Рішення

від 06.08.2009 по справі 15/966

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/966

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "06" серпня 2009 р.                                                     Справа № 15/966

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Кравець С.Г.

при секретарі Лужко О.В.

за участю представників сторін:

від позивача Мерзлякової О.О. - представника за довіреністю № 36 від 22.07.2009р.,

від відповідача Копанева А.О.- директора,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія Полісся" (м.Житомир)  

до Науково-виробничого підприємства "Діада К" (м. Житомир)

про стягнення 123 519,35 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 123519,35грн., із яких: 123448,32грн. основної заборгованості, 60,88грн. - 3% річних та 10,15грн. пені.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково в сумі 123448,34грн. основної суми заборгованості, проти стягнення  60,88грн. - 3% річних та 10,15грн. пені заперечив з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Просив суд відстрочити виконання зобов'язання та надати можливість провести розрахунки шляхом повернення частини товару.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, господарський суд,   

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.04.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Полісся"  та Науково-виробничим підприємством "Діада К" було укладено договір №1/04-Пдр.о (а.с.29-33). Відповідно до п. 1.1 зазначеного договору, продавець (ТОВ "Українська гірничо-металургійна компанія - Полісся") зобов'язалось передати у встановлений  у даному договорі терміни у власність покупця (НВП "Діада К") металопродукцію, надалі товар, а покупець зобов'язався оплатити вартість товару та прийняти його відповідно до умов договору.

Згідно до п. 1.2 договору № 1/04-Пдр.о. від 03.04.2008р., ціна, загальна кількість, асортимент, сортамент та розгорнута номенклатура товару, що поставляється за цим договором, визначається у рахунках-фактурах, та/або видаткових накладних, які є невід'ємними частинами до даного договору.

На виконання умов зазначеного договору, відповідно до видаткових накладних №0411-34 від 11.04.2008р., №0421-20 від 19.04.08р., №0801-51 від 01.08.08р., №1009-62 від 09.10.08р., №1113-25 від 13.11.08р., №1119-29 від 19.11.08р., №0202-04 від 02.02.09р., (а.с.35-41) та на підставі довіреностей серія НБЙ №861703 від 11.04.2008р., №861705 від 01.08.2008р., №861708 від 09.10.2008р., №861712 від 13.11.2008р., №861718 від 26.01.2009р.(а.с.42-46), відповідач отримав від позивача товар на загальну суму 230 182,20грн.

Пунктом 3.5 договору №1/04-Пдр.о. від 03.04.2008р. передбачено, що оплата товару здійснюється покупцем шляхом передплати 100% вартості товару в терміни, які вказані у рахунках-фактурах продавця. З моменту зарахування на  поточний рахунок продавця 100% оплати за поставлений товар, або за товар, що має бути поставлений, ціна на товар не підлягає зміні.

Відповідно до п. 3.6 договору № 1/04-Пдр.о. від 03.04.2008р., продавець має право поставити товар покупцю без попередньої оплати. Для цього має бути оформлена письмова домовленість. В цьому випадку покупець оплачує поставлений товар у розмірі 100% від вартості товару протягом п'яти банківських днів з моменту поставки.

Позивач виставив відповідачу рахунки -фактури на оплату отриманого товару (а.с. 73-79).

Відповідач за отриманий від позивача в період з 11.04.2009р. по 02.02.2009р. по видатковим накладним товар розрахувався частково, сплативши позивачу 106633,86грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по  особовому рахунку позивача (а.с. 47-55) та не заперечується відповідачем.

Непогашеною залишилась заборгованість по видатковій накладній №1009-62 від 09.10.2008р. на суму 47712,54грн. та частково по видатковій накладній №0801-51 від 01.08.2008р. на суму 75735,80грн., що загалом становить 123448,34грн.

Позивач 01.06.2009р. виставив відповідачу претензію №17 з вимогою про сплату заборгованості за отриманий товар в сумі 123448,34грн. (а.с.56). Отримання 05.06.2009р.  відповідачем претензії №17 від 01.06.2009р. підтверджується підписом директора НВП "Діада К" на примірнику самої претензії.

