ході проведення перевірки Прокуратурою Октябрського району міста Полтави в порядку представництва щодо стану погашення заборгованості зі сплати за спожиту теплову енергію юридичними особами, які здійснюють свою діяльність на території Октябрського району міста Полтави встановлено, що між Полтавським обласним комунальним підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (далі - ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») та Командитним товариством «Ємець та інші - Фірма «Веста «КТ» (далі - КТ «Ємець та інші - Фірма «Веста «КТ») укладено договір № 480 на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір).

За умовами Договору, Теплопостачальна організація (ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго») бере на себе забезпечення опалення до межі розподілу ( межею розподілу є вимикаючий пристрій в ТК теплова мережа на балансі обласного военкомату) приміщення перукарні, що знаходиться за адресою: м. Полтава, вул. Шевченка, 78.

Пунктами 10-11 Договору визначено, що розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом, плановими платежами за платіжними дорученнями платника у розмірі 1/3 обсягів місячного споживання теплової енергії у розмірі 306 грн. 91 коп. без урахування ПДВ на місяць в опалювальний сезон.

Додатковою угодою № 6 до Договору від 20.10.2011 р. внесено зміни до Договору, зокрема, серед іншого, розділ Договору «Розрахунки за користування тепловою енергією» викладено в новій редакції, відповідно до якої розрахунки за відпущену теплову енергію проводяться відповідно до тарифів, встановлених уповноваженим органом та діючих на період постачання теплової енергії, на підставі виконаних розрахунків відповідно до теплових навантажень.

Додатковою угодою № 7 до Договору 2013 р. внесено зміни до п. 10 Договору в редакції Додаткової угоди № 6 від 20.10.2011 р. в частині розміру розрахункового теплового навантаження.

У відповідності до п. 2 ч.І ст. 5 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та згідно із абз. 7 ст. 16 Закону України «Про теплопостачання», Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам природних монополій та суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Пунктом 2 Порядку формування тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» № 869 від 01.06.2011 р. (надалі - Порядок формування тарифів) визначено, що Порядок формування тарифів застосовується під час установлення Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг та органами місцевого самоврядування тарифів на теплову енергію, її виробництво транспортування та постачання, послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води для суб'єктів природних монополій, а також для суб'єктів господарювання на суміжних ринках та поширюється на таких суб'єктів під час розрахунку зазначених тарифів.

У відповідності до зазначених вище норм, а також згідно Постанови КМУ «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги» № 869 від 01.06.2011 р. Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг ( далі - НКРЕКП) внесено зміни до Постанови НКРЕКП № 235 від 22.11.2013 p., згідно яких встановлено ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» наступні тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в сумі 1013.65 грн. за 1 Гкал (без ПДВ). Згідно пункту 2 зазначеної Постанови вона набирає чинності з 1 червня 2014 року.

31 грудня 2014 року Постановою НКРЕКП «Про встановлення тарифів на теплову енергію, її виробництво, транспортування, постачання для потреб бюджетних установ, релігійних організацій та інших споживачів ( крім населення) і схвалення Інвестиційної програми ПОКВПТГ «Полтаватеплоенерго» № 653 від 28.11.2014 р. встановлено тариф для потреб інших споживачів ( крім населення) у розмірі 1202.9 грн./Гкал ( без ПДВ).

Відповідно до п. 23 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007 р. (далі - Правила) розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими в установленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського Кодексу України ( далі - ГК України) за договором енергопостачання, енергопостачальне підприємство відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно ст.ст.. 525, 526 Цивільного Кодексу України ( далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання», ч 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Відповідно до п. 10.2 Договору в редакції Додаткової угоди № 6 до Договору від 20.10.2011 р. , споживач зобов'язується сплачувати за опалення до у визначені строки з кінцевим розрахунком до 15 числа місяця наступного за розрахунковим.

Внаслідок невиконня договірних зобов"язань у КТ «Ємець та інші - фірма «Веста «КТ» за період з 16.11.2014 р. по 18.01.2015 р. утворилася заборгованість за відпущену теплову енергію в розмірі 9 467 грн. 92 коп., в т.ч. ПДВ 1 577 грн. 99 коп.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).

Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ч. 6 ст. 25 Закону України «Про теплопостачання», ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.

Відповідно до п.11.1 Договору в редакції Додаткової угоди №6 до Договору від 20.10.2011 p., у випадку неоплати у вказані строки вводиться пеня у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, але не більше 100% боргу.

Згідно правової позиції Верховного суду України, викладеної у Постанові від 16.04.2013 р. у справі № 3-6гс13 ( справа 18/957/12) нормою ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг - пеня в розмірі 1,0 % за кожен день прострочення платежу, але не більше 100 % боргу. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки у т.ч. й за відсутності у договорі умови про неустойку.

На підставі викладеного ПОКВПТГ "Полтаватеплонерго" та у зв"язку з простроченням виконання зобов'язань за Договором за період з 16.11.2014 р. по 18.01.2015 р. нарахувало КТ «Ємець та інші - фірма «Веста «КТ» пеню в розмірі 1 964 грн. 55 коп.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 964,55 грн. пені, суд прийшов до висновку, що останній підлягає задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").