Строк виконання відповідачем зобов'язань по погашенню заборгованості перед позивачем, згідно з претензією  №17 від 01.06.2009р., встановлено до 16.06.2009р.

Відповідач заборгованість в сумі 123448,34грн., у встановлений позивачем строк, не сплатив, відповіді на претензію не направив.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.06.2009р. сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків у відповідності до якого відповідач визнав борг перед позивачем на суму 123448,34грн. (а.с. 57).

Таким чином, заборгованість Науково-виробничого підприємства "Діада К" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Полісся" на день подачі позову до суду  становить 123448,34грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 2 вказаної статті, основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-господарські зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при  здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії,  а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до п.1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до п.2 вказаної статті, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. договору № 1/04-Пдр.о. від 03.04.2008р. передбачено, що за прострочення строків оплати товару, встановлених в цьому договорі та додатках до нього, покупець, на вимогу продавця, сплачує продавцю пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки, але не більше розміру подвійної ставки НБУ. Крім сплати пені покупець, за вимогою продавця сплачує продавцю штраф у сумі 3% річних з урахуванням інфляції.

Відповідно до п.3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

У відповідності до статті 3 зазначеного Закону, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивач, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару, просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 60,88грн. та пеню в сумі 10,15грн.  за період з 17.06.2009р. по 22.06.2009р.

Суд, перевіривши зазначений позивачем у позовній заяві розрахунок 3% річних та пені вважає його обґрунтованим, а вимоги в частині стягнення 60,88грн. - 3% річних та 10,15грн. пені такими, що підлягають задоволенню.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позовну заяву позовні вимоги визнав частково в сумі 123448,34грн. основної заборгованості (а.с.80-81). Просив не застосовувати господарські санкції у вигляді стягнення пені та 3% річних, посилаючись на неналежне виконання зобов'язань по договору від 03.04.2008р. за товар, поставлений по накладним №0801-51 від 01.08.2008р. та №1009-62 від 09.10.2008р., внаслідок дії непереборної сили, а саме - світової фінансової кризи. В зв'язку з цим, відповідач просить відстрочити виконання зобов'язань та надати можливість провести розрахунки шляхом повернення частини товару.

Представник позивача заперечила проти задоволення клопотання відповідача про відстрочення виконання зобов'язання, посилаючись на що те, що ТОВ "Українська гірничо-металургійна компанія Полісся", також, у складному фінансовому становищі.  Крім того, представник позивача зазначила, що питання про відстрочку виконання рішення можна вирішити на стадії виконавчого провадження.

Відповідно до ч.6 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Стаття 121 ГПК України визначає, що суд може відстрочити або розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Доказів щодо наявності у відповідача обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення представником відповідача надано не було.

Оцінивши наявні матеріали справи, суд не вбачає обставин, що  ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, а тому відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія - Полісся" до Науково-виробничого підприємства "Діада К" обґрунтовані, підтверджуються належними доказами та підлягають задоволенню. З відповідача підлягає стягненню на користь позивача 123519,35грн., із яких: 123448,32грн. - основний борг, 60,88 - 3% річних, 10,15 грн. - пеня.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Відповідно  до  ч.1, 2 ст. 173, ч. 1 ст. 175 ГК України, ст.ст. 525, 526, п.3 ст. 549 ,п.1 ст. 625 ЦК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96р. №543/96-ВР, керуючись ст.ст. 33,49,82-85  ГПК України, господарський суд,    

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Науково-виробничого підприємства "Діада К" (м.Житомир, пров. Оздоровчий, 5, ідентифікаційний код 13558494)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська гірничо-металургійна компанія Полісся" ( м.Житомир, вул. Корольова, 171, ідентифікаційний код 33864453):

- 123448,32грн.-  основного бору;

- 60,88грн. -  3% річних; 

- 10,15грн. - пені;

- 1235,19грн. - витрат по сплаті державного мита;

- 312,50грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                     Кравець С.Г.  

Віддрукувати: 3 прим.

1 - до справи,

2,3 - сторонам