У відзиві на позовну заяву від 03.03.2015 року відповідач просить суд зменшити розмір пені до 196,50 грн., зважаючи на скрутне матеріальне становище, яке полягає в тому, що перукарські послуги є сезонними, безпосередньо залежать від рівня платоспроможності населення та підприємство є збитковим .

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

В пункті 3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", зазначено, що вирішуючи питання про зменшення на підставі п. 3 статті 83 господарського процесуального кодексу України розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

При цьому слід враховувати, що ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 223 Господарського кодексу України.

Суд зазначає, що відповідачем не було надано доказів наявності виняткових обставин, які б з об'єктивних причин перешкоджали йому своєчасно виконати свої грошові зобов'язання, а розмір пені, не є неспіврозмірним із сумою простроченої заборгованості.

Сама лише обставина, що перукарські послуги є сезонними та залежать від рівня платоспроможності населення не є винятковою, а тому не є підставою для зменшення пені.

Згідно з п. 11.1 Договору в редакції Додаткової угоди № 6 до Договору від 20.10.2011 p., у випадку неоплати у вказані строки стягується 3% річних з простроченої суми та інфляційних витрат.

Статтею 625 ЦК України визначено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. України.

Отже, у зв'язку з невиконанням зобов'язання по оплаті за відпущену теплову енергію Позивачем Відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 16 грн. 11 коп. за період з 16.11.2014 р. по 18.01.2015 р. та 152 грн. 74 коп. інфляційних витрат за період з 01.11.2014 р. по 31.12.2014 р.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд визнає їх правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5" та "НІС" Законодавство").

Крім того, у відзиві на позовну заяву від 03.03.2015р. КТ "Ємець та інші - фірма "Веста "КТ" не заперечує проти нарахованих Позивачем сум 3% річних та інфляційних втрат.

Суд відмовляє КТ "Ємець та інші - фірма "Веста "КТ" у задовленні заяви від 03.03.2015р. (вх.канцелярії суду № 2858) про розстрочку виконання рішення з огляду на наступне:

Пленум Вищого господарського суду України в п. 7.2 постанови "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2010 року №9 розтлумачив приписи ст. 121 ГПК України та вказав, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, норма ст. 121 Господарського процесуального кодексу України не обмежує право господарського суду певними обставинами, при наявності яких господарський суд може розстрочити виконання прийнятого ним рішення, однак визначальним фактором при наданні розстрочки є винятковість цих обставин та їх об'єктивний вплив на виконання судового рішення.

Заява позивача про розстрочку виконання рішення мотивована тим, що товариство знаходиться у скрутному матеріальному становищі, оскільки перукарські послуги є сезонними та безпосередньо залежать від рівня платоспроможності населення. Наслідок різкого зниження прожиткового рівня полтавчан, товариство було позбавлене можливості вчасно розрахуватися з ПОКВПТГ "Полтаватеплонерго".

Посилання боржника на важкий фінансовий стан не є винятковою обставиною в розумінні ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, за наявності якої можливе надання розстрочки виконання рішення. Крім того, важкий фінансовий стан утворився внаслідок його власної господарської діяльності, а не в силу якихось об'єктивних обставин, щоб унеможливило виконання договірних зобов'язань та рішень суду.

Стаття 42 Господарського кодексу України визначає як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Окрім того, частина 2 статті 218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 ЦК України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов'язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

З аналізу викладеної норми вбачається, що надання розстрочки на підставі тяжкого фінансового стану відповідача не може вважатися підставою для застосування положень ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, адже, враховуючи положення ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідач у випадку порушення грошового зобов'язання не може посилатися на неможливість його виконання".

Таким чином, вказані доводи боржника не являються процесуальною підставою для надання розстрочки виконання рішення.

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

В зв"язку з тим, що спір виник з вини відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 4 7 , 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 47 1 , 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Командитного товариства "Ємець та інші" Фірма "Веста "КТ" (вул.Шевченко, 78, м. Полтава, Полтавська область,36039, код ЄДРПОУ 13965035) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", код ЄДРПОУ 03338030 (вул.Комарова, 2а, м.Полтава, 36008; р/р № 260007148 АК "Полтава-банк" МФО 331489) заборгованість за Договором № 480 від 03.04.2006 р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води в розмірі 10 401,32 грн., з яких сума за спожиту теплову енергію - 8 267 грн. 92 коп., у т.ч. ПДВ 1 577 грн. 99 коп., пеня - 1 964 грн. 55 коп., З % річних - 16 грн. 11 коп. та 152 грн. 74 коп. інфляційних витрат.

3. Стягнути з Командитного товариства "Ємець та інші" Фірма "Веста "КТ" (вул.Шевченко, 78, м. Полтава, Полтавська область,36039, код ЄДРПОУ 13965035) в доход Державного бюджету України (рахунок УДКСУ у м. Полтаві, р/р 31214206783002 ГУ ДКСУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 38019510, код платежу 22030001) судовий збір в розмірі 1827,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 25.03.2015р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.